Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характеристика показників якості продукції

Групи показників Характеристика Показники
1. Загальні Застосовують для визначення загального рівня якості усієї сукупності продукції підприємства Частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їх обсязі. Коефіцієнт оновлення асортименту продукції. Частка продукції, що виготовляється, на яку одержано сертифікати. Частка продукції для експорту в загальному їх обсязі на підприємстві. Частка виробничих дефектів. Відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами. Кількість одержаних рекламацій на продукцію за відповідний проміжок часу.
2.Диференці-йовані одиничні Характеризують одну властивість продукції.
2.1.Техніко-економічні Характеризують корисну роботу (виконувану функцію) Потужність, продуктивність, міцність, вміст корисних речовин, калорій-ність, показники надійності, довговічності і безпеки, які відокремлюють ступінь забезпечення довгогрива-лості використання і безпечних умов праці та життєдіяльності людини: безвідмовність роботи, можливий термін викори-стання, технічний ресурс, термін безаварійної роботи, граничний термін зберігання… Надійність – це властивість виробу виконувати свої функції. Безвідмовність – це вла-стивість виробу зберігати здатність до роботи на протязі певного терміну використання. Ремонтна здатність виробу – це здатність до відновлення експлуатаційних характеристик. Довговічність – це властивість виробу довго (з можливими перервами на ремонт) зберігати здатність до роботи.
2.2. Показники технологіч-ності Характеризують властивість виробу щодо ефективності конструктивно-тех-нологічних рішень: розподіл матеріалів, засобів праці і ви-трат часу на технологічну підготовку виготовлення і ек-сплуатації продукції. Трудоємкість, матеріаломісткість, енергоємність.
2.3.Показники стандартизації і уніфікації Характеризують насиченість продукції стандартними, уні-фікованими і запози-ченими елементами.  
2.4.Екологічні показники Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров’я людини і навко-лишнє середовище. Токсичність виробів, вміст шкідливих речовин, обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу.
2.5. Економічні показники Відображають ступінь економічної ви-годи в-ва і при-дбання споживачем. Прибуток з одиниці виробу, рівень експлуатаційних витрат, ціна виробу.
2.6. Ергономічні показники Окреслюють відпо-відність техніко-експлуатаційних параметрів виробу антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам працівника (споживача). Ступінь легкості керування, можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників, величина шуму, вібрації…  
2.7. Естетичні показники Визначають есте-тичні властивості (дизайн) виробу. Виразність і оригінальність форми, кольорове офор-млення, ступінь естетичності тари (упаковки)…
2.8. Патентно-правові показники Відображають ступінь використання винаходів при проектуванні виробів Коефіцієнт патентного захисту, коефіцієнт патентної частини.
3.Диференційовані комплексні Характеризують декілька властивостей продукції.
           

 

Підвищення якості продукції вимагає додаткових затрат не тільки інтелектуальної праці, але, як правило, й матеріально-гро­шових коштів. Слід пам’ятати, що висока якість не повинна досягатися будь-якою ціною. Додаткові вит­рати, пов’язані з підвищенням якості продукції, повинні бути економічно доцільними, тобтопопит на продукцію, а в окремих випадках і ціна мають зрости на більшу величину, ніж це потрібно для відшкодування з надлишком необхідних витрат. Тому виникає потреба у визначенні оптимального рівня цих витрат та ціни на продукцію.

В разі, коли підвищення якості продукції вимагає додаткових витрат, що зумовлюють здорожчання продукції, потрібно визначити, за якою мінімально підвищеною ціною буде економічно виправдано продавати таку продукцію з тим, щоб зберегти уже досягнутий рівень її цінової конкурентоспроможності.

Запишемо формулу цінової конкурентоспроможності продукції з наступним значенням символів:

(2.1)

де Рпо — рентабельність продажу, досягнута у базовому році, (коефіцієнт); Цх — пошукова мінімально підвищена ціна, за якої реалізація виробленої більш якісної продукції зі зрослою собівар­тістю забезпечить досягнуту у базовому році рентабельність продажу (цінову конкурентоспроможність); С1 — собівартість продукції підвищеної якості.

Здійснимо необхідні алгебраїчні перетворення даної формули:

Цх · Рпо = Цх – С1;

х · Рпо) + С1 = Цх;

С1 = Цх – (Цх ∙ Рпо);

С1 = Цх · (1 – Рпо).

Звідси: (2.2)

Проведення оцінки затрат і якісних параметрів нової продукції, правильне формулювання її ціни дозволяє забезпечити конкурентоздатність і покращити фінансові результати діяльності підприємства.

Вимоги до процедури вимірювання, аналізу і поліпшення системи управління:

§ дані вимірів варто перетворювати в інформацію та знання, які підуть на користь організації;

§ вимір, аналіз і поліпшення продукції та процесів необхідно використати для формулювання відповідних пріоритетів організації;

§ застосовувані організацією методи вимірювання варто періодично аналізувати, а дані перевіряти на постійній основі на точність і повноту;

§ порівняння із кращими досягненнями окремих процесів необхідно використати як засіб поліпшення результативності й ефективності процесів;

§ вимір задоволеності споживачів варто розглядати як життєво важливий для оцінки діяльності організації;

§ використання вимірів, генерування й доведення до відома всіх зацікавлених сторін отриманої інформації є істотними для організації та становлять основу поліпшення її діяльності й залучення зацікавлених сторін; така інформація повинна бути актуальною і мати конкретне призначення;

§ необхідно застосовувати відповідні засоби передачі інформації, яка випливає з аналізу вимірів;

§ необхідно вимірювати результативність та ефективність зв'язку із зацікавленими сторонами, щоб установити міру чіткості та зрозумілості інформації;

§ там, де критерії характеристик процесів і продукції задовольняються, може бути доцільним надалі проводити контроль й аналіз даних про характеристики з метою кращого розуміння природи досліджуваних характеристик;

§ використання відповідних статистичних або інших методів може допомогти в розумінні відхилень як процесу, так і виміру та може поліпшити характеристики процесу і продукції за допомогою керування такими відхиленнями;

§ варто періодично проводити самооцінку з метою оцінювання завершеності системи управління якістю, рівня роботи організації, а також визначення можливостей для поліпшення діяльності.

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...