Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Підготовка вчителя початкових класів до проведення уроків.

У сучасному педагогічному процесі значного роз­витку набула ідея міжпредметної інтеграції. Інтегровані уроки ставлять за мету спре­сувати споріднений матеріал кількох пред­метів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків.

Аналіз чинних програм для чотирирічної початкової школи та вивчення досвіду вчи­телів свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з окремих предметів. Як зазначає О.Я.Савченко, такі нестандартні уроки дають можливість учите­леві разом з учнями опанувати значний за об­сягом навчальний матеріал, домогтися фор­мування міцних, усвідомлених, міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності знань.

Підготовка інтегрованих уроків передбачає:

- аналіз річного календарного планування;

- зіставлення матеріалу різних предметів для видалення тем близьких за змістом або метою використання;

- визначення завдань уроку;

- «конструювання» уроку.

Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого заняття, на мою думку, є визначення завдань уроку. З огляду на це, справедливим буде виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо для кожного з предметів, що інтегруються.

Інтегровані уроки можуть поділятися залежно від:

• навчальних предметів, що інтегруються:

— урок рідної мови і мовлення з образотворчим мистецтвом.

— урок рідної мови і мовлення з ознайомленням з навколишнім світом (природознавством);

— урок рідної мови і мовлення з художньою пра­цею;

— урок рідної мови і мовлення з народознавством тощо;

• визначення мети уроку:

— урок з автономними цілями;

— урок з домінуючими та супровідними цілями;

• місця проведення уроку:

— уроки, що проводяться у класній кімнаті;

• поза класом:

— урок у залі, музеї, на виставці;

— урок творчості серед природи;

— комплексна форма (класна у поєднанні з позакласною);

• тривалості уроку:

— академічний урок;

— спарений (два-три 45- чи 30-хвилинних уроки);

У фаховій літературі останніх років можна знайти багато розробок інтегрованих уроків. Вивчення значної кількості таких уроків та власний досвід їх проведення дозволяють зробити висновок про наявність певної структури такої форми уроку.

Перший етап підготовки інтегрованого уроку — організаційний.

Другий – ознайомлення з темою та метою.

На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої — актуалізація знань з усіх інтегрованих предметів. Час її проведення має бути не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього ета­пу уроку потребує від класовода особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною, чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо, вступна бесіда триває вдвічі (втричі) довше. Саме тому, об’єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції. Наступні етапи інтегрованого уроку мо­жуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку.

Цікаво, що характерною особливістю початкової школи більшості закордонних країн стало навчання за інтегрованими курсами. Варто наголосити, що методика проведення інтег­рованого уроку вимагає від учителя високого професіоналізму та ерудиції. Якщо такі нестандартні уроки відбуваються систематично, це значно впли­ває на розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів. О.Я.Савченко зазначає, що «змістовні, цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичай­ний плин шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища» [19, с.12]

На думку психологів, шість років — найбільш сприятливий вік для інтелектуального і соціального роз­витку особистості. Однак потреба у нових враженнях, пізнавальна активність і допитливість тісно пов’язані з ігровою формою діяльності. У цей період для дитини характерні два бажання — «хочу вчитися» і «хочу гра­тися». Встановлення рівноваги між потребами малюків і завданнями навчання та виховання — найважливіша умова гуманізації школи. Адже школа, урок – про­довження життя дитини у всій його повноті, а не лише у пізнавальній частині. Малюк іде до школи не тільки за знаннями, а й для зустрічі з друзями, для спільних ігор, для обміну враженнями. Коли на очах у першо­класника з цифрою відбуваються дивні пригоди, а зі словами та складами — чарівні перетворення, коли задачі подаються як загадки, а оповідання — як подо­рож, учитися шестирічному школяреві цікаво, адже навчання стає продовженням загального радісного світосприйняття малюка.

Уроки-ігри характеризуються високим ступенем активності дітей. До навчальної роботи залучаються навіть несміливі та сором’язливі учні, що сприяє їхньому самоствердженню в класному колективі. При цьому виховуються такі якості, як свідома дисциплі­на, самостійність, ініціативність, творчість.

Саме тому ми переконані: яку б дидактичну мету не передбачав запропонований урок, він обо­в’язково має базуватися на грі, проходити в ігровій формі, містити ігрові прийоми тощо.

Усі види уроків можуть бути застосовані до будь-якого предмета початкової школи. Але вчитель обов’яз­ково має враховувати особливості кожної форми уроків.

Отже, опишемо уроки. Як вже було зазначено раніше, всі форми проведення уроків, які умовно можна назвати «уроки-ігри», ми поділили на 6 груп.

Уміння спланувати інтегрований урок містить в собі чіткі, реалістичні. Досягнення цілей та завдання, цікавий для учнів матеріал, відповідає всебічним здібностям, інтересам, досвіду для дітей. Пропоную вашій у вазі етапи планування інтегрованого уроку:

- вибір теми;

- визначення змісту навчального процесу;

- постановка комплексної мети уроку;

- підбір матеріалу для розкриття теми;

- застосування різних форм співпраці на уроці;

- способи перевірки розуміння учнями теми.

Не змінюючи змісту навчальних програм з предметів, вчителі поєднали в першу чергу близькі предмети такі як музика – математика – читання малювання, рідна мова – читання – Я і Україна, читання – письмо – трудове – музика… тощо

Таких уроків можна розробити багато, але вони не можуть стати щоденними. Такі уроки вимагають великої підготовки як учителя, так і учнів. Але практика підказує, що в підготовці та в проведенні уроків, навіть в межах однієї теми неприпустимий штам. А саме інтегрований урок підготовлений педагогами – це і є ліквідація штаму, рутини, одноманітності, це зміни, розвиток, пошук нових шляхів вирішення проблеми. Завдяки цьому виду роботи ширшає поле діяльності учителя та учнів, збільшується діапазон інформації і пошуку, множиться варіативність пізнавальної діяльності дітей.

Н. Коваль визначає, що міжпредметні зв’язки у професійній підготовці вчителів початкової школи суттєво підвищують рівень викладання, сприяють вихованню всебічно розвиненої особистості, яка зможе здобувати знання та застосовувати їх у практичній діяльності. Викладання знань з урахуванням міжпредметних зв’язків допоможе вчителю розкрити єдність між теорією і практикою її застосування, повно та всебічно показати учням широку сферу функціонування теоретичних знань, сприятиме підготовці молодших школярів до розуміння, а згодом і вирішення сучасних наукових, соціальних та виробничих завдань, що потребують відповідних теоретичних та практичних умінь.

Освітня функція полягає у тому, що міжпредметні зв’язки сприяють формуванню системи знань про суспільство та природу, уявлення про цілісну картину навколишнього світу, сприяють розумовому розвиткові учнів, загальній ерудиції, актуалізує наявні знання між предметами.

Методологічна функція полягає в тому, що тільки на її основі можливе формування в учнів сучасних уявлень про історичний розвиток суспільства, цілісність процесів та явищ у світі, багатогранність і різноманітність цивілізацій;

Особливості пізнання, мислення, інтересів, мотивації та позиції вчителя початкової школи в навчанні створюють передумови їх активного, стихійного включення у встановлені міжпредметні зв’язки, коли виникають способи синтезу різних предметних знань, пошук їх зв’язків у реальній дійсності та професійній підготовці. Тому, включення міжпредметних зв’язків у навчально-виховну та практичну діяльність відповідає реальним потребам розумового, професійного та соціального розвитку вчителів початкової школи.

Оптимізація навчального процесу настійно вимагає від вчителя творчого підходу до проведення уроків, відмови від заїжджених стереотипів і форм, новаторства у формі і методах подачі матеріалу.

Інтегрований урок як такої вже не є «терра інкогніто» ні для молодих вчителів, ні для фахівців зі стажем і досвідом. Однак завжди його проведення вимагає особливої підготовки, ретельного планування і великої самовіддачі, як від учителя, так і від школярів. По суті справи, на одному занятті задіяно два (і більше) предмета, нехай і суміжних, але кожен зі своєю специфікою. Тому й для засвоюваності матеріалу інтегрований урок вимагає великих розумових і емоційних зусиль з боку учнів, ніж традиційний. Та й для вчителів він може розглядатися як свого роду перевірка на вміння працювати в команді, прийти до загального результату різними шляхами і методами, мислити нестандартно. Природно, що і форма проведення для подібних занять повинна вибиратися особлива. Адже в традиційні опросно-відповідні рамки інтегрований урок не вкладається.

Типи

Форма і тип такого уроку вибираються залежно від віку учнів, середнього контингенту класу, що вивчається, і можливих точок дотику з іншими предметами. Що стосується форми, то інтегровані уроки в початковій школі, наприклад, можуть проходити як урок-подорож, урок-казка, урок-екскурсія, урок-майстерня і т.д. Типи їх залежать від конкретних цілей кожного: вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого, повторення і узагальнення або урок контролю знань. Як це відбувається на практиці? Спробуємо показати.

У старшій шкільній ланці проведення інтегрованих уроків використовується частіше, діапазон їх ширше. Серед найпопулярніших форм зустрічаються уроки-дослідження, уроки-конференції, диспути, семінари, уроки-концерти та ін. Роль вчителів на них зводиться до ролі своєрідних диригентів оркестру, тоді як учні ведуть свої сольні партії. При підготовці до подібних занять від учнів потрібно самостійне вміння здобувати, систематизувати, осмислювати матеріал, активно вести себе, граючи чітку роль.

Отже, інтеграція є необхідною в початковій школі, бо забезпечує оптимальні умови для розвитку творчої особистості. На сам перед інтегроване навчання, потребує від вчителя якісної підготовки, удосконалення, особистої відповідальності за свою діяльність, відмова від шаблонних форм і методів навчання, вміння вільно і творчо будувати інтегровані уроки. І саме це вносить в шкільне навчання елементи новизни, сприяє інтересу до предмета, зменшує перевантаження дітей. Методично правильна побудова і проведення таких уроків сприяють підвищенню зростання професійної майстерності вчителя, тому що вимагають від нього володіння методикою сучасних технологій навчально-виховного процесу.

Адже одночасний контакт учня з різними видами творчої діяльності не тільки сприяє системному, цілісному сприйманню предметів та явищ, а й забезпечує емоційне благополуччя учнів на навчальному занятті, спонукає кожну особистість до самореалізації сутнісного потенціалу, тобто сприяє збагаченню учнів досвідом через їхні почуття.

ІІ ПРОЕКТНА ЧАСТИНА.

Кравчук Галина Станіславівна

Олійник Ірина Олегівна

Інтегрований день 1

Тема: «Великдень»

Навчання грамоти (читання): Великдень. Л. Полтава «Великодні писанки», Я. Яковенко «Про писанки».

Навчання грамоти (письмо): Склад. Наголос.

Математика: Письмова нумерація чисел 11 – 20, їх порівняння. Задача на знаходження невідомого доданка.

Трудове навчання: Колективне виготовлення писанок.

Мета: формувати компетентності: ключові: уміння вчитися-самоорганізуватися до навчальної діяльності у взаємодії, соціальна-продуктивно співпрацювати в парі; загальнокультурна-ефективно застосовувати навички мовлення та норми мовної культури під час діалогічного спілкування; здоров`язбережувальна-життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю та предметні (розповісти учням про звичаї та обряди святкування Великодня, формувати вміння передавати враження від побаченого та почутого; закріплювати вміння дітей ділити слова на склади; визначати наголошений склад;узагальнити знання учнів про додавання і віднімання в межах 20, закріплювати навички порівнювати числа в межах 20,формувати вміння розв’язувати задачі на знаходження невідомого доданка; навчити виготовляти писанки). Розвивати спостережливість, творчу уяву;удосконалювати зорову пам’ять, образне мислення, фантазію, технічні навички роботи з художніми матеріалами; прививати любов до уроків мистецтва, відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення учнів, кмітливість.

Обладнання: ілюстрації, картки для самостійної роботи, демонстраційний матеріал ,картон, зразок готового виробу, кольоровий папір, шаблон, простий олівець, ножиці, клей, пензлик,заготовки для символів для писанок.

Тип уроку:інтегрований.

Інтегруються :навчання грамоти, математика, трудове навчання.

Хід уроку .

І. Організація класу до роботи .

Вчитель:Наш дзвінок нам дав сигнал ,

Працювати час настав

Тож і ти часу не гай .

Працювати починай !

Привітання учнів :

Доброго ранку ! Доброго дня!

Хай плещуть долоньки !

Хай тупають ніжки !

Працюють голівки!

Доброго ранку ! Доброго дня !

Бажаєм собі ми здоров’я й добра! .

Вправа ”Очікування”

-Що ви очікуєте від нашого уроку? ( відповіді учнів )

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...