Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Організація роботи поста медичної сестри.

Пост медсестри розрахований на обслуговування 25-30 хворих. Розміщують пост біля палат з тим, щоби хворі могли постійно перебувати під наглядом медсестри. Найчастіше його розташовують в коридорній ніші.

Оснащення поста складають:

· Стіл з висувними шухлядами, які обов’язково замикаються. У столі зберігається медична документація – історії хвороби, листки лікарських призначень, температурні, процедурні листки, порціонники.

· Спеціальні шафи для зберігання медикаментів: окремо для груп «А» (отруйні) і «Б» (сильнодіючи).

· Металічний столик для розміщення стерильних матеріалів (вата, бинт), ємкості з дезінфікуючими розчинами.

· Столик для розміщення біксів із стерильними шприцами.

· Столик для розміщення ліків хворими.

· Холодильник, в якому зберігаються рідкі засоби, яки швидко псуються – настої, відвари, вакцини, сироватки.

· Пульт світлової сигналізації.

· Телефон.

· Засоби аварійного освітлення.

· Засоби індивідуальної гігієни: умивальник, мило, рушник

Документація, що заповнюється постовою сестрою, та правила її ведення. Реєстрація пацієнтів, що поступають у відділення.

Документація постової медичної сестри:

а) листок лікарських призначень, який підписується медичною сестрою після їх виконання

б) температурні листки, де сестра проставляє дані вимірювання ранкової та вечірньої температури

в) журнал передачі чергувань

г) журнал руху хворих у відділенні

д) журнал обліку наркотиків

е) журнал обліку хворих з високою температурою тіла

є) порційні вимоги до харчоблока лікарні (у двох примірниках)

ж) журнал вимог медикаментів

з) журнал зі списками хворих, яким необхідно провести те чи інше лабораторне або інструментальне дослідження

и) журнал для реєстрації списку хворих, які потребують консультації лікарів-фахівців.

 

Термометрія, вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу із внесенням даних до температурного листка.

МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ

1. Предмети та обладнання:

· тонометр або сфігмоманометр

· фонендоскоп

· карта динамічного спостереження за хворим

2. Послідовність дій:

А. Дослідження артеріального тиску:

· забезпечити фізичну та психологічну адаптацію пацієнта до дослідження впродовж 5-15 хв

· звільнити праве плече пацієнта від одягу

· накласти манжет так, щоб нижній край його був на 1 см вище ліктьової ямки

· розмістити руку пацієнта на м’якій підстилці (м’язи її повинні бути розслаблені)

· визначити артерільний пульс

· визначити величину систолічного артеріального тиску по пульсу (його зникнення)

· нагнітати повітря у манжету до тиску, що не перевищує 20 мм. рт. ст. після зникнення пульсу

· проводити зниження тиску в манжеті не швидше ніж 2 мм.рт.ст. за сек

· вимірити тиск двічі з інтервалом в 1-2 хв.

· визначити середнє арифметичне з показників двох вимірів

· прийняти за систолічний тиск перший тон, що з’явився над судинами

· прийняти за діастолічний тиск зникнення тонів

· внести значення артеріального тиску до листа динамічного спостереження за хворим

 

Б. Дослідження артеріального пульсу:

· забезпечити фізичну та психологічну адаптацію хворого до дослідження

· взяти кисть руки хворого в свою однойменну

· скласти в лінію пальці другої руки

· розмістити подушечки пальців на променевій артерії

· визначити методом пошуку оптимальне відчуття пульсових ударів

· визначити характеристики пульсу: регулярність, частоту, наповнення, напругу, величину, форму

· внести одержані результати до листа динамічного спостереження за хворим

Примітка:

ü дослідження пульсу на сонній артерії проводять в точці, що знаходиться на передній поверхні шиї на рівні верхнього краю щитовидного хряща

 

ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА

Ø Вимірювання температури тіла в пахвинній ямці або в паховій складці

1. Предмети та обладнання:

· термометр медичний максимальний

· волога серветка

· суха серветка або рушник

· лист динамічного спостереження за хворим.

2. Послідовність дій:

· протерти пахвинну ямку або пахову складку серветкою, змоченою теплою водою, а потім витерти насухо

· провести вимірювання в положенні хворого сидячи або лежачи, в стані спокою

· витерти термометр сухою серветкою від залишків спирту або хлораміну

· проконтролювати рівень ртуті у термометрі

· розмістити термометр так, щоб увесь ртутний резервуар з усіх боків щільно прилягав до тіла у глибині пахвинної ямки (пахової складки)

· провести вимірювання на протязі 10 хвилин.

· визначити показники термометра

· внести результат до листа динамічного спостереження за хворим

· продезінфикувати термометр в лоточці з повним зануренням його в 1% розчин хлораміну впродовж 30 хвилин

· промити термометр проточною водою

· витерти насухо

· помістити в стакан, на дно якого покладено вату

Ø Вимірювання температури тіла в ротовій порожнині:

· використати індивідуальний термометр

· розмістити ртутний резервуар термометра під язиком хворого

· провести вимірювання на протязі 5 хвилин

Ø Вимірювання температури тіла в прямій кишці:

· змастити термометр вазеліновою олією

· надати хворому положення на лівому боці

· вставити термометр у пряму кишку до середини його довжини

· провести вимірювання на протязі 5 хвилин

Примітка:

ü проводити вимірювання температури тіла 2 рази за добу між 7 і 9 та 17 і 19 годинами, при окремих захворюваннях – кожні 2 години

ü термометрія може бути виконана за допомогою електричного термометра або термочутливої полімерної плівки на рідких кристалах

ü показники температури тіла при такому вимірюванні можуть бути зняті негайно з різних частин тіла та використовуються для порівняння.

ТЕМПЕРАТУРНИЙ ЛИСТ

Історія хвороби № 0572 Палата № 6

П.І.Б. хворого: Іванов Петро Михайлович

Дата 20.02. 21.02. 22.02 23.02 24.02 25.02 26.02
День хвороби
День перебування
П АТ Т0С р в р в р в р в р в р в р в
                           
                           
                           
                           
                           
                           
                           
                           
                       
                           
                           
                           
                       
                           
                       
                       
                           
                       
                           
                           
                           
                           
                           
                       
                           
                           
                           
                           
                         
                           
                           
                           
                           
                           
                           

Мал.5. Лист динамічного спостереження за хворим

ØРєстрація температури тіла та визначення температурних кривих

· внести значення температури з точністю до 0,1°С до листа динамічного спостереження за хворим

· зафіксувати ранковий та вечірній результати вимірювання в окремих графах листа

· сполучити точки на листі ламаною лінією

· визначитись у типі лихоманки хворого:

- постійна(continua) висока, різниця між ранковою і вечірньою температурою в межах 0,5-1,0°С (крупозна пневмонія, тиф черевний, ревматизм)

- послаблююча (remittens) – висока, різниця між ранковою і вечірньою в межах 1-2°С; вранці температура знижується до 38°С (гноячкові захворювання, вогнищеве запалення)

- переміжаюча (intermittens) – гіперпіретична, спостерігається періодично, через 1-3 доби (малярія)

- гектична (hectica) – гіперпіретична, коливання на протязі доби 4-5°С, з падінням вранці до нормальних показників (сепсис)

- зворотна (inversa) – субфебрильна, максимальний підйом вранці, ввечері нормальні показники (сепсис, туберкульоз)

- поворотна (recurrens) – гіперпіретична, чергування гарячкових періодів з безгарячковими (поворотний тиф)

- хвилеподібна (undulans) – висока, поступове підвищення температури з наступним літичним падінням (лімфогранульоматоз, бруцельоз)

- неправильна (irregularis, atipica) – помірно висока, різноманітніші добові коливання, поєднання різних температурних кривих (ревматизм, бронхіт, холецистит)

· визначитись у ступеню підвищення температури тіла за висотою:

- субфебрильна (не вище 380С)

- помірно висока (38 - 390С)

- висока (39 - 400С)

- надтовисока (40 - 410С)

- гіперпіретична (вище 410 С)

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...