Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Контролінг у системі управління підприємством

В основі розуміння місця контролінгу в управлінні підприємством покладений підхід, оснований на одній з п'яти американських теорій управління – “школі управлінського ухвалення загальної теорії систем”. Її основою є “ієрархія систем і класифікація Боулдінга”.

Особливістю цього підходу є те, що підсистема управління, окрім традиційного її розуміння, повинна сприйматися ще і як процес ухвалення рішень. Тоді інформаційна система управління, одним з блоків якої є контролінг, є підсистемою, обслуговуючою процес ухвалення управлінських рішень.

Тому, як підсистема в управлінні підприємством, роль контролінга полягає в підтримці й наданні допомоги керівникові. А звідси, він разом з керівництвом складає основу управління на підприємстві і таким чином інтегрується в загальну систему управління підприємством (рис. 1.4).

 

       
 
 
   
Контролінг

 

 


Рис. 1.4. Система управління підприємством (фрагмент)

Як відзначають фахівці, на прикладному рівні доцільно створювати цілісні інформаційно-аналітичні системи, які обслуговують процес ухвалення рішень за цільовим принципом для рішення певної комплексної задачі.

Все це дозволяє представити систему управління за допомогою окремих підсистем, серед яких найцікавіша підсистема, яка обслуговує управлінський процес, - інформаційно-аналітична підсистема управління підприємством (рис. 1.5), в якій формуються дані для ухвалення рішень, пов'язаних з оптимізацією відношення “витрати – прибуток”.

 

               
 
 
   
Інформаційно-аналітична підситема управління (ІАСУ)
 
   
Підсистема формування інформації для прийняття рішень, не пов’язаних з оптимізацією алгоритму “затрати – обсяг – прибуток”
   
 

 

 


Рис. 1.5. Місце контролінгу у системі управління підприємством [13]

 

Формування обліковий-аналітичної інформації на підприємстві повинне здійснюватися так, щоб були задіяні і враховані всі аспекти фінансово-економічної діяльності. Знаходячись на перетині функцій обліку, контролю, аналізу і планування, контролінг займає особливе місце в інформаційно-аналітичній системі управління підприємством. Він синтезує, пов'язує воєдино всі названі функції, інтегрує і координує їх, не підміняє собою жодну з функцій управління, а лише переводять управління підприємством на якісно новий рівень (рис. 1.6).

 
 

 

 
 

 

 
 

 


Рис. 1.6. Управлінська концепція контролінгу [14]

Управління – це сукупність процесів планування, організації, мотивації і контролю, яка необхідна для формулювання і досягнення мети організації. Служба контролінга покликана сприяти досягненню цієї мети. Але для цього вона повинна бути відповідним чином організована.

У зарубіжній практиці зустрічаються два основні варіанти організації служби контролінга: централізована і децентралізована.

За централізованою службою контролінга головний контроллер знаходиться в підпорядкуванні голови правління організації або члена правління, відповідальному за сектор “Контроллінг і фінанси”, наприклад директорові або керівникові головного відділу. Служба контролінга є самостійним підрозділом з великою кількістю працівників.

Служба контролінга розробляє рекомендації по ухваленню рішень і керує процесом сприйняття цих рекомендацій замовником. У завдання головного контроллера входить узагальнення рекомендацій і встановлення контактів з обличчями, що ухвалюють рішення. Окрім цього, він координує діяльність централізованих служб контролінга в області поточного і стратегічного планування, кошторисного планування, аналізу планових і фактичних показників, кореспонденції у звітності , бере на себе обробку спеціальних доручень, особливих замовлень і завдань осіб, що ухвалюють управлінські рішення.

У функції контроллера підрозділу включається підготовча робота по розробці планів і контроль за ходом їх виконання, а також контроль економічних результатів діяльності організації.

Децентралізована служба контролінга дозволяє делегувати частину завдань централізованої служби контролінга іншим підрозділам, наприклад структурним підрозділам фірми, філіалам, центрам стратегічного управління, за винятком деяких профільних відділів, які залишаються в підпорядкуванні головного контроллера:

- контроллер по маркетингу;

- контроллер по логістиці;

- контроллер по зовнішньоекономічних зв'язках;

- контроллер по фондах (ресурсам) і надходженнях.

Найбільш відомо наступні чотири варіанти організації децентралізованої служби контролінга (рис. 1.7). У кожному з них служба контролінга представлена як лінійна служба.

Варіант 1. Контроллер за напрямом (наприклад, контроллер в підрозділі продажів) дисциплінарно підпорядкований лінійному керівникові відповідного напряму, а функціонально – вищестоящому контроллеру (рис. 1.7. а)).

Варіант 2. Зовні схожий на варіант 1, але контроллер напряму знаходиться в іншій залежності: адміністративно підкоряється контроллеру вищого рівня напряму, а функціонально – керівникові напряму відповідного рівня (рис. 1.7. б)).

Варіант 3. Є штабною структурою управління службою контролінга, контроллер знаходиться при керівництві відповідного рівня управління і виконує свої функції за його дорученням (рис. 1.7. в)). Контроллер не ухвалює самостійних рішень, його ради і рекомендації можуть прийматися, але тільки якщо їх підтримує лінійний керівник.

Варіант 4. Контроллер підрозділу орієнтований на спільну роботу з керівником підрозділу. Головному контроллеру він підпорядкований адміністративно і функціонально.

Слід зазначити, що децентралізації властиві певні недоліки, які необхідно враховувати при побудові оргструктури контролінгу.

Принцип “вбудування” служби контролінга в оргструктуру управління організацією змінюється залежно від ситуації.

 

 


1-й рівень управління

       
   
Аппарат управління
 

 

 


2-й рівень управління

 
 

 


а) -дисциплінарнапідлеглість; - функціональна підлеглість.

 

 

Керівник підприємства
1-й рівень управління

 
 

 


2-й рівень управління

 
 

 


б)

Керівник підприємства


1-й рівень управління

 

                 
   
Виробництво
 
Збут
 
Аппарат управління
 
 
 
 

 


2-й рівень управління

           
 
Виробництво
 
Збут
 
Аппарат управління
 

 

 


в)

 

Рис. 1.7. Варіанти оргструктур управління

В українській практиці є такі форми організаційного будування й підпорядкування відділу (служби) контролінгу (рис. 1.8, 1.9).

 

 


Рис. 1.8. Підпорядкування служби контролінгу головному економісту підприємства

 

 


Рис. 1.9. Підпорядкування служби контролінгу безпосередньо керівнику підприємства

 

Контрольні питання

1. У чому міститься сутнісна характеристика терміну контролінг?

2. Якими причинами обумовлено виникнення і розвиток контролінгу?

3. Поясніть етимологічне значення терміну „контролінг”?

4. Визначить передумови формування та розвитку контролінгу як інформаційної системи?

5. Чи можна ототожнювати поняття „контролінг”, „контроль”, „управлінський облік”?

6. Проаналізуйте визначення терміну „контролінг”, що надані різними дослідниками?

7. Розкрийте сутність поняття „концепція контролінгу”, визначте основні її елементи?

8. Визначте значення контролінгу в управлінні підприємством?

9. У чому полягає основна мета контролінгу?

10. Обґрунтуйте визначення об’єкту контролінга?

11. Розкрийте завдання функціонування контролінгу?

12. Які функції притаманні контролінгу?

13. Розкрийте зміст функцій контролінгу та взаємодії його основних елементів.

14. Назвіть види контролінгу? Охарактеризуйте їх.

15. Дайте порівняльну характеристику оперативного і стратегічного контролінгу.

16. Розкрийте процес інтегрування контролінгу в систему управління підприємством.

17. Визначте місце контролінгу в системі управління підприємством.

18. Визначте принципи організації служби контролінгу?

19. Дайте порівняльну характеристику централізований та децентралізованій службі контролінгу на підприємстві.

 

Тестові завдання до теми 1

1. Контролінг є механізмом _________ управління:

а) виробничого;

б) корпоративного;

в) економічного;

г) організаційного.

 

2. Які причини обумовили виникнення контролінгу:

а) ускладнення системи управління;

б) підвищення інтернаціоналізації ринкових відносин;

в) відокремлення капіталу-власності від капіталу-функції;

г) мінливість умов та характеристик зовнішнього середовища;

д) розвиток та ускладнення бухгалтерського обліку;

є) необхідність більш жорсткого планування результатів діяльності підприємства.

 

3. Контролінг – це:

а) функція управління;

б) концепція управління;

в) синонім поняття контроль;

г) метод управління;

д) система методів, що забезпечує оптимальність співвідношення “Обсяги – Витрати”.

 

4. Основне призначення контролінгу заключається у:

а) визначенні фактичного стану підприємства та його структурних підрозділів;

б) фіксації причин та винуватих, що допустили відхилення від плану;

в) запобіганні виникнення кризових ситуацій для підприємства;

г) пошуку слабких та “вузьких” місць на підприємстві.

5. До об’єктів контролінгу відносяться:

а) господарські процеси;

б) ресурси підприємства;

в) управлінські відносини;

г) показники результативності роботи підприємства;

д) витрати та центри відповідальності;

є) технологічні операції.

 

6. Контролінг як система управління уперше був описаний та застосований у:

а) Сполучених Штатах Амеріки;

б) Великобританії;

в) Франції;

г) Германії.

 

7. До функцій контролінгу відносяться:

а) керівництво підприємством:

б) планування діяльності підприємства;

в) моніторінг стану економіки підприємства;

г) контроль і аналіз економічності роботи підрозділів підприємства;

в) мотивація управлінського персоналу.

 

8. Управляюча функція контролінгу полягає у:

а) контролі рівноваги показників прибуток – витрати;

б) своєчасном наданні інформації керівництву для прийняття рішень по коригуванню стратегії;

в) переоцінці стратегії, коригуванню реалізації цілей та зміні цілей;

г) поточному аналізі та регулюванні плановими та фактичними показниками.

 

9. Основними видами контролінгу є:

а) стратегічний;

б) перспективний;

в) операційний;

г) поточний;

д) оперативний.

 

10. Контролінг є підсистемою системи:

а) управління матеріальними ресурсами;

б) управління люськими ресурсами;

в) управління процесом прийняття управлінських рішень;

г) управління соціальною діяльністю підприємства;

д) управління інноваційною діяльністю підприємства.

 

11. До задач оперативного контролінгу відносяться;

а) керівництво при плануванні та розробці бюджетів;

б) встановлення кількісних та якісних цілей підприємства;

в) аналіз впливу відхилень на виконання стратегічних планів;

г) аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів;

д) аналіз внутрішнього середовища підприємства.

 

12. До задач стратегічного контролінгу відносяться:

а) забезпечення прибутковості та ліквідності підприємства;

б) аналіз економічної ефективності інновацій та інвестицій;

в) відповідальність за стратегічне планування;

г) аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.

 

13. Поняття “контролінг” походить від:

а) англійського – to kontrol;

б) французького – la controlien;

в) німецького – das controle;

г) українського – контролювати;

д) російського – контроль.

 

14. Де вперше був прийнятий термін “контролінг”:

а) у Германії;

б) у США;

в) у Росії;

г) у Франції;

д) у Великобританії.

 

15. В Україні використовують поняття:

а) як контролінг, так і управлінський облік;

б) тільки контролінг;

в) тільки управлінський облік;

г) не використовують жодного.

 

16. Основна кінцева ціль більшості комерційних підприємств:

а) отримання прибутку і досягнення соціальних цілей;

б) максимальне звільнення від конкурентів;

в) завоювання визначеної частки ринку;

г) створення бренду.

 

17. Контролінг замінює управління підприємством?

а) н, він тільки переводить його на якісно новий рівень;

б)здебільшого так;

в) безперечно ні;

г) частково.

 

18. Основна ціль контролінгу:

а) орієнтація управлінського процесу на досягнення усіх цілей, завялених підприємством;

б) отримання прибутку від використання контролінгу на підприємстві;

в) забезпечення раціональності управлінського обліку;

г) контроль за якістю виробленої продукції.

 

19. Що означає термін “релевантна” інформація?

а) суттєва, вагома;

б) невірна, неправдива;

в) вірна, правдива;

г) оперативна, поточна.

 

20. Концепція, орієнтована на управлінську інформаційну систему, зумовлює створення загальної ...:

а) інформаційної системи підприємства;

б) системи автоматизації звітності;

в) системи автоматизації управління підприємством;

г) системи обліку та коректування відхилень.

 

21. Концепція, орієнтована на управлінську інформаційну систему, набула популярності у:

а) 1979-1980-ті роки;

б) 1950-1960-ті роки;

в) 1990-ті роки;

г) 1980-1990-ті роки.

 

22. Об’єктом орієнтування стратегічного контролінгу є:

а) зовнішнє і внутрішнє середовище;

б) економічна ефективність;

в) рентабельність діяльності підприємства;

г) тактичні позиції підприємства.

 

23. До основних цілей оперативного контролінгу відносять:

а) забезпечення прибутковості і ліквідності підприємства;

б) забезпечення тривалого зростання підпрємства;

в) проведення антикризової політики підприємства;

г) підтримка потенціалу успіху.

 

24. До основних цілей стратегічного контролінгу відносять:

а) аналіз впливу відхилень на виконання стратегічних планів;

б) участь у встановленні якісних та кількісних цілей підприємства;

в) розробка альтернативних стратегій;

г) аналіз економічної ефективності.

 

25. До головних завдань оперативного контролінгу не відносять:

а) визначення вузьких та пошук слабких місць;

б) визначення вузьких та пошук слабких місць для стратегічного управління;

в) керівництво при плануванні та розробці бюджету;

г) мотивація та створення управлінських рішень для прийняття поточних управлінських рішень.

 

26. У стратегічному- контролінгу до аналізу внутрішньої середи відносять:

а) оцінку теріторіального розташування;

б) аналіз ринку технологій;

в) вивчення соціально-політичної сфери;

г) аналіз ринку праці.

 

27. Який елемент не відноситься до структури контролінгу:

а) грошові потоки;

б) аналіз;

в) інформаційні потоки;

г) моніторінг.

 

28. Поточний контроль передбачає:

а) контроль та моніторінг зовнішньої середи підприємства з метою виявлення “слабких” сигналів;

б) контроль виконання планів;

в) контроль цілей;

г) всі відповіді вірні.

 

29. Якого виду контролю не існує:

а) пост прогнозного;

б) прогнозного;

в) ретроспективного;

г) перспективного.

 

30. Моніторинг – це елемент:

а) контролінгу;

б) управлінського обліку;

в) фінансового обліку;

г) всі відповіді вірні.

 

 

ТЕМА 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТІВ КОНТРОЛІНГУ

2.1. Сутність та класифікація витрат

Розглядаючи контролінг в цілому як систему управління прибутком, не можна забувати про витрати, понесені або плановані в результаті здійснення господарської діяльності підприємства. Одним з основних шляхів забезпечення зростання прибутку є раціональне використання і зниження витрат на виробництво продукції (собівартість). За розміри витрат на підприємстві несуть відповідальність менеджери різних рівнів (центрів відповідальності). Тому основними об'єктами контролінгу є витрати і центри відповідальності.

У вітчизняній господарській практиці «витрачання», «затрати», «собівартість» і «витрати» розуміються як синоніми. Проте в теоретичному розумінні між цими поняттями існують певні відмінності. При цьому найбільш узагальнюючим поняттям є «витрати».

Витрати – грошовий вираз суми витрат, які використовуються з певною метою.

Витрати – сума витрат, понесених підприємством у момент придбання товарів або послуг.

Інформація про витрати необхідна для контролю, управління, планування, ціноутворення, ухвалення управлінських рішень. У кожному конкретному випадку потрібний певний обсяг інформації про витрати.

Витрати достатньо різноманітні, тому для управління ними дуже важлива їх класифікація.

Мета класифікації витрат в контролінгу – виділити із загальної сукупності релевантну частину (на яку можна вплинути в даний момент). При цьому класифікація витрат повинна бути пов'язана із специфікою конкретних завдань.

Слід зазначити, що основною ознакою класифікації витрат є їх вид. За цією ознакою у вітчизняній господарській практиці витрати групуються за економічними елементами і статтями калькуляції.

Відповідно до економічних елементів виділяють: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів і нематеріальних активів, інші витрати.

За статтями калькуляції виділяють: сировина і матеріали за вирахуванням відходів, паливо і електроенергія, основна і додаткова заробітна плата, витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут.

З погляду управлінського аналізу, який здійснюється службою контролінгу, розрізняють витрати для:

- ухвалення рішення і планування;

- здійснення процесу контролю і регулювання.

Для ухвалення рішення і планування використовується класифікація витрат за категоріями, яка припускає об'єднання витрат з урахуванням конкретного їх призначення і місця виникнення (рис. 2.1). Основними ознаками цієї класифікації є:

- зв'язок з обсягами виробництва: постійні, змінні (прогресивні, пропорційні, дегресивні), змішані (постійно-змінні);

- спосіб віднесення на собівартість: прямі й непрямі;

- періодичність вкладення: поточні і одноразові;

- відношення до виробничого процесу: основні і накладні (виробничі та невиробничі);

- час обчислення: фактичні й планові;

- відношення до продукту: загальні (сумарні) і на одиницю продукції;

- відношення до періоду: короткострокові і довгострокові.

Змішані (постійно-змінні) витрати – це витрати, які залежать як від часу, так і від обсягів виробництва (діяльності, експлуатації): на ремонт устаткування, електроенергію, складські витрати, на оренду транспортних засобів, комунальні послуги.

Змішані витрати мають постійну і змінну складові, наприклад, витрати на електроенергію: постійна частина – підтримка організації в робочому стані, змінна частина – ростуть обсяги, росте споживання; плата за телефонні послуги: постійна частина – абонплата, змінна – вартість міжміських розмов.

Визначення постійної й змінної складових змішаних витрат є дуже важливим для менеджерів. У зарубіжній практиці для цього використовують три методи:

- крайніх точок;

- візуальної відповідності;

- найменших квадратів.

Витрати по різному реагують на зміну обсягів виробництва. Для характеристики цієї залежності використовується коефіцієнт реагування (Креаг):

.

В залежності від коефіцієнта реагування витрати розподіляються на:

- постійні (Креаг = 0);

- дегресивні (0 < Креаг < 1);

- пропорційні (Креаг = 1);

- прогресивні (Креаг > 1). Прогресивні

 

Витрати Пропорційні

(основні матеріали)

 

Дегресивні

(допоміжні матеріали)

 

 
 


Постійні

 

Обсяг

виробництва

 

             
   
 
   
постійні змінні
 
 
   
прямі непрямі
 

 

 

                 
   
виробничі (основні) невиробничі (накладні)
 
 
   
фактичні плановані
 
   
загальні затрати на одиницю
 
   
короткотермінові довготермінові
 
   
поточні одноразові

 

 


Рис. 2.1. Класифікація затрат за категоріями

 

Взаємозв’язок різних видів витрат на підприємстві наведена на рис. 2.2.

 

 

 
 

 


Рис. 2.2. Інформаційна модель взаємозв’язку витрат на підприємстві

 

У сукупності приведені на рис. 2.2 сім категорій витрат складають всі витрати підприємства, класифіковані за ступенем впливу на результати діяльності і очікувану поведінку.

Окрім раніше перерахованих в контролінгу для ухвалення рішення і планування використовуються також такі поняття:

- беззворотні витрати – витрати, які виникли в результаті раніше ухваленого рішення і не можуть бути змінені ніяким рішенням в майбутньому (витрати на матеріали, потреба в яких відпала; залишкова вартість раніше купленого устаткування);

- поставлені витрати (уявні) – витрати, які не представлятимуть реальних грошових витрат в майбутньому (втрачені можливості, відмова від альтернативного використання);

- інкрементні (витрати і доходи) – додаткові, виникають у разі виготовлення будь-якої партії продукції додатково (премія за прискорене виробництво);

- маржинальні (витрати і доходи) – теж додаткові, але з розрахунку на одиницю продукції.

Для здійснення контролю і регулювання рівня витрат застосовується наступна класифікація:

- регульовані і нерегульовані;

- ефективні і неефективні;

- в межах норм (кошторису) і відхилень від норм;

- контрольовані і неконтрольовані.

Регульовані – витрати, зареєстровані по центрах відповідальності, величина яких залежить від ступеня їх регулювання з боку даного менеджера.

Нерегульовані – витрати, на які не впливає менеджер даного центру відповідальності (майстер виробничої ділянки не впливає на витрати по оплаті праці співробітників конструкторського відділу).

Ефективні – витрати, в результаті яких отримують доходи від реалізації тих видів продукції, на випуск яких вони були проведені.

Неефективні – витрати непродуктивного характеру, в результаті яких не будуть отримані доходи, оскільки не проведений продукт (втрати від браку, простоїв, псування матеріалів і т.п.).

Ділення витрат за третім принципом призначено для оцінки ефективності та застосовується в поточному обліку в процесі виробництва (планова і фактична собівартість).

До контрольованих відносять витрати, які піддаються контролю з боку суб'єктів управління, що працюють в організації (витрата запчастин для ремонту устаткування, що знаходяться у всіх підрозділах підприємства).

Неконтрольовані – витрати, не залежні від діяльності суб'єктів управління (переоцінка основних фондів – підвищення сум амортизаційних відрахувань; зміна цін на паливно-енергетичні ресурси.

Собівартість – поняття, види.

Управління витратами матиме не тільки теоретичне, але і практичне значення, якщо відомо, де виникає відхилення, і хто може вирішити пов’язані з цим проблеми.

У зв'язку з цим необхідне розділення повноважень і відповідальності у сфері керівництва і оперативного управління, що у свою чергу розширює можливості і підвищує ефективність управління.

 

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-26

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...