Які обмеження стратегічного управління є, на ваш погляд, найбільш суттєвими та чому все ж його доцільно застосовувати на ринково орієнтованих підприємствах?

По-перше, організація може звести до мінімуму негативні наслідки фактора невизначеності майбутнього.По-друге, підприємство має змогу зосередитися на вивченні чинників зовнішнього середовища, що формують зміни, і відповідно пристосуватися до них.По-третє, фірма може отримати необхідну базу для прийняття стратегічних і практичних рішень.По-четверте, організація стає більш керованою, бо завдяки стратегічним планам є можливість порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями, конкретизованими у вигляді планових завдань.

На жаль, стратегічне управління не може бути універсальним для будь-яких ситуацій і задач. Воно має такі обмеження.1. Стратегічне управління не дає змоги точно та детально передбачити майбутнє.2. Стратегічне управління не можна звести до сукупності правил,процедур, схем діяльності. Воно не дає рекомендацій, що та як робити, виконуючи певні завдання в різних ситуаціях. Кожен менеджер розуміє та реалізує стратегічне управління по-своєму.3. Процес стратегічного управління потребує величезних зусиль,чималих витрат часу та ресурсів.4. Різко збільшуються негативні наслідки помилок стратегічного передбачення та вибору.5. За стратегічного управління часто забагато уваги приділяютьстратегічному плануванню. Проте розробка стратегічного плану не настільки важлива. Головне — це реалізація стратегічного плану, проведення змін, що призводить до спротиву персоналу та відбувається зі значними складнощами.

Чи є відмінність між адаптацією та керованим розвитком підприємства? Які концепції управління більш прийнятні для великих і середніх організацій?

Адаптація – це здатність своєчасно проводити адекватні зміни для корекції діяльності підприємства у відповідності до вимог зовнішнього середовища. Метою адаптації є забезпечення виживання та ефективного функціонування підприємства в умовах зовнішнього мінливого середовища, досягнення стратегічної стійкості господарюючого суб’єкта. Адаптація є складним процесом, що має здійснюватись у відповідності до певних принципів.Основними принципами адаптації є: • комплексність – передбачає врахування усіх сфер та аспектів діяльності підприємства; • системність – зумовлює необхідність застосування системного підходу до вивчення, аналізу та запровадження заходів по адаптації; • результативність – передбачає наявність кінцевого результату процесу пристосування; • ефективність – передбачає оцінювання бюджету адаптації та його порівняння з можливими втратами підприємства у випадку відсутності проведення заходів; • стратегічна спрямованість – орієнтація на забезпечення стійкості підприємства у довгостроковій перспективі; • контрольованість – враховує наявність контролю на усіх етапах проведення адаптаційних змін; • принцип основної ланки - передбачає орієнтацію на першочерговий пошук і розв’язання основної проблеми.

Під керованим розвитком підприємства слід розуміти виділену в складі підприємства систему, в якій об’єднані процеси реструктуризації та реінжинірінгу, інноваційні та інвестиційні процеси, що ведуть до кількісних та якісних змін у всіх функціональних галузях підприємства, а також контури управління на основі зворотніх зв’язків, де вирішуються звдання стратегічного й тактичного управління, а також запускаються механізми самоорганізації оперативного управління розвитком

9.Від чого залежать перелік і зміст етапів стратегічного управління? Користуючись рис. 1.5, визначте, які елементи стратегічного управління існують на українських підприємствах, а яких — їм бракує й чому? Обґрунтуйте свою відповідь.

10. Що треба зробити керівникам організацій та підприємств України, щоб перейти до стратегічного управління розвитком? Чи в змозі вирішити питання впровадження стратегічного управління поодинока організація?

Які основні тенденції в Україні сприяють (протидіють) існуванню стратегічного управління? Чим пояснюється зміна завдань управління, що постають перед керівниками різних за рівнем систем управління?

На вибір тенденцій в Україні та системи управління впливають такі найсуттєвіші особливості стратегічного управління: юридичний статус та форма власності; галузева належність та профіль; різноманітність ринків, що їх обслуговує підприємство, рівень та особливості конкуренції; розмір виробничого потенціалу; безпосереднє оточення; тип організації, а також організаційно-економічного механізму функціонування та управління.

12. Назвіть та охарактеризуйте сучасні концепції підприємств. Яке місце займають концепції побудови організацій у теорії та практиці управління?

Сформулюйте причини переходу від розуміння підприємства як «закритої» системи до «відкритої» системи. Чому у визначеній концепції підприємства, яка застосовується у стратегічному управлінні, воно розглядається як «відкрита» матеріально-речовинна та соціально-економічна система?

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА «ЗАКРИТОГО» І «ВІДКРИТОГО» ТИПУ ОРГАНІЗАЦІЇ

Кожне підприємство чи організація є унікальною, «відкритою» системою, що має певні особливості, які відрізняють одне підприємство від іншого. Однак кожне з них є соціально-економічною системою, а отже, має загальні риси. До цих загальних характеристик відносять: – використання основних елементів виробництва (предмета, засобів праці та праці) і основних функцій управління; – змінність окремих параметрів і системи загалом упродовж періоду існування; – здатність до формування власної поведінки, унікальність, нерідко — непередбачуваність її в конкретній ситуації; – здатність адаптуватися до змін у середовищі, встановлювати ефективні зв'язки;– здатність до протидії тенденціям, які можуть зруйнувати систему; – властивість змінювати структуру й механізм функціонування на власний розсуд; –здатність і спрямованість на цілевстановлення та цілереалізацію.