Категории:
ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника
Заповідь любові до Бога і ближнього.
1)Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, всією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю. Це перша і найбільша заповідь.
2)Люби ближнього твого, як себе самого.
Десять Божих Заповідей. Я-Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі єгипетської, з дому неволі.
1)Нехай не буде в тебе інших богів, окрім Мене.
2)Не взивай намарне Імені господа Бога твого.
3)Пам’ятай день святий святкувати.
4)Шануй батька твого і матір твою.
5)Не вбивай.
6)Не чужолож.
7)Не кради.
8)Не свідчи неправдиво проти ближнього твого.
9)Не пожадай жінки твого ближнього.
10)Не пожадай нічого, що є власністю твого ближнього.
П’ять церковних заповідей.
1)Брати участь у Святій Месі у неділю та приписані свята і стримуватись від тяжких робіт.
2)У гріхах принаймні раз на рік сповідатися.
3)Принаймні раз на рік, у Великодній час, причащатися.
4)В установлені Церквою дні стримуватися від м’яса і зберігати піст.
5)Допомагати в потребах Церкви.
Євангельські блаженства.
Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
Блаженні тихі, бо вони успадкують землю.
Блаженні голодні і спраглі справедливості, бо вони наситяться.
Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя.
Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
Головні істини віри.
1)Є один Бог, що все створив і всім управляє.
2)Бог-справедливий Суддя, який за добро нагороджує, а за зло карає.
3)Є три Божі Особи: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий, тобто Пресвята Трійця.
4)Син Божий став людиною і помер на хресті заради нашого спасіння.
5)Людська душа безсмертна.
6)Божа благодать необхідна для спасіння.
Сім дарів Святого Духа.
1)Мудрість.
2)Розум.
3)Рада.
4)Мужність.
5)Знання.
6)Побожність.
7)Страх Божий.
Дев’ять плодів Святого Духа.
1)Любов.
2)Радість.
3)Мир.
4)Терпеливість.
5)Доброзичливість.
6)Милосердя.
7)Віра.
8)Лагідність.
9)Поміркованість.
Три євангельські ради.
1)Добровільна бідність.
2)Довічна чистота.
3)Цілковитий послух.
Сім святих Сакраментів.
1)Хрещення.
2)Покаяння.
3)Пресвята Євхаристія.
4)Миропомазання (Конфірмація).
5)Єлеопомазання.
6)Священство.
7)Подружжя.
П’ять умов сакраменту Покаяння.
1)Іспит совісті.
2)Жаль за гріхи.
3)Тверде рішення більше не грішити.
4)Щира сповідь.
5)Відшкодування за гріхи Богу і ближньому.
Божі чесноти.
Віра. Надія. Любов.
Чотири моральні чесноти.
Мудрість. Справедливість. Мужність. Стриманість.
Головні добрі вчинки.
Молитва. Піст. Милостиня.
Сім вчинків милосердя для душі.
1)Грішника застерегти.
2)Неука навчити.
3)В сумніві порадити.
4)Сумного потішити.
5)Кривду терпеливо зносити.
6)Образу щиро прощати.
7)Молитися за живих і померлих.
Сім вчинків милосердя для тіла.
1)Голодного нагодувати.
2)Спраглого напоїти.
3)Голого одягнути.
4)Подорожнього в дім прийняти.
5)Недужому допомогти.
6)Ув’язненого відвідати.
7)Померлого поховати.
Сім головних гріхів.
1)Пиха.
2)Жадібність.
3)Нечистота.
4)Заздрість.
5)Обжерливість і пияцтво.
6)Гнів.
7)Лінощі.
Чужі гріхи.
1)Доводити до гріха.
2)Дораджувати гріх.
3)Наказувати грішити.
4)Дозволяти на гріх.
5)Мовчати на гріх.
6)Допомагати грішити.
7)Не карати за гріх.
8)Захищати гріх.
9)Хвалити гріх.
Гріхи проти Святого Духа.
1)Надмірне покладання на Боже милосердя.
2)Брак надії на Боже милосердя.
3)Спротив пізнаній правді християнської віри.
4)Заздрість ближньому Божої благодаті.
5)Закам’янілість до спасенних зауважень.
6)Нерозкаяність до самої смерті.
Гріхи, що кличуть про помсту до неба.
1)Навмисне людиновбивство.
2)Гріх содомський.
3)Скривдження вбогих, вдів і сиріт.
4)Затримання заробітної плати.
Останні речі людини.
Смерть. Суд. Небо або пекло.
Жертвуймо себе Богу.
Думки, слова, вчинки свої
Жертвую на славу Твою.
Християнський привіт.
Нехай буде прославлений Ісус Христос!-На віки вічні, Амінь!
У Різдво: Христос народився!-Славімо Його!
На Пасху: Христос воскрес!-Воістину воскрес,Алілуя!
При прощанні: З Богом!
Форми молитви.
1)Усна молитва.
2)Медитація (розважання).
3)Контемпляція (молитва споглядання і захоплення Богом).
Види молитви.
1)Молитва благословення.
2)Молитва богопоклоніння (адорація).
3)Молитва прохання.
4)Молитва заступництва.
5)Молитва подяки.
6)Молитва прославлення (хвалебна).
Про піст.
1)Вірним від 14 року життя слід утримуватись від споживання м’ясних страв в усі п’ятниці року та у Попільну Середу. Заборона споживання м’ясних страв не означає заборону споживання яєць, молочних продуктів та заправляння страв тваринними жирами. Якщо на п’ятницю припадає церковна урочистість, утримання від м’яса не є обов’язковим.
2)У Попільну Середу і Велику П’ятницю слід дотримуватись суворого посту. Суворий Піст полягає в тому, щоб поїсти один раз досита протягом дня. Проте можна легко підкріпитись ще два рази, наприклад, вранці та ввечері. Дотримуватися цього посту (якщо це дозволяє здоров’я) зобов’язані усі віруючі віком від 18 років до 60 року життя.
3)Слід обов’язково постити, утримуючись від їжі і напоїв (за винятком природної води), протягом 1 години перед святим Причастям.
4)В Адвент, Великий Піст та п’ятниці впродовж року, крім тілесного посту, вірні повинні зберігати піст духовний.
XVI. Літургійний рік
Літургійний рік, тобто церковний рік починається першою неділею Адвенту, а завершується неділею Христа Царя, в останню неділю місяця листопада. Церковний рік, званий також літургійним роком, є безперестанним, циклічним дієвимим спомином, переживанням і святкуванням спасительної справи Ісуса Христа. У встановлені дні ми святкуємо Таємниці Господні, починаючи від Втілення і Різдва до Вознесіння і Зіслання Святого Духа. В решту днів ми роздумуємо над християнським життям, що здійсниться в другому пришесті Господа. Наша жива й діяльна участь в урочистостях літургійного року має бути як духовною й індивідуальною, так і зовнішньою та загальною в рамках християнської спільноти. Бо церковний рік освячує не тільки кожного християнина, а й парафію та всю Церкву.
Адвент-це час радісного і благочестивого очікування пришестя Господа, Різдва Господнього, як спомин першого пришестя Христа (25 грудня) і явлення Бога-людини (6 січня), а також другого пришестя Христа Господа в кінці часів.
Богородиця, урочистість Непорочного Зачаття якої святкується в Адвенті і вшануванню якої служать особливі Меси-так звані «рорати», стає в цей час прикладом спілкування з Богом у святому зосередженні, мовчанні й чистоті серця, а також прикладом любові до ближнього.
Під час Адвенту важливим літургійним символом стає світло: Христос приходить до своїх людей, приносить їм світло свого навчання, сам будучи Світлом світу. В літургії символ світла представлений свічками.
З цим часом пов’язані багаті традиції та домашні звичаї, що мають символічний сенс: адвентовий вінок, «Миколайки» та ін.
Святвечір (24 грудня). Стіл має бути такий великий, щоб усі могли сидіти, і ще одне місце залишилось вільне (так велить традиція). Варто запросити когось, хто самотній. Стіл накривають білою скатеркою, під нею розстеляють сіно, на пам'ять про народження Ісуса Христа в яслах на сіні. Посередині столу ставимо одну свічку. З одного боку від свічки кладемо Святе Письмо, відкрите на тому місці, з якого будемо читати слово Боже, а з другого боку ставимо тарілку з облатками.У кімнаті може бути красиво прикрашена ялинка. Хто має вертеп, хай поставить його біля ялинки на видному місці.
Вечерю треба розпочинати в такий час, щоб всі рідні були вдома і пізніше могли встигнути на пастирку. Розпочинаємо без світла,співаючи Адвентову пісню,наприклад "Ось Господь Бог прийде". Батько родини запалює свічку, кажучи:
-Світло Христове!
Всі відповідають:
-Богу подяка!
Всі моляться: Ангел Господній:
Ангел Господній благовістив Діві Марії,
І зачала Вона від Духа Святого.
Радуйся,Маріє....
Ось я, Господня Слугиня-
Хай станеться Мені за Твоїм Словом.
Радуйся, Маріє....
І Слово стало тілом,
І оселилося між нами.
Радуйся, Маріє....
Молись за нас, Пресвята Богородице Діво,
Щоб ми удостоїлись обітниць Христових.
Молімося: Просимо, Господи: влий у наші серця свою благодать, щоб ми, які завдяки ангельському благовіщенню пізнали втілення Христа, Твого Сина, через Його страсті та хрест були прилучені до слави воскресіння. Через того ж Христа, Господа нашого. Амінь.
Слава Отцю і Сину і Духові Святому, як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні, Амінь(тричі).
Хтось із учасників читає:
Слова Євангелія від Луки:
"І сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю. Цей перепис уперше відбувся, як Сирією правив Кириній. І йшли всі записатися, кожний до свого міста. Пішов і Йосиф з Галілеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, - бо був він з дому та з роду Давидового, - записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна. І сталося ж так, що коли вони були там, сповнилися дні, щоб Їй народити. І Вона народила свого Первістка - Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки в постоялому дворі не було для них місця".
Після читання Євангелія батько каже:
Христос сьогодні пригадує нам свій прихід на землю. Бог став людиною, щоб нас поєднати з Отцем на небі та всіх людей у своїй любові. Перш ніж візьмемо облатку і поділимося між собою і з тими, кого ми запросили, огорнемо молитвою всіх тих,яких прагнемо в цей день пригадати і бути разом з ними.
Вступ до молитви читає мати. Особисті прохання читають усі члени родини, а всі інші відповідають:
Вислухай нас, Господи.
Мати каже:
Боже наш, Отче, в цю урочисту годину прославляємо Тебе і дякуємо за ніч, у яку Ти послав нам Сина Ісуса Христа, Господа нашого і Спасителя. Просимо, Тебе, Боже, обдаруй нашу родину даром любові, злагоди і миру.
Усі: Вислухай нас, Господи.
Члени родини:
Помолімось за Святішого Отця .... , який прагне в кожній родині сісти за святковий стіл і поділитись облаткою зі всіма. Обдаруй його благодатями, які потрібні йому для керування Церквою.
Усі: Вислухай нас, Господи.
Помолімось за наших єпископів, священиків, ченців і черниць, які працюють на наших землях заради нашого спасіння. Обдаруй їх щедрим благословенням.
Усі: Вислухай нас, Господи.
Обдаруй спокоєм цієї ночі наших рідних, близьких, сусідів.
Усі: Вислухай нас, Господи.
Всіх забутих, самотніх, бідних, голодних та хворих на цім світі потіш та зміцни Доброю Новиною цієї Святої ночі.
Усі: Вислухай нас,Господи.
Наших померлих обдаруй щастям і світлом Твоєї слави.
Усі: Вислухай нас,Господи.
Тепер усі читають молитву "Отче наш", тримаючись за руки.
Отче наш....
Батько родини каже:
Господи, наш Боже, Ти дозволив, щоб ця Свята ніч сповнилась світлом істинної святості Єдинородного Сина Твого. Дозволь, щоб ми світились ясним світлом Твого Сина у нашому щоденному житті. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Батько родини бере тарілку з облатками і каже:
Найціннішим даром Бога для людей є Ісус Христос. Ми даром Його одержуємо, і тому хочемо давати Його кожному. Тільки Він - як цей хліб – облатка - є Хлібом, що дає справжнє життя, життя вічне.
Батько подає на тарілці облатки всім, починаючи зі старших. Кожний бере собі облатку (або частину). На початку батько вітає всіх і ділиться облаткою з мамою та іншими членами родини. Діти діляться між собою, починаючи від старших у родині.
Після ділення облаткою читають за столом привітання, надіслані близькими для родини.
Під час вечері не можна вмикати телевізор, а також на столі не може бути алкогольних напоїв.
Під кінець вечері співають колядки.
Подарунки, зроблені одним для одного, знаходяться під ялинкою. Під спів колядок батько або мати їх роздають.
Молитва перед їдою: Благослови + Господи Боже нас і ці дари, які зтвоєї доброти споживатимемо. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Молитва після їди: Дякуємо Тобі, Господи Боже, за ці дари, які з Твоєї доброти ми споживали. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Обряд на свято Богоявлення (6 січня). Всі, зібравшись біля образу або ясел, можуть прочитати наступні молитви, просячи про благословення для себе і своїх помешкань. Співають різдвяних пісень.
Ведучий: Господи Ісусе Христе, ти прийшов на землю, щоб жити серед нас, людей. Ти освятив дім свого Сімейства в Назареті. Освяти й наші домівки.
Всі: Почуй нас, Господи.
Ведучий: Нехай перебуває в наших сім'ях Твій Святий Дух, і хай Твій мир панує в наших серцях.
Всі: Почуй нас, Господи.
Ведучий: Даруй нам, Господи, здоров'я душі й тіла, стань для наших сімей силою та опорою в життєвих випробуваннях.
Всі: Почуй нас, Господи.
Потім усі читають молитву "Отче наш".
На завершення ведучий читає молитву:
Добрий і милосердний Боже, доручаємо твоїй опіці наш дім, нашу сім'ю і все, що маємо. Благослови нас, збережи від зла, захисти від небезпеки, врятуй від нещастя, укріпи нашу віру, а у випробуваннях даруй утіху і надію. Вчини так, щоб наша сім'я завжди перебувала в єдності з Тобою. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Після цього можна окропити всі кімнати освяченою водою і заспівати колядку.
Потім, голова сімейства, або хтось інший із родини, стоячи на порозі відчинених дверей, промовляє:
Ведучий: Слово стало Тілом.
Усі: І оселилося між нами.
Потім зверху на дверях пишуть:С + М + В + (рік)
Це латинська форма напису,яка означає:
Christus Multorum Benedicat (Нехай Христос всіх благословляє).
Або: Christus Mansionem Benedicat (Нехай Христос благословляє житло).
Існує також припущення походження символіки цих букв від імен євангельських Царів. Тому українська форма напису походить від імен Каспар, Мельхіор, Балтазар:
К + М + Б + (рік)
Потім освяченим ладаном можна окадити приміщення і заспівати різдвяну колядку.
Великий Піст є сорокаденним періодом підготовки до радісної та плідної участі в Пасхальних таємницях. Як Христос передпоклав своїй діяльності сорокаденне перебування у пустелі, піст і молитву, так і Церква присвячує сорок днів духовному оновленню своїх вірних. Літургія Великого Посту зосереджена довкола таких тем: 1)пильнування – як боротьба з сатаною (І і ІІІ тижні); 2)покаяння і навернення (Попільна Середа і більшість буденних днів); 3)Хрещення і відновлення Хрещення (недільні дні, особливо ІІІ, ІV i V тижні); 4)Страсті Христові (Пальмова неділя і дальші дні Великого Тижня).
Святе Пасхальне Тридення(Трідуум):
Великий Четвер, Велика П'ятниця.
Велика П'ятниця:
Це день скорботи і строгого посту. Літургія Господніх Страстей складається з Літургії Слова, адорації хреста, Причастя і процесії до Господнього Гробу.
Велика Субота:
У Велику Суботу Церква перебуває біля Господнього Гробу, роздумуючи над Страстями, смертю Христа та над Його зішестям у відхлань, і, перебуваючи в пості та на молитві, очікує Його воскресіння. Церква, залишаючи вівтар оголеним, утримується від здійснення жертви Меси, щоб після урочистої Пасхальної Вігілії, тобто нічного чування, дати місце великодній радості, яка триватиме повних п'ятдесят днів.
Усвідомлюючи, що Пасха Христа відновила усе створіння, у Велику Суботу ми освячуємо страви до великоднього столу. Їжу цю також можна поблагословити в урочистість Воскресіння Господнього перед ранішньою трапезою. До святкового кошика треба покласти їжу пасхальної трапези: яйця, паски, ковбасу, сіль та інші, з місцевим звичаєм.
Після повернення з храму члени сім'ї готують урочисту трапезу.
На стіл ставлять освячені страви та іншу їжу. Стіл можна прикрасити зеленими гілочками і свічками.
Батько сім'ї або ведучий запалює свічку на столі й каже:
Христос воскрес. Алілуя.
Усі: Воістину воскрес. Алілуя.
Далі один з учасників читає текст Святого Письма.
Браття і сестри, послухаймо слів св.Павла апостола до солунян: "Завжди радійте,невпинно моліться, за все дякуйте, бо це Божа воля в Ісусі Христі щодо вас" (1 Сол.5,16-18).
Або:
"Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити? Бо ж знає ваш Отець Небесний, що цього всього потребуєте. Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться" (Мт.6,31;32б-33).
Після прочитання слова Божого ведучий каже:
Молімося: З радістю прославляємо Тебе, Господи Ісусе Христе, який після свого воскресіння об'явився учням при ламанні хліба. Будь із нами, коли з вдячністю споживатимемо ці дари; і як нині в братах приймаємо Тебе у гостину, так прийми нас як співтрапезників у Твоєму Царстві. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.
Усі: Амінь.
Після їжі батько сім'ї або ведучий каже:
Учні впізнали Господа. Алілуя.
Усі: При ламанні хліба. Алілуя.
Батько сім'ї або ведучий:
Молімося: Боже, джерело життя, наповни наші серця великодньою радістю, і коли Ти дав нам поживу земну, вчини, щоб завжди тривало в нас нове життя, що його вислужив нам Христос своєю смертю і воскресінням та в своєму милосерді ним нас обдарував. Котрий живе і царює на віки вічні.
Усі: Амінь.
Пасхальна Свята Меса:
У Велику Ніч Пасхи з суботи на неділю Церква в молитовному пильнуванні очікує воскресіння Христа і святкує його в літургійних обрядах.Літургія Пасхальної Вігілії складається з чотирьох частин: Літургії Світла, Літургії Слова, Літургії Хрещення і Євхаристійної Літургії.
Літургія Світла розпочинає цілонічне чування. Під час обрядів освячення вогню і розпалювання пасхальної свічки (пасхалу) ми усвідомлюємо, що Воскреслий Христос є світлом для всіх людей.
Підносячи пасхал, від якого вірні запалюють свої свічки, диякон (або священик) співає:
-Світло Христове!
Усі: Богу подяка!
Потім священик урочистим і радісним гімном Великоднього послання (Exultet) (екзультет) прославляє справу порятунку людства і таємницю Воскресіння Христа.
Літургія Слова вводить вірних у більш глибоке розуміння таємниці цієї Святої Ночі. Читання зі Святого Письма нагадують про великі події в історії спасіння. Під час виконання гімну "Слава во вишніх" б'ють усі дзвони, а потім люд співає "Алілуя".
Ті, що зібралися у храмі, згадуючи своє хрещення, сповідають свою віру і обновляють обітниці Хрещення. Окроплення вірних новоосвяченою водою також нагадує про Хрещення.
Євхаристійна літургія - кульмінація всієї Пасхальної Вігілії. Ми не тільки згадуємо минулі події, звершення всього у Христі, але, відправляючи Євхаристію, святкуємо смерть і воскресіння Господа. Приступаючи до святого Причастя, ми споживаємо Тіло Господа.
Пасхальна (резурекційна) процесія - це урочисте проголошення воскресіння Христа і заклик до всього творіння взяти участь у тріумфі Воскреслого.
Відразу після закінчення Молитви після Причастя служителі слідують до Гробу Господнього. Священик виставляє Святі Дари, окаджує їх, і після окадження проголошує:
-Воскрес із гробу Христос. Алілуя.
Усі: Котрий за нас повис на дереві хреста. Алілуя.
Головний служитель віддає хрест міністрантові, який стає на чолі процесії.
Священик: Небо і земля радіють. Алілуя.
Усі: Твоїм воскресінням, Христе. Алілуя.
На чолі прочесії несуть процесійний хрест, оздоблений червоною стулою, і статую Воскреслого. Якщо є така можливість, процесія виходить назовні і обходить довкола храму раз або тричі. Після повернення процесії до головного вівтаря хрест і статую ставлять обіч вівтаря. Співається гімн "Te Deum".
Молімося: Боже, Ти пасхальним таїнством Христа відкупив усіх людей; збережи в нас те, що вчинило Твоє милосердя, щоб ми, неустанно вшановуючи тайну нашого порятунку, могли отримати його плоди. Через Христа, Господа нашого.
Усі: Амінь.
Священик благословляє вірних Святими Дарами. На закінчення співають великодній антифон до Пресвятої Діви Марії.
Свято Божого Тіла:
Християни публічно свідчать про свою живу віру в Пресвяте Таїнство і про своє благочестя, беручи участь у процесіях, під час яких Євхаристію несуть вулицями у супроводі урочистих співів. Під час цієї урочистості ми роздумуємо про те, що Євхаристія - це Хліб Живий, який дає життя, її плід-мир і єдність, бо вона єднає між собою тих, хто її споживає.
Процесія з Пресвятими Дарами до чотирьох вівтарів відбувається після урочистої Меси. При кожному вівтарі читають фрагменти Євангелія: від Матея, Марка, Луки і Йоана - як сповідання віри в те, що в Пресвятому Таїнстві перебуває сам Богочоловік. Після закінчення молитов вірних священик благословляє Пресвятими Дарами народ Божий.
Молитви під час процесії до чотирьох вівтарів:
1-й вівтар: Священик: Ти-Священик повіки. Алілуя.
Усі: За чином Мелхіседека. Алілуя.
2-й вівтар: Священик: Господь дав поживу своєму людові. Алілуя.
Усі: Щоб увічнити пам'ять про свої чуда. Алілуя.
3-й вівтар: Священик: Ось живий Хліб, що зійшов з неба. Алілуя.
Усі: Хто Його споживає, житиме повіки. Алілуя.
4-й вівтар: Священик: Піднесу чашу спасіння. Алілуя.
Усі: І призову Ім'я Господнє. Алілуя.
Господи, Ти в Пресвятому Таїнстві залишив нам спомин своїх Страстей; дай нам так вшановувати святі тайни Твоїх Тіла й Крові, щоб ми могли безустанно пожинати плоди Твого відкуплення. Котрий живеш і царюєш з Богом Отцем у єдності Святого Духа, Бог, на віки вічні. Амінь.
2 листопада-спомин Всіх Померлих Вірних:
День, присвячений спомину Всіх Померлих, які перебувають у чистилищі, встановлений на підставі глибокого покладання надії на милосердя Бога і братерську любов. Своєю участю у Св. Месі, молитвою і пожертвуванням, а також отриманням повного відпусту ми допомагаємо стражденним душам покійних вірних.
Для того, щоб у цей день отримати повний відпуст, віруючий повинен приступити до таїнства Сповіді і святого Причастя, помолитися в намірах Папи Римського, відвідати храм і кладовище, а також бути вільним від прив'язаності навіть до найменшого гріха.
Основний зміст цього дня-не смерть, а життя: нове життя, життя для Бога і в Богові, спільність життя з Христом Воскреслим. Наша печаль унаслідок смерті рідних і близьких нам людей скрашується вірою в те, що вони що вони знайшли нове життя, над яким смерть більше не владна. Ми віримо, що предвічна любов Бога і Його несповідиме милосердя сильніше смерті. Бог наш - Бог живих, а не мертвих.
XVII. Обов’язкові свята
Кодекс Канонічного Права:
Кан. 1247. Вірні зобов’язані в неділі і приписані свята брати участь у Святій Месі та утримуватися від виконання тих робіт і занять, які перешкоджають віддавати Богу честь і переживати радість, властиву Господньому дню, а також користуватися належним духовним і фізичним відпочинком.
Кан. 1248. П. 1. Обов’язок у Святій Месі виконує той, хто бере в ній участь, де б вона не відправлялася в католицькому обряді, або в той же святковий день, або увечері попереднього дня. П. 2. У разі відсутності священнослужителя або з іншої поважної причини неможливо взяти участь в Євхаристії, рекомендується, щоб віруючі брали участь у Літургії Слова, коли вона відправляється в парафіяльному храмі або іншому священному місці, у відповідності з нормативними актами дієцезіального єпископа, або виділяти достатньо часу для особистої молитви в сім’ї або в родинних групах.
До приписних свят належать:
Всі неділі.
Урочистість Пресвятої Богородиці Марії (1 січня).
Урочистість Богоявлення Господнього (6 січня).
Урочистість Вознесіння Господнього.
Урочистість Пресвятого Тіла Христа.
Урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (15 серпня).
Урочистість Всіх Святих (1 листопада).
Урочистість Різдва Господнього (25 грудня).
XVIII. Про Святі Сакраменти
Святі Сакраменти є знаками, встановленими Христом, через які отримуємо Його благодать, котра робить нас учасниками Божественного життя і об’єднує нас у спільноту Церкви. У Святих Сакраментах звершується таємниця особистої зустрічі людини з Богом-Ісусом Христом, і Його спасительною дією. Це відбувається завдяки Святому духу, який своєю творчою силою звершує спасительне діло Христа в Церкві. Хрещення і Миропомазання вводять нас у життя з Христом і Церквою, а також відкривають нам шлях до участі в Євхаристії. Всі Сакраменти ведуть до Євхаристії, зміцнюють нашу єдність із Богом і людьми.
Сакрамент Хрещення.З Катехизму Католицької Церкви: "Святе хрещення є основою всього християнського життя, дверима духовного життя і дверима, які відчиняють доступ до інших таїнств. Через Хрещення ми звільняємося від гріха і відроджуємося як діти Божі, стаємо членами Христа і, вщеплені в Церкву, стаємо учасниками її місії. Хрещення є таїнством відродження через воду у слові". Багатьох з нас після народження батьки принесли до храму, щоб похрестити. В той час вони зобов’язались виховати нас у вірі й навчити нас жити так, як належить Божим дітям. Тепер ми можемо самі визнавати віру й зректись зла. Відновити обітниці Хрещення можна з нагоди дня ангела (іменин) чи дня народження або річниці Хрещення. Робиться це при запаленій свічці, котра колись була запалена під час Сакраменту Хрещення. Якщо немовля або доросла людина хворіє і для неї існує загроза смерті і немає можливості покликати священика, тоді кожен чоловік або жінка, незалежно від конфесійної чи релігійної приналежності, може здійснити хрещення. Навіть якщо вони будуть люди невіруючі, хрещення буде дійсним, коли це буде здійснюватись з наміром хрестити як хрестить Церква й згідно з формою, передбаченою Церквою. Доросла людина повинна, якщо це можливо, визнати свою віру в Господа й зректись зла. Для хрещення можна використати і неосвячену воду, але не водяний розчин. В жодному випадку не можна використовувати іншу рідину. Якщо хочемо хрестити, насамперед треба пробудити в серці намір бажати хрестити й чинити те, що наказує Католицька Церква. Пізніше треба полити тричі голову кандидата й промовити водночас слова хрестильної формули: (Ім’я у кличній формі) Я тебе хрещу в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь. Якщо охрещений повернеться до здоров’я, тоді треба в парафіяльному храмі доповнити обряд Хрещення.
86
Сакрамент Покаяння і Примирення.Це велика таємниця Божої любові й милосердя до грішних. Бо коли ми, омиті з наших гріхів святим Хрещенням та обдаровані освячуючою Божою благодаттю, знову чинимо через свою слабкість нові гріхи, то Господь не відкидає нас і не відвертається, а навпаки – знову готовий нам простити, якщо ми щиро каємося та вирішуємо виправитись. Але для отримання Його прощення Він вимагає від нас визнати нашу провину перед священиком та з його вуст отримати відпущення наших гріхів. Ісус чекає на наше покаяння і рішення виправитись. Святе таїнство Покаяння називається також СПОВІДДЮ, тобто визнанням гріхів перед священиком. Щоб гідно прийняти це святе таїнство, треба:
1.Усвідомити собі свої гріхи під час іспиту совісті.
2.Розкаятись у скоєних гріхах.
3.Прийняти тверде рішення виправитися.
4.Щиро визнати свої гріхи перед священиком.
5.Відшкодувати матеріальні й моральні збитки скривдженим.
Якщо священика немає, ми повинні викликати в собі почуття розкаяння та постановити виправитися, а за найближчої нагоди визнати свої гріхи перед священиком. Тоді Господь прощає нам наші гріхи, навіть якщо промине багато часу, поки ми зустрінемо священика.
Про іспит совісті.На початку іспиту совісті треба помолитись і попросити Святого Духа, щоб Він поміг пригадати скоєні злі вчинки. Після молитви слід подумати: 1. Коли ти востаннє сповідався?2. Чи була сповідь дійсною, тобто – чи ти, сповідаючись, не затаїв якогось тяжкого гріха?3. Чи каявся ти у скоєному злі та чи виконав покуту?Якщо якоїсь із цих умов не було додержано, треба про це сказати священикові, бо якщо попередня сповідь була недійсною, то її треба повторити.Після цього треба згадати Божі й церковні заповіді та запитати себе, скільки разів ці гріхи було допущено, особливо тяжкі.
Іспит совісті для молоді. Вступні запитання: Коли я востаннє сповідався? Чи дійсна була моя сповідь? Чи забув або свідомо приховав якийсь гріх? Чи виконав покуту? Гріхи проти Бога: Чи вірю, що Бог мене любить і цікавиться моїм життям? Чи вірю, що Він може вибачити кожний гріх? Чи живу так, ніби не потребую Бога, чи довіряю лише своїм силам, чи вважаю, що все залежить лише від мене, і що тільки я знаю, що для мене добре? Чи прагну пізнати Бога усіма своїми силами? Чи тільки прошу Бога про щось, забуваючи про подяку і прославлення? Чи пам’ятаю про те, що я повинен поглиблювати свій зв’язок з Богом, не обмежуючи молитву лише вивченими (Отче наш…; Радуйся, Маріє...), чи розмовляю з Богом про своє життя, свої проблеми? Чи обираю з Божого вчення тільки те, що мені відповідає і що мені легко виконати? Чи відкидаю таїнства або легковажу ними (рідко сповідаюсь, рідко приймаю Святе Причастя, не беру участі у Святій Месі)? Чи приймаю Святе Причастя з тяжким гріхом на совісті, не висповідавшись перед тим?
Чи насміхаюсь зі святих речей (наприклад, нескромно або навіть вульгарно жартую)? Чи беру участь у Святій Літургії лише як глядач – не поглиблюючи її розуміння? Чи признаюсь у моєї вірі, не соромлюся її, не боюсь свідчити про неї (наприклад, у школі)? Чи читаю Святе Письмо? Чи звинувачую Церкву, священиків у тому, що вони проповідують щось незрозуміле та важке для сприйняття? Чи беру участь у катехезах для молоді? Чи шаную світ, природу, чи турбуюся про чистоту навколишнього середовища? Чи знущаюся над тваринами? Чи вірю в забобони (чорний кіт, порожнє відро)? Чи вірю у ворожіння, гороскопи, талісмани? Чи викликаю духів, чи вірю в них? Чи маю переконання, що сатанізм у будь-якій його формі небезпечний для моєї віри? Чи дотримуюся постів (не споживаю м’ясних страв у п’ятницю та Попільну Середу)? Чи танцюю та розважаюся під час Великого Посту? Гріхи проти ближнього: Чи є я егоїстом, шукаю тільки своєї користі, а інших людей використовую лише для власних цілей? Чи вибираю тільки тих людей, які мені приємні або приносять користь? Чи не люблю бути в центрі уваги, чи слухаю інших, намагаюсь їх зрозуміти, не прагнучи за всяку ціну бути правим? Чи гостро критикую людей, чіпляю їм «ярлики», оцінюю? Чи я скупий (неохоче позичаю чи даю іншим, коли вони потребують)? Чи переслідую інших за їхні погляди? Чи вибачаю і чи вмію перший попросити пробачення, чи зізнаюсь у своїх провинах? Чи говорю неправду, перебільшую у своїх розповідях? Чи люблю пліткувати, обмовляти когось? Чи висміюю слабших або «дивних»? Чи виказую чужі таємниці, використовую отриману інформацію проти інших? Чи чесно поводжуся з дівчиною (хлопцем), друзями? Чи заздрю, відвертаючись від тих, хто цікавіший, кращий за мене? Чи чесний, чесно заробляю гроші, чи не беру без дозволу у батьків гроші або інші речі, чи повертаю позичену річ, чи не краду дрібниць у магазині? Чи заробляю на людській слабкості або залежностях (продаю наркотики, розповсюджую порнографію, алкоголь)? Чи помічаю, як багато для мене роблять інші, чи вмію за це віддячити? Чи вмію стримувати свій гнів? Чи вмію керувати своїми емоціями? Чи прагну помститися за причинену мені кривду? Чи намагаюся зрозуміти моїх батьків, їхні проблеми, чи бачу їхні потреби, чи вмію проявляти до них свою любов і вдячність? Чи сварюся з батьками через дрібниці, переконую, що я кращий за них? Чи я прагну за будь-яку ціну (використовуючи гроші, силу, удавання) здобути дівчину (хлопця)? Чи живу позашлюбним життям, чи використовую інших для заспокоєння моїх сексуальних потреб (напр. змушую когось до сексу, називаючи це любов’ю, чи маю гомосексуальні контакти, займаюся мастурбацією, маю нечисті віртуальні знайомства, оглядаю порнографію через Інтернет)? Чи перекладаю на інших відповідальність за свої проблеми, чи хочу, щоб їх розв’язували за мене інші, чи вимагаю від своїх друзів, щоб вони мені допомагали? Чи підмовляю інших до гріха, зла (до аборту, алкоголю, сексу, крадіжки, брехні)? Гріхи проти себе: Чи я люблю себе, чи приймаю себе таким, яким я є?
Чи маю претензії до Бога, що створив мене саме таким? Чи не втікаю від правди про себе, звинувачуючи себе або інших через те, що у мене щось не виходить? Чи не відкладаю прийняття рішень на пізніше? Чи я відповідальний? Чи марную час: не планую свій день, живу, не маючи часу на Бога, думки, спокій? Чи я не марную своїх здібностей? Чи не думаю постійно, що я гірший від інших, що маю проблеми із собою, свідомо заглиблюючись у депресивний стан? Чи я живу в реальному світі, чи не втікаю у свої мрії та фантазії? Чи гроші, одяг тощо не є в моєму житті важливішими за духовні цінності? Чи бережу своє здоров’я? Чи палю цигарки, вживаю алкоголь, наркотики?
Іспит совісті для дорослих.Вступні запитання: Коли я востаннє сповідався? Чи була моя сповідь дійсна? Чи я не забув або чи не приховав свідомо тяжкого гріха? Чи виконав покуту? Гріхи проти Бога: Чи я не відрікався від своєї віри, стидаючись її визнати? Чи не занедбував щоденної молитви, чи не молився нещиросердно, неуважно, в поспіху? Чи систематично читав Святе Письмо? Чи поглиблював свої релігійні знання, слухаючи проповіді, читаючи релігійні видання та пресу? Чи цікавився життям своєї парафії, життям Церкви в Україні та у світі? Чи не нарікав на Бога під час страждань, випробувань, негараздів? Чи не шукав свого, відмовляючись прийняти волю Бога, піддаючись відчаю, розчаруванню? Чи не вірив у забобони, чи не ворожив сам? Чи не використовував магічні речі: амулети, гороскопи, кадильця, символи, мантри? Чи не ходив до ворожок, екстрасенсів, «цілителів»? Чи не брав участі в сеансах спіритизму, зібраннях сект, сатаністичних обрядах? Чи дотримувався визначених Церквою постів? Чи не брав участі в гучних розвагах під час Великого Посту? Чи не вимовляв Імені Господа без належної пошани, у жартах або зі злістю? Чи не проклинав когось, бажаючи зла, чи не просив у Бога зіслати на ближнього нещастя? Чи не закликав Господа бути свідком, знаючи, що говорив неправду? Чи не приступав святотатськи до святих таїнств? Чи не соромився християнських привітань або вияву релігійності (знаку хреста?) Чи не пропускав Святої Меси по неділях та святах через лінощі або байдужість, чи не підмовляв до цього інших? Чи не працював у неділю без потреби? Гріхи проти ближнього: Чи не занедбував любові до батьків? Чи піклувався про них, особливо якщо вони хворі й старі? Чи не сварився з ними, не обмовляв їх або соромився їх, не вибачав їм, чи не бив їх? Чи дбав про духовне та моральне виховання своїх дітей, про науку релігії, молитву, участь у Святій Месі? Чи показував св
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-26
lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...