Сутність та особливості інтегрованого навчання у початковій школі.

Сьогодні інтеграція – це провідний принцип розвитку сучасних освітніх систем. Вона в основному проявляється як спосіб і процес створення багатомірності картини світу, що об’єднує різні форми відображення дійсності.

Інтеграція як процес і результат формує цілісність як єдину якість на основі багатьох інших. Інтеграція як принцип здійснення освітнього процесу ґрунтується на взаємному доповненні різних форм і знання дійсності чим і створює умови для становлення багатомірної картини світу та пізнання себе в ньому. В цьому розумінні вона виступає засобом універсальної освіти людини.

Необхідність інтеграції зумовлена не лише значним зростанням обсягу наукового знання, а й завданням освіти, - розвитку і саморозвитку суттєвих, природних властивостей дитини в їхній єдності і цілісності. Цю обставину і можна вважати головною детермінантою необхідності інтеграційних процесів у сучасному освітньому процесі.

Вихідним початком інтегративних процесів, які спостерігаються в світі, є потреба формувати в учнів цілісну картину світу. Цей традиційний підхід до визначення стратегічних цілей освіти досить важливий, однак обмежений у тому розумінні, що сприйняття світу як цілісності в кінцевому результаті замикається на людині і стає лише умовою цілісного становлення та розвитку особистості. Зазначену стратегію освіти, її курс на створення у свідомості дітей цілісного уявлення про світ необхідно враховувати і пам’ятати, адже за цим стоїть людина, яка усвідомлює своє місце в освоюваній нею цілісній картині світу.

Інтеграція у широкому розумінні – це процес становлення цілісності, взаємопроникнення елементів одного об’єкта в структуру іншого, наслідком якого є не проста їх сума, не поліпшення якості обох об’єктів, а новий об’єкт з новими властивостями.

Однак дитині буває важко встановити зв’язки між науковим поняттям (функцією) і відповідним предметом. У результаті й виникає проблема із застосуванням знань школярами у практичній діяльності. Учень, володіючи знаннями, часто не може розв’язати певної практичної задачі, що ґрунтується на цих знаннях.

Впровадження інтеграції у навчально-виховний процес сприяє розв’язанню ряду важливих дидактичних проблем: усунення інформаційної перевантаженості процесу навчання, ущільнення, згортання і концентрації знань, націлення на формування самостійності і творчості в учнів, на орієнтацію їх у складних умовах сучасного життя та раціонального використання засвоєних знань.

Глобальне завдання сучасної школи – створення умов повноцінного цілісного розвитку особистості дитини, її самоорганізації. Це забезпечується внаслідок розв’язання таких проблем:

· створення умов для задоволення базових потреб дитини в активності, інформації, розвитку її індивідуальності тощо;

· формування в кожної дитини почуття психологічної захищеності;

· надання кожній дитині можливості самоутвердитися у найважливіших для неї сферах життєдіяльності, з максимальним розвитком її здібностей та можливостей;

· створення специфічного емоційного поля взаємовідносин «учитель-учень», «учень-учень», «учні-учитель»;

· забезпечення умов розвитку високого рівня когнітивної складності й інтеграції в процесі навчання.

Інтеграція як провідна тенденція оновлення змісту освіти дає можливість якісно змінити зміст освіти, зокрема, доповнити в той чи інший предмет знання, що взаємозв’язані між собою.

Як бачимо, інтеграція – це могутній засіб формування світогляду, який має не нормативний, а особистісний характер. З її успішною методологічною реалізацією передбачається забезпечення якісної освіти - конкурентноздатної, спроможної створити кожній дитині умови для самостійного досягнення цієї чи іншої життєвої мети, творчого самоутвердження у різних соціальних сферах.

Можливості для інтеграції навчального змісту, а згодом і проведення інтегрованих уроків, досить широкі. Що ж до їх кількості, то тут однозначної відповіді бути не може. Все залежить від уміння вчителя синтезувати матеріали, справді органічно пов’язані між собою, і провести інтегрований урок без перевантаження дітей враженнями, щоб він підпорядковувався головній меті, а не був безладною мозаїкою окремих картин.

Інтегрований урок можна характеризувати за такими ознаками:

- наявність підстави для інтеграції (проблема, теорія, метод або об’єкт вивчення);

- інтегрований підхід до відбору змісту освіти: знань, умінь, ціннісних орієнтацій на основі різних форм пізнання дійсності

- вибір адекватної форми проведення уроку, що забезпечує розвиток різних сфер особистості школярів.

Важливою умовою інтеграції є побудова матеріалу на основі підпорядкування єдиної мети і функції в ряді предметів, в методиці. Переважно проводити інтегроване навчання на базі здійснення внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків [4, с.3].

Поняття «інтеграція» Л. М. Бахарєва, розкриває як «процес зближення і зв’язку наук». Цей процес являє собою високу форму втілення міжпредметних зв’язків на якісно новому щаблі навчання. Інтеграція не заперечує предметної системи навчання. Вона є можливим шляхом її вдосконалення, подолання недоліків і спрямована на поглиблення взаємозв’язків і взаємозалежності між предметами [2, с.49].

Ю. М. Колягін вважає, що стосовно до системи навчання поняття «інтеграція» може мати два значення:

1) як мета навчання вона повинна дати учневі ті знання, які можуть навчити дитину з перших кроків навчання уявляти світ як єдине ціле, де всі елементи взаємопов’язані.

2) як засіб навчання спрямована на розвиток ерудиції, оновлення існуючої вузької спеціалізації у навчанні.

Інтеграція виступає як природний взаємозв’язок наук, навчальних дисциплін, розділів і тем різних навчальних предметів на основі провідної ідеї та провідних положень [17, с.28].

На сучасному етапі розрізняють три форми інтеграції: повну, часткову і блокову.

Повна – злиття навчального матеріалу в єдиному курсі.

Часткова – злиття більшої частини навчального матеріалу з виділенням специфічних розділів.

Блокова – побудова автономних блоків з самостійними програмами чи розділами загальної програми [20, с.29].

Доцільніше здійснення інтеграції починати з блокової, розрахованої на чверть, півріччя або рік. А. Я. Данилюк вважає, що інтеграція представляється як інноваційний прийом, здатний вирішити багато з проблем освіти. Інтеграція в сфері виховання та освіти може здійснюватися на будь-якому етапі педагогічного процесу, будучи універсальним шляхом його перетворення [8, с.28].

Ю. М. Колягін вважає, що в початковій школі інтеграцію доцільно будувати на об’єднанні досить близьких галузей знань [16,с.52]. Л. Н. Бахарєва висловлює думку про те, що в основі інтегрованих уроків лежить близькість змісту провідних тем різних предметів та їх логічного взаємозв’язку.[2.,с.48]

Для інтеграції в початковому навчанні та вихованні існують як сприятливі, так і несприятливі фактори. Вони багато в чому визначають тактику інтеграції. До позитивних факторів належить інтелект дитини. До негативних чинників належить обмежене число навчальних предметів, необхідність формування надзвичайно важливих навичок читання, письма і рахунку. Це вимагає предметного навчання [34., с.25]. Традиційний досвід навчання читання та математики свідчить про широкі інтеграційні можливості, які можна ще й посилити. Проте не всяке об’єднання різних дисциплін стає інтегрованим навчанням [22., с.52].

Навчання повинно бути спрямоване на міжпредметну інтеграцію знань учнів і способів їх дії. (Н. Є. Кузнєцова, М. А. Шаталов). Даний підхід передбачає інтегрування всіх предметів, що вивчаються у початкових класах, крім уроків фізичної культури [13.,с.36]. Інтеграція як принцип проявляється у перетворенні всіх компонентів освітніх систем різних рівнів:

- створюються школи інтегрованого типу (школи-гімназії, школи-ліцеї);

- розробляються інтегровані освітні програми «Екологія і діалектика» Л. В. Тарасова;

- широко впроваджуються в практику інтегровані навчальні курси «Людина-природа-суспільство»;

- практикуються інтегровані уроки та інші комплексні форми організації навчання (екскурсії, конференції, факультативи, семінари, лекції, клуби, гуртки);

- проводяться інтегровані блоки уроків по суміжних предметах, що забезпечують синтез знань і умінь, а також випереджають навчання;

- навчальні плани шкіл нового типу нерідко будуються за блочно-модульним принципом.

Таким чином, йде різнобічний пошук можливостей реалізації інтеграції в процесі навчання. Основою розробки інтегрованих уроків є інтегративно-тематичний підхід, обгрунтований Г. Ф. Федорцовим. Він означає, що за змістову, методичну та організаційну одиницю процесу навчання береться не урок, а навчальна тема (розділ) навчальної дисципліни. За основу інтеграції може бути взятий будь-який урок з його усталеною структурою та логікою поведінки. На цей урок залучаються знання, результати аналізу понять з точки зору інших наук, інших навчальних предметів [27., с.57]. У методиці навчання термін «інтеграція» – це наука про закономірності навчання, виховання і розвитку учнів засобами певного навчального процесу, предмета та їх сукупністю.

Поняття «інтеграція» – це створення у школярів цілісного уявлення про світ, що оточує їх, з одного боку, і знаходження можливості для зближення міжпредметних знань, з іншого. У зв’язку з цим актуальною і перспективною з’явилася думка К. Д. Ушинського про зв’язок між предметами [29., с.44]. Вона цінувалася і використовувалася К. Д. Ушинським, зокрема при побудові курсу навчання грамоті аналітико-синтетичним методом.

В. О. Сухомлинський писав: «Процес навчання буде легким, якщо це стане для дітей яскравим, захоплюючим, наповненим живими образами, звуками, мелодією те, що дитина повинна запам’ятати перш за все» [31., с.126]. Інтеграція в початковій школі повинна мати кількісний характер: «Трохи про все». Діти отримують все нові і нові уявлення про поняття, систематично доповнюючи і розширюючи коло вже наявних знань. За допомогою інтегрованих уроків з’являються великі можливості розвивати в дитини інтелект, які в традиційному навчанні використовуються недостатньо.

Читання, як предмет включає крім літературних текстів матеріали з історії, природознавства. Математика містить арифметичний, геометричний і алгебраїчний матеріал. Така інтеграція не заважає формуванню навичок, але є їх гарантом.

Розглянемо основні положення методики інтегрованого уроку [19., с.75]:

1) Чітке визначення мети проведення інтегрованих уроків і завдань, задані з позиції інтегрування.

2) Перегляд змісту досліджуваного матеріалу.

Для проведення інтегрованих уроків необхідно:

а) проаналізувати програми початкової школи з різних навчальних предметів;

б) виявити однакові теми;

в) об’єднати їх з позиції провідної ідеї та провідних положень.

При відборі матеріалу для інтегрованого уроку вчителю слід керуватися тим, що зміст різних предметів, об’єднаних в одній темі, - не проста сума знань. Необхідно пам’ятати, що компоненти, які входять до неї, функціонують як підсистеми, що забезпечують єдине ціле в даній системі[16.,с.52].
У місцях взаємодії змісту навчальних предметів (на їх перетині) виникає поле взаємодії і активні точки, які можуть забезпечити перехід на якісно новий рівень функціонування інтегрованого уроку як системи.
3. Вчителю слід переглянути методи і засоби навчання, форми організації навчальної діяльності школярів, оскільки інтегрування знань передбачає детальне опрацювання всіх одиниць навчального матеріалу, що входять в тему даного уроку.

Взаємопов’язана діяльність вчителя та учнів на уроці сприяє створенню творчих ситуацій, які піднімають систему на новий рівень інтегрованих знань. На інтегрованому уроці відбувається поєднання методів навчання різних навчальних предметів, реалізації яких допомагають засоби навчання.
Засобами навчання є всі пристосування і джерела, що допомагають вчителю вчити, а учневі вчитися.

Інтегрований урок поряд з поєднанням методів і засобів навчання передбачає поєднання форм організації навчальної діяльності школярів на

уроці, а саме: індивідуальної, групової, фронтальної.

4. З позиції заданих цілей інтегрованого уроку позначаються його результати:

- підвищення рівня знань з предмету;

- зміна інтелектуальної діяльності;

- розвиток мовлення школярів, обумовлений взаємовпливом різних навчальних предметів;

- емоційний розвиток учнів, заснований на залученні музики, живопису, ліплення, літератури, пластики руху тіла;
- зростання пізнавального інтересу школярів, що виявляється в бажанні активної та самостійної роботи на уроці і в позаурочний час;

- включення учнів у творчу діяльність, результатом якої можуть

бути їх власні вірші, малюнки, панно, вироби, що являють відображення особистісного ставлення до тих чи інших явищ і процесів.

Діти на цих уроках працюють легко і з цікавістю засвоюють матеріал.

Методист Г.І. Модишевська розкриває чинники, що впливають на ефект інтегрованих уроків. У своїх роботах вона виділяє уроки, які більш прийнятні для інтеграції. При цьому використовуються методи, що сприяють здійсненню інтегрованого підходу: бесіда, екскурсії, словесне малювання, малюнки, репродукції майстрів живопису, фотоальбоми [21., с.13].

Інтегровані уроки в початковій школі дають можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему. Діти мають можливість застосовувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, нехай незначні, але дуже необхідні кожній дитині, висновки і пошукові відкриття.

Виникнення ідеї інтегрованого навчання визначено прогресом людського розвитку, підвищенням вимог при вихованні підростаючого покоління. Науці необхідні доповнення і зміни, спрямовані на ефективність навчально-виховного процесу в початкових класах. Сучасна педагогіка реалізує ідею інтеграції через пошук міжпредметних зв’язків та введення інтеграційних курсів.

Таким чином, йде різнобічний пошук можливостей реалізації інтеграції в процесі навчання. Виходячи з того, немає однозначного розуміння сутності інтеграції. Автори, що займаються даною проблемою, пропонують різні варіанти її вирішення. Незважаючи на відсутність єдиного підходу до проблеми, процес інтеграції - це перспективний крок на шляху модернізації освіти, що веде до створення передумов у формуванні сучасного цілісного уявлення про навколишню дійсність.

Отже, проаналізувавши сутність виникнення ідеї інтегрованого навчання в історії педагогічної думки, розробку рішення проблеми інтегрованих уроків психологами, сучасними методистами, розкрили методичні основи проведення інтегрованих уроків і дали опис нетрадиційних форм. З усього, що сказано, випливає висновок про те, що інтегровані уроки представляють собою досить складну систему. І для того, щоб ефективно, вдало, професійно використовувати їх на практиці, потрібно знати теоретичні аспекти інтегрованого навчання, а також засвоїти особливості їх використання в початковій школі, яких слід дотримуватися для того, щоб здійснити якийсь певний педагогічний задум.

Романюк Ірина Миколаївна