Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






ПРОВЕДЕННЯ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ПРИ ВІДКРИТТІ СУДОМ ПРОЦЕДУРИ САНАЦІЇ

 

Основою для збудження справи про банкрутство є заява, подана в суд боржником або кредитором. Для прийняття судом рішення про збудження справи про банкрутство необхідно, щоб в загальній сумі вимоги кредиторів до підприємства-боржника складали не менше трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати і ці вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення терміну.

При збудженні справи про банкрутство судом вводиться процедура розпорядження майном, призначається розпорядник майна і виноситься дата проведення підготовчого засідання суду. Також вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Розпорядження майном боржника - це система заходів відносно нагляду і контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження і ефективного використання майнових активів боржника і проведення аналізу його фінансового стану. Розпорядником майна призначається фізична особа, яка має ліцензію керівника і на яке покладаються повноваження по розпорядженню майном боржника.

Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів означає зупинку виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань по сплаті податків і зборів, термін виконання яких наступив до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування збитку, заподіяного здоров'ю і життю громадян. Закінчення дії мораторію відбувається у разі закінчення або дострокового припинення процедури санації або ліквідаційної процедури, а також у разі затвердження судом мирової угоди. Мирова угода має на увазі висновок домовленості між боржником і кредиторами про відстрочку і/або розстрочку платежів або припинення зобов'язань по угоді сторін (прощення боргів). Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії здійснення справи про банкрутство.

Етапи ведення справи:

1. На підготовчому засіданні оцінюються подані документи (про загальну заборгованість боржника перед кредиторами; про майно, що є в наявності у боржника, в тому числі кошти на рахунках в банках і інших фінансово-кредитних установах; заперечення відносно вимог кредиторів). Суддя розглядає обгрунтованість заперечень боржника. На підготовчому засіданні суддя, з метою виявлення всіх кредиторів і осіб, бажаючих взяти участь в санації боржника, виносить постанову якою зобов'язує заявника за його рахунок подати до офіційних друкарських органів оголошення про збудження справи про банкрутство. На підготовчому засіданні також виноситься постанова, в якій визначається розмір вимог кредиторів, призначається дата складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, дата попереднього засідання суду, дата скликання перших загальних зборів кредиторів і дата засідання суду, на якому буде винесена постанова про санацію боржника або про визнання його банкротом і відкриття ліквідаційної процедури.

2. У місячний термін від дня опублікування в офіційному друкарському органі оголошення про збудження справи про банкрутство кредитори подають в суд заяви про грошові вимоги до боржника, а фізичні або юридичні особи, які виявили бажання взяти участь в санації боржника, подають про це заяву розпоряднику майна.

3. На попередньому засіданні суд розглядає складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів, вимоги не включені в реєстр. Реєстр вимог кредиторів містить: відомості про кожного кредитора, розмір його вимог, черговість задоволення вимог і окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

4. На зборах кредиторів на час дії процедур банкрутства обирається комітет кредиторів в складі не більше семи осіб, який буде представляти інтереси всіх кредиторів. Комітет кредиторів обирає голову комітету, скликає збори кредиторів, ухвалює рішення про підготовку і укладення мирової угоди, звертається до суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкротом і відкритті ліквідаційної процедури, про заміну керівника (розпорядника майном, керівника санацією, ліквідатора), вносить пропозиції суду про продовження або скорочення термінів проведення процедур розпорядження майном або санації боржника і інш.

5. На засіданні суду, на якому повинна бути винесене постанова про санацію боржника або про визнання його банкротом і відкриття ліквідаційної процедури, суд, по клопотанню комітету кредиторів про відкриття процедури санації, виносить постанову про проведення санації боржника і призначення керівника санацією.

Санація згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» вводиться на термін не більше дванадцяти місяців. Однак, по клопотанню комітету кредиторів або керівника санацією або інвесторів цей термін може бути продовжений ще на шість місяців або скорочений.

Будь-хто з кредиторів або представник органу, уповноваженого управляти майном боржника, може запропонувати комітету кредиторів кандидатури керівника санацією і інвестора (інвесторів). Комітет кредиторів затверджує кандидатури керівника санацією, вибирає інвестора (інвесторів), схвалює план санації боржника. Керівником санацією може бути запропоноване обличчя, яке виконувало повноваження розпорядника майна, або керівника підприємства.

Якщо з метою проведення процедури санації заява про збудження справи про банкрутство була подана керівником боржника, то керівником санацією призначається керівник боржника.

Від дня винесення постанови про санацію:

- припиняються повноваження керівника боржника, і управління боржником переходить до керівника санацією;

- припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи.

Керівнику санацією протягом трьох днів від дня його призначення передаються бухгалтерська і інша документація боржника, печаті і штампи, матеріальні і інші цінності.

Згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» керівник санацією має право:

- самостійно розпоряджатися майном боржника;

- укладати від імені боржника мирову угоду і інші цивільно-правові угоди;

- відмовлятися від виконання договорів боржника у випадках, передбачених цим Законом.

Керівник санацією зобов'язаний:

- прийняти в господарське ведення майно боржника і організувати проведення його інвентаризації;

- відкрити спеціальний рахунок для проведення санації і розрахунків з кредиторами;

- розробити і подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника, узгоджений з боржником, органом, уповноваженим управляти майном боржника;

- організувати ведення бухгалтерського і статистичного обліку і фінансової звітності;

- здійснювати заходи відносно стягнення дебіторської заборгованості перед боржником;

- розглядати вимоги кредиторів відносно зобов'язань боржника, які виникли після збудження справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника і санації;

- заявляти у встановленому порядку заперечення відносно заявлених до боржника вимог кредиторів;

- щоквартально звітувати перед комітетом кредиторів щодо послідовної реалізації плану санації;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Припинення повноважень керівника як керівника санацією відбувається у разі затвердження звіту керуючого санацією або дострокового припинення процедури санації.

Керівник санацією може бути звільнений судом від виконання повноважень керівника санацією в таких випадках:

- по його заяві;

- на основі рішення комітету кредиторів у разі невиконання або неналежного виконання ним своїх обов'язків. При цьому комітет кредиторів пропонує кандидатуру іншого керівника санацією.

Власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією відносно розпорядження майном боржника. Значні угоди (угоди по розпорядженню майном, балансова вартість якого перевищує 1% балансових вартості активів боржника) і угоди, відносно яких є зацікавленість, укладаються керівником санацією тільки за згодою комітету кредиторів.

Поступка вимоги може бути здійснена керівником санацією шляхом продажу вимог на відкритих торгах за згодою комітету кредиторів, якщо це передбачене планом санації.

6. Протягом трьох місяців від дня винесення постанови про санацію боржника керівник санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника.

План санації повинен містити:

- заходи відносно відновлення платоспроможності боржника;

- умови участі інвесторів, при їх наявності, в повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом перекладу боргу (частини боргу) на інвестора;

- термін і черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам і умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

План санації повинен передбачати термін відновлення платоспроможності боржника. У разі наявності інвесторів план санації розробляється і погоджується за участю інвесторів.

Керівник санацією скликає комітет кредиторів, який розглядає план санації, запропонований керівником санацією.

Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень:

- схвалити план санації і подати його на затвердження суду;

- відхилити план санації і звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкротом і відкритті ліквідаційної процедури;

- відхилити план санації, звернутися до суду з клопотанням про звільнення керівника санацією від виконання ним обов'язків і про призначення нового керівника санацією.

Схвалений комітетом кредиторів план санації прямується керівником санацією в суд на затвердження. Суд затверджує план санації боржника, про що виноситься постанова.

Керівник санацією повинен щоквартально звітувати перед комітетом кредиторів про проведення плану санації.

Процедура санації припиняється у разі затвердження звіту керуючого санацією або дострокового припинення процедури санації в зв'язку з укладенням мирової угоди або відновленням платоспроможності боржника, а також у разі визнання боржника банкротом і відкритті процедури ліквідації.

Після закінчення процедури санації або появи основ для її дострокового припинення керівник санацією передає на розгляд зборами кредиторів звіт керівника санацією.

Звіт керівника санацією повинен містити:

- баланс боржника на останню звітну дату;

- рахунок прибутків і збитків боржника;

- відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути направлені на задоволення вимог кредиторів боржника;

- зведення про дебіторську заборгованість боржника на дату надання звіту;

- інші відомості про можливості погашення кредиторської заборгованості, яка залишилася.

До звіту керівника санацією додається реєстр вимог кредиторів. Так само керівником санацією на збори кредиторів вноситься одна з пропозицій:

- про прийняття рішення про дострокове припинення процедури санації в зв'язку з відновленням платоспроможності боржника;

- про укладення мирової угоди;

- про звернення до суду з клопотанням про продовження процедури санації;

- про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури.

За результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

- про виконання плану санації, закінчення процедури санації і відновлення платоспроможності боржника;

- про звернення до суду з клопотанням про дострокове припинення процедури санації в зв'язку з відновленням платоспроможності боржника і переходом до розрахунків з кредиторами;

- про звернення до суду з клопотанням про продовження встановленого терміну процедури санації;

- про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури;

- про укладення мирової угоди.

Звіт керівника санацією і рішення зборів кредиторів прямують в суд. До звіту керівника санацією додається реєстр вимог кредиторів і, при наявності, скарги кредиторів.

Якщо зборами кредиторів було прийняте рішення про виконання плану санації і закінченні санації або про звернення до суду з клопотанням про припинення санації в зв'язку з відновленням платоспроможності боржника і переходом до розрахунків з кредиторами, то суд затверджує звіт керівника санацією. У разі встановлення судом обгрунтованості скарг кредиторів або відсутності ознак відновлення платоспроможності боржника суд відмовляє в затвердженні звіту керуючого санацією.

Якщо збори кредиторів клопочуться про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури, а також якщо суд відмовляє в затвердженні звіту керуючого санацією або якщо звіт не був наданий у встановлений термін, то суд може визнати боржника банкротом і відкрити ліквідаційну процедуру.

Затвердження судом звіту керуючого санацією є основою для винесення судом постанови про припинення здійснення справи про банкрутство.

При наявності клопотання комітету кредиторів суд виносить постанову про встановлення кінцевого терміну розрахунків з кредиторами. У такому випадку здійснення справи про банкрутство припиняється після закінчення розрахунків з кредиторами.

Розрахунки з кредиторами проводяться боржником відповідно до реєстру вимог кредиторів починаючи від дня затвердження звіту керуючого санацією судом в порядку черговості, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом. Якщо у встановлені судом терміни не проведені розрахунки з кредиторами, суд визнає боржника банкротом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Черговість задоволення вимог кредиторів:

Насамперед задовольняються:

- вимоги, забезпечені заставою;

- виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрота, в тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- витрати, пов'язані із здійсненням у справі про банкрутство в суді і роботою ліквідаційної комісії.

У другу чергу задовольняються вимоги, які виникли за зобов'язаннями банкрота перед працівниками підприємства-банкрота (за винятком повернення внесків членів трудового колективу в статутний фонд підприємства), зобов'язань, які виникли внаслідок спричинення шкоди життя і здоров'ю громадян, а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

У третю чергу задовольняються вимоги відносно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, в тому числі і вимоги кредиторів, які виникли за зобов'язаннями в процедурі розпорядження майном боржника або в процедурі санації боржника;

У п'яту чергу задовольняються вимоги відносно повернення внесків членів трудового колективу в статутний фонд підприємства;

У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої черги.

 

ПРОВЕДЕННЯ ДОСУДОВОЇ САНАЦІЇ

 

Для виходу з кризи і відновлення платоспроможності підприємства велика увага приділяється проведенню досудової санації, зокрема внутрішнім механізмам фінансової стабілізації. Розглянемо фінансову санацію підприємства здійснювану за рахунок власних коштів підприємства без залучення додаткового капіталу.

Для досягнення фінансової стабілізації підприємству необхідно: застосовувати заходи направлені з одного боку на зменшення фінансових зобов'язань, а з іншого боку на збільшення грошових активів підприємства для покриття цих зобов'язань; збільшувати обсяг позитивного грошового потоку (обсяг власних фінансових ресурсів, що генеруються ) і скорочувати обсяг негативного грошового потоку (обсяг споживання додаткових фінансових коштів) знижуючи інвестиційну активність; переглянути окремі напрями фінансової стратегії підприємства з метою прискорення темпів економічного розвитку і зростання ринкової вартості підприємства.

Для відновлення платоспроможності підприємство використовує наступні заходи:

а) скорочення рівня витрат. Підприємству необхідно проаналізувати кожну з статей витрат і визначити оптимальний рівень валових витрат. Аналізуючи статті витрат часто приймається рішення про скорочення витрат на зміст персоналу, що досягається шляхом скорочення персоналу, введення неповного робочого тижня, надання безкоштовних відпусток. Приймаються рішення про зниження витрат що йдуть на виробництво нерентабельної і продукції, яка не користується попитом, витрат підприємства на поточний ремонт і інших видів витрат.

б) пролонгація короткострокових банківських кредитів і іншої кредиторської заборгованості;

у) відстрочка виплати дивідендів і процентів акціонерам і учасникам підприємницької діяльності;

г) реалізація частини основних і оборотних фондів, які безпосередньо не пов'язані з процесом виробництва продукції;

д) застосування лізингових операцій:

· використання зворотного лізингу (підприємство продає основні фонди лізингової компанії і одночасно отримує ці основні фонди в фінансовий або оперативний лізинг);

· передачу в фінансовий або оперативний лізинг основних фондів, що використовуються не в повній мірі.

е) рефінансування дебіторської заборгованості. Погашення дебіторської заборгованості є істотним резервом для поновлення платоспроможності підприємства. З цією метою використовуються:

· факторинг. Підприємство продає факторинговій компанії або банку право вимоги простроченої дебіторської заборгованості, при цьому підприємство отримує основну суму грошових коштів по цій заборгованості за вирахуванням комісійної винагороди;

· форфейтинг (використовується при здійсненні зовнішньоекономічних операцій). Підприємство-експортер продає банку вексель або іншу боргову вимогу, що акцептується імпортером, отримуючи при цьому основну суму заборгованості за вирахуванням відповідної комісійної винагороди банку;

· дострокова реалізація підприємством банку векселя за іменним індосаментом. Банк оплачує вексель по номінальній вартості за вирахуванням певної винагороди на свою користь, а з настанням терміну погашення векселя отримує по ньому платіж;

· для погашення дебіторської заборгованості підприємство може звернутися з позовною заявою в суд.

ж) ліквідація портфеля короткострокових фінансових вкладень;

з) оптимізація структури оборотного капіталу. Важливу роль в цьому питанні грає правильне визначення потреби підприємства в оборотних коштах. При наявності зайвих запасів товарно-матеріальних цінностей, сировини, незавершеної виробництва підприємство їх реалізовує;

и) заморожування ризикованих інвестиційних проектів і інвестицій з довгостроковим терміном окупності;

к) здійснення ефективної цінової, маркетингової, податкової і дивідендної політики підприємства і інших заходів.

Іноді підприємство для приховання своїх збитків вдається до їх формального покриття за рахунок власних і прирівняних до них коштів. Це так звана чиста санація. Збитки підприємства можуть бути списані за рахунок резервного фонду підприємства, за рахунок коштів цільового призначення, за рахунок коштів отриманих підприємством внаслідок викупу власних корпоративних прав (акцій, паїв) по ціні нижче номінальної, або за рахунок коштів отриманих при безкоштовній передачі корпоративних прав для їх анулювання. Проведення чистої санації не веде до поліпшення платоспроможності і ліквідності підприємства, однак сприяє залученню зовнішніх джерел фінансування.

Якщо використання внутрішніх механізмів стабілізації підприємства не привело до відновлення платоспроможності підприємства і виходу його з кризи, то підприємство проводить досудову санацію за допомогою залучення зовнішніх джерел фінансування.

У цьому випадку фінансова санація може здійснюватися за рахунок коштів власників підприємства (акціонерів, пайовиків), за рахунок коштів персоналу підприємства, коштів його кредиторів, а також за рахунок коштів юридичних і фізичних осіб які виявили бажання взяти участь в санації підприємства. У виняткових випадках підприємству може надаватися державна фінансова підтримка.

При проведенні досудової санації фінансова участь кредиторів боржників може здійснюватися за рахунок продовження і реструктуризації заборгованості, що є в наявності; повної або часткової відмови від існуючих вимог; надання додаткових кредитів; придбанню акцій в обмін на боргові зобов'язання.

Часто санаторами підприємства виступають його власники (акціонери, пайовики). Санація може здійснюватися шляхом збільшення статутного фонду, надання цільових внесків на безповоротній основі, кредиту.

При загрозі банкрутства, з метою збереження своїх робочих місць, персонал підприємства може внести свій внесок в фінансування санації. Працівники підприємства погоджуються на відстрочку або відмовляються від винагороди за свій труд, можуть надати позики, а також придбати акції даного підприємства.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...