Елементи управління основними бізнес-процесами роздрібної торговельної компанії

Перша група бізнес-процесів формулює зміст функції управління категоріями. Фактично, визначення стратегії та основних показників діяльності мережі є вихідним пунктом для подальшого формулювання довго- і середньострокових цілей бізнесу та підбору ключових показників ефективності (KPI), призначених для контролю відповідності розвитку компанії. Інтегруючий продукт зазначених процесів виражається результуючою фінансовою складовою уравління торговою діяльністю, пакетом різноманітних звітів у розрізі окремих центрів відповідальності та сегментів.

Управлінські рішення щодо асортименту і планування продаж кожним магазином повинні прийматися, виходячи із поглибленого аналізу поведінки і схильностей споживача, розташування магазину, його формату, сезонних коливань обсягів продажу та інших чинників. Інформаційна підтримка повинна чітко висвітлю-вати сценарії, за яких магазин досягає найоптимальніших показників рентабельності та використання ресурсів.

Безумовно, ступінь реалізації будь-якого сценарію торговельної діяльності великою мірою залежить від логістичного ланцюга, який включає виробників, гурт, роздрібних операторів і кінцевих покупців товару. Рішення з інформаційної підтримки управління бізнес-процесами повинні фокусуватися на оптимізації операційних циклів та спрощенні взаємодії між діловими партнерами у цьому ланцюгу.

Функціонування інформаційно-аналітичної системи, призначеної для підтримки логістичних та закупівельних процесів, повинен забезпечувати:

− можливість вибору постачальників на основі звичайних і тендерних закупівель, а також Інтернет-аукціонів, що дозволяє скоротити бюджет закупівель і отримати прозорий механізм аналізу пропозицій;

− наскрізне планування логістичних потоків, що дозволяє оптимізувати обсяги страхових запасів у всіх місцях зберігання, скоротити витрати на підтримання складських потужностей і зменшити транспортні видатки;

− спільне з постачальниками планування поставок і транспортування, що також скорочує обсяги страхових запасів та зменшує ризики невиконання поставок;

− оперативний облік зобов’язань постачальників за всіма договорами, що ведеться у єдиному інформаційному середовищі;

− оперативний облік руху товарів вздовж усього логістичного ланцюга на основі інформації, яка надходить зі складських терміналів та розподільчих центрів у режимі он-лайн;

− централізований контроль кредиторської заборгованості та платежів постачальникам, що дозволяє поліпшити управління грошовими потоками і забезпечити високу лояльність постачальників.

Перераховані завдання повинні вирішуватися централізовано, на рівні мережевого оператора, оскільки саме так досягаються найкращі показники бізнес-процесів логістики та закупівель. На місцях, тобто в торгових точках, які забезпечують продаж товарів, також має вирішуватися низка важливих завдань. Насамперед, ці завдання пов’язані з інтеграцією корпоративної інформаційної системи та електронно-касових терміналів (POS-терміналів). Інтерфейс між ними може існувати як в автономному режимі, так і в режимі он-лайн, але в кожному випадку він має забезпечувати використання єдиної нормативно-довідкової бази для всієї торговельної мережі.

Дані про товари, договори, контрагентів, магазини та господарські операції повинні фіксуватися за єдиними правилами і формувати базу для централізованого планування, аналізу та контролю.

Залежно від формату торгових точок, локалізації (місця розташування) та інших параметрів для кожної з них можуть бути складені асортиментні матриці, що враховують специфіку роботи кожного магазину. На практиці доведено, що висока точність планування і оперативний контроль асортименту у кожній торговій

точці створюють передумови для оптимального товарообігу всієї роздрібної мережі, дозволяють знизити рівень запасів, уникнути дефіциту і скоротити можливі втрати торгової виручки. Ведення асортиментних матриць за категоріями торгових точок значно спрощує відкриття нових магазинів, дозволяючи використовувати існуючий досвід.

Вироблення правил ціноутворення та затвердження націнок також має бути централізованим. Це дозволяє реалізовувати корпоративну стратегію мережі і контролювати рентабельність бізнесу. Інформаційна підтримка управління роздрібною мережею повинна включати дані про ефективність продажу за окремими асортиментними групами, магазинами, регіонами, напрямами діяльності та іншими аналітичними розрізами. Тоді управлінські рішення щодо розподілу ресурсів, асортиментної політики, системи мотивації праці тощо базуватимуться на більш якісному аналітичному фундаменті. Цей фундамент обов’язково повинен включати і маркетингову інформацію – аналіз соціально-демографічних показників, сегментацію і формування портрету споживача, моніторинг змін у схильностях споживача, обґрунтування рекламних заходів, аналіз прихильності брендам тощо.

Серед факторів, що визначають здатність сучасного торговельного підприємства підвищувати операційну ефективність та конкурентноздатність, важливе місце посідає прозорість та постійна наявність “під рукою” оперативної інформації та аналітики щодо різних бізнес-сценаріїв та моделей рішень. Очевидно, що якісна інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у роздрібній торгівлі потребує якісної автоматизації[1], яка повинна забезпечити реалізацію викладених вимог до інформаційно-аналітичного забезпечення управлінських рішень. Підвищення рентабельності магазинів та збільшення операційної ефективності у роздрібі може бути досягнуто лише завдяки комплексній “інтелектуалізації” бізнес-моделей, впрова-дженню потужних аналітичних інструментів та гнучкого механізму внутрішньої звітності.