РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

ВСТУП

Україна після Ратифікації Конвенції про права інвалідів взяла на себе зобов’язання про забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами на отримання відповідної освіти.

Настала нагальна потреба виробити сучасні технології навчально-компенсаторної роботи, в основі яких є інтеграція дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітній простір. Саме впровадження навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітній навчальний заклад сприятиме організації навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учнів та їх потреб, забезпечить батькам можливість усвідомленого вибору навчального закладу для здобуття дітьми з особливими потребами якісної освіти.

Існує протиріччя між необхідністю інклюзивної освіти та сучасним станом навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі: вчителі, володіючи різноманітними педагогічними методиками, неспроможні викладати відповідний навчальний матеріал дітям з різними здібностями (зокрема з особливими освітніми потребами); маючи великий педагогічний досвід за плечима, водночас, відсутня належна підготовка педагогічних кадрів; брак ресурсів, щоб надати допомогу дітям з особливими освітніми потребами; установлені функціонування школи та організація уроку; психологічне несприйняття дітьми з типовим розвитком дітей з особливими освітніми потребами.

Таким чином, постає проблема: які психолого-педагогічні умови соціалізації дітей з особливими освітніми потребами необхідні в загальноосвітньому навчальному закладі.

Виходячи із проблеми, перед нами постали завдання:

1. Ознайомитись з історичним досвідом та теоретичними основами роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в психолого-педагогічній літературі.

2. Розробити психолого-педагогічну модель соціалізації дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі.

3. Реалізувати психолого-педагогічну модель соціалізації дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі.

4. Розробити навчально-методичне забезпечення соціальної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами.

5. Проаналізвати результативність реалізації психолого-педагогічної моделі соціалізації дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі.

Метою даної праці є висвітлення досвіду роботи педагогічного колективу закладу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 14 Вінницької міської ради» з організації навчально-виховного процесу, який забезпечує освітні запити дітей з особливими освітніми потребами; створення системи надання спеціальних освітніх і фахових послуг для дітей з особливими освітніми потребами і створення позитивного клімату у шкільному середовищі та поза його межами у процесі співпраці з Вінницьким обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій» і Вінницькою Асоціацією захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця».

Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у практиці соціальної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та їх сім’ями, спеціалістами соціальних служб, соціальними працівниками широкого профілю, студентами тощо. Отримані результати дають змогу оцінити сучасне становище щодо використання і ефективності інноваційних технологій у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДІ «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 14

ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»

План заходів

План заходів

закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14 Вінницької міської ради» на усунення порушень, зазначених у листі Міністерства освіти і науки України від 09.07.2013 № 1/9-475 «Про вжиття заходів щодо забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами»

План заходів

План заходів закладу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14 Вінницької міської ради»

План роботи педагогічного колективу закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14 Вінницької міської ради» з дітьми з особливими освітніми потребами на 2015-2016 навчальний рік

На базі закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14 Вінницької міської ради» у жовтні 2014 року було проведено семінар на тему: «Психолого-педагогічний та соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в навчальному закладі», в якому взяли участь голова ради Асоціації захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця» Демко Світлана Василівна, соціальний педагог Вінницької обласної центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій» Головко Наталія Олександрівна, представники Інклюзивного ресурсного центру м. Вінниці та педагоги нашого закладу.

Мета семінару: розглянути особливості навчання і виховання дітей з порушенням психофізичного розвитку та створення адекватних умов щодо перебування їх в освітньому середовищі.

В ході семінару були розглянуті питання:

1. Особливості розвитку дітей з психофізичними порушеннями (визначення, симптоми, лікування, навчання та виховання, поради вчителям, батькам).

2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, що навчаються за програмою допоміжної школи.

3. Своєрідність роботи з емоційно-нестійкими дітьми у шкільному середовищі.

4. Вивчення ставлення учнів та вчителів до інклюзивної освіти через проведення діагностичного мінімуму.

5. Впровадження роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в загальноосвітній навчальний заклад.

Рис. 2.1. Робота з дітьми з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі

Учасники семінару мали можливість обговорити теоретичні аспекти роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та поділитися практичним досвідом (рис. 1.5). В ході дискусії були напрацьовані основні напрямки діяльності по впровадженню роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі. На завершення роботи семінару заклад одержав міні-бібліотеку спеціальної літератури щодо організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (Додаток 1).

Для наданняд послуг дітям з особливими освітніми потребами в закладі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14 Вінницької міської ради» долучається шкільна бібліотека. Для того, щоб задовольнити потреби дітей з особливими освітніми потребами необхідно: вивчити потреби в інформації даної категорії читачів; сформувати зібрання літератури, яке буде доступне за змістом і формою; організувати доукомплектування з обмінно-резервного фонду; налагодити інформаційно-бібліографічне обслуговування.

Для удосконалення обслуговування даної категорії користувачів формується спеціальна картотека, яка містить таку інформацію: прізвище, ім’я та по батькові особи; адресу, телефон; вік; зацікавлення; вид обслуговування (удома, у бібліотеці). Доповнюють їх тематичні картотеки, що сприяють знайомству людей, які знаходяться в інформаційному вакуумі, обміну між ними відомостями, виявленню спільних інтересів, а за бажанням - встановленню особистих контактів, зокрема: «Люди для людей», «Милосердя й доброта - найбільші людські цінності», «Ваше здоров’я», «Лікує природа».

При індивідуальній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами використовуються традиційні форми бібліотечної діяльності: носіння книг додому, бесіди, індивідуальне інформування, персональні запрошення на масові заходи, складання тематичних добірок, рекомендаційних списків тощо. В бібліотеці організовуються виставки з бесідами та оглядами літератури.

Таким чином створюються умови для спілкування, що сприяє розвитку впевненості в собі, покращується настрій, діти з особливими освітніми потребами відчувають себе повноцінними громадянами суспільства.

Фото 1. Виставка літератури «Люди для людей»

Вивчаючи питання соціалізації дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітній заклад, перед педагогами закладу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 14 Вінницької міської ради» постала проблема психологічної адаптації такої дитини. Адже вона повинна жити в нових соціальних умовах, долаючи або компенсуючи особисті обмеження. Стосовно школи, реабілітаційна діяльність передбачає внесення пропозицій в організацію навчально-виховного процесу з метою визначення оптимального навантаження на дітей з особливими освітніми потребами, щоб уникнути неврозів, збільшити адаптаційний потенціал дитини.

Практичним психологом закладу «Загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 14 Вінницької міської ради» Фурман В.В. були проведені дослідження, які свідчать про неоднозначне ставлення до спільного навчання дітей з типовим розвитком та з особливими освітніми потребами зі сторони батьків, педагогів, учнів спеціальних закладів та загальноосвітньої школи №14. На підтримку спільного навчання дітей з особливими освітніми потребами виступили майже 90 % батьків, діти яких навчаються в інклюзивних умовах, 58% вчителів загальноосвітньої школи і менше 10% педагогів Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій» . Невиправданою ідеєю такого навчання вважають майже 75% педагогів «Обрію». Одержані результати свідчать, що батьківська громада є домінантною по відношенню до педагогічної й визнає інклюзивне навчання як потребу, в той же час педагогічна спільнота визначає її як необхідність. Про невизначеність ставлення до спільного навчання висловились 35 % педагогів закладу і 15% педагогів Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій» та Асоціації захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця». Таким чином, проведені дослідження свідчать, що ініціатива батьківської спільноти стримується педагогічною.

1 пункт підтримку спільного навчання дітей з особливими освітніми потребами виступили майже 90 %

2п -

Рис. 2.2. Діаграма дослідження ставлення громадськості до спільного навчання дітей з особливими освітніми потребами та типовим розвитком

Педагоги Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій» та Асоціації захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця» небезпідставно вважають, що спеціальні навчальні заклади мають набагато більше умов для надання освітніх послуг (в тому числі корекційно-ребілітаційних) з особливостями психофізичного розвитку. Враховуючи необхідність зміни в ставленні педагогів до інклюзивного навчання одним із основних напрямків розпочатого експерименту стала підготовка педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

В роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі активно впливають на розвиток особистості дитини батьки. Вони беруть безпосередню участь в навчально-виховному процесі, допомагаючи педагогові.

Формування громадської думки щодо необхідності забезпечення рівного доступу до якісної освіти та деінституалізації дітей з особливими освітніми потребами стало одним з ключових моментів дослідження. З цією метою практичним психологом закладу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 14 Вінницької міської ради» Фурман В.В. проведено психодіагностичне анкетування «Ставлення до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами»серед педагогів закладу.

Для вивчення психологічного мікроклімату в класі, де навчаються діти з особливими освітніми потребами практичним психологом закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14 Вінницької міської ради» Фурман В.В. була розроблена анкета та проведено анкетування.

Фактори тривожності

Таблиця2.7

Ключ до питань

Змістовна характеристика кожного синдрому (фактора)

1. Загальна тривожність у школі - загальний емоційний стан дитини, пов'язане з різними формами його включення в життя школи.

2. Переживання соціального стресу - емоційний стан дитини, на тлі якого розвиваються його соціальні контакти (насамперед - з однолітками).

3. Фрустрація потреби в досягненні успіху - несприятливий психічний фон, який не дозволяє дитині розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату і т. д.

4. Страх самовираження - негативні емоційні переживання ситуацій, сполучених з необхідністю саморозкриття, пред'явлення себе іншим, демонстрації своїх можливостей.

5. Страх ситуації перевірки знань - негативне ставлення і переживання тривоги в ситуаціях перевірки знань, досягнень, можливостей.

6. Страх не відповідати очікуванням оточуючих - орієнтація на значимість інших в оцінці своїх результатів, вчинків і думок, тривога з приводу оцінок, що даються навколишніми, очікування негативних оцінок.

7. Низька фізіологічна опірність стресу - особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосовність дитини до ситуацій стресогенного характеру, що підвищують імовірність неадекватного реагування на тривожний фактор середовища.

8. Проблеми і страхи у відносинах з вчителями - загальний негативний емоційний фон відносин з дорослими в школі, знижує успішність навчання дитини.

За підсумками тестування можна скласти загальний бланк відповідей.

Бланк

Текст опитувальника Філіпса

1. Чи важко тобі триматися на одному рівні з усім класом?

2. Хвилюєшся ти, коли вчитель говорить, що збирається перевірити, наскільки ти знаєш матеріал?

3. Чи важко тобі працювати в класі так, як цього хоче вчитель?

4. Чи сниться тобі часом, що вчитель у люті від того, що ти не знаєш урок?

5. Чи траплялося, що хто-небудь з твого класу бив або вдарив тебе?

6. Чи часто тобі хочеться, щоб вчитель не поспішав при поясненні нового матеріалу, поки ти не зрозумієш, що він говорить?

7. Чи сильно ти хвилюєшся при відповіді або виконанні завдання?

8. Чи трапляється з тобою, що ти боїшся висловлюватися на уроці, тому що боїшся зробити помилку?

9. Тремтять у тебе коліна, коли тебе викликають відповідати?

10. Чи часто твої однокласники сміються над тобою, коли ви граєте в різні ігри?

11. Чи трапляється, що тобі ставлять більш низьку оцінку, ніж ти очікував?

12. Чи хвилює тебе питання про те, чи не залишать тебе на другий рік?

13. Намагаєшся ти уникати ігор, у яких робиться вибір, тому що тебе, як правило, не вибирають?

14. Чи буває часом, що ти весь тремтиш, коли тебе викликають відповідати?

15. Чи часто у тебе виникає відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не хоче робити те, чого хочеш ти?

16. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як почати виконувати завдання?

17. Чи важко тобі отримувати такі оцінки, яких чекають від тебе батьки?

18. Чи боїшся ти часом, що тобі стане погано в класі?

19. Чи будуть твої однокласники сміятися над тобою, якщо ти зробиш помилку при відповіді?

20. Чи схожий ти на своїх однокласників?

21. Виконавши завдання, турбуєшся ти про те, чи добре з ним впорався?

22. Коли ти працюєш у класі, чи впевнений ти в тому, що все добре запам'ятаєш?

23. Чи сниться тобі іноді, що ти в школі і не можеш відповісти на питання вчителя?

24. Чи правда, що більшість хлопців ставляться до тебе по-дружньому?

25. Працюєш ти більш ретельно, якщо знаєш, що результати твоєї роботи будуть порівнювати з результатами твоїх однокласників?

26. Чи часто ти мрієш про те, щоб поменше хвилюватися, коли тебе запитують?

27. Чи боїшся ти вступати в суперечку?

28. Чи відчуваєш ти, що твоє серце починає сильно битися, коли вчитель говорить, що збирається перевірити твою готовність до уроку?

29. Коли ти отримуєш хороші оцінки, чи думає хто-небудь з твоїх друзів, що ти хочеш вислужитися?

30. Чи добре ти себе почуваєш з тими з твоїх однокласників, до яких хлопці ставляться з особливою повагою?

31. Буває, що деякі хлопці в класі говорять щось, що тебе зачіпає?

32. Як ти думаєш, втрачають авторитет ті з учнів, які не справляються з навчанням?

33. Схоже на те, що більшість твоїх однокласників не звертають на тебе увагу?

34. Чи часто ти боїшся виглядати безглуздо?

35. Чи задоволений ти тим, як до тебе відносяться вчителі?

36. Чи допомагає твоя мама в організації вечорів, як інші мами твоїх однокласників?

37. Хвилювало тебе коли-небудь, що думають про тебе оточуючі?

38. Сподіваєшся ти в майбутньому вчитися краще, ніж раніше?

39. Чи вважаєш ти, що одягаєшся в школу так само добре, як і твої однокласники?

40. Чи часто ти замислюєшся, відповідаючи на уроці, що думають про тебе в цей час інші?

41. Чи мають здібні учні якісь особливі права, яких немає в інших хлопців у класі?

42. Зляться деякі з твоїх однокласників, коли тобі вдається бути краще за них?

43. Чи задоволений ти тим, як до тебе відносяться однокласники?

44. Чи добре ти себе почуваєш, коли залишаєшся один на один з вчителем?

45. Чи висміюють твої однокласники твою зовнішність і поведінку?

46. Чи думаєш ти, що турбуєшся про свої шкільні справи більше, ніж інші хлопці?

47. Якщо ти не можеш відповісти, коли тебе запитують, чи відчуваєш ти, що ось-ось розплачешся?

48. Коли ввечері ти лежиш у ліжку, чи думаєш ти з занепокоєнням про те, що буде завтра в школі?

49. Працюючи над важким завданням, чи відчуваєш ти, що зовсім забув речі, які добре знав раніше?

50. Тремтить чи злегка твоя рука, коли ти працюєш над завданням?

51. Чи відчуваєш ти, що починаєш нервувати, коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання?

52. Чи лякає тебе перевірка твоїх знань у школі?

53. Коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання, чи відчуваєш ти страх, що не впораєшся з ним?

54. Чи снилося тобі часом, що твої однокласники можуть зробити те, чого не можеш ти?

55. Коли вчитель пояснює матеріал, здається тобі, що твої однокласники розуміють його краще, ніж ти?

56. Турбуєшся ти по дорозі в школу, що вчитель може дати класу перевірочну роботу?

57. Коли ти виконуєш завдання, чи відчуваєш ти зазвичай, що робиш це погано?

58. Чи тремтить твоя рука, коли вчитель просить виконати завдання на дошці перед усім класом?

Аналіз: після обробки відповідей на питання анкети отримані наступні результати: високі показники по загальній тривожності у школі – 81%, переживання соціального стресу – 87%, низька фізіологічна опірність стресу – 80%; підвищена тривожність виявлена за наступними показниками - страх самовираження – 56%, страх не відповідати очікуванням оточуючих – 60%, проблеми і страхи у відносинах з вчителями – 63%, фрустрація потреби в досягненні успіху – 56%, страх ситуації перевірки знань – 58%. Загальний показник тривожності становить 67%, що свідчить про підвищену тривожність дітей з особливими потребами у школі.

Рис. 2.6. Результати анкетування рівня тривожності дітей з особливими освітніми потребами

Висновки: згідно аналізу результатів анкетування, діти з особливими потребами відчувають підвищену тривожність у школі та переживають соціальний стрес, що заважає проявити себе, свої здібності при перевірці знань; також переслідує тривога з приводу негативних оцінок, що можуть дати однокласники; відчувають несприятливий психічний фон при спілкуванні з вчителями, що не дозволяє дитині розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату.

Рекомендації: з метою подолання тривожності у дитини з особливими потребами провести заняття з елементами тренінгу «Корекція тривожності у дітей з особливими потребами» в класі за участю учнів з типовим розвитком і дітьми з особливими потребами.

Заняття 1«Пізнаю себе».

Мета і хід заняття: знайомство з учасниками, створення позитивної атмосфери взаємодії, довіри, зниження психологічного дискомфорту, емоційної напруженості, а також підвищення самооцінки учнів,їх самопізнання, виховання бажання до самовдосконалення.

На початку тренінгу учнів було ознайомлено із тим, що таке тренінг та повідомлено його тему. Наступним кроком було ознайомлення учнів із правилами роботи в тренінговій групі.

Після цього йде блок корекційних ігор і перша з них «П`ять добрих слів». У її виконанні виникали такі труднощі, коли деяким учасникам було важко охарактеризувати своїх однокласників, але при зачитуванні труднощів у відгадуванні за написаними рисами труднощів не виникало. Це свідчить про те, що кожен з них писав щиро і це допомогло їм при відгадуванні. Під час рефлексії учасники висловлювались, що їм було приємно прочитати про себе. Вправа «Сильні і слабкі сторони» показала те, що для більшості учасників легше було писати свої негативні риси, ніж позитивні, що є дуже характерним для тривожних дітей, у яких занижена самооцінка. Цікаво те, що всі учасники хотіли позбутися такої риси як лінь. Серед інших названих були: невпевненість, неприязнь, образливість, хвилювання.

Гра «Усмішка по колу» проводилась як елемент прощання. В деяких
учнів виникали труднощі у її виконанні через невпевненість та деяку
несформованість роботи у тренінговій групі.

Аналізуючи перше заняття можемо зазначити, що мета заняття в ході
виконання вправ була реалізована.

Програма

Заняття № 1 ВСТАВИТИ ФОТО

Тема: «Подорож у світ самопізнання»

Хід заняття

1. Привітання. Зняття емоційного напруження встановлення атмосфери довіри та комфорту.

2. Розминка для очей – 10 хвилин

3. Когнітивна вправа «Візуалізація кольору» − 10 хв.

Мета: розвиток міжпівкульної взаємодії.

Дітям пропонується уявити колір (червоний, синій, зелений) за їх вибором. Необхідно сконцентрувати увагу на збереженні кольору ясним і чистим. Можна сконцентруватися на схожості чи відмінності кольорів, тоді вони стануть яснішими. Для кожного кольору можна підібрати тілесну позу, яка допоможе візуалізувати колір.

4. Спонтанне малювання. Обговорення малюнка − 15хв.

Пропонується з кольору, що побачений під час виконання попередньої вправи, створити будь-який образ, спробувати викликати себе асоціації з отриманим образом. Після виконання малюнка слід запропонувати дитині прокоментувати свою роботу.

5. Релаксація «Кораблик» Прощання. – 10хв

Мета: розслаблення м'язів рук, ніг, корпусу.

Психолог: Уявіть собі, що ви на кораблі. Качає. Щоб не впасти, розставте ноги ширше і притисніть їх до підлоги. Руки зчепіть за спиною. Уявіть, що палуба похитнулася, притисніть до підлоги праву ногу (права нога напружена, ліва розслаблена, трохи зігнута в коліні, носком торкається підлоги). Випрямися! Розслаб ноги. Палуба похитнулася в інший бік, притисни до підлоги ліву ногу. Випрямися. Вдих – пауза, видих – пауза.

Після навчання розслабленню ніг рекомендується ще раз повторити позу спокою:

Кладем руки на коліна,

Додаємо трохи ліні ...

Вся напруга відлетіла,

В нас розслаблено все тіло ...

Заняття 2

Тема: «Секрети уважності»

Хід заняття

1. ВітанняРозминка для очей – 5 хвилин.

2. Когнітивна вправа «Візуалізація квітки» − 10 хв.

Закриваємо очі, думок немає ніяких, дихання вільне, легке. Тепер з’являється білий промінь, ми направляємо цей промінь до наших очей, відчуваємо як тепло підходить до очей і вони розслабляються, уявляємо квітку (троянду) і концентруємося на цьому зображенні. Наше бачення поліпшується, зображення стає все чіткіше, ясніше.

3. Функціональна вправа-гра «Зроби навпаки» – 10 хв.

Психолог пропонує якийсь рух, а дитина виконує його але в зворотному напрямку. Наприклад:

Психолог: « Права рука – вгору, ліва рука – вперед.»

Дитина: «Права рука – вперед, ліва рука – вгору»

Поступово різноманітність та кількість рухів слід збільшувати.

4. Когнітивні вправи «Скажи слово навпаки» «Скажи речення навпаки» − 10хв.

Психолог говорить дитині якесь слово, потім речення, а дитина говорить його з кінця. Наприклад:

Слова «ліс» – «сіл», дерево – оверед;

Речення «На дворі осінь» – «Осінь дворі на»

Починати слід з простих слів та речень, поступово ускладнюючи завдання.

5. Релаксація «Музична мозаїка» Прощання − 10 хв.

Для даної релаксації необхідно мати аудіо програвач та диски з музикою для релаксації.

Заняття 3

Тема: «Секрети уважності»

Хід заняття

1. Привітання Розминка для очей – 5 хв.

2. Когнітивна вправа «Візуалізація водопаду» – 10 хв.

Вихідне положення − сидячи на підлозі. Пропонується уявити водопад. Необхідно розглянути високе блакитне небо, яскраве сонце, вершини гірських хребтів і величезну лавину води. При цьому тіло повинне відчути прохолоду гірської води, тисячі найдрібніших бризок на обличчі і запах свіжості. Вуха можуть почути шум падаючої води і стук каменів.

Вправа «Що чути?»

Вихідне положення – сидячи на підлозі. Інструкторові необхідно підготувати декілька однакових наборів коробочок, заповнених різними матеріалами (пісок, крупа, скріпки, паперові кульки і ін.), які при струшуванні створюють різні шуми. Дитина із закритими очима прислухається до шуму однієї з коробочок, яку трясе психолог, потім перебирає свої коробочки і знаходить аналогічну.

4. Релаксація «Музична мозаїка» Ауторелаксація під музичний супровід – 10хв.

5. Рефлексія стану. Прощання – 5 хв.

Заняття 4

Тема: «Секрети уважності»

Хід заняття

1. Привітання. Розминка для очей – 5 хв.

2. Когнітивна вправа «Візуалізація великих об’єктів» − 5 хв.

Пропонується візуалізувати будинок, квартиру, вулицю. Для цього необхідно уявити себе тим, хто відчиняє двері заходить в квартиру. Запропонуйте дитині сконцентруватися на деталях фурнітури, штор, картин і так далі. Потім необхідно повернутися назад і ретельно досліджувати зовнішній вигляд будівлі.

3. Функціональні вправи «Ритм», «Зайве слово» − 20 хв.

Вправа «Ритм» (сидячи на підлозі).

Психолог задає ритм, відстукуючи його однією рукою, наприклад «2-2-3» (на початку освоєння дається зорове підкріплення – дитина бачить руки, а в процесі освоєння поступово переходить лише до слухового сприйняття, тобто із закритими очима). Потім пропонується повторити ритмічний малюнок правою, лівою рукою, двома руками одночасно (ляскання або удари перед собою), комбінований (наприклад, «2» – правою рукою, «2» – лівою рукою, «3» – одночасно двома. Можна завдання ускладнити, попросивши дитину повторити даний ритм у зворотному порядку.

Вправа «Зайве слово»

Вихідне положення – сидячи на підлозі. Інструктор пропонує дітям з групи слів (можна на картках) вибрати зайве, не відповідне за значенням: тарілка, чашка, стіл, чайник; червоний, синій, красивий,