Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв'язок

Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови — фактори виробництва. Фактори виробництва— це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ. Використовується і така категорія якресурси виробництва. Вони становлять сукупність природних, капітальних і людських сил, які потенційно можуть бути використані в процесі виробництва.

Різниця між двома категоріями: фактори виробництва – це реально використані в процесі виробництва ресурси – "працюючі ресурси".

Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу факторів виробництва відносить: працю, капітал, землю, підприємницькі здібності, науку, інформацію, екологію.

 

Фактори виробництва
Земля
Капітал
Праця
Підприємницькі здібності
Екологія
Наука
Інформація

 

 


Рис. 2.4. Фактори виробництва

 

Капітал– це сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, використовуваних для виробництва товарів та послуг.

Земляяк фактор виробництва включає в себе саму землю, а також лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому процесі. Це специфічний та не відтворюваний фактор виробництва необхідно берегти та раціонально використовувати.

Наукаце специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.

Інформаціяв сучасних умовах є найважливішим фактором суспільного виробництва. Це система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності й насамперед в економічній сфері.

Екологічний фактор виробництва – це система спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища та його відтворення.

Підприємницькі здібності – специфічний фактор виробництва, що характеризує діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послу.

Співвідношення між будь-яким набором факторів виробництва і максимально можливим обсягом продукції, що виробляється за допомогою цього набору факторів, характеризує виробничу функцію.

Виробнича функція– це зв'язок між величиною затрат факторів виробництва і кількістю продукції, яку можна отримати. Якщо врахувати весь набір факторів виробництва, то виробнича функція матиме такий вигляд:

, (2.1)

 

де Q – обсяг випуску продукції;

L – затрати праці;

К – затрати капіталу;

С – витрати матеріалів;

Хп витрати інших факторів.

Виробнича функція вказує на існування альтернативних можливостей, за яких різне поєднання факторів виробництва або їхня взаємозаміна забезпечують такий самий максимальний обсяг випуску продукції.

Залежно від кількості факторів виробнича функція буває:

ü однофакторна;

ü двофакторна;

ü багатофакторна.

Класичним прикладом виробничої функції є двофакторна виробнича функція, яка встановлює зв'язок між виробництвом продукції та витратами двох основних факторів виробництва: капіталу (К)і робочої сили (L). Вона має назву – функція Кобба – Дугласа:

 

, (2.2)

а, b, c >0; b, c <1;

 

де а – параметр, який характеризує рівень технологій;

b, с – параметри, які характеризують ступінь впливу ресурсу (праці та капіталу відповідно) на кінцевий результат.

Зростання обсягів використання ресурсу (L чи К) на 1 % приводить до зростання обсягу продукції (Q) на b чи с %. Науково-технічний прогрес, який дозволяє підвищувати ефективність використання наявних ресурсів, збільшує величину а.

Для того, щоб побудувати двофакторну функцію у графічній формі, слід вибрати всі різні комбінації ресурсів, що забезпечують один і той самий обсяг випуску (табл. 2.1):

Таблиця 2.1

Виробництво за двома змінними ресурсами

Трудовий ресурс, праця (L) Витрати капіталу (К)  

 

Графічна інтерпретація виробничої функції за даними таблиці 2.1 наведена на рис. 2.5. Випуску Q0 = 10 відповідає А0(2; 4), B0(3; 3), D0(5; 2).

При Q1 = AІ(2;3); BІ(3;2); DI(5;1). Отримаємо лінію незмінного випуску — ізокванту –це комбінації ресурсів, які дозволяють виробляти заданий обсяг виробництва продукції за умови повного й ефективного використання наявних ресурсів.

Рис. 2.5. Карта ізоквант

 

Властивості ізоквант:

– ізокванти не перетинаються;

– більш віддалена від початку координат ізокванта відповідає вищому рівню виробництва;

– криві не перетинають координатних осей, а лише наближаються до них. Це означає, що фактори виробництва лише частково можуть замінювати один одного.

Сукупна вартість виробництва – один і той самий обсяг виробництва, який можна досягти за рахунок різних витрат факторів виробництва.

Сукупна вартість виробництва (ТС) визначається:

 

, (2.3)

 

де РK – ціна одиниці капіталу;

РL – ціна робочої сили.

Графічне зображення відрізку лінії, що описується цим рівнянням, називається ізокостою(рис. 2.6).

Рис. 2.6. Ізокоста

Мінімізуючи витратифірма обирає такі обсяги використання ресурсів, коли сукупна вартість набору ресурсів буде найменшою для забезпечення заданого обсягу виробництва (графічно, вартість виробництва мінімізується в точці, де ізокванта дотична до ізокости):

 

, (2.4)

 

Правило мінімізації витрат:витрати досягаютьмінімуму, якщо гранична продуктивність у розрахунку на кожну витрачену гривню по всіх видах ресурсів буде однаковою:

 

. (2.5)

Гранична продуктивність (МР) –це збільшення загального випуску продукції при залученні у виробництво додаткової одиниці фактору виробництва.

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...