Задачі для самостійного вирішення до розділу 1

Задача 1. Студентка споживає груші та яблука. Представлені в табл. 1.8 споживчі кошики є байдужими для неї, вони всі мають однакову корисність.

Таблиця 1.8

1. На основі наведених даних побудуйте криву байдужості, відклавши кількість груш на вертикальній осі, а кількість яблук – на горизонтальній.

2. Визначте граничну норму заміни груш яблуками та її динаміку, якщо студентка послідовно змінює уподобання щодо споживчих кошиків від А до D.

Задача 2. Домогосподарка кожного дня купує буханець хліба та пакет молока за цінами відповідно 1 грн і 0,80 грн за одиницю. Останнім часом вона купує таку кількість цих продуктів, що гранична корисність останніх одиниць становить відповідно 80 та 70.

Чи можна вважати, що вона купує оптимальний набір продуктів? Якщо ні, то поясніть, як їй слід перерозподілити свої видатки між двома товарами?

Задача 3. Припустимо, що сім'я щодня купує продукти А, В, С, ціни яких становлять Р_а = 2 грн, Р_в = 5 грн, Р_с = 10 грн. Тижневий бюджет сім'ї становить 65 грн. Граничні корисності одиниць відповідних продуктів подані у табл.1.9.

Таблиця 1.9

Визначте, яку оптимальну кількість кожного продукту придбає сім'я. Скільки гривень вигідніше заощадити, ніж витратити на продукти?

Задача 4. Домогосподарка вважає вершкове масло і бутербродний маргарин абсолютними замінниками: MRS = 1 для всіх рівнів споживання. Вона витрачає на покупку цих товарів 20 грн протягом місяця, пачка вершкового масла коштує 2 грн, пачка маргарину – 1 грн.

1. Визначте оптимальний споживчий кошик.

2. Як змінилося б рішення домогосподарки, якби пачка вершкового масла коштувала 1 грн, а пачка бутербродного маргарину – 2 грн?

3. Яким було б її рішення, якби ціни масла і маргарину були рівні?

Задача 5.Студент полюбляє чай з цукром, при цьому він завжди додає на склянку чаю 2 ложечки цукру, при іншому співвідношенні чаю та цукру він взагалі відмовиться від його споживання. Щотижневі видатки студента на чай з цукром становлять 4 грн, ціна ложки цукру 5 коп, ціна склянки чаю – 15 коп.

Яка кількість цукру та чаю є для студента оптимальною в межах його бюджету?

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво

Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв'язок

Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники

Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне

Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості

Альтернативні теорії вартості

Закон вартості, його сутність та функції

Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво

Суспільне виробництво – це основа життя і джерело прогресивного руху людського суспільства, розвитку всієї людської цивілізації. Суспільне виробництво— це організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку. Будь-якому виробництву притаманні певні ознаки (рис.2.1):

Рис. 2.1. Риси виробництва

Найважливішими елементами процесу виробництва у будь-якому суспільстві є праця, предмети праці, засоби праці.

Праця— свідома доцільна діяльність людини, яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб. Праця виступає як процес функціонування робочої сили, а робоча сила — це здатність до праці.

Предмети праці— всі речовини природи, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.

Засоби праці— це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці. Сукупність предметів і засобів праці складають засоби виробництва, які є одним з елементів продуктивних сил.

Суспільне виробництво структурно поділяється на дві сфери (рис.2.2).

Рис. 2.2. Сфери суспільного виробництва.

Суспільне виробництво має галузеву структуру (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Галузева структура суспільного виробництва.