Категории: ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Засоби, що регулюють кровообіг головного мозкуАнтитромботичні засоби Антиагреганти
Антикоагулянти (прямої дії) нефракціоновані, стандартні та низькомолекулярні фракціоновані гепарини
Фібринолітичні засоби
Інгібітори фібринолізу
Блокатори кальцієвих каналів 2.18.2.1.Похідні дигідропіридинів(див.також п.2.3.1. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»)
Фармакотерапевтична група:С08СА06 - селективні антагоністи кальцію з переважним впливом на судини. Основна фармакотерапевтична дія:гіпотензивна, судиннорозширююча, протиішемічна дія; блокатор кальцієвих каналів, похідне дигідропіридину; вибірково діє на кальцієві канали типу L, блокуючи трансмембранне надходження іонів кальцію; особливістю препарату є його переважний вплив на кровопостачання головного мозку; виявляє дилатаційну дію на судини мозку і має протиішемічні властивості, запобігає або усуває спазми судин, спричинені різноманітними біологічно активними речовинами (серотонін, простагландини, гістамін), виявляє нейро- та психотропну активність; під впливом німодипіну відбувається більш виражене збільшення перфузії в уражених відділах головного мозку з недостатнім кровопостачанням, ніж у здорових ділянках; особливо чітко цей ефект виявляється при спазмах кровоносних судин після субарахноїдальної кровотечі; своєчасне призначення препарату сприяє зменшенню тяжкості симптомів, обумовлених ішемією мозку, а в ряді випадків – зменшенню летальності; при тривалій інфузії зі швидкістю 0,03 мг/кг/год середні сталі концетрації німодипіну в плазмі крові досягають значень 17,6-26,6 нг/мл. Показання для застосування ЛЗ:профілактика і лікування ішемічних неврологічних розладів, обумовлених спазмом судин головного мозку після субарахноїдального крововиливу БНФ внаслідок розриву аневризми. Спосіб застосування та дози ЛЗ:курс інфузійної терапії починають з в/в краплинного введення дорослим в дозі 2 мг (10 мл р-ну) протягом 2 год БНФ – з урахуванням маси тіла хворого за 1 год вводять 0,015 мг/кг, потім за умови доброї переносимості препарату дозу збільшують до 2 мг/год, що відповідає 0,030 мг/кг за 1 год; пацієнтам з масою тіла менше 70 кг і особам з лабільним АТ введення препарату варто починати з дози 0,5 мг/год БНФ (2,5 мл р-ну за 1 год); з метою профілактики в/в терапію слід починати не пізніше, ніж через 4 дні після крововиливу, і продовжувати протягом всього періоду максимального ризику розвитку вазоспазму, тобто до 10-14 днів після субарахноїдального крововиливу; після закінчення інфузійної терапії протягом наступних 7 днів рекомендується пероральний прийом таблетованої форми німодипіну дорослим в дозі 60 мг x 6 р/добу (кожні 4 год); якщо в процесі терапевтичного або профілактичного застосування р-ну проводиться хірургічне лікування крововиливу, в/в терапію німодипіном необхідно продовжувати як мінімум протягом 5 днів після оперативного втручання БНФ; якщо вже мають місце ішемічні неврологічні порушення, спричинені вазоспазмом внаслідок субарахноїдального крововиливу, інфузійну терапію потрібно розпочинати якомога раніше і проводити протягом щонайменше 5 днів, але не більше 14; після закінчення інфузійної терапії протягом наступних 7 днів рекомендується пероральний прийом таблетованої форми німодипіну дорослим в дозі 60 мг x 6 р/добу (кожні 4 год); якщо в процесі терапевтичного або профілактичного застосування р-ну проводиться хірургічне лікування крововиливу, в/в терапію німодипіном необхідно продовжувати як мінімум протягом 5 днів після оперативного втручання; введення в цистерни головного мозку - в ході хірургічного втручання свіжоприготований р-н німодипіну (1 мл інфузійного р-ну німодипіну і 19 мл р-ну Рінгера), підігрітий до середньої t° тіла, можна вводити інтрацистернально; якщо у пацієнта виникають несприятливі реакції на застосування препарату, необхідно або зменшити дозу, або припинити терапію німодипіном; при тяжких порушеннях функції печінки, особливо при цирозі печінки, біодоступність німодипіну може бути підвищена внаслідок зменшення повноти первинного метаболізму і уповільнення метаболічної інактивації, дозу необхідно зменшити, орієнтуючись на рівень АТ, а при необхідності відмінити лікування; німодипін чутливий до дії світла, тому необхідно запобігати прямому попаданню на нього сонячного світла; при розсіяному денному світлі або штучному освітленні німодипін можна використовувати протягом 10 год без проведення спеціальних запобіжних заходів; при аневризматичному субарахноїдальному крововиливі рекомендується застосування препарату протягом 7 днів після закінчення 5-14-денної інфузійної терапії р-ном німодипіну; при лікуванні функціональних порушень мозку у пацієнтів похилого віку рекомендована доза, якщо не буде призначена інша, - по 30 мг німодипіну 3 р/добу; тривалість лікування встановлюється індивідуально і за необхідності може досягати декількох місяців (отже, слід визначити необхідність подальшого застосування препарату). Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:диспептичні явища, нудота, діарея, сухість у роті, зміна апетиту, непрохідність кишечнику внаслідок його паралічу; запаморочення, головний біль; виражене зниження АТ, гіперемія обличчя, припливи, відчуття жару в голові, підвищене потовиділення, брадикардія, тахікардія; тромбоцитопенія; підвищення активності трансаміназ, лужної фосфатази і гамаглутамілтрансферази, порушення функції нирок з підвищенням концентрації сечовини і/або креатиніну в плазмі крові; флебіт. Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату. Форми випуску ЛЗ:р-н для інфузій 0,2 мг/мл по 50 мл у фл.; табл., вкриті плівковою оболонкою, по 30 мг. Торгова назва:
Похідні дифенілалкіламінів
Міотропні вазодилататори |
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-27 lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда... |