ФІНАНСУВАННЯ ПОТОЧНОГО І КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

З метою підтримки основних фондів в робочому стані необхідно їх технічно обслуговувати і ремонтувати. Ремонт в залежності від його періодичності і характеру робіт поділяється на поточний, планово-попереджувальний і капітальний.

Поточний - усунення випадкових поломок, різного роду пошкоджень. При проведенні такого виду ремонту до складу витрат на поточний ремонт включають: витрати на матеріали, вартість запчастин, зарплату ремонтних робітників.

Планово-попереджувальний - це різновид поточного ремонту, який здійснюється в певні терміни з метою профілактики основних фондів. Фінансуються ті ж самі витрати.

Капітальний ремонт призначений для відтворення основних фондів, відшкодування засобів труда. Поєднується із заміною важливих частин основних фондів після їх тривалої експлуатації, модернізацією виробничих потужностей.

Важливе значення в фінансуванні ремонтних робіт відводиться визначенню економічної доцільності капітального ремонту: якщо його вартість більше вартості даного виду нових основних фондів, то доцільно придбати нові фонди.

Фінансуються такі витрати на капітальний ремонт:

– вартість проектно-кошторисних і дослідницьких робіт;

– витрати на демонтаж або монтаж обладнання, яке реконструюється;

– витрати на транспортування об'єктів капітального ремонту;

– зарплата ремонтних робітників;

– вартість матеріалів і запчастин для ремонту;

– накладні витрати.

Фінансування капітального ремонту на підприємстві здійснюється самостійно згідно з планом капітального ремонту. План складається на основі кошторисно-фінансових розрахунків по ремонту окремих об’єктів з урахуванням діючих норм, тарифів, цін. Затверджується план керівником підприємства. Підприємство може самостійно обирати варіант віднесення витрат на ремонт на собівартість продукції. Варіантами можуть бути:

– включити у собівартість фактичні витрати на проведення ремонту безпосередньо після його здійснення. Якщо у підприємства виникають сезонні коливання в проведенні ремонтних робіт, то це відіб’ється на коливаннях собівартості, що ускладнить розрахунок прибутку і суми платежів до бюджету;

– створити ремонтний фонд (резерв грошових коштів). Підприємства на основі техніко-економічних розрахунків визначають загальний обсяг ремонтних робіт і норму формування ремонтного фонду. Норми відрахувань в ремонтний фонд повинні враховувати також витрати на модернізацію обладнання. В такому випадку витрати з модернізації покриваються за рахунок джерел фінансування капітальних вкладень;

– проводити щомісячне нарахування ремонтного фонду на основі затверджених норм підприємства і включати в собівартість витрати рівними долями, витрачання коштів фонду відбувається по мірі необхідності. Це вносить визначену стабільність у формування прибутку підприємства, виробництво та реалізацію продукції;

– відносити по мірі необхідності фактичні витрати по ремонту об’єктів основного капіталу на витрати майбутніх періодів з наступним їх щомісячним списанням на виробничі витрати.

Необхідно підкреслити, що фінансування невиробничих елементів основного капіталу проводиться за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства.

Джерелами проведення ремонтних робіт є:

власні кошти підприємств;

запозичені кошти (зокрема короткострокові кредити банків).

Витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння і інші види покращення основних фондів, в тому числі витрати на покращення орендованих основних фондів, в розмірі 10% сукупної балансової вартості групи основних фондів на початок періоду відносяться до валових витрат підприємства протягом звітного періоду. Понад 10% відноситься на збільшення балансової вартості по групах 2,3,4 і балансової вартості кожного об'єкта по групі 1 і підлягають амортизації по встановлених нормах. Таким чином, дійсний порядок фінансування ремонту основних фондів можна відобразити схемою (рис. 8. 4).

Порядок фінансування ремонтних робіт визначається способом їх проведення. Існують два способи ремонтних і будівельних робіт:

– господарський;

– підрядний.

Рис. 8.4. Порядок фінансування ремонту та інших видів поліпшення

основних фондів

При господарському засобі ремонт здійснюється силами самого підприємства. При підрядному - будівельними або спеціалізованими підрядними організаціями. У цьому випадку укладається договір підряду на проведення робіт.

Витрати підприємствами на всі види ремонтів плануються самостійно з орієнтацією на технічний рівень, фізичний стан основних фондів, забезпеченість підприємств матеріальними і фінансовими ресурсами.

У діючих умовах оподаткування підприємству доцільно знижувати витрати на ремонт. Основними шляхами зниження вартості ремонтних робіт можуть бути:

– збільшення темпів вибуття фізично і морально зношеного обладнання;

– поліпшення процесів організації та проведення ремонту;

– зниження рівня матеріальних витрат;

– підвищення якості робіт і підготовки фахівців.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ.

1. Склад і структура основних фондів.

2. Поняття основних засобів підприємств. Різниця між фондами та засобами.

3. Класифікація основних фондів.

4. Порядок визначення балансової вартості основних фондів.

5. Види лізингу основних фондів.

6. Групи основних фондів для нарахування амортизації.

1. Вартісні показники оцінки основних фондів.

2. Приватні показники ефективності використання основних фондів.

3. Натуральні показники ефективності використання основних фондів.

4. Порядок нарахування амортизації основних фондів у податковому обліку.

5. Амортизація основних фондів в бухгалтерському обліку: термінологія.

6. Методи нарахування амортизації.

7. Методика переоцінки основних фондів.

8. Фінансування поточного ремонту основних фондів.

9. Фінансування капітального ремонту.

10. Фінансові джерела проведення різних видів поліпшення основних фондів.

ПРИКЛАД 8.5. На основі даних таблиці визначите ефективність використання основних фондів із застосуванням вартісних показників підприємства.

Таблиця 8.7