Інші гепатотропні препарати. Препарати ессенціальних фосфоліпідів

· Лецитин (Lecithin) **

Фармакотерапевтична група:А05ВА50 - засоби, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини.

Основна фармакотерапевтична дія:гепатопротекторна, мембраностабілізуюча, кардіопротекторна.

Показання для застосування ЛЗ:жирова дистрофія печінки різного походження; г. гепатит у стадії реабілітації, хр. гепатит; токсикоз вагітних, токсичні ураження печінки, зумовлені ЦД чи алкоголізмом; ішемічний інсульт, постінсультний стан з метою підвищення рухових та психічних функцій; атеросклероз, гіперхолестеринемія (дисліпідемія); хр. ДН, хр. пневмонія, г. обструктивний бронхіт у стадії реабілітації, хр. бронхіт, БА, туберкульоз; профілактика і лікування с-му г. та хр. ДН за допомогою корекції порушень фосфоліпідного складу легеневого сурфактанту.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:дітям старше 7 років призначають по 1 капс./добу до їди; рекомендована доза для дорослих - 1 капс. 2 р/добу до їди, тривалість лікування визначає лікар, залежно від захворювання.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:не виявлена.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату.

Форми випуску ЛЗ:капс. по 1200 мг

Торгова назва:

^· Фосфоліпіди (Phospholipide) ** ^{[окрім р-ну для ін'єкцій]}

Комбіновані препарати

· Фосфоліпіди + тіамін + рибофлавін + піридоксин + ціанокобаламін + нікотинамід + токоферол (Phospholipide + thiamine + riboflavin + pyridoxine + cyanocobalamin + nicotinamid + tocopherol)

Противірусні препарати

Інтерферони

· Інтерферон альфа-2а (Interferon alfa-2a)

Аналоги нуклеозидів

• Рибавірин (Ribavirin) * (див. п. 17.5.4. розділу "ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:лікування ХГС в складі комбінованої терапії з пегінтерфероном альфа-2 ^БНФ (дорослі від 18 років) або інтерфероном альфа-2 (дорослі, діти від 3 років, підлітки) за наявності компенсованого захворювання печінки; лікування пацієнтів, які раніше не отримували лікування альфа-інтерферонами (дорослі - в комбінації з пегінтерфероном альфа-2 або з інтерфероном альфа-2 за наявності HCV-РНК в сироватці крові, діти від 3 років - у комбінації з інтерфероном альфа-2 за наявності HCV-РНК в сироватці крові); лікування пацієнтів з рецидивом після лікування альфа-інтерферонами (дорослі - в комбінації з пегінтерфероном альфа-2 або інтерфероном альфа-2, які отримували монотерапію альфа-інтерфероном з позитивним біохімічним ефектом (з нормалізацією АЛТ в кінці лікування), але з подальшим рецидивом); лікарська форма концентрат для приготування р-ну для ін’єкцій показаний для лікування геморагічна пропасниці з нирковим с-мом.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:рібавірин не повинен застосовуватися як єдиний терапевтичний засіб лікування, тому що неефективний в якості монотерапії гепатиту С; препарат приймають внутрішньо, з їжею, щоденно, в два прийоми (вранці та ввечері); може бути застосований в комбінації як з пегінтерфероном альфа-2, так і з інтерфероном альфа-2; вибір режиму комбінованої терапії проводиться індивідуально, з урахуванням очікуваної ефективності та безпеки обраної комбінації; доза залежить від маси тіла пацієнта; добові дози дози рибавірину в комбінації з пегінтерфероном альфа-2: при масі тіла пацієнта до 65 кг – 800 мг по 400 мг 2 р/добу), при масі тіла 65 – 85 кг - 1 000 мг (400 мг + 600 мг), при масі тіла 86 – 105 кг - 1 200 мг (600 мг + 600 мг), при масі тіла > 105 кг - 1 400 мг (600 мг + 800 мг). Тривалість лікування (прогнозування розвитку стійкої вірусологічної відповіді): у пацієнтів, інфікованих ВГС генотипу 1, які не досягли вірусологічної відповіді на 12-му тижні лікування, ймовірність розвитку стійкої вірусологічної відповіді дуже низька, генотип 1: пацієнтам, які продемонстрували вірусологічну відповідь на 12-му тижні лікування, терапію слід продовжувати наступні 9 місяців (у цілому 1 рік), генотип 2 чи 3: рекомендована тривалість лікування всіх пацієнтів становить 24 тижні, генотип 4: вважається, що пацієнти, інфіковані вірусом генотипу 4, важче піддаються лікуванню; проте обмежені клінічні дані (n=66) виявили схожість в лікуванні цих пацієнтів і пацієнтів з генотипом 1; добові дози дози рибавірину в комбінації з інтерфероном альфа-2 – при масі тіла менше 75 кг - 1 000 мг (400 мг + 600 мг), при масі тіла більше 75 кг - 1200 мг (600 мг + 600 мг); тривалість лікування: на основі досвіду клінічних досліджень рекомендована тривалість лікування становить щонайменше 6 місяців; під час цих клінічних досліджень пацієнти лікувалися протягом року і у пацієнтів, які не досягли вірусологічної відповіді після 6 місяців терапії (HCV-РНК нижче рівня визначення), ймовірність розвитку стійкої вірусологічної відповіді (HCV-РНК нижче рівня визначення через 6 місяців після закінчення курсу терапії) була дуже низькою, генотип 1: лікування продовжують протягом наступних 6 місяців (у цілому 1 рік) у тих хворих, в яких в кінці перших 6 місяців лікування відбулася елімінація РНК ВГС із сироватки крові; генотипи не-1: рішення про продовження терапії до 1 року у пацієнтів з негативним HCV-РНК після 6 місяців лікування повинно засновуватись на інших прогностичних факторах (наприклад, вік пацієнта > 40 років, чоловіча стать, наявність фіброзу); діти від 3 років і підлітки (пацієнтам, маса тіла яких менше 25 кг або тим, які не можуть ковтати капс., препарат призначають у вигляді сиропу); в цій віковій групі препарат застосовується в дозі 15 мг/кг/день у комбінації з інтерфероном альфа-2 (в дозі 3 млн МО/м2 тричі на тиждень); добові дози дози рибавірину для дітей – при масі тіла 25 – 36 кг – 400 мг (200 мг + 200 мг), при масі тіла 37-49 кг – 600 мг (200 мг + 400 мг), при масі тіла 50-65 кг – 800 мг (400 мг + 400 мг), при масі тіла більше 65 кг - відповідає дозуванню для дорослих; тривалість лікування дітей та підлітків; генотип 1: рекомендована тривалість лікування становить 1 рік; пацієнти, які не досягли вірусологічної відповіді* на 12-му тижні лікування, навряд чи будуть мати стійку вірусологічну відповідь (негативний прогностичний рівень 96 %); хворим, які не досягли вірусологічної відповіді на 12-му тижні, лікування слід відмінити; генотип 2 чи 3 - рекомендована тривалість лікування всіх пацієнтів становить 24 тижні; при виникненні серйозних небажаних явищ або відхилень у лабораторних показниках під час терапії рібавірином і пегінтерфероном альфа-2 чи інтерфероном альфа-2, слід скоригувати дозу кожного препарату до зникнення небажаних явищ; якщо переносимість препаратів не поліпшиться після корекції дози, застосування даних лікарських засобів може бути припинено; доза рібавірину у лікарській формі концентрат для приготування р-ну для ін’єкцій для кожного пацієнта розраховується індивідуально, залежно від маси тіла; перед введенням концентрований р-н необхідно розвести 5% р-ном декстрози для ін’єкцій або 0,9% р-ном натрію хлориду і довести загальний об’єм р-ну для введення до 100 мл; одержаний р-н вводять шляхом інфузії через перфузор протягом 30 хв; початкова доза навантаження: 33 мг/кг маси тіла; через 6 год після цієї дози починають вводити по 16 мг/кг маси тіла через кожні 6 год протягом 4 діб (усього 16 доз); через 8 год після введення останньої з цих доз починають застосовувати препарат по 8 мг/кг кожні 8 год протягом 3 діб (9 доз); лікування у такому дозуванні триває залежно від стану хворого та погляду лікаря на доцільність застосування, але не повинно перевищувати 14 діб.

• Ламівудин (Lamivudine) * (див. п. 17.5.3.1. розділу "ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:ХГВ на фоні реплікації ВГВ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:дорослі та діти старше 12 років рекомендованою дозою є 100 мг 1 р/добу; діти від 2 до 11 років – 3 мг/кг 1 р/добу; МДД – до 100 мг/добу (рекомендовано призначати у вигляді р-ну для перорального застосування); дітям, а також пацієнтам, які не можуть вживати табл., препарат рекомендується застосовувати у формі р-ну для перорального застосування - дорослі та діти старше 12 років - 20 мл 1 р/добу, діти віком від 2 до 11 років – 3 мг/кг 1 р/добу; максимально – до 100 мг (20 мл) на добу; припинення лікування можливо для пацієнтів з нормальними показниками імунітету після досягнення сероконверсії HbeAg та HbsAg; питання про відміну лікування слід розглянути також у випадку неефективності лікування, яке виявляється рецидивом гепатиту; після припинення терапії препаратом рекомендується динамічне спостереження за пацієнтами з метою своєчасного виявлення можливого рецидиву захворювання; припиняти лікування пацієнтів з декомпенсованою стадією захворювання печінки не рекомендується; на сьогодні існують обмежені дані про підтримання сероконверсії протягом тривалого часу після припинення терапії ламівудином.

Інші противірусні препарати

• Телбівудин (Тelbivudine)

Фармакотерапевтична група:J05AF11. - Нуклеозидні та нуклеотидні інгібітори зворотньої транскриптази.

Основна фармакотерапевтична дія:є синтетичним аналогом нуклеозиду тимідину, якому притаманна активність до полімерази ДНК вірусу гепатиту В. Відбувається активне фосфорилювання її клітинними кіназами до активної трифосфатної форми, телбівудин-5’-трифосфат гальмує полімеразу ДНК вірусу гепатиту В (зворотна транскриптаза), конкуруючи з природним тимідин-5’-трифосфатом; включення телбівудин-5’-трифосфату до вірусної ДНК спричиняє обрив ланцюга ДНК, і це гальмує реплікацію вірусу гепатиту В; телбівудин є інгібітором синтезу як першої нитки вірусу гепатиту В (50% ефективна концентрація 0,4 - 1,3 мкМ), так і другої нитки (50% ефективна концентрація 0,12 - 0,24 мкМ); телбівудин-5’-трифосфат у концентраціях до 100 мкМ нездатний гальмувати клітинні ДНК полімерази a, b і g.

Показання для застосування ЛЗ:хр. гепатит В у пацієнтів з наявними ознаками реплікації вірусу і активного запалення печінки ^БНФ; показання визначені на основі вірусологічних, серологічних, біохімічних та гістологічних реакцій, які спостерігалися у пацієнтів з хр. гепатитом В, позитивних і негативних на антиген вірусу гепатиту В (НВеАg).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: доза для дорослих становить 600 мг (1 табл.) 1 р/добу ^БНФ; табл. приймають перорально з їжею або окремо; оптимальна тривалість лікування не встановлена.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, запаморочення; зростання рівнів амілази в крові, діарея, зростання рівнів ліпази, нудота; зростання рівнів АлАТ, КФК в крові; втомлюваність; висипи.

Протипоказання до застосування ЛЗ:підвищена чутливість до інгредієнтів препарату.

Форми випуску ЛЗ:табл., вкриті плівковою оболонкою, по 600 мг

Торгова назва:

• Ентекавір (Entecavir)

Фармакотерапевтична група:J05A E - противірусні засоби для системного застосування

Основна фармакотерапевтична дія:аналог нуклеозиду гуанозину з потужною та селективною активністю відносно НВV-полімерази; фосфорилується з утворенням активного трифосфату (ТФ), що має внутрішньоклітинний період напівжиття 15 год.; внутрішньоклітинна концентрація трифосфату прямо пов'язана з позаклітинним рівнем ентекавіру, не відмічається значного накопичення препарату після початкового рівня «плато»; шляхом конкуренції з природним субстратом, деоксигуанозину-ТФ, ентекавіру-ТФ інгібує усі функціональні активності вірусної полімерази; слабкий інгібітор клітинної ДНК-полімерази a, β та d з Кі 18 40 мкМ.

Показання для застосування ЛЗ:хр. гепатит В ^БНФ у дорослих.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:рекомендована доза для дорослих і дітей старше 16 років - 0,5 мг 1 раз/добу; резистентним до ламівудину пацієнтам рекомендується призначати 1 мг ентекавіру 1 раз/добу ^БНФ; тривалість лікування визначається клінічними і лабораторними показниками та може тривати більше 1 року

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:головний біль, стомлюваність, безсоння, запаморочення, сонливість; діарея, нудота, блювання

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 16 років.

Форми випуску ЛЗ:табл., вкриті плівковою оболонкою, по 0,5 мг, по 1,0 мг

Торгова назва: