Протисудомні та протиепілептичні препарати

• Кислота вальпроєва (Valproic acid) * (див. п. 5.1.7. розділу "ПСИХІАТРІЯ, НАРКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:як засіб монотерапії або в комбінації з іншими протиепілептичними засобами для лікування дітей при генералізованих нападах: клонічних, тонічних, тоніко-клонічних, абсансах, міоклонічних, атонічних, с-мі Леннокса-Гасто; при фокальних нападах – простих або вторинно генералізованих ^BNF, ^WHO; профілактика повторних нападів після однієї або більше фебрильних судом відповідно до критеріїв ускладнених фебрильних судом, коли переривчаста профілактика бензодіазепінами не ефективна.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:сироп необхідно застосовувати за допомогою мірної ложки; рекомендована добова доза: діти – 30 мг/кг маси тіла; хворим до 1 року рекомендується призначати добову дозу в два прийоми; для пацієнтів, які приймали раніше протиепілептичні засоби, заміну їх слід проводити поступово, досягаючи оптимальної дози приблизно протягом 2 тижнів; при цьому доза попереднього препарату зменшується залежно від стану хворого; для пацієнтів, які не приймали інші протиепілептичні засоби, дозу препарату слід збільшувати кожні 2–3 дні, для того щоб досягти оптимальної дози приблизно через тиждень; за необхідності комбінації препарату з іншими протиепілептичніми засобами їх додають поступово. Дітям віком до 3 років застосування вальпроату натрію рекомендується виключно у вигляді монотерапії після порівняння потенційної користі від лікування та ризику розвитку захворювання печінки та панкреатиту у пацієнтів цієї вікової групи.

• Натрію оксибутират (Natrii oxybutyras) (див. п. 10.1.2.2. розділу "АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:неінгаляційний наркоз, вводний та базисний наркоз в хірургії; у психіатричній та неврологічній практиці – інтоксикації, травматичні ураження ЦНС, невротичні та неврозоподібні стани, невралгія трійчастого нерва, порушення сну.

Cпocіб застосування та дози ЛЗ: для наркозу застосовують в/в, в/м або внутрішньо; р-н вводять повільно, зі швидкістю 1-2 мл/хв, можна також вводити в/в краплинно; через 5-7 хв після початку введення хворі засинають; для вводного наркозу дітям призначають препарат внутрішньо у дозі 150 мг/кг у 20-30 мл 5% р-ну глюкози за 40 – 60 хв до операції; в/в вводять дітям у дозі 100 мг/кг у 30 - 50 мл 5% р-ну глюкози протягом 5 - 10 хв; при наркозі із застосуванням оксибутирату попередньо проводять звичайну премедикацію (промедолом, атропіном, дипразином, піпольфеном); для лікування гіпоксичного набряку мозку препарат застосовують в/в у дозі 50 - 100 мг/кг (у комплексі з іншими заходами).

• Діазепам (Diazepam) * (див. п. 5.1.1. розділу "ПСИХІАТРІЯ, НАРКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:епілептичний статус, правець, м’язові спазми при нейродегенеративних захворюваннях, у тому числі при травмах хребта; премедикація в анестезіології при оперативних втручаннях і складних діагностичних процедурах ^BNF, ^WHO

Спосіб застосування та дози ЛЗ:швидкість в/в введення препарату дітям – 0,2 мл/хв; містить у своєму складі бензиловий спирт, який може викликати незворотні порушення у немовлят, особливо у недоношених, тому слід обдумано застосовувати препарат, і лише у випадках неефективності інших засобів. Виходячи з розумінь безпеки, обумовлених віковими особливостями розподілу та метаболізму, призначати ін'єкції препарату дітям віком до 6 років не рекомендується, за винятком ситуацій, коли застосування препарату має життєво важливе значення (наприклад, при епілепсії). Не доведена ефективність парентерального застосування препарату для новонароджених, до 30-денного віку. М’язові спазми при нейродегенеративних захворюваннях: новонародженим і дітям до 5 років – в/в або в/м 0,2 - 0,4 мл (1 - 2 мг), вища разова доза для введення дітям до 5 років не повинна перевищувати 5 мг діазепаму. Епілептичний статус: Новонародженим (після 30 днів) і дітям до 5 років препарат призначають в/в в дозі 0,04 - 0,1 мл/кг (0,2 - 0,5 мг/кг) за необхідності повторюють введення через 10 - 15 хв. Анестезіологія, хірургія: для досягнення короткочасного наркотичного сну при терапевтичних і хірургічних втручаннях (малі хірургічні операції, вивихи, переломи, діагностичні заходи в/в повільно, дітям – 0,2 - 0,4 мл/кг (1 - 2 мг/кг).

Протипоказання до застосування ЛЗ:перші 30 днів життя новонароджених через недостатність функції печінки

• Тіопентал натрію (Thiopental sodium) * (див. п. 10.1.2.1. розділу "АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:як самостійний наркотизуючний засіб (в основному при недовготривалих оперативних втручаннях), також для ввідного та базисного наркозу ^BNF, ^WHO; застосування препарату можливо також у поєднанні з м'язовими релаксантами та аналгетиками при проведенні штучної вентиляції легень.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводять в/в або ректально (останнє головним чином дітям); готують р-ни безпосередньо перед використанням на стерильній воді для ін'єкцій; дітям – в/в струминно, повільно протягом 3–5 хв., одноразово вводять з розрахунку 3–5 мг/кг. Перед проведенням інгаляційного наркозу без попередньої премедикації у новонароджених – 3–4 мг/кг, підтримуюча доза становить 25–50 мг; у дітей з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) вводять 75% середньої дози. Застосування препарату для базис-наркозу особливо показано для дітей з підвищеною нервовою збудливістю. У таких ситуаціях тіопентал- можна застосовувати ректально у формі 5% теплого (+32°–+35° С) р-ну: дітям до 3-х років – вводять з розрахунку по 0,04 г на 1 рік життя.

Гормональні препарати

• Дексаметазон (Dexamethasone) * (див. п. 7.4.1. розділу "ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:для лікування захворювань, які піддаються системному лікуванню ГКС, якщо місцеве лікування або пероральний прийом неможливий або неефективний; ревматичні захворювання; системні захворювання сполучної тканини ^BNF; алергічні захворювання ^BNF, ^WHO: алергічний риніт, БА, кропив’янка, г. анафілактична реакція на ЛЗ; захворювання дихального тракту (фіброз легень); запальні захворювання кишечнику (виразковий ілеїт/коліт); деякі захворювання нирок (нефротичний с-м); г. важкі дерматози - пухирчатка звичайна, еритродермія; захворювання крові - імуногемолітична анемія, тромбоцитопенічна пурпура; первинна наднирковозалозна недостатність.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:препарат призначений для в/в струминного або краплинного і в/м введення, дозу препарату встановлюють індивідуально; протягом доби можна вводити 4 - 20 мг 3 - 4 рази, тривалість парентерального введення звичайно становить 3 - 4 дні, потім переходять на підтримуючу терапію, пероральну форму препарату; у г. періоді при різних захворюваннях і на початку лікування препарат застосовують в більш високих дозах; дози для дітей: при замісній терапії складає 0,02 мг/кг маси тіла або 0,67 мг/м2 площі поверхні тіла на добу у три ін′єкції. При всіх інших показаннях діапазон початкових доз складає 0,02-0,3 мг/кг/добу у 3-4 ін′єкції (0,6-9,0 мг/м2 площі поверхні тіла/добу).

• Гідрокортизон (Hydrocortisone) * (див. п. 7.4.1. розділу "ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:первинна або вторинна недостатність кіркового шару надниркових залоз; у передопераційний період, тяжкому перебігу хвороби ^BNF, якщо має місце недостатність надниркових залоз, шок, який не піддається іншим видам лікування, уроджена гіперплазія надниркових залоз; пухирчатка; бульозний герпетиформний дерматит; поліморфна бульозна еритема (с-м Стівенса–Джонсона); ексфоліативний дерматит; грибоподібний мікоз ^BNF; тяжкі АР (сезонний або постійний алергічний риніт); сироваткова хвороба; БА; реакція гіперчутливості до ЛЗ; контактний дерматит; трансфузійні реакції, г. неінфекційний набряк гортані; тяжкі алергічні та запальні процеси з ураженням очей ^BNF, ^WHO; при виразковому коліті; регіонарному ентериті ^BNF; аспіраційний пневмоніт; набута гемолітична анемія; еритробластопенія; уроджена гіпопластична анемія, г. лейкози у дітей; для посилення діурезу і для зниження протеїнурії при нефротичному с-мі; при шоці, який розвився внаслідок недостатності надниркових залоз, при г. алергічних проявах після застосування адреналіну.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:препарат можна вводити в/в болюсно, краплинно, в/м; високі дози ГКС необхідно застосовувати лише до моменту стабілізації стану хворого, але, в основному, не більше 72 год; доза препарату призначається повторно через кожні 2 - 4 - 6 год, залежно від реакції організму хворого і клінічної картини захворювання; при призначенні дітям дози препарату зменшуються, при цьому доза, що призначається, повинна залежати від тяжкості захворювання і отриманого клінічного ефекту, крім того, необхідно враховувати вік і вагу тіла дитини; доза, що призначається, повинна бути не менше 25 мг/добу.

Дозування для н/народжених немає містить бензиловий спирт, який іноді пов’язували з розвитком смертельного «с-му задишки» – «Gasping Syndrome» у недоношених дітей.

• Глюкагон (Glucagon) (див. п. 7.2. розділу "ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:лікування тяжких гіпоглікемічних реакцій, які можуть виникати у хворих на інсулінозалежний ЦД ^BNF.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:0,5 мг (дітям масою тіла до 25 кг або віком до 6-8 років) п/ш, в/м або в/в. Якщо хворий не реагує на введення препарату протягом 10 хв., слід ввести глюкозу в/в

• Левотироксин натрію (Levothyroxine sodium) * (див. п. 7.3.1. розділу "ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:заміщення гормонів щитовидної залози при гіпотиреозі будь-якого походження ^BNF, ^WHO; профілактика рецидиву зоба після резекції зоба з еутиреоїдним станом функції; доброякісний зоб з еутиреоїдним станом функції; супутня терапія при лікуванні гіпертиреозу тиреостатиками після досягнення еутиреоїдного стану функції.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:при вродженому гіпотиреозі своєчасний початок лікування є вирішальним фактором для нормального розвитку психомоторики. В перші 3-4 роки життя рівень Т4 слід довести до високих значень, що знаходяться в межах норми; під час перших 6 місяців життя більш надійним контрольним показником є вимірювання рівня Т4, ніж рівня ТТГ; в окремих випадках нормалізація рівня ТТГ, не дивлячись на достатнє заміщення Т4, може тривати до 2 років. Початкове дозування для дітей становить 12,5-50 мкг, а для немовлят – 25-50 мкг; якщо необхідна доза 12,5 мкг, застосовують препарати левотироксину з можливістю такого дозування; при призначенні замісної дози під час тривалої терапії враховуються, окрім інших показників, вік та маса тіла дитини.

Інсуліни короткої дії

• Інсулін людини (Іnsulin human) * (див. п. 7.1.1.1. розділу "ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:транзиторна гіперкаліємія у новонароджених ^BNF, ^WHO.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводиться п/ш, в/в від одного до кількох разів на добу; інтервал між п/ш ін’єкцією та прийманням їжі повинен бути не більше 30 хв; при орієнтовному розрахунку доз препарату можна керуватися такими міркуваннями: у випадку, коли рівень глікемії перевищує 9 ммоль/л, для корекції кожних наступних 0,45-0,9 ммоль/л глюкози крові потрібно 2-4 МО інсуліну; остаточний добір дози інсуліну проводиться під контролем загального стану хворого і з урахуванням глюкозурії і глікемії, які спостерігаються на фоні застосування препарату; МДД для дітей не повинна перевищувати 0,7 МО/кг; добова доза більше 1 ОД/кг/добу свідчить про передозування інсуліну, у дітей, вагітних зміна дози інсуліну не повинна перевищувати 2 - 4 МО на одну ін’єкцію.

Торгова назва:

Діуретики

• Фуросемід (Furosemide) * (див. п. 2.9.1. розділу "КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:набряки ^{БНФ, ВООЗ} при хр. і г. застійній СН ^ВООЗ, при хр. нирковій недостатності; г. ниркова недостатність; набряки при захворюваннях печінки; підтримка форсованого діурезу.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:режим дозування встановлює лікар індивідуально, залежно від вираженості розладів водно-електролітного балансу, величини клубочкової фільтрації, тяжкості стану пацієнта; для досягнення оптимальної ефективності та пригнічення зустрічної регуляції загалом віддається перевага безперервній інфузії фуросеміду у порівнянні з повторними болюсними ін’єкціями; для дітей рекомендована доза фуросеміду для парентерального введення складає 1 мг/кг ваги тіла ^{ВООЗ, БНФ}, але МДД не повинна перевищувати 20 мг.

• Манітол (Mannitol) * (див. п. 10.7. розділу "АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:набряк мозку, черепномозкова гіпертензія ^{ВООЗ, БНФ}, олігурія у разі г. ниркової або нирково-печінкової недостатності; епілептичний статус; посттрансфузійні ускладнення після введення несумісної крові; форсований діурез при отруєнні барбітуратами і саліцилатами та інших отруєннях; для профілактики гемолізу при операціях з екстракорпоральним кровообігом.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводять тільки в/в ^{ВООЗ, БНФ}; дітям як діуретичний засіб вводять в/в крапельно із розрахунку 0,25 - 2 г/кг або 60 г на 1 м2 поверхні тіла протягом 2 - 6 год; при набряку мозку, підвищеному внутрішньочерепному тиску або глаукомі – 1 - 2 г/кг ^{ВООЗ, БНФ} або 30 - 60 г на 1 м2 поверхні тіла протягом 30 - 60 хв ^{ВООЗ, БНФ}; у дітей з низькою масою тіла або знесилених пацієнтів достатньою є доза 500 мг/кг; при отруєннях у дітей проводять в/в інфузію до 2 г/кг маси тіла або 60 г на 1 м² поверхні тіла.