Готельне господарство України на сучасному етапі

Початок 90-х pоків ознаменував новий етап розвитку готельного господарства у незалежній Україні. Він розпочався цілою низкою проблем. Через припинення належного фінансування припиняється й готельне будівництво. Після розвалу СРСР та його монопольних структур виникають проблеми управління готельною базою. Втрачає чинність нормативна база діяльності готелів.

У другій половині 90-х pоків ситуація в готельній галузі почала стабілізуватися, хоча все ще залишалася незадовільною. З початку 1990-х років спостерігалася тенденція зменшення готельної бази. Якщо в 1993 р. в Україні було 1654 готелі на 157370 місць, то в 1994 р. – вже 1466 на 140013 місць. Ця тенденція продовжувалася й у другій половині 1990-х p.p. Станом на 2001 р. база закладів розміщення в Україні (готелів, пансіонатів, будинків і таборів відпочинку) включала 4,5 тис. одиниць загальною місткістю 620 тис. місць, у тому числі 1258 готелів на 100677 місць. Зниження місткості готельної бази порівняно з 2000 р. склало 3,8 %.

Готелі використовувалися під офіси, житло, але найчастіше зменшення кількості готелів в Україні відбувалося за рахунок закриття неефективно діючих підприємств. У період з 2002 р. до 2004 р. кількість готелів продовжувала знижуватись. У Європі показник забезпеченості готельними місцями складає 10-15 місць на 1000 мешканців. У Києві він становить 6, а в Україні ледве дотягує до 2-3. Окрім того, близько 700 зареєстрованих пансіонатів, баз відпочинку, санаторіїв, в останні роки або неефективні, або не працюють взагалі. Проте ситуація дещо змінюється на краще: з’являються чотири - і п’ятизіркові готелі європейського рівня, десятки і сотні нових невеликих приватних малих готелів різноманітного типу. Але діяльність більшості з них перебуває в тіні через недосконалість законодавчої бази.

Найбільшим некомерційним готельним об'єднанням в Україні стала Асоціація готельних об'єднань і готелів міст України, яка була створена у 1991 р. як методичний, організаційний та координаційний центр підприємств готельного господарства України і нині до неї входять більше 100 готелів. Вона забезпечує обмін досвідом працівників готельних підприємств, надає їм юридичну та методичну допомогу, займається удосконаленням нормативної бази та підготовки кадрів, допомагає у питаннях матеріально-технічного забезпечення і маркетингової діяльності готелів.

В грудні 2006 року почала діяти асоціація малих готелів та апартаментів України, мета якої сприяння, захист та підтримка діючих та асоційованих членів асоціації, підвищення стандартів обслуговування через брендинг – програму «Золотий ключ».

На початку 2000 року готелі України підключаються до світових готельних асоціацій. Прикладом цього є приєднання двох українських готелів – «Донбас Палац» (Донецьк) та «Опера» (Київ) до асоціації Leading Hotels of the World, що є однією з найстаріших готельних організацій у світі, заснованою у 1928 р. У 2003 році почала розвиток бельгійська готельна мережа ReikartzHotels&Resorts під брендом Reikartz. Готелі мережі (10 готелів у Львові, Закарпаті, По чаєві, Кіровограді, Миколаєві, Дніпропетровську, Кривому Розі, Севастополі) охоплюють сегмент 3-4 зірки відповідно до Європейської класифікації Hotrec. До 2015 року планується відкрити 20 готелів по Україні.

У вересні 2003 р. створена перша в Україні готельна мережа «Premier Interhational» під брендами:

- «Accord Hotels». Філософія бренду – перевершити очікування гостя від готелю середнього рівня з орієнтацією на бізнес-послуги та потреби бізнесменів, а також професійний підхід до організації та проведенню заходів різного формату;

- «Premier Hotels» -колекція розкішних готелів;

- «Компас Готелі» - мережа бюджетних готелів

Її членами стали відомі в Україні та за її межами готелі «Premier Palace» - 5* (Київ), «Ореанда» - 4* (Ялта), «Дністер» - 4* (Львів), «Star» - 4* (Мукачеве), «Лондонський» - 4* (Одеса), «Cosmopolit» - 4* (Харків). Ця система покликана створити нове «слов'янське обличчя» нашого готельного бізнесу. В майбутньому до мережі долучатимуться 4-5-зіркові готелі інших міст України, які пропонуватимуть послуги гостинності згідно з міжнародними стандартами, але не позбавленими українського колориту.

План розвитку бренду відбувається за рахунок приєднання готелів до мережі на умовах франчайзингу або контрактного управління, а також придбання готелей у власність.

Очікується поява на українському ринку відомих готельних брендів (таблиця 3).

Таблиця 3

Найбільш очікувані нові готелі

Найближчим часом спеціалісти в сфері готельного бізнесу очікують підвищення зацікавленості до столичного ринку готельних послуг з боку західних інвесторів. На ринок вийдуть такі світові оператори, як «Accor», «Radisson», що спеціалізуються на готелях середньої цінової категорії. Із виходом на ринок нових готелів між ними існуватиме конкуренція, яка зумовить зниження вартості розміщення і підвищення якості послуг.

Український готельний ринок істотно пожвавився після перемоги України і Польщі в тендері на право проведення чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». За європейськими нормативами у Києві станом на 2012 рік повинно бути щонайменше 20 тис. готельних місць (загальна кількість номерів на 2-010 рік становила 8,7 тис., що було вдвічі менше, ніж у Москві, і в 6 разів менше, ніж у Парижі). За даними Knight Frank, найбільш привабливими регіонами для відкриття готельного бізнесу стала Західна Україна, наприклад, Львів, Івано-Франківськ, Закарпаття, а також південний берег Криму. Показник забезпеченості готелями (кількість готельних місць на 1000 осіб) в Україні низький (при нормі 10 місць на 1000 осіб в Україні є лише 2,9 готельних місця (для порівняння: у Москві — 9,3; у Санкт-Петербурзі — 6,4; у Парижі — 38,4; у Відні - 25,6).

Згідно з функціональною структурою підприємств готельного господарства, на території України послуги з тимчасового проживання напередодні Євро-2012, у 2010 р. надавали 815 готелів, 19 мотелів, 6 готельно-офісних центрів, 9 кемпінгів, 42 молодіжні турбази та гірські притулки, 191 гуртожиток та 341 інше місце для тимчасового проживання. Найпоширенішими в Україні являються підприємства готельного господарства, що пропонують своїм клієнтам повний комплекс послуг з прийому, розміщення, харчування та обслуговування. В окремих регіонах, особливо в сезон відпочинку, інші місця тимчасового проживання здатні розмістити та прийняти більше клієнтів, ніж основні. До їх числа відносять сезонні бази відпочинку, літні будиночки, котеджі тощо.

Сегмент 5-зіркових готелів найменше заповнений, хоча попит на сервіс такого рівня досить високий і має тенденцію до зростання. Всього в Україні діє кілька 5-зіркових готелів, що відповідають за рівнем послуг європейським та міжнародним стандартам («Premier Palace» у Києві, «Donbass Palace» у Донецьку). У 2005 р. відкритий перший 5-зірковий готель у Західній Україні («Rixos Prykarpattya»). Упродовж 2006-2009 рр. на готельному ринку української столиці з’явилися 5* готелі міжнародного класу «Operа» (136 номерів), «Hyatt Regency Kiev» (210 номерів), «InterContinental» (273 номери), до будівництва яких причетні закордонні партнери - власники всесвітньовідомих готельних мереж. Партнерство з українськими бізнесменами вигідне і готельним мережам. Після кількаразових спроб боротися з бюрократичною тяганиною, пов’язаною з виділенням земельних ділянок, міжнародні мережі почали відкривати готелі разом із українськими компаніями..

4-зіркових готелів у Києві шість («Аванті», «Дніпровський», «Дніпро», «Президент-отель «Київський», готельний комплекс «Національний»; завершилося будівництво готелю «Radisson SAS»), хоча потреби столиці сягають 10-12. Кілька готелів такого класу є у Львові («Дністер», «Жорж», «Гранд-Отель», «У Бюрге-ра»), Дніпропетровську («Академія»), Кіровограді («Каталонія»), Одесі («Одеса», «Лондонський», «Фраполлі»), Харкові («Ахта-мар»), Ялті («Ореанда», готельний комплекс «Літо») та інших містах України. Інвестиції у 4-зіркові готелі такі ж, як і в 5-зіркові, але рентабельність вища (у Києві 40-50 %).

На початок 2012 року в Україні лише 5% готелів пройшли категоризацію на присвоєння «зірок» і можуть дати іноземцям чітке уявлення щодо очікуваного рівня сервісу в цих закладах. При цьому з 1731 закладу класифіковані як готелі вже 849 підприємств, решта 882 — це мотелі, кемпінги тощо. Із 849 сертифікованих готелів категоризацію на присвоєння зірок пройшли тільки 393 готелі, зокрема 9 п`ятизіркових, 67 чотиризіркових, 317 — одно-, дво- і тризіркових готелів.

За два роки підготовки України до проведення Євро-2012 було відкрито більше готелів, ніж у період із закінчення Другої світової війни.
Готелі відкривалися майже щодня. За два роки готелів вищого класу було побудовано стільки, скільки не було побудовано за час, починаючи із закінчення Другої світової війни. Сьогодні приїжджих обслуговують 7 п’ятизіркових готелів: «Premier Palace», «St Sofia Regency Hyatt», «Intercontinental» та «Опера (Інтерн)» у Києві, «Donbass Palace» у м. Донецьку, «Україна» у м. Дніпропетровську та «Ортодос» у м. Одесі; 46 чотиризіркових готелів, близько 350 – тризіркових, двозіркових та однозіркових, решта – близько 410 готелів – не мають категорії.

Результатом розбудови готельної інфраструктури України в розрізі підготовки до Євро-2012 став рейтинг «100 кращих готелів України», відповідно до якого кращими визнано:

- в Києві: Intercontinental Kiev, Hyatt Regency Kiev, Opera Hotel, «Прем'єр Палас Готель», Radisson Blu Kiev, «Русь Аккорд Готель», готель «Київ», «Президент Готель», «Національний» тощо;

- в Криму: Palmira Palace, Radisson Alushta, Respect Hall Resort&Spa, готель «Брістоль», «Вілла Олена», «Кримський Бриз», «Ореанда Прем'єр Готель», «Ялта-Інтурист»;

- Харківська область: «Харків Палас Готель», «Баден-Баден», «Reikartz Харків», Superior Golf&Spa Resort;

- Донецька область: «Roche Royal Святогірськ», Donbass Palace, «Прага», «Шахтар Плаза»;

- Львівська область: Citadel Inn, Leopolis, «Reikartz Дворжец» і «Медіваль Львів», Rixos Prykarpattya, Mirotel та ін.

Велика кількість «безкатегорійних» готелів пояснюється низкою причин:

- більшість із них не відповідають комплексу вимог до матеріально-технічного забезпечення, номенклатури та якості наданих послуг, рівня обслуговування; деякі отримали сертифікат лише на безпеку проживання;

- ряд готелів проводять поточний або капітальний ремонт та реконструкцію або знаходяться в стадії ліквідації; новозбудовані готелі ще не встигли одержати категорію;

- значна кількість готелів перейшла у власність фізичних осіб, в яких немає витрат.

Разом із тим існуюча інфраструктура туризму ще не відповідає вимогам міжнародних стандартів.

До проблемних моментів у функціонуванні ринку готельних послуг України слід віднести:

1. На сучасному етапі в Україні існує тільки один національний готельний оператор - Premiere-Hotels, до складу якого входять шість готелів. Це свого роду монополіст в готельному секторі економіки України. Він створювався в розріз із загальноприйнятими стратегіями, оскільки став об'єднанням досконало різних за концепцією та набором послуг готелів в ділових і туристичних центрах України. За рахунок специфіки кожного окремого готелю, не доводиться вирішувати проблеми, пов'язані з уніфікацією продукту. Таке своєрідне об'єднання дозволяє подвоїти конкурентну перевагу, пов'язану з позиціонуванням на ринку і впізнаваємістю бренду. Також, всі готелі користуються перевагами єдиної системи бронювання;

2. Поступова експансія титулованих іноземних операторів на український готельний ринок створює умови, за яких окремі підприємства вимушені співпрацювати і виробляти єдину бізнес-стратегію;

3. Сектор готелів рівня трьох зірок і нижче залишається в Україні незаповненим і представлений в основному підприємствами з дуже низьким рівнем обслуговування і невеликим набором послуг;

4. Слабка активізація підприємницької діяльності в готельному секторі України, що може призвести до наповнення ринку іноземними операторами. Разом з тим, західний інвестор не бажає виходити на готельне поле України без активної присутності там українських компаній;

5. Неефективний менеджмент національних готелів;

6. До розряду «небезпечних» питань взаємодії з державними структурами можна віднести:

- процес реєстрації готельного об'єкту;

- відведення земельної ділянки під будівництво;

- проходження обов'язкових процедур у відомствах пожежної охорони і санепідеміологічного контролю;

- отримання необхідних дозволів і сертифікатів.

7. Питання стандартизації послуг також є проблематичним внаслідок невідповідності української і європейської систем стандартизації надання готельних послуг.

8. Невідповідність цін рівню якості готельних послуг. Вартість проживання в українських готелях в 2-3 рази перевищує вартість проживання в готелях аналогічного рівня країн Європи, що зумовлено неналежним державним регулюванням цієї сфери (відсутній державний орган з обліку готелів та інших закладів розміщення, регулювання та контролю за їх діяльністю) та низьким рівнем диференціації готельних продаж послуг (слаборозвинена мережа хостелів, мотелів, кемпінгів, пансіонатів та ін.);

9. Низький рівень конкуренції на готельному ринку внаслідок відсутності корпоративних стандартів управління якістю готельних послуг.

10. В Україні відсутні укрупнені національні готельні мережі більш низької категорії зі спільними корпоративними стандартами управління, які могли б гідно конкурувати з всесвітньо відомими готельними мережами.

11. Непристосованість готелів та інших закладів розміщення до потреб людей з обмеженими фізичними можливостями. Мізерний відсоток готелів в Україні пристосовані до потреб інвалідів, хоча відповідно до державних будівельних норм проектів цивільних будівель і споруд, 10% місць в готелі мають бути спеціально облаштовані для людей з особливими потребами;

12. Проблема завантаженості та утримання готелів та інших закладів розміщення після проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО 2012;

13. Відродження туристичного збору в розмірі від 0,5 до 1% продажу послуги з розміщення без чіткої норми в податковому кодексі на цільове його використання для розвитку інфраструктури туризму даної місцевості.

Незважаючи на те, що в Україні існує незадоволений попит на готельні послуги, проте та кількість закладів розміщення, яка запланована для введення в експлуатацію до ЄВРО 2012 є значно більшою, ніж потребує український туристичний ринок на даному етапі розвитку.

Що стосується перспективних напрямів і тенденцій розвитку ринку готельних послуг в Україні, то поступова еволюція є закономірним варіантом розвитку та є проявом посилення впливу на ринку вже існуючої компанії.

Перспективні моменти:

1. Вперше в історії українського готельного бізнесу готель «Донбас Палац» увійшла до асоціації Leading-Hotels of the world. У листопаді 2005 року готель отримав перемогу в найпрестижнішому конкурсі туристичного бізнесу – World Trevel Awards - і був визнаний Провідним Готелем України, а в 2008 р. - Провідним Бізнес Готелем України. Сьогодні компанія розглядає можливість будівництва п'ятизіркових готелів в крупних містах України під брендом «ДП» («Донбас Палац»);

2. Необхідно відзначити, що саме сектор готелів «де-люкс» задає і визначає високу динаміку галузі в Україні. Така підвищена увага готельного бізнесу до вищої категорії готелів пояснюється тим, що в спадок від попереднього устрою Україні не дісталося жодного готелю, який міг би претендувати на п'ятірку за системою європейських зірок, а попит на послуги екстра-класу зростав унаслідок процесів перерозподілу капіталу в країні і різкого збільшення кількості іноземних туристів. Найбільш прибутковий сьогодні ринок готелів екстра-класу наближається до насичення. З'явився ринок середніх і малих готелів з помірним набором послуг;

3. Найбільш адекватною стратегією укрупнення на ринку готельних послуг є поява готелів з рівнями 2-3 зірок. Цільовий сегмент підприємств цього сектору – представники внутрішнього туризму (ділові туристи, екскурсанти, відпочиваючі). В умовах відсутності конкуренції представники цього сегменту готельної галузі вважають за краще недооцінювати потребу своїх клієнтів у високому рівні обслуговування;

4. Створення єдиної мережі готелів з універсальним набором послуг і високим рівнем обслуговування за допомогою придбання і реконструкції існуючого готельного фонду малої і середньої категорій може принести компанії не тільки статус національного оператора, але і переваги пов'язані з домінуванням на ринку;

5. Регіональні ринки готельних послуг в Україні ненасичені, готелі вищої категорії затребувані в крупних містах і курортних центрах. У більшості міст споживачі віддають переваги готелям середнього рівня, що багато в чому визначається диференціацією доходів в регіонах.

6. Прискорився процес модернізації номерів - перетворення їх в апартаменти європейського типу. По такому шляху пішов готель «Братислава», керівництву якого сьогодні доводиться виправляти помилки проектувальників радянського періоду, що запрограмували мало привабливий об'єкт для подальшого інвестування. На підвищення завантаження київських готелів і збільшення їх прибутковості позитивно вплинуло відкриття двох міжнародних виставкових центрів на Броварському проспекті і по вул. Салютній.

8. Австрійська компанія «Warimpex A.G.» і транснаціональна готельна корпорація «Six continents» готові інвестувати в розвиток готельного бізнесу в Україні 35 млн. дол.;

9. В 2011 рр. стали відчутними перспективи готельного бізнесу на півострові Крим;

10. Прикладаються зусилля до входу готельної мережі Marriot н а український ринок готельних послуг: це приверне велику кількість американських бізнесменів і туристів, що вважають за краще зупинятися тільки в п'ятизіркових готелях;

11. Звільнення нових та реконструйованих до Євро-2012 готелі класу 305 зірок від сплати податку на прибуток до 2020 року;

12. Зародження соціальної відповідальності вітчизняних готелів (екологічні програми, підтримка культурних і спортивних ініціатив, тощо);

13. Розвиток технологічних інновацій, що проявляються через оптимізацію просування і продаж в Інтернеті та розширення мобільного маркетингу, участь в соціальних мережах;

14. Енергетичний аудит підприємства та впровадження нових енергозберігаючих технологій;

15. Поява нової групи гостей для чотирьох та п’ятизіркових готелів як критерій їх категоризації – «таємний гість»;

16.Розвиток мультисенсорного (багато чуттєвого) маркетингу.

На підставі вище виявлених проблем і перспектив розвитку ринку готельних послуг в Україні наведемо пріоритетні напрями розвитку вітчизняного готельного оператора:

1) в процесі розповсюдження свого впливу на конкретному ринку компанія – потенційний готельний оператор - може розбудовувати власну мережу за рахунок будівництва нових проектів або придбання старих об’єктів з подальшою їх реконструкцією перекваліфікацією персоналу.;

2) визначивши цільовий сегмент ринку, потенційний національний готельний оператор неминуче може зіткнутися з проблемами відомості бренду і ефективного управління. У разі достатнього фінансування і розуміння необхідності залучення професіоналів, ці питання необхідно довірити консалтинговим компаніям. У разі ж обмеженості фінансування, компанії доведеться вирішувати ці питання власними зусиллями, віддаючи їм статус пріоритетних;

3) для досягнення максимальної ефективності національному операторові необхідно базувати управлінську систему готельного бізнесу на стратегічному баченні і передбаченні. На основі цього бачення розробляється політика компанії, яка представляє собою загальні цілі і норми відносин, забезпечуючи життєздатність і розвиток структури;

4) для досягнення поставлених цілей і завдань засновникам, власникам підприємств готельного господарства необхідно насамперед розуміти, що їх менеджмент повинен забезпечувати чітку організаційну структуру, а робота в ній має бути розподілена між всіма працівниками на основі професіоналізму. Також необхідно залучати сторонніх фахівців і компанії для ефективного перетворення ключових функцій працівників, визначення їх підзвітності, забезпечення належних зусиль з боку персоналу і розробці стратегії розвитку мереж.

Підводячи підсумок сказаному вище, можна зробити висновок, що поява національного готельного оператора в Україні – не утопія, більш того, подібні спроби робляться вже сьогодні. У секторі готельних послуг вищої категорії національному операторові доведеться зіткнутися з жорсткою конкуренцією, причому не тільки ціновою, але й конкуренцією якості послуг. Виграти таке суперництво, зберігаючи індивідуальну марку, можна тільки за умови безпомилкового менеджменту і маркетингу.

В секторі готельних послуг середнього класу поява національного готельного оператора найімовірніше, оскільки цей сегмент не насичений і одночасно є досить перспективним. Готельні об'єкти за таких умов розташовуватимуться переважно в регіонах і мають бути об’єднаними єдиною концепцією.

У будь-якому випадку розвиток українських готельних підприємств означатиме перехід на принципово новий рівень в рамках участі на світовому ринку готельних послуг.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте етап зародження готельної справи в Україні. Назвіть види засобів розміщення, характерні для цього періоду.

2.Охарактеризуйте організацію обслуговування в «странноприйомних» будинках при церквах і монастирях України.

3.Особливості розвитку готельної справи України в період «будівельної лихоманки» – останні 20 років XIX ст.

4. Які події сприяли розвитку готельної справи в СРСР загалом і в Україні зокрема? Розкрийте особливості розвитку матеріально-технічної бази туризму на території України в радянські часи

5.Охарактеризуйте діяльність монополіста туристичних послуг «Інтуриста» в Україні.

6. Які причини викликали у 1970-ті – на початку 1980-х pp. справжній «бум» готельного будівництва.

7. Розвиток готельної індустрії у другій половині 90-х pоків.

8. Які причини розбудови готельної індустрії на початку XXI сторіччя.

9. Назвіть причини великої кількості «безкатегорійних» готелів в Україні на початку XXI сторіччя.

10. Охарактеризуйте проблемні моменти у функціонуванні ринку готельних послуг України після чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012»

11. Які перспективні напрями і тенденцій розвитку ринку готельних послуг намітилися в Україні.

12.Задачі і перспективи розвитку вітчизняного готельного оператора.

Тести:

1. Що було найбільш характерною рисою розвитку готельного

господарства України радянського періоду у 20-30-ті pоки?

а) визначення юридичного статусу готелів;

б) використання готелів не за призначенням;

в) масове готельне будівництво.

2. Що було найбільш характерною рисою розвитку готельного

господарства України радянського періоду у 50-ті pоки?

а) масове будівництво готелів низького рівня якості;

б) поява відомчих готелів;

в) різке підвищення якості готельного будівництва.

3. Що було найбільш характерною рисою розвитку готельного

господарства України радянського періоду у 60-ті pоки?

а) масове будівництво готелів відомчого підпорядкування;

б) будівництво готелів за участю іноземних фірм;

в) широка модернізація готельної бази.

4. Що було найбільш характерною рисою розвитку готельного

господарства України радянського періоду у 70-80-ті pоки?

а) передача готелів у відання місцевих органів влади;

б) «бум» готельного будівництва та підвищення його якості;

в) початок розбудови комунальних готелів.

5. Забезпеченість готелями в Україні на початку 2000-х pоків

знаходилась на рівні:

а) менше 3 місць;

б) між 4 і 7 місцями;

в) більше 5 місць.

6. Найбільшу частку в готельному господарстві України на початку

2000-х pоків складали:

а) готелі та мотелі;

б) готельно-офісні центри та мотелі;

в) готелі й гуртожитки для приїжджих.

7. Перспективними типами готельних підприємств для розбудови в

Україні тепер є:

а) готелі високого класу, малі готелі й хостелі;

б) гуртожитки для приїжджих і молодіжні табори;

в) готелі на воді й флайтелі.

Рекомендовані джерела

1. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України. – К.: ВО "Батьківщина", 2001.

2. Глобалізація. Регіоналізація. Регіональна політика. Хрестоматія з сучасної зарубіжної соціології регіонів / Укладачі Кононов І.Ф. (наук. ред.), Бородачов В. П., Топольськов Д. М. – Луганськ: Альма Матер – Знання, 2002.

3. Глобалізація та проблеми економічного розвитку країн у сучасних умовах: зб. матеріалів круглого столу (2 квітня 2007 р.) / Чернігівський держ. ін- т права, соціальних технологій та праці. / В. В. Бондар (ред.). – Чернігів: Чернігівські обереги, 2007.

4. Крапива, С. В 2007 г. объем украинского рынка организованного туризма может составить 1 млрд.у.е. [Текст] /С.Крапива // Бизнес. - 2007. - №42. – С. 118-124.

5. Козлова, Т. “Лицо” сетевых отелей [Текст]/ Т. Козлова // Новости турбизнеса. – 2005. - №22. – С. 23.

6. Клочко В.П. Глобалізація: економічні та соціально-культурні аспекти. – К.: ДАКККіМ, 2005.

7. Маруняк Є.О. Глобалізація та її вплив на розвиток регіонів України / Л. Г. Руденко (наук. ред.). – К.: Реферат, 2007.

8. Левковська Л., Чабан Р., Мунин Г. Стан і перспективи розвитку туризму та готельного господарства в Україні // Економіка України. – 2003. – №6. – С.31-36.

9. Слипушко, Г.К. проблеме классификации отелей в мире и Украине [Текст]/ Г.Слипушко // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2004. - №1. – С. 30-32.

 

ТЕМА 3

Предыдущая12345678910111213141516Следующая