Рівні винахідницьких задач та підбір прикладів винаходів.

Демонстрація одного з методів розв’язання винахідницьких задач
на прикладі об’єкту обраного студентами

Перелік додаткових матеріалів(готується студентами самостійно, або шляхом друкування дидактичних матеріалів за додатками до цього практикума).

Дидактичні матеріали на першому практичному занятті не передбачені.

ПЛАН ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №1

Теоретична частина

1.1 Рівні винаходів

1.2 Особливості спеціалізованих патентів на винаходи.

Практична частина під час роботи в аудиторії

1.3. Узагальнення пар ознак

1.4 Демонстрація одного з методів розв’язання винахідницьких задач

Практична частина для самостійної роботи

Оцінювання

ЗМІСТ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №1

Теоретична частина

Рівні винаходів

П’ять рівнів винаходів - досить умовне поняття, яке застосовується для того, щоб уявити цінність винаход.

Щоб визначити рівень конкретного винаходу необхідно проаналізувати відмінні ознаки винаходів сучасного рівня техніки та рівня техніки, який існував раніше.

Продемонструємо різні рівні винаходів на прикладі одного об’єкту "телефон".

5-й рівень винаходу – "піонерський винахід", тобто вперше створений об’єкт даного призначення на основі відкриття, що звук можна передавати за допомогою електричного струму (американський фізик Пейдж 1837 р.).

14 лютого 1876 р. О.Белл подав патентну заявку на пристрій, в якому звук передавався аналоговим електричним сигналом, хоча реально телефон запрацював майже на місяць пізніше. (І.Грей запізнився з подачею заявки на такий же пристрій на дві години).

4-й рівень винаходу – принципові відмінності принципу дії нового об’єкту уже відомого призначення (фактично з використанням нового відкриття).

Наприклад. Провідний телефонний апарат та мобільний телефон.

3-й рівень винаходу – суттєві відмінності принципу дії об'єктів.

Наприклад. Телефонний апарат без набирача номеру та з набирачем або провідний телефонний апарат зі звичайною трубкою та з радіотрубкою

2-й рівень винаходу – відмінності на рівні вузлів об’єкту.

Наприклад. Дисковий набирач номеру та кнопковий.

1-й рівень винаходу – відмінності на рівні окремих елементів. Дуже часто це заміна одного матеріалу на інший.

Наприклад. Феритна мембрана слухавки та з вуглецево-композитних матеріалів.

Особливості спеціалізованих патентів на винаходи.

Патенти бувають традиційні (коли винахідник винаходить та патентує) та спеціалізовані (коли для того щоб сформулювати формулу винаходу дуже часто потрібна допомога патентознавця та знання видів таких патентів).

Види спеціалізованих патентів [2] .

Парасольковий – максимальна кількість ознак винаходу в найбільш узагальненому вигляді, щоб захистити усі можливі варіанти, модифікації, а також перспективу вдосконалення об’єкту патентування. Коли відомі ознаки вже існуючих винаходів на рівні 2+2=4 їх потрібно узагальнити та добиватись охороноздатності на рівні а+б=с чи f(x)+f(y)=f(z).

Зінгеровський – мінімальна кількість ознак, використаних у всіх без виключення проаналізованих споріднених винаходах (найкраще – одна ознака), якими можна забезпечити охороноздатність.

Блокуючий – орієнтований на захист тих галузей техніки в яких патентовласник через якісь причини не може розробляти (виготовляти) продукцію та бажає блокувати патентами доступ конкурентів.

Деблокуючий – орієнтований на обхід патентів конкурентів та виникнення незалежного або паралельного права на одні й ті ж об’єкти.

Рекламний – власника цікавить тільки кількість таких патентів та рекламні властивості назв, описів, рефератів.

Дезорієнтуючий – підготовка формул винаходів, направлених на укриття істинних намірів патентовласників та на відволікання уваги конкурентів від справжнього стану справ.

Комбінований – ув’язка в одній формулі протилежних вимог замовника.

Практична частина під час роботи в аудиторії

Узагальнення пар ознак

Для складання в майбутньому патентів, типу «парасольковий», а також з метою запобігання ситуації, коли одна ознака вилучається і заміняється іншою спробуємо узагальнити наступні пари ознак:

калієве рідке скло - натрієве рідке скло;

тарільчаста пружина – спіральна пружина;

біогель з ламінарії японської - дрібнодисперсний порошок з ламінарієвих водоростей;

неон - аргон;

тантал – вольфрам;

переріз опори має квадратну форму - переріз опори має прямокутну форму.

1.4 Демонстрація одного з методів розв’язання винахідницьких задач на прикладі об’єкту обраного студентами.

Студенти пропонують – викладач записує на дошці.

1.4.1. Студенти обирають об'єкт для вдосконалення.

1.4.2. Студенти обирають довільно три-чотири предмети живої-неживої природи.

1.4.3. Студенти пропонують ознаки обраних об’єктів живої-неживої природи.

1.4.4. Ознаки обраних об’єктів живої-неживої природи аналізуються стосовно можливості їх використання в об’єкті для вдосконалення.

1.4.5. Формуються шляхи для вдосконалення об’єкта, як стосовно функціональних особливостей, так і стосовно дизайну.

Приклад. З метою розширення асортименту запропонувати нові оригінальні конструкції портативних світильників з автономним живленням.

1. Визначаємо фокальний об’єкт, тобто об’єкт, на який буде направлена наша увага при розв’язуванні задачі. Світильник з автономним живленням

2. Вибираємо три-чотири випадкових об’єктів. Допустимо, що це будуть “риба”, “ноги”, “парасолька”.

3. Складаємо перелік властивостей (характерних ознак) випадково вибраних об’єктів.

Успіх розв’язання задачі залежить від широти охоплення таких ознак (табл. 3.4).

Випадкові об'єкти та їх ознаки

Таблиця 2.1

4. Генеруємо ідеї шляхом приєднання ознак випадково вибраних об’єктів до фокального об’єкта.

В результаті отримаємо:

· світильник з “лускою” на корпусі (надійно тримається в руці);

· світильник з міцним герметичним корпусом для глибоководного нічного плавання, аквалангіста;

· світильник з поплавком - бакен для направлення руху транспортних засобів в нічний час на річках;

· світильник гострий - світильник з поляризованим світлом;

· і т.д.

5. Оцінюємо отримані ідеї і відбираємо корисні рішення.

Практична частина для самостійної роботи