Особливості проектів відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського та фермерських господарств, садівницьких товариств, городництва та для сінокосу і випасання худоби

Одним із завдань реформування земельних відносин в Україні є надання громадянам земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, тваринництва, індивідуального житлово­го і дачного будівництва в сільській місцевості.

Крім цих земель, громадянам виділяють земельні ділянки для тваринництва, випасання худоби і виробництва кормів.

Для ведення особистого підсобного господарства, колективного садівництва, городництва і тваринництва дозволено займати не тільки малоцінні угіддя, а й ріллю і розміщати ці ділянки в доступ­ніших і зручніших місцях.

Землеволодіння і землекористування громадян утворюють на основі затверджених схем землеустрою районів, проектів міжгоспо­дарського землеустрою (перерозподіл земель) та інших передпроектних матеріалів з інвентаризації земель, виділення земельних фон­дів спеціального призначення тощо. Відповідно до цих матеріалів розробляють проекти утворення землеволодіння і землекористуван­ня громадян (проекти відведення земель селянським господарст­вам, садівничим і городнім кооперативам, громадянам для ведення особистого підсобного господарства, тваринництва, індивідуального житлового будівництва і дачного будівництва та інших цілей).

У проекті відведення визначають межі, площу землеволодіння (землекористування), режим і умови використання земельної ділян­ки, вихідні дані для встановлення земельного податку.

Для наділення землею членів садівничих і городніх кооперати­вів одночасно з проектом відведення розробляють проекти організа­ції території колективних садів і городів, у яких наводять розмір і межі земельних ділянок кожного члена кооперативу, зон загального використання, внутрішні дороги і проїзди, заходи щодо освоєння і поліпшення земель, охорони природи.

Якщо землеволодіння (землекористування) громадян не оформ­лено (межі не закріплено межовими знаками, немає плану ділянки, не визначено його вартість), але їх потрібно продати, подарувати, внести в статутні фонди підприємств або провести інші операції, слід здійснити межування земель і скласти план земельної ділянки (карти або об'єкта землеустрою).

Карта (план) об'єкта землеустрою (далі план земельної ділянки) є самостійним обов'язковим документом для оформлення і державної реєстрації прав на земельні ділянки й угод з ними, враховуючи суборенду, а також додатком до правовстановлювальних правових актів, якщо він є невід'ємною частиною цих документів.

План земельної ділянки виготовляють по кожній сформованій земельній ділянці. Він є графічним документом, що підтверджує його місце розташування, розмір, розміщення зовнішніх меж і меж земель, обмежених у використанні й обтяжених правами інших осіб, а також об'єктів нерухомості, міцно пов'язаних із земельною ділянкою.

Згідно з технічними вимогами до виготовлення й оформлення плану земельної ділянки на плані показують:

- межі земельної ділянки, у тому числі сторонніх (украплених) земельних ділянок, а також межі суміжних (прилеглих) земельних ділянок;

- межові знаки на поворотних точках меж (якщо на земельній ділянці проведені геодезичні роботи, пов'язані з установленням меж на місцевості);

- землі міської забудови;

- землі загального користування;

- землі сільськогосподарського використання;

- землі з особливим режимом використання;

- землі резерву;

- будинки і споруди, розміщені на земельній ділянці;

- землі, обтяжені сервітутами та іншими обмеженнями;

- види угідь.

На зворотному боці плану подають загальну характеристику зе­мельної ділянки, що містить такі земельно-кадастрові дані:

- адресу земельної ділянки;

- територіально-економічну оцінка зони;

- найменування землекористувача;

- номер землевпорядної справи;

- основну мету використання земельної ділянки;

- опис суміжних землекористувань;

- опис обмежень земельної ділянки правами інших осіб і сторон­німи (вкрапленими) землекористувачами із зазначенням виду об­меження;

- додаткові дані і характеристики щодо земельної ділянки.

Межі земельної ділянки наносять на черговий кадастровий план, якому надають відповідний кадастровий номер.

Матеріал із формування і виготовлення плану земельної ділян­ки заносять до землевпорядної (земельно-кадастрової) справи.

У практиці землеустрою в зв’язку зі створенням фермерських господарств розробляють такі документи:

- схеми землеустрою адміністративних районів із визначенням масивів земель, що виділялись фермерським господарствам;

- самостійні схеми розміщення селянських (фермерських) госпо­дарств на території сільських рад;

- схеми і проекти перерозподілу земель, а також проекти земле­устрою реформованих сільськогосподарських підприємств із виді­ленням на їхній території фермерських господарств;

- проекти відведення земель фермерським господарствам;

- проекти внутрішньогосподарського землеустрою фермерських господарств.

Проект землеустрою, пов'язаний зі створенням землеволо­діння і землекористування фермерського господарства, передбачає проведення підготовчих робіт, складання проекту, оформлення, по­годження і затвердження проектної документації, виготовлення і видачу проектних матеріалів, відведення земель у натурі (перене­сення проекту на місцевість), виготовлення і видачу документів на право власності або оренду землі.

Проект створення землеволодіння і землекористування фермер­ського господарства складається з:

- визначення площі;

- розміщення ділянки та її формування з внесенням необхідних видів і площ земельних угідь до складу виділених земель;

- установлення меж земельної ділянки;

- визначення режиму й умов (обмежень) у використанні землі;

- розміщення садиби фермерського господарства;

- складання схеми внутрішньогосподарського землеустрою гос­подарства;

- розроблення нормативів розміру земельного податку, орендної плати за землю, нормативного грошового оцінювання землі.

При відведенні земель фермерським господарствам формується землевпорядна документація, до складу якої входять:

- пояснювальна записка;

- рішення відповідних органів про надання земельної ділянки;

- викопіювання з проекту землеустрою (перерозподілу земель);

- копії або виписки з документів, на підставі яких установлено особливий режим використання земель;

- копії договору про купівлю-продаж, дарування, заповіту або іншого документа (якщо такі дії здійснювалися);

- довідка про вкраплені земельні ділянки;

- списки координатних точок і межових знаків;

- акти перевірки стану раніше встановлених меж земельної ді­лянки і встановлення та погодження нових меж;

- проект (завдання) з робочим (розбивним) кресленням;

- повістки про виклик зацікавлених осіб для участі в діях із встановлення меж;

- доручення особам, уповноважених власниками, користувачами земельних ділянок на участь у погодженні меж земельної ділянки;

- акт про здачу межових знаків на збереження;

- акт контролю і приймання матеріалів межування земель ви­конавцем робіт;

- креслення (план) меж земельної ділянки;

- відомість обчислення площі земельної ділянки;

- акт державного приймання (огляду) матеріалів установлення меж.

Зазначені роботи виконують відповідно до наявних нормативно-технічних документів і сформованої конкретної технології виробни­цтва цих робіт на підприємствах землеустрою.