Особливості навчально-виховної діяльності на уроках музичного мистецтва

Метою музичного виховання є оволодіння дітьми музичною культурою, розвиток музикальності учнів. Під музикальністю маються на увазі вміння та навички, необхідні для музичної діяльності: вміння слухати музику; відчувати точність інтонування; вміння відчувати характер музики і адекватно реагувати на музичні переживання, втілені в ній; вміння розрізняти такі характеристики музичної виразності, як ритм, темп, динамічні відтінки; розвивати виконавські навички [21].

Під час навчання дітей з особливими освітніми потребами виділяємо комплекс завдань окреслених на уроках музики і в позаурочній музичної діяльності:

Завдання освітні: формувати знання про музику за допомогою вивчення творів різних жанрів, та в процесі власної музично-виконавської діяльності; формувати музично-естетичний словниковий запас; формувати орієнтування в засобах музичної виразності.

Завдання корекційні: допомогти самовираженню через заняття музичною діяльністю; сприяти позитивному емоційному налаштуванню; сприяти набуттю навичок щирого, глибокого і вільного спілкування з оточуючими.

Завдання розвиваючі: вдосконалювати співочі навички; розвивати почуття ритму, мовну активність, музичну пам’ять, емоційну чуйність і здатність реагувати на музику, музично-виконавські навички; активізувати творчі здібності.

Завдання виховні: підвищувати культурний рівень учнів; розвивати художній смак дітей; збагачувати їх музичний кругозір; створювати атмосферу творчості; виховувати почуття товариськості, взаємодопомоги, відповідальності за спільну справу, толерантність [21].

Велике значення для розвитку рухової активності дітей на уроках музики мають музичні ігри, в яких педагог, звертаючись до одного з учнів, пропонує виконати в ігровій формі провідну роль. Використання на музичних заняттях ігрових ситуацій, ігрових прикладів і музично-дидактичних ігор дає можливість захопити, зацікавити дітей. Фронтальне використання музично-дидактичних ігор на уроках музики − це ще один прийом активізації уваги дітей. На уроці проводиться дидактична гра: учням з особливими освітніми потребами роздаються картки з ритмічним малюнком музичного твору. Учитель програє пісеньку, щоб прослуховувався ритм мелодії. Діти повинні визначити, у кого ритмічний малюнок відповідає програному.

Музичні ігри, пісні-інсценування, музично-ритмічні вправи викликають у учнів і старших, і молодших класів інтерес, діти пожвавлюються, намагаються виконати запропоновані вправи з урахуванням своїх можливостей і здібностей. Всі музичні завдання розвивають у дітей з особливими освітніми потребами самостійність.

Необхідно у дітей з особливими освітніми потребами розвивати і творчу активність, яка проявляється в їх здібностях безпосередньо реагувати на музику рухом в вільних видах діяльності.

Під впливом навчання вони все більш свідомо і точно, по-своєму, змінюють характер знайомих рухів відповідно до характеру музики. Нарешті, вони самі створюють рухи, які виявляють їх сприйняття музики.

Застосовуючи ці методи, помічаємо, що діти запам’ятовують в першу чергу те, що діє на їхні почуття. Тому найбільш ефективними принципами активності на уроках музики вважаємо наступне: насиченість заняття матеріалом (навчально-наочним і музично-дидактичним); динамічність уроку; зацікавленість дітей уроком; емоційність піднесення матеріалу; диференційований підхід до кожної дитини.

Опираючись на ці принципи, використовуючи методи і прийоми навчаємо дітей бути організованими, дисциплінованими, ініціативними та активними.

Я І МИСТЕЦТВО

Інтегрований урок з музичного і образотворчого мистецтв в 6 класі

Автор: Маріуца Ю.Г.,

вчитель музичного мистецтва;

Півторак С.В.,

вчитель образотворчого мистецтва.

Мета: поєднати музику з живописом; закріпити виконання вивчених музичних творів; удосконалити техніку роботи аквареллю; розширити знання і навички гри на музичних інструментах; розвивати вокально-хорові здібності: дихання, інтонацію; розвивати асоціативне мислення, уяву; виховувати почуття прекрасного, «відчуте» мистецтво.

Обладнання: музичні інструменти: фортепіано, акордеон, скрипка, флейта, бубен, ложки, барабан, маракаси, трикутник; фотоілюстрації, виставка дитячих робіт, схема, роздатковий матеріал.

Тип уроку: інтегрований.

ХІД УРОКУ

1. Організація початку уроку:

1. Привітання із учнями.

2. Вступна бесіда.

Вчитель. Найвища цінність нашого суспільства – це людина, її характер, настрій, емоції, почуття. На дошці схема «Зв’язок людини з різними видами мистецтва» (рис 2.29).

З якими галузями мистецтв в житті ми зустрічаємося?

Рис. 2.29. Галузi мистецтв в житті людини

Вчитель: Сьогодні ми поговоримо про взаємовплив музики і живопису з людиною.

Оголошення теми та завдань уроку

Завдання:

1) Поєднати музику з живописом.

2) Визначити характер в творах музичного та образотворчого мистецтва, поява яких спричинена життям людини?

3) Розширити знання про музичні інструменти і відчути тембровий колорит музичних інструментів.

Розспівування класу

1. Поспівка «Ехо» − показати динамічні відтінки (фото 10). На фото синім кружечком відмічено ученицю з особливими освітніми потребами.

2. Канон «А вже красне сонечко припекло» − спів на два голоси.

Фото 10. Розспівування дітей

Виконання музичних творів.

Повідомлення учня з особливими потребами:

У давніх слов’ян рік починався весною з відродженням навколишньої природи, з пробудженням матері-землі від зимового сну, з першою оранкою і сівбою. Весну зустрічали радісно й пишно, з піснями, танцями, іграми. Ці пісні назвали веснянками. Веснянки мали «закликати» весну та добрий урожай. Окремі танцювальні рухи навіть нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння тощо. У західних регіонах України веснянки називають гагілками, гаївками.

Виконання веснянки «Прийди, весно!» (фото 11). На фото синім кружечком відмічено ученицю з особливими освітніми потребами.

Завдання: описати характер веснянки, користуючись словником.

Грайлива, іскриста, промениста, весела, яскрава, усміхнена, світла, блискуча, святкова, дзвінка, сяюча, соковита, жвава, барвиста, життєрадісна.

Фото 11. Виконання «Веселкової пісні»

Вчитель: Чи відчуваєте ви, виконуючи веснянку, прихід весни в рідний край? Назвіть пісню про рідний край. Що піднімає настрій слухачам більш яскраво – слова чи музика?

Перехід до живопису

Вчитель: Живопис складається із 5-ти головних елементів: це передача форми, кольору, світла, матеріалу, простору.

Враховуючи особливість нашого уроку, сьогодні ми працюємо з одним із цих елементів – кольором.

Мета нашої практичної роботи – поєднати музику і живопис.

В ході слухання музики, учні передають у малюнках свої враження, думки, асоціації, які виникають під час слухання музики засобами живопису. Вчитель наголошує, що у роботах учнів має спостерігатись певна умовність, світ казок, мрій, фантастичних образів, стихійні сили природи (фото 12). На фото синім кружечком відмічено учня з особливими освітніми потребами.

Фото 12. Учні працюють над малюнками в ході слухання музики