Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра філософії та політології

Затверджую

Проректор з навчальної та

методичної роботи

_____________

«____» __________ 2011 р.

Методичні рекомендації

до проведення семінарських занять

та організації самостійної роботи студентів

з курсу ФІЛОСОФІЯ

 

для підготовки бакалаврів

за напрямом 0304 «Право»

спеціальності 6.030401 “Право”

6.030402 “Правознавство”

статус дисципліни: нормативна

 

Ірпінь 2011


Методична розробка складена на основі робочої навчальної програми курсу «Філософія» затвердженої у 2011 році.

 

 

Автори: Воробйова Л.С., к.ф.н., доцен

Христокін Г.В., к.ф.н., доцент

Левченко Т.Г., ст. викладач

 

Рецензент: Ківенко Н.В., д.ф.н., професор

Розглянуто і схвалено

На засіданні кафедри філософії та політології

протокол №___ від “___” ______200_р.

 

Завідувач кафедри_____________________Воробйова Л.С., к.ф.н., доцент

 

Розглянуто і схвалено:

на засіданні вченої ради юридичного факультету,

 

протокол №__ від “___”______________20__р.

 

Голова вченої ради

юридичного факультету_________________Самілик Г.М., к.ю.н., доцент

 

Декан заочного факультету ______________Бриштіна В.В., к.е.н., доцент

 

 

Завідувач навчально-методичного відділу_______________Бойко О.О.

Реєстраційний №_______

 

 


З М І С Т

 

1. Зміст………................................................................................................. 3

  1. Пояснювальна записка з методики проведення семінарських занять 4-8
  2. Структура навчальної дисципліни..............................................................9

4. Тематичний план (для заочної форми навчання) ...................................10

5. Зміст методички за змістовими модулями.......................................11-102

6. Розподіл балів за рейтинговою системою............................................103

7. Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)...................................................................................................104

8. Тематика наукових робіт.................................................................105-107

9. Тематика індивідуальних робіт по філософії.....................................108

10. Контрольні питання з навчальної дисципліни:

· перелік питань до I залікового кредиту.......................................109-110

· перелік питань до II залікового кредиту......................................111-113

11. Рекомендована література

· основна література.............................................................................114

· додаткова література....................................................................114-115

· філософські джерала....................................................................115-121
Пояснювальна записка з методики проведення семінарських занять

 

Загально-теоретичні принципи проведення семінарських занять

Основна загальна мета семінару

1. Головна мета семінару це вирішення комплексу завдань навчального, герменевтичного, виховного спрямування, т.б. вірного розуміння певних знань, чіткого їх засвоєння та перетворення в елемент світогляду, який допомагає формуванню особистості студента.

2. Семінар слугує не тільки розширенню поінформованості студента, але й утвердженню світоглядних знань, що формують особистість.

3. Вивчити лекційний чи самостійний матеріал на високому теоретичному і практичному рівні. Вдосконалювати попередні знання, поглиблювати розуміння наукових проблем, розуміти їх актуальність для сьогодення.

 

Спеціальні цілі семінару:

1. Навчитися добре володіти знаннями, розуміти їх предметний зміст, розкривати їх структуру, елементи, форми.

2. Навчитися теоретично аналізувати матеріал, виділяти головне і вторинне, бачити сутність проблеми, прослідковувати зв`язки і відношення в проблемі.

3. Вчитися мислити конкретно, точно, послідовно, логічно. Враховувати всі компоненти певної проблематики. Уважно ставитися до коректного подання матеріалу, не порушуючи його структуру і зміст.

4. Критично ставитися до нетворчого сприйняття та засвоєння знань, вчитися сприймати матеріал синтетично і органічно не розриваючи його з власним світоглядом, а намагаючись пов`язати з попереднім знанням.

5. Самостійно мислити, навчитися висловлювати і відстоювати власний погляд на проблему, захищати своє бачення шляхів її вирішення.

Для реалізації поставлених завдань необхідно: безпосередньо, самостійно і предметно вивчати проблему за першоджерелами, літературними текстами, документами; знати рівень сучасної її розробки в науці, перспективи подальшого її вивчення; вміти порівнювати і зіставляти різні погляди і напрями, давати їм оцінку; визнавати свої помилки, приймати іншу точку зору, якщо вона більш обгрунтована.

 

В процесі семінару у студента:

· формується активна життєва позиція, відбувається становлення світогляду і рис особистості;

· відбувається ознайомлення з новим матеріалом, розширюється загально-гуманітарний кругозір, стверджуються власні погляди на проблему;

· виробляється необхідне вміння критичного аналізу джерел, діяльності людей.

· формується участь студента в важливих феноменах, явищах і проблемах історії та сучасності, проникнення в глибинний їх зміст, особисте їх засвоєння і переживання;

· вироблення вмінь і навичок практичного використання знань.

 

Загальні принципи проведення семінару:

1. Готовність викладача відповісти на будь яке, навіть гостре питання студента. Обговорювати в групі будь яку проблему.

2. Повага до думки студента. Готовність викладача вислухати думку студента, не відкидаючи її одразу, а терпляче, аргументовано і акуратно підводити студента до можливості сприйняти іншої позиції. На фактах і прикладах довести студенту помилковість його позицій, якщо вона справді така.

3. Вміння викладача погодитися з думкою студента, якщо вона складає тверду переконаність і має під собою чіткі доведені принципи та позиції.

4. Семінар повинен не стільки формувати погляди студента, скільки вчити студента виробляти ці погляди самостійно і аргументовано, послідовно їх захищати, надавати інформацію для роздумів і створювати певні умови для такої самостійної роботи.

5. Викладач знайомить студента з рівнем дослідження в науці проблеми з тим як вона вирішувалася до цього часу, з підходами, що виробило людство до її осмислення. Студент повинен, добре ознайомившись з сутністю проблеми та станом її розуміння в історії, науці, виробити власний світоглядний підхід до її сприйняття і вирішення, який повинен спиратися на світовий досвід і мати цінність для науки і культури, т.б. пошук студентом вирішення проблеми повинен проходити в межах підходів і принципів заданих культурою і її ціннісними нормами.

6. Обговорення та дискусії важливо не пускати на неконтрольований перебіг, тримати увагу студентів на сконцентрованості в межах проблеми, слідкувати за дотриманням правил дискусії, не переводити вирішення проблеми у особисту сферу, робити періодичні висновки для утримання уваги і орієнтації студентів, висказувати свою позицію з проблеми, що обговорюється.

Форми семінарських занять

Традиційний семінар −виносяться декілька питань і студенти готують відповіді користуючись переважно лекціями та підручниками.

Семінар-диспут –під час семінару викладач пропонує декілька проблемних тем та запитань по них. Організує обговорення їх з студентами.

Семінар-доповідь, доклад – підготовка для семінару рефератів, або доповідей за складом: на одну тему 1 доповідач, 2 опоненти. Доповідач самостійно готує матеріал в формі доповіді чи реферату, а опоненти складають рецензію на нього наперед ознайомившись з його змістом.

Семінар−аналіз першоджерел −в процесі роботи викладач знайомить студентів з певним документальним джерелом і пропонує дати йому аналіз, прокоментувати. Для цього від студента вимагається максимум підготовки і розуміння, поваги, обережності і коректності в тлумаченні тексту.

 

Робота з літературою:

Опрацювання першоджерел, монографій, статей самостійно і під час семінару складає дуже важливий засіб формування знань у студентів. Інформацію про них студент може отримати в бібліотеці, або в Інтернеті.

Специфіка роботи з першоджерелами полягає в тому, що тут студент безпосередньо зустрічається з оригінальним текстом філософського, релігійного чи наукового змісту. Як правило такий текст супроводжується коментарями чи вступною частиною, тому необхідно ознайомитися з змістом вступу та звертатися до коментарів під час опрацювання тексту. Засвоєння і розуміння оригінального тексту важке, але важливе завдання. Стикаючись з ним студент поринає в світ думок автора, в поле його мови, символів, образів, понять. Опрацювання такого тексту тим і важливе, що дає можливість побачити манеру і характер твору в тому вигляді, який йому надав сам автор. Розуміння змісту твору відбувається поряд з освоєнням його зовнішньої форми, що дуже важливо. Звичка до манери тексту відкриває простір для глибокого занурення в сенс написаного.

Особливо це стосується релігійних текстів, мова яких часто міфологічно – образна, або умовно-символічна чи теологічно – витончена. Розуміння такого тексту передбачає достатньо високий загальний рівень підготовки отриманий на заняттях логіки, історії культури, всесвітньої історії, широка ерудиція і освіта.

Робота з монографіями і статтямипередбачає грунтовну обізнаність студентів в матеріалі і зацікавленість в його поглибленому вивченні. По перше студент повинен знати головні видані наукові праці з певної теми, або коло авторів, що займаються переважним дослідженням цієї теми в науці. Можна вибирати загальновідомих чи маловідомих авторів та їх праці.

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...