Категории:
ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника
Для лікування злоякісних новоутворень
Антинеопластичні засоби
19.1.1. Алкілуючі засоби
19.1.2. Антиметаболіти
19.1.3. Препарати рослинного походження, в т.ч. напівсинтетичні
19.1.4. Цитотоксичні антибіотики
19.1.5. Сполуки платини
19.1.6. Моноклональні антитіла
19.1.7. Інгібітори протеїнкинази
19.1.8. Інші антинеопластичні засоби
Лікарські засоби, що використовуються для гормональної терапії злоякісних новоутворень
19.2.1. Гормони та їх аналоги
19.2.1.1. Естрогени
19.2.1.2. Прогестерони
19.2.1.3. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону
19.2.2. Антагоністи гормонів та подібні лікарські засоби
19.2.2.1. Антиестрогени
19.2.2.2. Антиандрогени
19.2.2.3. Інгібітори ферментів
Імуномодулюючі засоби
19.3.1. Колонієстимулюючі фактори
19.3.2. Інтерферони
19.3.3. Інтерлейкіни
19.3.4. Глюкокортикостероїди
19.3.5. Вакцини, що застосовуються для лікування злоякісних новоутворень
Імуносупресанти
Засоби супроводу, що застосовуються в онкології
ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ
Для лікування хворих на злоякісні новоутворення застосовують поєднання хірургічних втручань, променевої терапії та хіміотерапії, при окремих видах новоутворень застосовують гормоно- та імунотерапію. Індивідуальний план лікування онкологічного пацієнта складається на основі стандартів (клінічних протоколів) з урахуванням стадії, гістологічного типу, наявної супутньої патології та протипоказань до протиракового лікування.
В даному розділі ДФ наведені антинеопластичні, імуномодулюючі та радіофармацевтичні засоби, вплив яких спрямовується насамперед на максимальне знищення пухлинних клітин або припинення подальшого зростання злоякісного новоутворення, а також запобігання розвитку резистентності клітин до подальшого впливу протипухлинних засобів. Дані засоби застосовуються з метою: а) досягнення ремісії або вилікування (лейкози, лімфоми, герміногенні пухлини, хоріонкарцинома матки, деякі пухлини дитячого віку); б) створення умов для реалізації принципів абластики і антибластики, зменшення об’єму хірургічного втручання, забезпечення можливості органозберігаючої операції, а також профілактики рецидивів та метастазів після хірургічного лікування (солідні злоякісні новоутворення, остеогенні саркоми); в) подовження та покращення якості життя хворих в ІІІ – ІV стадії захворювання, г) модифікація чутливості пухлин при проведенні променевої терапії. Крім того, для профілактики та лікування метастазів у кістки застосовують бісфосфонати.
Необґрунтоване та неадекватне введення ЛЗ, наведених в даному розділі, може значною мірою погіршити стан хворого та якість його життя. З метою максимального використання протиракових ефектів хіміотерапії препарати використовуються у певній послідовності – спочатку перша лінія, потім друга та наступні.
Слід відзначити, що хворі на злоякісні новоутворення часто потребують корекції стану діяльності органів та систем при підготовці до спеціального лікування, в процесі надання спеціалізованої медичної допомоги, а також у випадках генералізації процесу (коли вичерпані можливості спеціального лікування) – для цього можуть бути використані різні ЛЗ, наведені в інших розділах ДФ. При хірургічних втручаннях та у випадках розвитку ускладнень спеціального лікування (лейкопенія) застосовують антибактеріальні засоби та препарати, що стимулюють гемопоез. Крім того, в процесі хіміотерапії та променевої терапії часто виникає потреба у препаратах, які специфічно діють з метою усунення інших побічних ефектів протипухлинних засобів.
Окремо слід зазначити, що для лікування хр. больового с-му в онкології застосовують спеціальні лікарські форми знеболюючих засобів.
Антинеопластичні засоби
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами, рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Алкілуючі засоби
Вони порушують структуру ДНК, утворюючи ковалентний зв'язок з нуклеотидами та поперечні зшивки між нитками ДНК, й тим самим пригнічують ділення клітин. Додатково до звичайних побічних ефектів, властивих всім цитотоксичним засобам, алкілуючі препарати при довготривалому застосуванні викликають сильне пригнічення гаметогенезу й, у поєднанні з променевою терапією, помітно збільшують частоту виникнення вторинних пухлин та лейкозів. Частота виникнення та ступінь тяжкості побічної дії варіює залежно від дози препарату, що застосовується, показань, при яких застосовується, та комбінації ліків, з якими застосовується мелфалан. Для визначення частоти виникнення побічної дії застосовується така класифікація: дуже часто => 1/10, часто => 1/100 та < 1/10, нечасто => 1/1000 та < 1/100, рідко =>1/10,000 та < 1/1000, дуже рідко < 1/10,000.
· Бусульфан (Busulfan)
Фармакотерапевтична група:L01AB01 – антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія:протипухлинний засіб алкілуючої дії, що має цитотоксичну активність головним чином проти мієлоїдних клітин; діє в першій половині фази G1, на початку і в кінці фаз S і G2 (синхронізує фази популяції ракових клітин).
Показання для застосування ЛЗ:як підготовче лікування перед трансплантацією клітин попередників кісткового мозку БНФ у пацієнтів, для яких кращою схемою лікування вважається призначення комбінації високих доз бусульфану та циклофосфаміду; паліативне лікування хр.фази хр.гранулоцитарного лейкозу; для досягнення тривалої ремісії при істинній поліцитемії, особливо у разі вираженого тромбоцитозу (особливо за неефективності радіоізотопної терапії); хр.мієлобластний лейкоз БНФ, еритремія, есенціальна тромбоцитемія, мієлофіброз.
Спосіб застосування та дози ЛЗ:внутрішньо по 2 мг 1 - 3 р/добу; загострення хр.мієлолейкозу з помірною спленомегалією з кількістю лейкоцитів до 200 000 у 1 мкл крові – 4 - 6 мг/добу в 1 - 3 прийоми; при різко вираженій спленомегалії і великій кількості лейкоцитів – до 8 - 10 мг у 2 - 3 прийоми; при зменшенні кількості лейкоцитів до 40 000 - 50 000 добова доза не повинна перевищувати 4 мг; курс лікування – 3 - 5 тижнів; вищі дози: разова – 6 мг, добова – 10 мг; підготовка до трансплантації клітин попередників кісткового мозку: дорослі - 1 мг/кг кожні 6 год протягом 4 днів, починаючи за 7 днів до трансплантації; через 24 год після останньої дози призначають циклофосфамід у дозі 60 мг/кг на добу протягом 2 днів; діти молодші 18 років – кумулятивна доза у межах 480 – 600 мг/м2, доза циклофосфаміду є такою ж, як і для дорослих; підтримуюча терапія - 0,5 - 2 мг/добу (для підтримки лейкоцитозу на рівні 10,0 х 109/л – 15,0 х 109/л); контроль периферичної крові проводити не менше 1 разу на 4 тижні; при істинній поліцитемії і есенціальній тромбоцитемії для індукції ремісії - 4 - 6 мг/добу (загальна доза, необхідна для індукції ремісії, варіабельна, тому важливо здійснювати ретельний контроль гемограми); при мієлофіброзі на початку лікування звичайно призначають 2 - 4 мг/добу, при проведенні підтримуючої терапії дозу знижують (ретельний контроль складу периферичної крові).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:мієлосупресія, нудота, блювання, діарея, гіперпігментація шкіри, с-м адреналової недостатності (розвивається при тривалому лікуванні і характеризується слабкістю, підвищеною стомлюваністю, анорексією, зменшенням маси тіла, нудотою, блюванням і гіперпігментацією шкіри), дифузний легеневий фіброз із прогресуючою задишкою і постійним сухим кашлем (на фоні пневмофіброзу частіше розвиваються інфекційно-запальні захворювання легенів), катаракта (іноді двостороння), кропив’янка, поліморфна еритема, вузлувата еритема, алопеція, пізня порфірія шкіри, надмірна сухість шкіри з повним ангідрозом, сухість слизової оболонки порожнини рота і хейліт, гінекомастія, холестатична жовтяниця, ендокардіальний фіброз, міастенія.
Протипоказання до застосування ЛЗ:реакції гіперчутливості; г. і підгострі лейкози, алейкемічні і сублейкемічні форми хр.лейкозу, тромбоцитопенія.
Форми випуску ЛЗ:табл., вкриті оболонкою, по 2 мг.
Торгова назва:
II. МІЛЕРАН™, Хойманн ПСС ГмбХ, Німеччина для ГлаксоВеллком ГмбХ і Ко/Екселла ГмбХ, Німеччина для ГлаксоВеллком ГмбХ і Ко, Німеччина/Німеччина
· Дакарбазин (Dacarbazine) *
Фармакотерапевтична група:L01AX04 – антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія:алкілуючий цитостатичний засіб триазенової структури; механізм його дії зумовлений здатністю основного метаболіту – діазометану утворювати ковалентні алкільні зв’язки з молекулами, що містять електронні центри; оскільки препарат є структурним аналогом пуринових основ, він діє як антиметаболіт, пригнічуючи синтез ДНК у клітинах пухлин.
Показання для застосування ЛЗ:меланома шкіри з метастазами ВООЗ БНФ, у складі комбінованої терапії: хвороба Ходжкіна ВООЗ БНФ, прогресуючі саркоми м’яких тканин БНФ (крім мезотеліоми та саркоми Капоші)
Спосіб застосування та дози ЛЗ:застосовується при злоякісній меланомі як монотерапія у дозах від 200 до 250 мг/м² 1 раз на добу протягом 5 днів кожні 3 тижні, так і поліхіміохіміотерапії, особливо з блеоміцином, цисплатином, фторурацилом, вінкристином і преднізолоном; застосовується тільки в/в одноразовою ін., що вводиться приблизно протягом 1 хв, чи в/в краплинно протягом 15 - 30 хв при попередньому розведенні в 200 – 300 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду або 5 % р-ну глюкози; перед застосуванням р-няється додаванням води для ін.; при хвороба Ходжкіна. Дакарбазин призначається у добовій дозі 375 мг/м² кожні 15 днів в комбінації з доксорубіцином, блеоміцином та вінбластином (режим ABVD). Саркоми м’яких тканин у дорослих. Дакарбазин призначається в добовій дозі 250 мг/м² (дні 1 – 5) у комбінації з доксорубіцином кожні 3 тижні (режим ADIC). Тривалість лікування. Тривалість лікування визначають індивідуально для кожного випадку, враховуючи тип та стадію захворювання, комбіновану терапію, вираженість побічних реакцій та досягнутий лікувальний ефект. У випадку хвороби Ходжкіна звичайно рекомендують провести 6 циклів ABVD комбінованої терапії. У випадку саркоми м’яких тканин та меланоми шкіри з метастазами тривалість лікування визначається ефективністю дакарбазину та толерантністю до нього пацієнта.
у складі комбінованої хіміотерапії дозу призначають відповідно до запропонованої схеми лікування.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:порушення кровотворення (лейкопенія, тромбоцитопенія, рідко - легка форма анемії); найчастіше зустрічаються анорексія, нудота, блювання; в поодиноких випадках - проноси, алопеція, шкірна екзантема, почервоніння та парестезія обличчя; у деяких хворих розвивається грипоподібний с-м (підвищення температури, біль у м’язах і загальна стомлюваність); часто ураження печінки, гепатоцелюлярний некроз, тромбоз печінкових вен, суперінфекція.
Кров та лімфатична система– анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; панцитемія, агранулоцитоз; імунна система – анафілактичні реакції; ЦНС - головний біль, погіршення зору, сплутаність свідомості, сонливість, судоми, парестезія обличчя; судинна система – припливи крові до обличчя; ШКТ - анорексія, нудота й блювання; проноси; гепатобіліарна система - гепатоцелюлярний некроз, тромбоз печінкових вен; нирки – порушення функції нирок; шкіра – облисіння, гіперпігментація, фоточутливість; еритема, розеольозна екзантема, кропив’янка; загальні розлади – грипоподібні симптоми (підвищення температури тіла, біль у м’язах і загальна стомлюваність), подразнення у місці введення, підвищення рівня печінкових ферментів.
Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до дакарбазину або до будь-якої з допоміжних речовин; вагітність і період годування груддю; печінкова і ниркова недостатність, вагітність, лактація.
Форми випуску ЛЗ:ліофілізат для р-ну для ін'єкцій для в/в введення по 100 мг, по 200 мг; порошок для приготування р-ну для ін'єкцій або інфузій по 100 мг, по 200 мг у фл., по 500 мг, по 1000 мг; порошок ліофілізований для р-ну для ін'єкцій по 200 мг, по 500 мг, по 1000 мг у фл.
Торгова назва:
| I. ДАКАРБАЗИН МЕДАК, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", м. Київ, Україна |
| ДАКАРБАЗИН МЕДАК, ТОВ "Люм’єр Фарма", м. Київ, Україна |
| ДАКАРБАЗИН-ЗДОРОВ`Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна |
| II. ДАКАРБАЗИН, Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд., Індія |
| ДАКАРБАЗИН МЕДАК, медак ГмбХ, Німеччина |
| ДАКАРБАЗИН-ЛЕНС, ТОВ "ЛЕНС-Фарм", м. Одинцово, Російська Федерація |
· Естрамустин (Estramustine)
Фармакотерапевтична група:L01XX11 - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія:протипухлинний препарат з подвійним механізмом дії; з одної сторони, продукти метаболізму (естрон і естрадіол) забезпечують антигонадотропну активність, зменшуючи концентрації тестостерону аналогічно хірургічній кастрації; з іншої сторони, антимітотична дія на пухлинні клітини залежить від пригнічення утворення мікротрубочок у метафазі і руйнування мікротрубочок в інтерфазі; пригнічення полімеризації мікротрубочок під дією естрамустину є наслідком прямої взаємодії з тубуліном; взаємодіє з мікротубулярними білками; модулює функцію 3-глікопротеїну в резистентних лініях клітин, тим самим посилюючи внутрішньоклітинне накопичення і підвищуючи цитотоксичність одночасно призначених цитотоксичних препаратів; ця здатність до модуляції лежить в основі синергізму з паклітакселом, вінбластином, етопозидом і доксорубіцином.
Показання для застосування ЛЗ:пізні стадії раку простати, гормон-рефрактерні форми раку простати, первинна терапія раку простати БНФ, коли є прогностичні фактори стійкості пухлини до гормонотерапії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ:рекомендована доза становить 5 мг/кг маси тіла (300 - 450 мг) 1 р/добу протягом трьох тижнів, потім по 300 мг 2 рази на тиждень як підтримуюча терапія; через місцевоподразнювальну дію вводити в/в повільно через тонку голку; р-н естрамуцину можна змішувати з 250 мл 5% р-ну глюкози і вводити шляхом повільної в/в інфузії (не раніше, як за 3 год); вміст фл., що містить 300 мг естрамуцину, р-нити шляхом обережного додавання 8 мл води для ін’єкцій; якщо через 6 тижнів лікування не дає ефекту, препарат слід відмінити.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:гінекомастія, імпотенція, нудота, блювання, затримка рідини і набряки, тромбоемболії, ІХС і застійна СН; ІМ, АГ, тромбофлебіт у місці ін’єкцій р-ну для в/в введення; нудота, блювання, діарея; порушення функції печінки; анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; м’язова слабкість, депресія, головний біль, сплутаність свідомості, летаргія; алергічні висипання та ангіоневротичний набряк; у разі виникнення АР введення негайно припинити.
Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до компонентів, тяжкі захворювання печінки; тяжкі СС захворювання (ІХС, тромбоемболія).
Форми випуску ЛЗ:капс. по 140 мг
Торгова назва:
| I. ЕКС-ТРАНТ-ЗДОРОВ`Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна |
| II. ЕКС-ТРАНТ, Натко Фарма Лімітед, Індія |
| ЕСТРАЦИТ, Пфайзер Італія С.р.л., Італія |
| ЕСТРАЦИТ, Фармація Італія С.п.А., Італія - компанія групи Пфайзер, США, Італія |
· Іфосфамід (Ifosfamide)
Фармакотерапевтична група:L01AA06 – антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія:протипухлинна активність зумовлена алкілуванням нуклеофільних центрів полімерних біомолекул, у т.ч. ДНК, порушує її утворення і функціонування; блокує мітотичний поділ пухлинних клітин; ушкодження ДНК найчастіше відбувається у фазах G1 і G2 клітинного циклу, метаболічно активується ферментами печінки і пухлинної тканини.
Показання для застосування ЛЗ:неоперабельні злоякісні пухлини, чутливі до іфосфаміду: бронхіальна карцинома, карцинома яєчника, пухлини яєчка, саркоми м'яких тканин, рак молочної залози, карцинома підшлункової залози, гіпернефрома, карцинома ендометрію, злоякісні лімфоми.
Спосіб застосування та дози ЛЗ:в/в введення окремими дозами (кожну дозу вводять 30 хв) протягом 3-5 днів; курсова доза становить 250-300 мг/кг; для нетривалої інфузії (30 хв.) розводять у 500 мл р-ну Рінгера, фізіологічного р-ну або р-ну декстрози; для безперервної інфузії (24-год) призначають в добовій дозі 125-200 мг/кг з наступною перервою на 3-5 тижнів; при інфузії протягом 5 днів дозу зменшують до 80 мг/кг/добу; інтервал між курсами становить 3-5 тижнів під контролем картини периферичної крові та моніторингом побічних ефектів; для 24-годинної інфузії р-н іфосфаміду розводять у 3 л 5% р-ну декстрози або фізіологічного р-ну.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:ШКТ і печінка - нудота і блювання, які можна зупинити або зменшити призначенням протиблювотних препаратів, рідко - порушення функції печінки, які найбільш можливі після проведеної раніше терапії етопозидом і цисплатином; система кровотворення - пригнічення кістково-мозкового кровотворення і зміни картини периферичної крові (лейкопенія до 0,7–3,6 х 109/л зазвичай спостерігається на 8-10-й день від початку лікування; тромбоцитопенія, відновлення показників в периферичній крові відбувається протягом наступних 8 дні); сечовивідна система - порушення функції нирок, підвищення рівнів креатиніну і сечовини в плазмі, цистит, за відсутності своєчасної діагностики та профілактики, особливо у дітей, можливий розвиток симптомів, характерних для с-му Фанконі(лужна реакція сечі, протеїнурія, глюкозурія, гіпоаміноацидурія (підвищення в крові глютатіону, треоніну та серину), фосфатурія); нервова система - енцефалопатія (дезорієнтація, сплутаність свідомості), яка зазвичай є оборотною; дерматологічні реакції: оборотна алопеція; інші - зниження імунітету, порушення функції статевих залоз, підвищується ризик розвитку вторинних пухлин (пізнє ускладнення терапії).
Протипоказання до застосування ЛЗ:виражена гіпоплазія кісткового мозку; порушення функції нирок; двостороннє порушення відтоку сечі; гіпопротеїнемія; вагітність і лактація; підвищена чутливість до іфосфаміду.
Форми випуску ЛЗ:порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 500 мг, по 1 г, по 2 г; порошок для приготування р-ну для інфузій по 1 г; порошок ліофілізований для р-ну для інфузій по 1 г; порошок, ліофілізований для ін'єкцій по 1,0 г
Торгова назва:
| I. ІФОС, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", м. Київ, Україна |
| ІФОСФАМІД, ТОВ "Авант", м. Київ, Україна |
| ІФОСФАМІД-ЗДОРОВ`Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна |
| II. ВЕРО-ІФОСФАМІД, ВАТ "Верофарм", м. Москва, Російська Федерація |
| ВІЗФАМІД, НВ Ремедіз Пвт. Лтд., Індія |
| ІФОЛЕМ, Лемері С.А. де С.В., Мексіка |
| ІФОС®, Ципла Лтд, Індія |
| ІФОСФАМІД, Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд./НВ Ремедіз Пвт. Лтд., Індія/Індія |
| ХОЛОКСАН® 1 г, ХОЛОКСАН® 2 г, ХОЛОКСАН® 500 мг, Бакстер Онколоджі ГмбХ, Німеччина |
· Ломустин (Lomustine)
Фармакотерапевтична група:L01АD02 – антинеопластичні засоби. Похідні нітрозосечовини.
Основна фармакотерапевтична дія:порушує функцію ДНК, РНК і пригнічує синтез ДНК.
Показання для застосування ЛЗ:у складі комбінованої терапії при пухлинах мозку (первинні пухлини і метастази) у хворих, які вже отримували відповідне хірургічне і/або променеве лікування, лімфогрануломатозі БНФ, раку ШКТ, раку легені (плоскоклітинний рак, недиференційований великоклітинний рак та аденокарцинома), раку нирки і раку молочної залози на пізніх стадіях (якщо лікування загальноприйнятими методами було неефективним).
Спосіб застосування та дози ЛЗ:рекомендована доза - 130 мг/м2 при одноразовому пероральному прийомі кожні 6 тижнів БНФ (дорослі та діти); при зниженній функції кісткового мозку дозу можна знизити до 100 мг/м2 при дотриманні 6-тижневого інтервалу між прийомами; повторний курс призначається після досягнення складу формених елементів крові прийнятних значень (тромбоцити 100x109/л, лейкоцити 4x109/л); контроль формених елементів у крові проводиться щотижня, причому повторні курси не можна призначати до закінчення 6-тижневого терміну; наступні дози повинні підбиратись залежно від відповіді системи кровотворення хворого на попередню дозу; в комбінації з іншими мієлосупресантами дозу необхідно зменшити; лікування проводять до тих пір, поки проявляється терапевтичний ефект, при відсутності ефекту після 1 або 2 курсів лікування ефективність застосування препарату малоймовірна; не слід назначати частіше, ніж 1 раз у 6 тижнів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:ШКТ – через 3 - 6 год після прийому іноді нудота і блювання (триває до 24 год); система кровотворення - пізнє пригніченням кісткового мозку дозо залежно розвивається через 4 - 6 тижнів після прийому: тромбоцитопенія розвивається через 4 тижні і триває 1-2 тижні, лейкопенія розвивається через 6 тижнів і що триває 1-2 тижні (тромбоцитопенія більш тяжка, ніж лейкопенія); може спричинювати кумулятивну мієлосупресію; може розвинутися г. лейкемія, дисплазія кісткового мозку, анемія (не так часто і має менш тяжкий характер, ніж тромбоцитопенія та лейкопенія); дихальна система - іноді з’являються інфільтрати у легенях і/або фіброз легені (тривалість лікування 6 місяців при сумарних дозах >1 100 мг/м2); нефротоксичність - порушення функції нирок (зменшення розмірів нирки, прогресуюча азотемії, ниркова недостатність); гепатотоксичність - підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази і білірубіну; канцерогенез, мутагенез, порушення репродуктивної функції; інші токсичні ефекти: стоматит, алопеція, неврологічні реакції (дезорієнтація, летаргія, атаксія і розлад артикуляції).
Протипоказання до застосування ЛЗ:підвищена чутливість до препарату; пригнічення функції кісткового мозку; вітряна віспа; оперізуючий герпес (ризик виникнення тяжкого генералізованого захворювання); вагітність і період лактації; порушення функції нирок, легень.
Форми випуску ЛЗ:капс. по 40 мг.
Торгова назва:
II. ЛОМУСТИН МЕДАК, медак ГмбХ, Німеччина
· Мелфалан (Melphalan)
Фармакотерапевтична група:L01AA03 – антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія:біфункціональна алкілуюча сполука; алкілує багато внутрішньоклітинних молекул, включаючи ДНК та РНК, результатом чого є порушення поділу клітини пухлини або клітин лімфоїдної тканини та її загибель.
Показання для застосування ЛЗ:множинна мієлома БНФ; пізні стадії раку яєчника БНФ; карцинома молочної залози (монотерапія або в поєднанні з іншими препаратами); доповнення до хірургічного лікування раку молочної залози БНФ; істинної поліцитемії БНФ; при введенні шляхом регіональної артеріальної перфузії - лікування локалізованої малігнізованої меланоми кінцівок БНФ, локалізованої саркоми м’яких тканин кінцівок БНФ; у високих в/в терапевтичних дозах - лікування пізніх стадій нейробластоми у дітей БНФ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ:при пероральному застосуванні: множинна мієлома – типова схема перорального застосування – 0,15 мг/кг на добу за кілька прийомів протягом 4 днів, повторювати з інтервалом 6 тижнів БНФ (додатково додається преднізолон); продовження строку лікування більше одного року не покращує результати; аденокарцинома яєчників (пізні стадії): типовий режим лікування – 0,2 мг/кг на добу, перорально, протягом 5 днів, цикл повторюється кожні 4–8 тижнів БНФ або до відновлення показників формули периферичної крові; карцинома молочних залоз: застосовується перорально в дозі 0,15 мг/кг або 6 мг/м2 протягом 5 днів, цикл повторюється кожні 6 тижнів; істинна поліцитемія: для індукції ремісії застосовуються дози 6–10 мг на добу протягом 5–7 днів, після досягнення задовільного ступеня ремісії призначаються дози 2–4 мг на добу, для підтримуючої терапії - 2–6 мг один раз на тиждень БНФ; при парентеральному застосуванні: множинна мієлома (окремі ін.. або в комбінації з іншими цитостатиками на інтермітуючій основі) - від 8 мг/м2 до 30 мг/м2 з інтервалом від 2 до 6 тижнів(додатково застосовується преднізолон); при самостійному застосуванні стандартна в/в доза становить 0,4 мг/кг (16 мг/м2), повторювана з необхідним інтервалом для відновлення функції кісткового мозку; при високодозових режимах застосовуються разові в/в дози 100–200 мг/м2 (2,5–5,0 мг/кг), але дози, що перевищують 140 мг/м2, застосовуються під захистом трансплантації аутологічного кісткового мозку; при нирковій недостатності дози зменшуються на 50%; оскільки можливий розвиток тяжкої мієлосупресії, лікування слід проводити в спеціалізованих центрах; аденокарцинома яєчників (пізні стадії): при самостійному в/в застосуванні доза становить 1 мг/кг (40 мг/м2) з інтервалом у 4 тижні; при комбінованому застосуванні з іншими цитостатиками в/в доза становить від 0,3 до 0,4 мг/кг (12–16 мг/м2) з інтервалом від 4 до 6 тижнів; гіпертермічні регіонарні перфузії: злоякісна меланома - використовуються як ад’ювантна терапія при хірургічних втручаннях на ранніх стадіях злоякісної меланоми та як паліативне лікування при запущених, але локалізованих формах захворювання; саркома м’яких тканин: застосовуються при лікуванні всіх стадій локалізованої саркоми м’яких тканин, звичайно у поєднанні з хірургічними методами лікування; пізні стадії нейробластоми у дітей - між 100 та 240 мг/м2 (інколи розподілені на три послідовні дні) під захистом трансплантації аутологічного кісткового мозку окремо або в комбінації з променевою терапією та/або іншими цитостатиками.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:кровоносна та лімфатична системи - дуже часто пригнічення кісткового мозку (лейкопенія та тромбоцитопенія), рідко гемолітична анемія; імунна система – рідко АР (кропив’янка, набряк, шкірний висип та анафілактичний шок при повторному в/в введенні); дихальна система: рідко інтерстиціальний пневмоніт та легеневий фіброз (включаючи летальні випадки); ШКТ - дуже часто нудота, блювання та діарея, стоматит при високих дозах. рідко стоматит при звичайних дозах: гепатобіліарна система – рідко від порушення функціональних печінкових тестів до клінічних проявів гепатиту та жовтяниці; шкіра та п/ш тканини - часто алопеція, рідко макулопапульозний висип та свербіж; нирки та сечовивідна система - часто тимчасове підвищення рівня сечовини крові на ранніх стадіях терапії відзначалось у хворих на мієлому, які мали ураження нирок.
Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ:порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 50 мг; табл., вкриті оболонкою, по 2 мг, по 5 мг
Торгова назва:
| I. АЛФАЛАН-ЗДОРОВ`Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна |
| II. АЛКЕРАН, Хойманн ПСС ГмбХ/ГлаксоВеллком ГмбХ і Ко, Німеччина/Німеччина |
| АЛКЕРАН™, Екселла ГмбХ для ГлаксоВеллком ГмбХ і Ко/ГлаксоВеллком ГмбХ і Ко, Німеччина/Німеччина |
| АЛКЕРАН™, Кардінал Хелс/ГлаксоСмітКляйн Мануфактуринг С.п.А./ГлаксоСмітКляйн С.п.А./Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед, США/Італія/Італія/Великобританія |
| АЛКЕРАН™, Кардінал Хелс/ГлаксоСмітКляйн С.п.А., США/Італія |
| АЛФАЛАН, Натко Фарма Лімітед, Індія |
· Темозоломід (Temozolomide)
Фармакотерапевтична група:L01AX03 - антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія:імідазотетразин алкілувальний засіб з протипухлинною активністю; при потраплянні в системну циркуляцію зазнає швидкого хімічного перетворення з утворенням активної сполуки - МТІК; цитотоксичність МТІК головним чином обумовлена алкілюванням гуаніну, цитотоксичне пошкодження, яке розвивається потім, запускає механізм аберантного відновлення метилового залишку.
Показання для застосування ЛЗ:злоякісна гліома у формі множинної гліобластоми БНФ або анапластичної астроцитоми, за наявності рецидиву або прогресування захворювання після стандартної терапії; перша лінія при лікуванні хворих, які страждають на поширену метастазуючу злоякісну меланому.
Спосіб застосування та дози ЛЗ:дорослі - хворі, яким раніше не проводилася хіміотерапія, призначають для внутрішнього прийому дозу 200 мг/м2 1 р/добу протягом 5 днів 28-денного циклу; для пацієнтів, які раніше лікувалися хіміотерапією, початкова доза становить 150 мг/м2 1 р/добу, у другому циклі доза може бути підвищена до 200 мг/м2/добу, якщо у перший день наступного циклу абсолютне число нейтрофілів не <1,5 x109 на 1 л, а число тромбоцитів не <100 x109 на 1 л; діти: від 3 років для внутрішнього прийому доза 200 мг/м2 1 р/добу протягом 5 днів 28-денного циклу; для дітей, які раніше лікувалися хіміотерапією, початкова доза становить 150 мг/м2 1 р/добу протягом 5 днів з підвищенням до 200 мг/м2/добу протягом наступного циклу (якщо не відмічається ознак гематологічної токсичності; лікування продовжують до моменту прогресування захворювання (максимально 2 роки).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:ШКТ - нудота та блювання слабкої або помірної інтенсивності (не більше 5 нападів блювання на добу), проходять самостійно або легко контролюються шляхом використання антиеметиків; інші небажані явища - втомлюваність, закрепи, головний біль, анорексія, діарея, висипи, пропасниця, сонливість; рідко зустрічаються (у порядку зменшення) астенія, біль (включаючи біль у животі), запаморочення, зниження маси тіла, нездужання, задишка, алопеція, озноб, свербіж, диспепсія, спотворення смаку, парестезія; при лікуванні гліоми та метастазуючої меланоми - тромбоцитопенія та нейтропенія 3 або 4 ступеня має місце протягом перших декількох циклів лікування (найбільш виражені прояви між 21 та 28 днями), відновлення проходило швидко (протягом 1-2 тижнів); не спостерігалось ознак кумулятивного пригнічення кісткового мозку.
Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату або до дакарбазину; ознаки вираженої мієлосупресії; вагітні та матері-годувальниці.
Форми випуску ЛЗ:капс. По 5 мг, по 20 мг, по 100 мг, по 140 мг, по 180 мг, по 250 мг
Торгова назва:
| I. ТЕМОНАТ-20-ЗДОРОВ`Я, ТЕМОНАТ-100-ЗДОРОВ`Я, ТЕМОНАТ-250-ЗДОРОВ`Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна |
| II. ТЕМОДАЛ®, Оріон Фарма/Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія, власна філія Шерінг-Плау Корпорейшн, США, Фінляндія/Бельгія/США |
| ТЕМОНАТ 20, ТЕМОНАТ 100, ТЕМОНАТ 250, Натко Фарма Лімітед, Індія |
· Фотемустин (Fotemustine)
Фармакотерапевтична група:L01AD05 - антинеопластичні засоби. Похідне нітрозосечовини.
Основна фармакотерапевтична дія:цитостатичний антимітотичний засіб з алкілуючою та карбамілуючою дією; аланіну біоізостер (аміно-л-етілфосфорна кислота), що міститься в хімічній формулі, сприяє проникненню у клітини та проходженню крізь гематоенцефалічний бар’єр.
Показання для застосування ЛЗ:дисемінована злоякісна меланома, включаючи церебральні метастази; первинні злоякісні церебральні пухлини.
Спосіб застосування та дози ЛЗ:звичайна рекомендована доза становить 100 мг/м2; у монотерапії індукційне лікування: 3 послідовні інфузії з інтервалом 1 тиждень з наступним періодом терапевтичного спокою 4 – 5 тижнів; підтримуюче лікування: 1 інфузія кожні 3 тижні (у комбінаційній хіміотерапії 3-я інфузія індукційного лікування відміняється), дозування залишається на рівні 100 мг/м2; порошок, що знаходиться у фл.і, слід р-нити у 4 мл розчинника, який додається, та збовтувати протягом 2 хв.до отримання р-ну, який необхідно розбавити якнайменше у 250 мл 5% р-ну глюкози для в/в введення, беручи до уваги дозу, яка буде введена; вводять в/в краплинно протягом 1 год., захищаючи від світла
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:основні ефекти мають гематологічний характер і виникають ч/з 4-6 тижнів від початку лікування - тромбоцитопенія та лейкопенія; може спостерігатися помірно виражена нудота та блювання протягом 2 год після ін., помірно виражене транзиторне та зворотне збільшення рівня транзаміназ, лужної фосфатази і білірубіну; дуже рідко - пропасниця; подразнення вени у місці ін., діарея; біль у ділянці живота; транзиторне збільшення рівня сечовини в сироватці крові; свербіж; неврологічні розлади (розлади свідомості, парестезія, агевзія), дистрес-с-м при комбінованому лікуванні з дакарбазином.
Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату, періоди вагітності і годування груддю.
Форми випуску ЛЗ:порошок для приготування р-ну для інфузій по 208 мг.
Торгова назва:
| II. МЮСТОФОРАН®, Лабораторії Тіссен С.А., Бельгія |
· Хлорамбуцил (Chlorambucil) *
Фармакотерапевтична група:L01AA02 – антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія:цитостатичний препарат алкілуючої дії, ефект якого пов’язаний з порушенням реплікації ДНК; у терапевтичних дозах більше впливає на лімфоїдну тканину, ніж на гранулоцити; може спричиняти необоротну мієлосупресію.
Показання для застосування ЛЗ:хвороба Ходжкіна ВООЗ БНФ, деякі форми неходжкінської лімфоми ВООЗ БНФ, хр.лімфоцитарний лейкоз ВООЗ БНФ, макроглобулінемія Вальденстрема ВООЗ БНФ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: перорально; хвороба Ходжкіна - при призначенні одного хлорамбуцилу стандартна доза становить 0,2 мг/кг/добу протягом 4-8 тижнів БНФ; у складі комбінованої терапії застосовуються різні режими лікування; може застосовуватись замість азотистого іприту, у нього менша токсичність, але аналогічні терапевтичні результати; неходжкінська лімфома - стандартна перша доза становить 0,1-0,2 мг/кг/добу протягом 4-8 тижнів, підтримуюча терапія - зменшення добової дози або інтермітуючі курси лікування БНФ; пізні стадії дифузної лімфоцитарної лімфоми - немає суттєвої різниці в отриманих результах комбінованої хіміотерапії або застосування одного хлорамбуцилу; показаний при рецидивах після променевої терапії; хр.лімфоцитарний лейкоз (призначається лише після появи у хворого клінічних симптомів або ознак порушення функції кісткового мозку) - спочатку призначається дорослому у дозі 0,15 мг/кг/добу до моменту, доки загальний лейкоцитоз не зменшується до 10х109/л, лікування відновлюється ч/з 4 тижні після закінчення першо<
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-27
lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...