Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Людський фактор та права доступу

Проте, незважаючи на те, що ПрРОЕ буде приведено в дію, коли перший раз в історії будуть встановлені певного роду економічні та соціальні передумови, які будуть посилювати стійкість, людську солідарність, емпатію та спільне користування в глобальних масштабах, що буквально поєднає людську сім’ю спільними інтересами, певного роду проблеми, включаючи проблеми поведінки, будуть існувати завжди.

В процесі розвитку людини мають місце непередбачувані елементи. Значну їхню кількість, а також комплексні екологічні та біологічні впливи, які створюють нашу персоналізовану форму, розуміння та схильності, досить важко зрозуміти до певного рівня абсолютизму у їх причинно-наслідкових зв’язках. Ми просто не можемо врахувати всі відповідні фактори. В той час як багато вже було вивчено про фактори впливу на людей і те, як певні речі повинні або не повинні відбуватися впродовж розвитку людини оскільки вони мають статистично передбачувані наслідки щодо поведінки, завжди існує можливість того, що щось, що перебуває за межами контролю сім’ї чи суспільства піде не так (810). Ми можемо назвати це «людським фактором».

Поточний соціальний порядок, який, знову ж таки, побудований на орієнтованих на ринок, керованих дефіцитом, конкурентних передумовах економіки, має величезний правовий апарат, щоб контролювати людську поведінку. В новому підході, ми ймовірно могли б очікувати зменшення таких «кримінальних» актів на 90-95% оскільки переважна більшість «злочинів» пов’язана з грошима, торгівлею та власністю. Ці самі ідеї більше не є актуальними у пост-дефіцитній моделі, тому що в ній не існує основи для таких проблем в загальному. Вони вилучені з системи.

 

810 Рекомендується до перегляду есе «ОСТАННІЙ АРГУМЕНТ: ПРИРОДА ЛЮДИНИ» та есе «ВИЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я».

 

Тим не менше, цей «людський фактор» як і раніше може генерувати неочікувані обставини та проблеми, які вимагають соціально прийнятного напряму дій. Простим прикладом є психічні розлади, які можуть розвиватися повільно протягом певного часу та досить неочікувано. Ця проблема є медичною і вона повинна вирішуватися як медична. Тут повинна мати місце група волонтерів, які допоможуть вилікувати того, хто є хворим у контексті поведінки, і які ні чим відрізняються від тих, хто працює у інших областях соціальної підтримки. Тим не менше, така команда буде значно відрізнятися від грубої ідеї «поліції» або «охорони», які ми можемо спостерігати сьогодні. Точно так же звичайно не буде і тюрем, які існують сьогодні для негуманного виправлення та покарання (811).

Навіть у випадку «пристрасті до злочинності» і тому подібного, коли індивідуум не може контролювати свої шкідливі вчинки, найгіршим сценарієм була б ізоляція. Подібно до того як ми б піддавали карантину людину з вкрай заразливим, інфекційним захворюванням, що становила б серйозну загрозу, та сама логіка застосовувалася б для того, щоб стримувати людей, які становлять поведінкову загрозу для інших, де припускався би подібний сценарій, - лише в цьому випадку така ізоляція була би гуманною і відбувалася заради досліджень. Всі відхилення у поведінці, незалежно від того чи є вони за своїм походженням біологічними чи набутими в результаті розвитку, мають певний вид першопричини і наскільки б складними вони не були, лише подальші дослідження можуть стати джерелом для їх вирішення.

На більш помірному рівні, як наприклад у випадку з дітьми у підлітковому віці, які, при загальному відкритті для себе світу та на бунтарській стадії розвитку ведуть себе соціально агресивним шляхом у своєму експериментуванні, досягає кульмінації інший вид розуміння, коли суспільство може зібратися разом для оцінки характеру проблеми та для того, щоб працювати як суспільство над стриманням такої поведінки. Так само як сьогодні в Західному світі поводяться із неповнолітніми, враховуючи відсутність кримінального засудження у більшості випадків, тут може забезпечуватися такий самий тип суспільної оцінки, який ймовірно стане природним для будь-якої сім’ї або місцевого регіону.

Тим не менше, в деяких випадках, може виникнути необхідність у системі прав певного типу коли мова йде про доступні товари. Іншими словами, тут може бути корисною проста правова система, яка буде зосереджена не на правах власності, а на правах доступу.

Уявіть собі сценарій, коли індивідуум паркує свій велосипед без замка прямо на вулиці при вході в будинок. Цей велосипед був зареєстрований місцевою бібліотекою розподілу для персонального використання. Потім, випадковий перехожий, який кудись дуже поспішає, але знаходиться далеко від бібліотеки розподілу, бачить цей велосипед і приймає неналежне рішення забрати його, щоб поїхати туди куди йому потрібно. Це є несумлінним та брутальним актом.

У системі власності, це б назвали «крадіжкою». В системі доступу, це може мати іншу назву, як наприклад, «порушення доступу». Тяжкість такого вчинку є зовсім іншою і це скоріше неприємність аніж злочин. У системі доступу, первинний споживач просто отримав би новий велосипед та рухався б собі далі, без ніяких незручностей, в той час як особа, яка взяла велосипед можливо просто покинула б його після використання, оскільки тут не існує цінності для перепродажу, а отже немає сенсу його собі залишати. Проте, це не означає, що такий акт повинен ігноруватися і залишатися непоміченим при такому порушенні доступу, оскільки така поведінка, наскільки б рідко вона не траплялася, повинна отримати визначення, щоб служити формою для діючої освіти. Це не відрізняється від того як люди сьогодні вивчають основи порядності, поваги та етикету.

 

811 Це може звучати як утопічний крок для суспільства в поточному кліматі, але цю тенденцію можна на початковому етапі спостерігати в певних суспільствах сьогодні, як наприклад у Нідерландах та Швеції, де тюрми закриваються через винятково низький рівень злочинності. Для довідок:

http://www.theguardian.com/society/2013/dec/01/why-sweden-closing-prisons & The Netherlands:

http://jcjusticecenter.com/2013/09/14/netherlands-closing-19-prisons-due-to-lack-of-criminals/

 

Тому, замість прав власності, можуть встановлюватися прості права доступу, щоб запобігати такій поведінці. Іншими словами, будь-яка особа, яка отримує речі через систему буде мати права доступу до цих речей протягом часу їх використання і якщо інша особа приходить і забирає ці речі, то це є правопорушенням. Для того, щоб посилити запобігання таким діям у подальшому спочатку буде застосовуватися попередження. Якщо з часом такі дії будуть продовжуватися, то це може призвести до тимчасового обмеження доступу до певного роду товарів для особи, яка чинить такі правопорушення.

В дійсності, це може розглядатися як «ляпас по рукам» для того, щоб по суті не бути надокучливим та брутальним. Тим не менше, якщо особа буде повторювати це знову і знову, це може набути ролі психічної хвороби, як певного роду імпульсивний розлад поведінки і в такому разі тут може вступати в дію медичний контекст. Але, знову таки, цей тип поведінки буде відбуватися надзвичайно рідко і він буде серйозною проблемою. Тим не менше, такі можливі міри повинні бути зрозуміті, оскільки це не утопія. Також потрібно зазначити, що у якості первинної запобіжної стратегії завжди шукаються технічні рішення для того, щоб виключити будь-які проблеми такого роду.

Антикризовий менеджмент це інше питання. Так само як ми маємо добровольчий відділ пожежної охорони у більшості міст Америки, який живе своїм нормальним життям допоки не отримає виклик при надзвичайній ситуації, такий самий підхід може працювати і у випадку природного лиха або актів екстремальної поведінки, як наприклад у випадку поведінкового насильства. У випадку землетрусу, повені, торнадо і тому подібного, у кожному випадку суспільство буде зазвичай мати свій план для того, щоб гарантувати відповідне поводження. Такі приготування можуть так само виходити за регіональні межі, коли плани дій у надзвичайних ситуаціях узгоджуються на глобальному рівні для того, щоб знати як решта світу може надати допомогу у випадку якщо даний регіон буде мати важкі проблеми. Це насправді схоже на те, як вже сьогодні працюють міжнародні спільноти при наданні допомоги у кризових ситуаціях, коли такі проблеми трапляються.

В загальному, ми можемо до великої міри робити припущення стосовно всіх цих ідей та мір по вирішенню проблем, але основні передумови, які приводяться в дію за допомогою ПрРОЕ, значною мірою зменшать поширеність та тяжкість кожної такої проблеми і про це дуже важливо пам’ятати. Наприклад, будинки, побудовані у схильних до землетрусів регіонах будуть розроблятися таким чином, щоб витримати ці землетруси наскільки це можливо. Це дуже важко реалізувати у сучасному світі через пов’язані з цим високі фінансові витрати, оскільки тут є необхідними глибокі перевірки. Такі перешкоди більше не будуть існувати, тож буде відбуватися відповідне, технічно точне будівництво та створення інфраструктури для того, щоб забезпечити якнайменшу кількість пошкоджень у випадку такого природного лиха.

 

Стиль життя

З розвитком технологій та еволюцією наукового розуміння, змінюється і культура. Це є тенденцією історії. З експоненціальним розвитком технологій, які базуються на інформації, а отже і прикладних до них технологій, які виникають згодом, кожне покоління розвиває нові цінності, асоціації, значення та вирази. Уявімо собі, що ми проснулися одного ранку в ПрРОЕ – один день такого життя:

Ви як правило прокидаєтеся під тихенький гул помірного трафіку та магнітопланів, які шмигають по місту. Маючи любов до високих краєвидів, Ви підіймаєтеся з ліжка на 20му поверсі простого, проте елегантного, сформованого екструзією квартирного комплексу, який конвертує все сонячне світло в енергію через фотогальванічну фарбу на всьому його зовнішньому каркасі. Ви маєте швидкоплинний момент, щоб намилуватися такою реальністю, в той час як сонце, пробиваючись крізь вікна, витісняє посилену тривогу із Вашого ранкового ступору.

При виході, Ви згадуєте про Вашого двоюрідного брата, який близько двадцяти років тому брав участь у глобальній, запущеній університетом ініціативі, де шукалася можливість удосконалити цю технологію фарби до такого рівня ефективності, який ніхто ніколи до цього не бачив. За лише декілька років співпраці, ця фотогальванічна фарба досягла 90% енергетичної ефективності, що зробило її придатною для застосування практично в будь-якій структурі. Ви пам’ятаєте радість та задоволення, які відчував Ваш кузен коли його команда була в перших рядах на момент коли людство досягнуло такого прориву. Це було щось на зразок ейфорії, яку відчувають гравці футбольної команди після того, як був забитий гол.

Повільно фокусуючись, коли Ваші зіниці знаходять баланс із вражаючим світлом, Ви виглядаєте у вікно і помічаєте велетенську машину, підвішену на певного роду кран, яка повільно додає нові секції до цієї самої будівельної конструкції, частиною якої є і Ви. Майже ніби магічним способом, машина може формувати із на перший погляд нібито рідкого пластику нову конфігурацію апартаментів і приєднувати таку створену форму до вже існуючої конструкції. Тихо, безпечно та дивно за допомогою дуже малої кількості частин, при цьому поряд немає жодного техніка, навіть хоча і ймовірно хтось таки десь відстежує цей процес. Блимаючий та скануючий датчик світла на велетенській машині дозволяє припустити, що вона розуміє все, що робиться навкруги та все, що їй потрібно робити.

Поглянувши далі навколо горизонту міста, Ви вловили безпосереднє відчуття синергії з природою. Місто не має незграбної концентрації або дисбалансу. Здається, що спритні транспортні системи, що зростають поруч і які дійсно є високотехнологічними, непомітно зливаються з рослинністю, озерами та каналами. Раптово, Вам кидається у очі картина, що висить на стіні поруч з вікном. Це старий архівний знімок майже того ж виду, але який був сфотографований багато-багато десятків років назад, в часи, які сучасні люди тепер називають «останнім темним століттям».

В цьому знімку відчувається напруженість, застій та розбрат. Видно довгий потік автомобілів на смузі грубого бетонного шосе, яке проходить на задньому плані через усю картину і виходить за її рамки. Зі своєї історичної освіти Ви пам’ятаєте, що в ті часи грошова практика створювала примус і розбрат, де люди набивалися в міста у пошуках зайнятості, а отже щоб отримати гроші для того, щоб купити якісь речі та вижити. Потім Ви думаєте наскільки все насправді змінилося, відчуваючи прикрість за ту примітивну культуру та почуваючись щасливим, що Ви народилися у свій час. Звісно, розуміючи, що Ви також живете у швидкоплинну епоху, оскільки час рухається вперед, Ви надалі намагаєтеся уявити які аспекти Вашого сьогоднішнього життя будуть вважатися застарілими у майбутньому.

Відчуваючи голод, Ви заходите до кухні у Вашій квартирі. Це цілком новий дизайн, який Ви ніколи до цього не бачили. В той час як концепція систем та інтерес до поєднання і уніфікації індустріального дизайну часто згадувалися у Ваших освітніх матеріалах коли Ви були студентом інженерного факультету, Ви помічаєте передовий рівень ефективності, який був на сьогодні досягнутий. Кухня це одна одиниця. Посуд та вироби розроблені під процес мийки й розсташування, який вбудований сюди безпосередньо. Коли з’являється брудна тарілка, вона ставиться у відділення, яке вже розуміє природу попередньо розробленої тарілки і обробляє цю тарілку певним очищаючим паром та ультрафіолетовою формою, яка також її стерилізує. Автоматично, тарілка потім повертається у відповідне місце диспенсера на поличці для її подальшого використання. Складається враження ніби кухня є однією великою уніфікованою машиною.

Тим не менше, перевіряючи холодильник Ви усвідомлюєте, що Ви забули забрати провізію для Вашого короткочасного перебування. Спочатку Ви роздумуєте над тим чи не піти вниз на нижчий рівень, щоб забрати свою провізію і повернутися, але потім все-таки вирішуєте, що час прогулятися, тож Ви захопите щось по дорозі в кафе. Коли Ви виходите з квартири, Ви проводите ключем доступу по панелі керування, щоб підтвердити свій остаточний вихід, а потім шукаєте поглядом на панелі керування кнопку «очистити». Після хвилинного збентеження, Ви врешті усвідомлюєте, що квартира проектувалася із системою часового датчику руху для того, щоб очищатися автоматично коли не буде виявлено ніякого руху.

Потім Ви помічаєте робота CF6 в кутку і робите паузу, вражені тією технічною майстерністю, з якою робот розуміє точну природу простору, до чого речі належать, а до чого ні, повністю запрограмований з абсолютною просторовою 3D поінформованістю, щоб очищати і упорядковувати все в квартирі. Вам складно уявити як можна було робити таку повсякденну важку роботу декілька поколінь назад.

Виходячи з квартири, яка насправді є тимчасовим доступним місцем розташування, яке Ви «взяли на прокат» через онлайн сервіс, Ви потім заходите до коридору і майже стикаєтеся з підстаркуватим чоловіком, який рухаючись досить швидко впускає маленький портативний комп’ютер. Ви розумієте, що він є одним із управляючих квартирного комплексу. Ви допомагаєте йому підняти комп’ютер і він щедро вибачається. «Дуже прошу вибачення» - вигукує він. «Ми маємо проблему із CF6 на 12 рівні, тож мені потрібно перезавантажити його». «Добре, що ми завжди маємо кілька резервних копій для кожної кімнати!».

Ви люб’язно дякуєте йому за те, що він добре доглядає за цим місцем і продовжуєте свій шлях швидко повертаючись спогадами до того історичного фото у кімнаті, яку Ви залишили. Багато років назад, відчуття вкладу у людей завжди було пов’язане з грошима. Вони мали «роботу», як вони це називали. Сьогодні, професія людини це справа вибору, чому також сприяє базове відчуття соціальної відповідальності. Наше суспільство спроектоване таким чином, щоб дбати про нас як про одне ціле, то ж чому ми не повинні дбати про саме суспільство у відповідь? Людина, яка щойно пройшла біля Вас підтримує цю будівлю, тому що вона насолоджується тим, що допомагає іншим і оскільки йому самому потрібно працювати лише декілька годин на тиждень, щоб виконувати цю роль, він вважає свій волонтерський час корисним і це не є для нього тягарем із відчуттям щастя допомагати іншим людям, які дуже цінують його вклад. Це допомагає йому більше відчувати себе частиною суспільства.

Виходячи з будинку, Ви бачите, що на вулиці вирує рух. Ви помічаєте на розі витончене французьке кафе у стилі ретро і подумки смієтеся про себе над безглуздою, проте милою ностальгією. Ви заходите туди і сідаєте за маленький столик у кутку, чемно посміхаючись сім’ї, яка переходить Вам дорогу. Усвідомлюючи, що Ви не вкладаєтеся в час, оскільки Ви маєте сісти на поїзд, щоб попасти на конференцію, що проходить декілька сотень миль звідси, Ви набираєте просте замовлення у кіоскному меню в центрі столу. Чай і вафлі. Після підтвердження відправки Ви не можете не помітити легку вібрацію позаду Вашої голови.

Оскільки Ваш дідусь був інженером, який допомагав розробляти оригінальну автоматизовану систему кухні, Вам це стає цікавим, оскільки за звичайною традицією пункти обробки ставилися вище і по центру в просторі. Здається, що у цій вузькій зоні є певні обмеження, то ж вони сховали його в стороні. Через дві хвилини, на столі загорілася червона лампочка подаючи сигнал, що Ваше замовлення готове. Скляні двері, що розташовуються у верхній частині столу, відкрилися і з них конвеєр подав Ваш чай та вафлі. Ви забрали тацю і прийнялися бігом їсти сподіваючись не пропустити свій потяг. Як тільки Ви закінчили, Ви засунули тацю назад у отвір і він закрився для очистки.

Коли Ви вишли з кафе, Ви не могли не помітити бирку на якій зображено силует жінки з тацею, яка нібито схиляється над столом. Спочатку це зображення Вас спантеличує, але потім Ви згадуєте, що в історії був час, коли люди були рабами інших людей, прислужуючи таким чином. До того, як з’явилися автоматизовані ресторани, люди фактично витрачали свій потенціал чекаючи один на одного, розносячи їжу вручну та приймаючи замовлення. Знову ж таки, Ви почуваєтеся щасливим, що Ви народилися у свій час.

Повертаючись на вулицю Ви розумієте, що Ваша прогулянка вийшла досить довгою. Розмірковуючи та застрибуючи до трамваю на магнітній подушці, який постійно циркулює по місту як гігантський черв’як, Ви вирішуєте, що він ймовірно ним буде їхати досить довго. Тож, Ви пробиваєтеся на паралельну вулицю, по якій шмигають автоматизовані автомобілі по своїх указаних траєкторіях. Ви дістаєте свій мобільний телефон, який має спеціальну програму пов’язану із регіональною транспортною системою і біле таксі швидко реагує на Ваш виклик зупиняючись на розі. Ви сідаєте на передньому кріслі таксі і усно називаєте адресу. Машина голосом підтверджує Ваш запит і Ви вирушаєте.

Прибуваючи на вокзал Ви виходите з таксі і продовжуєте свій шлях. Рухаючись повільно Ви помічаєте поряд з Вами людину, яка подорожує з дуже великою сумкою. Це Вас спантеличує. Це здається таким обтяжуючим та непотрібним. Ви запитуєте себе для чого комусь потрібна така велика сумка коли всі базові речі можна знайти у будь-якому місті світу під замовлення. Ідея багажу виглядає незграбною та дивною. Проте, до того як Ви знаходите момент, щоб задуматися над цим глибше, чоловік попереду Вас раптово падає на підлогу.

Миттєво починає збиратися натовп, щоб побачити чи можуть вони чимось можуть допомогти. Оскільки Ви знаходитеся найближче до нього Ви помічаєте ознаки серцевого нападу. Хоча це в світі відбувається надзвичайно рідко у Ваш час, проте все таки вони інколи трапляються. Дістаючи свій мобільний телефон Ви набираєте номер 331 із підписом «медик». Таким чином висилається миттєве повідомлення про надзвичайну ситуацію місцевій команді волонтерів, які треновані для того, щоб надавати медичну допомогу, а також координати місцезнаходження через GPS. Впродовж кількох хвилин прибуває команда і починає працювати над тим, щоб врятувати життя чоловіка. Чоловіка, який ще дихає кладуть на автоматизований транспортний засіб швидкої допомоги, який мчиться до місцевого госпіталю. Стурбовані подальшою долею бідного чоловіка, Ви збираєтеся і продовжуєте свій шлях спізнюючись навіть ще більше ніж раніше.

Врешті дістаючись свого потягу Ви заходите в нього і сідаєте. В момент двері закриваються і Ви видихаєте з полегшенням. У Вашому кріслі є розважальний центр із медіа-інформацією на замовлення. Як тільки потяг починає прискорюватися Ви раптом пригадуєте, що Ваш племінник нещодавно створив художній фільм про міграцію китів, але Ви не можете пригадати його назву. Враховуючи, що цей медіа-центр має зв'язок буквально з усім медіа-матеріалами, які коли-небудь були створені в людській історії, оцифровані та поміщені в одну доступну базу даних, у Вас виникає ідея пошукати його серед мільйонів інших фільмів.

Раптом Ви пригадуєте! Тож, Ви вводите назву і знаходите його. Тим не менше, Ви пам’ятаєте, що Ваша подорож складає лише близько 275 миль, тож Ви знаєте, що Ви не дуже багато продивитеся, оскільки цей магнітоплан їде зі швидкістю близько 3000 миль на годину. Вам пощастить, якщо Ви проглянете хоча б 8 хвилин цього фільму. Тож, замість того, щоб псувати собі враження від фільму, Ви вирішуєте пройтися по деяким заміткам, які Ви взяли із собою на конференцію. Тема конференції – «Тераформація». Людство проявляє неабиякий інтерес до подальшого вивчення ідеї заселення космосу і ця конференція буде присвячена потенціалу, який є в наявності на даний момент.

Тим не менше, то того як Вам вдається все добре обдумати, Ви прибуваєте на місце Вашого призначення. Ви виходите із потягу і заходите на станцію. Ви розумієте, що Вам потрібне певне обладнання для деякої програмної роботи, яка буде розглядатися на конференції, то ж Ви вирушаєте до місцевої технологічної бібліотеки. Вам потрібен універсальний ноутбук і серія карт пам’яті для того, щоб робити замітки та працювати з ними після завершення конференції. Ви заходите до бібліотеки і відчуваєте вібрацію на Вашому телефоні. Ви витягуєте його і бачите допитливе повідомлення, яке вітає Вас у цьому регіональному технологічному центрі і запитує чи потрібна Вам якась допомога у пошуках.

Це збентежує Вас спочатку, але потім Ви згадуєте, що мережа бібліотек у цьому регіоні нещодавно була оновлена для того, щоб забезпечити роботу універсальної системи розпізнавання, використання якої полегшується програмою на телефоні, яку Ви встановили раніше коли користувалися іншою бібліотекою в цьому самому регіоні декілька років назад. Ви забули про це. «Як це зручно!» - думаєте Ви. Ви описуєте ноутбук та карту пам’яті, які Вам потрібні і отримуєте у відповідь профілі продуктів. Ви вибираєте той, який є правильним. Як тільки Ви все підтверджуєте, з’являється візуальна карта бібліотеки, на якій показано Ваше місцезнаходження та розташування області, в якій знаходяться товари, які Вам потрібні. Ви прямуєте до цієї області і перевіряєте ці речі. Потім, Ви виходите із бібліотеки, знову сідаєте до автоматизованого таксі та вирушаєте на конференцію.

Через декілька годин конференція закінчується. Ви сповнені натхнення, виснажені та голодні, оскільки забули поїсти вже протягом більшої частини дня. Ви вирішуєте, що італійська кухня припала би Вам до смаку. На щастя, Ви помічаєте, що такий ресторан розміщується якраз за декілька кварталів нижче, тож Ви вирушаєте до нього. У Вас задзвенів телефон. Це Ваш товариш із Вашого рідного міста. Він стверджує, що з’явилася проблема з одним із трубопроводів харчового виробництва і що він не може відреагувати на неї, бо наразі має свою власну персональну надзвичайну ситуацію. Ви кажете йому, що зайдете в інтернет, щоб перевірити стан системи, а потім повернетеся до нього.

Ви швидко заходите в італійський ресторан і займаєте місце за маленьким столиком. Це досить неспокійна ніч, тож тут трохи більш шумно ніж Вам би того хотілося. Ви витягуєте ноутбук, який має постійний супутниковий інтернет-зв'язок і заходите до основної технічної ЕОМ відповідного регіону для того, щоб перевірити стан помилки. Тепер Ви досить впевнені, що виникла проблема електропостачання у п’ятому секторі будівлі автоматизованої вертикальної ферми у північному регіоні. Ви викликаєте цифрове зображення фізичного плану на якому за допомогою певного роду колоризації показано лінію кабелю, яка роз’єднана з перетворювачем електричної енергії. Стикаючись із цією проблемою у минулому, оскільки Ви наглядаєте за харчовим виробництвом цього регіону уже близько восьми років, Ви відчуваєте полегшення, оскільки цю проблему можна вирішити дуже просто.

За допомогою кількох натискань на кнопки, модульний робот CR9 на фермі тепер переходить під Ваш контроль. Завдяки можливості такого віддаленого контролю Ви можете скерувати машину до проблемної області та з’ясувати проблему. Цей робот, так само як і той, який Ви раніше мали у своїй квартирі, яку Ви брали на прокат, має повне уявлення про всі фізичні та технічні системи, які знаходяться у експлуатації. 3D-модель заводу та його інфраструктурний дизайн буквально запрограмовані у цих роботах CR9 і все, що їм потрібно, так це незначне орієнтування зі сторони команди управління і він швидко приступає до роботи, щоб вирішити проблему. Як тільки робот CR9 добирається до місця, він швидко і ясно розуміє проблему та починає замінювати поганий кабель живлення. Через кілька хвилин проблема вже вирішена. Ви віддзвонюєтеся своєму товаришу і він люб’язно дякує Вам за Вашу допомогу.

Тепер, надзвичайно голодні, Ви хутко прямуєте до кіоскного меню та шукаєте там найбільшу порцію пасти, яку Ви можете знайти! Ви також вводите в замовлення міцний коктейль і воду та очікуєте. Десять хвилин пізніше механізм на столі відкривається збоку, подаючи на поверхню перед Вами Вашу їжу, про яку Ви так давно мріяли. Ви поглинаєте її. Зайняті їжею Ви не можете не помітити ніжне обличчя жінки, яка дивиться на Вас із кутка кімнати. Ви посміхаєтеся і вона підходить.

Вона запитує: «Як поживаєте?». Ви відповідаєте: «Досить добре. Ви тут менеджер?». Вона киває головою. Потім Ви починаєте розповідати їй як Ваш дідусь допомагав розробляти кухонну систему, яку вона використовує. Вона оживляється і каже: «Моя сім’я годує людей вже протягом дев’яти поколінь. Інколи я повертаюся в минуле і готую їжу сама, просто для задоволення!». Ви обоє смієтеся з ностальгією, порівнюючи цю ідею з тим, коли люди все ще вручну приводять до ладу старі автомобілі просто задля задоволення.

Після вечері та бесіди, Ви вирішуєте, що час завершувати цей вечір. Витягнувши свій телефон Ви визначаєте місцезнаходження доступної кімнати, що знаходиться через декілька будинків. Ви заходите в будівлю, отримуєте ключ-карту із автоматизованої ключниці на стіні, піднімаєтеся у свою кімнату та засинаєте. Життя продовжується.

 

 

ЧАСТИНА IV: РУХ «ZEITGEIST»

- СОЦІАЛЬНА ДЕСТАБІЛІЗАЦІЯ ТА ПЕРЕХІД -

 

«Я переконаний, що якщо ми хочемо стати на правильну сторону світової революції, ми… повинні пережити радикальну революцію цінностей… ми повинні швидко почати змінюватися від суспільства орієнтованого на речі до суспільства орієнтованого на людину. Коли машини та комп’ютери, мотиви прибутку та права власності розглядаються як більш важливі ніж люди, то велетенська трійка з расизму, крайнього матеріалізму та мілітаризму стає нездоланною (812)»

- Др. Мартін Лютер Кінг, молодший

 

Тенденції

Початок 21го століття відзначається як надзвичайно цікавий період часу. З однієї сторони ми бачимо багато очевидних та існуючих проблем, що, як буде обговорюватися в даному есе, показує посилення тяжіння в сторону негативних наслідків, як в екологічному так і в соціальому плані. Проте, з іншої сторони, орієнтація на їх рішення, яка є завжди присутньою та постійно посилюється, технічно проявляє такий великий потенціал зміни курсу на краще, що позитивні майбутні можливості видаються глибокими та безмежними.

Для звичайного спостерігача, ідея, що «найгірше скінчилося» стосовно еволюції людської культури може здаватися інтуїтивно влучною, в залежності від того в якій точці планети він проживає. Ми були свідками загального посилення людської тривалості життя, загального спаду у поведінковому насильстві (813), підвищення стандарту життя в цілому у Західному світі, разом із в загальному дозріваючою глобальною культурою, яка пробивала свій шлях крізь періоди сліпого фанатизму, сексизму, расизму та націоналізму, просуваючи вперед більш необхідну глобальну свідомість.

Проте, правда полягає в тому, що будь-який соціальний «прогрес», особливо що стосується підняття загального стандарту життя, яке відбувається завдяки нашій технологічній винахідливості, насправді розчиняється в межах шкідливої структури, яка тільки почала себе викривати в дійсності. Ці поверхневі проблеми мають науковий, а не ідеологічний характер. Факт полягає в тому, що ринковий капіталізм, незалежно від того, як Ви збираєтеся його регулювати або не регулювати, містить серйозні структурні пороки, які до тої чи іншої міри, будуть увіковічувати екологічне зловживання та дестабілізацію, а також нехтування людьми та роз’їдаючу нерівність.

Як було детально висвітлено в інших есе, ця концепція ринку та торгівлі проявляється із умов зовнішнього середовища, при яких всі матеріальні речі у світі розглядаються як такі, що перебувають у повсюдному дефіциті. Це створило конкурентну та неодмінно експлуататорську систему цінностей, яка породжує певні схильності у поведінці та покірливість, що розходяться з природним порядком реальності, відповідно до нашого сучасного екологічного та соціологічного розуміння (814).

Різниця між ефектом капіталізму сьогодні та в 16му столітті полягає в тому, що наша технічна здатність швидко прискорювати та посилювати цей конкурентний та експлуататорський процес винесла на поверхню наслідки, які просто не можна було розпізнати або навіть передбачити впродовж ранніх періодів. Сьогодні, ми спостерігаємо прояв цих раніше прихованих тенденцій у їх повній силі, а кінцевим результатом буде те, що те, що ми розглядаємо як прогрес сьогодні буде з часом ймовірно зруйновано силою

 

812 Джерело: Speech by Dr. King, 1967

(http://www.democracynow.org/2013/1/21/dr_martin_luther_king_in_1967)

813 Для довідок: Violence Vanquished

(http://online.wsj.com/news/articles/SB10001424053111904106704576583203589408180)

814 У якості відступу, важливо зазначити, що ринковий капіталізи не вважається єдиним коренем проблеми. Капіталізи є таким самим симптомом, породженим основаною на страху психологією, яка властива історичним умовам просякнутого дефіцитом суспільства.

 

несумісних шкідливих принципів капіталізму вищого порядку. Це як масивна приливна хвиля, яка довгий час була на підході, щоб вдарити об корабель і неважливо наскільки добре спроектований та організований цей корабель, він все одно не зможе протистояти цій силі природи вищого порядку.

Можливо, найбільш визначним прикладом цього є той факт, що практично всі системи підтримки життя перебувають в занепаді (815, 816). В дійсності не важливо скільки людей досягло бажаного, ідеального стилю життя вищих класів якщо це відбувається на основі нестійких методів. Це просто справа часу коли ефекти вичерпування ресурсів; втрати біорізноманіття та збільшення забруднення успішно знищать цю ілюзію. Більш того, в той час як це може бути правдою, що ми побачили спад насильства, масового геноциду, а також і багатьох нещасть, які є загальнопоширеними для глобальної війни, нам потрібно відійти назад ще більш далі і пригадати саму причинність, а не просто тенденцію зменшення. Якщо дефіцит ресурсів та гео-економічна стратегія була причиною більшості національних конфліктів у світі у минулому (чим вона в дійсності і була), тоді все, що потрібно це щоб такі передумови повторно матеріалізувалися. Швидкий занепад стосунків людини із середовищем її проживання за останні пару десятиліть знову ж таки готує для цього ґрунт.

За свідченнями деяких аналітиків, війна в Іраку 2003 року була війною за ресурси, а саме за нафту, і це дуже важко заперечувати якщо зважити всі докази (817). Немає сумнівів, що якщо світ стикнеться з реальним дефіцитом енергії, води, їжі та мінералів, в тій мірі в якій би він глибоко вразив економіки великих національних держав, ми б швидко повернулися до масової глобальної війни та масових нещасть, не згадуючи також масових громадянських заворушень. Сьогодні, всі головні супердержави, продовжують збільшувати озброєння та потужність зброї безсумнівно готуючись до таких подій (818).

На іншому рівні, майже парадоксально, саме ті речі, які допомагають суспільству підвищувати стандарт життя, наука та технології,також приводять його підвищену вразливість до руйнування. В той час як наука може, з однієї сторони, проливати світло на природні упорядкування, яких ми, як вид, повинні дотримуватися для того, щоб знайти баланс із середовищем нашого проживання та один з одним, вона може також використовуватися локально або у вузьких рамках, в межах контексту структури спотвореної мотивації, яку увіковічує ринок, щоб створити та прискорити руйнівні та негуманні наслідки. Атомна бомба це один з екстремальних прикладів такої реальності. Наша посилена, високотехнологічна здатність більш ефективно знищувати біорізноманіття, шляхом використання наших ресурсів та забруднення, є іншим прикладом.

У певному сенсі, швидкий розвиток науки та технологій заганяє суспільство в глухий кут. Це так, ніби наш вид крокує далеко назад на вершину трьохвимірного трикутника, що лежить на основі, а його края різко схиляються вниз як тільки його перетинаєш. Одна його сторона це негативне прискорення в соціальний та екологічний занепад, а інша це позитивне прискорення в епоху достатку, балансу, миру та прогресу. З рухом часу вперед, чим більше ми рухаємося до вершини, тим менше місця у нас залишається. В якийсь момент нам доведеться поступитися тією чи іншою стороною.

 

815 Для довідок: Data shows Earth's systems in decline

(http://www.bt.com.bn/science-technology/2011/08/01/data-shows-earthssystems-decline)

816 Для довідок: Study highlights global decline

(http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/4391835.stm)

817 Для довідок: Top REPUBLICAN Leaders Say Iraq War Was Really about Oil

(http://www.washingtonsblog.com/2013/03/top-republican-leaders-sayiraq-war-was-really-for-oil.html)

818 Для довідок: Water scarcity to drive conflict, hit food and energy, experts say

(http://www.trust.org/item/?map=water-scarcity-to-drive-conflict-hit-foodand-energy-experts)

Населення та ресурси

Статисти припускають, що на 2050 рік Землю будуть населяти більш ніж дев’ять мільярдів чоловік (819), головна кількість яких буде належати до країн, що розвивається. Це буде супроводжуватися значним посиленням попиту на (a) їжу, (b) воду, (c) енергію, та (d) мінерали й матеріальні ресурси. Ми обговоримо кожен з цих пунктів.

 

Відтворено з форуму експертів «Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)» 2009 року (820)

 

(a) Що стосується їжі, то немає недостатку в дослідженнях, які відображають, що наші традиційні методи виробництва їжі не зможуть навіть наблизитися до задоволення попиту на 2050 рік (821,822). За оцінками, потреби виробництва на 60і збільшаться на 110% (823), а враховуючи поточний індустріальний клімат, який має надзвичайно марнотратну та неефективну систему поставок, де марнується 30-50% усіх створених продуктів харчування (824), єдиним логічним очікуванням є посилення глобальної бідності та рівня голоду відповідно до відсоткового відношення населення. Тут навіть не беруться до уваги постійні заклики до більш стійких сільськогосподарських практик для того, щоб зупинити забруднення та ерозію грунтів, що принесе масу незручностей у випадку якщо такий тиск буде посилюватися, припускаючи, що традиційні методи основані на землі все ще будуть застосовуватися.

 

819 Джерело: World population projected to reach 9.6 billion by 2050 – UNreport

(http://www.un.org/apps/news/story.asp?NewsID=45165#.UtyMb2TTm2w)

820 Джерело: Global agriculture towards 2050

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-11

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...