Сценарій перший: демонтаж системи

Систематичний перехід від ринкової економіки до ПрРОЕ може теоретично відбуватися через поступову «соціалізацію» основних атрибутів соціальної інфраструктури. По суті, ми демонтуємо один шар в той же час впроваджуючи замість нього новий, настільки плавно наскільки можемо. Цей термін «соціалізація», який звісно ж є заклеймованим поняттям на Заході, враховуючи перебільшене прославляння ринкової економіки та демонізацію будь-чого, що від неї відрізняється, все ще технічно є підходящим, щоб застосовувати його в цьому контексті, відкидаючи всі упередження. Він просто означає, що необхідність у грошах та ринковому механізмі більше не буде застосовуватися у якості соціальних атрибутів (а не те, що їх замінить традиційна «соціалістична» структура в політичному і економічному сенсі цього слова). Виробництво та розподіл буде здійснювати за допомогою прямих прогресивних технічних засобів, без застосування цінників, що дозволить задовольняти ці потреби напряму.

Як вже розглядалося в деталях у попередніх есе, критично важливим компонентом, який робить можливим нову соціальну модель, яка створить високий стандарт життя є ліберальне застосування сучасних технологій та системного підходу до соціальної організації базуючись на стратегічній ефективності. Оскільки сучасна модель буквально базується на технічній неефективності для того, щоб продовжувати своє існування, чим більш технічно ефективною стає система тим менша стає необхідність у традиційній праці. Тому, на початку переходу від ринкової економіки, необхідне застосування мір для компенсації цих фінансових втрат. Це може включати зокрема корегування заробітної плати для того, щоб компенсувати втрату робочих місць, а також скорочення та спільний розподіл робочого тижня.

Основні соціальні атрибути, які будуть розглядатися в цій вправі складаються з (a) виробництва їжі, (b) комунальних послуг, (c) виробництва основних товарів та d) транспорту. Очевидно, що ці фрагменти мають синергетичний зв'язок, який вимагає інший тип технічної оцінки. Тим не менше, оскільки ці основні атрибути нашого повсякденного життя є по суті тим, що підтримує наше загальне здоров’я та базовий стандарт життя, то такої абстракції повинно бути достатньо для того, щоб на простому прикладі проілюструвати відповідний тип міркування. Також варто зазначити, що більш детальне дослідження пост-дефіцитних взаємозвязків, зазначених у кожному об’єкті можна знайти в есе «ПОСТДЕФІЦИТНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ».

(a) Виробництво їжі:

Технолонії для високоефективного, автоматизованого виробництва їжі є реальністю на сьогоднішній день, разом з технологією вертикального фермерства та такими високоекологічними та енергозаощаджуючими методами вирощування як гідропоніка, аквапоніка та аеропоніка. Процеси опріснення, наприклад, роблять можливим будівництво потужностей таких вертикальних ферм вздовж більшості основних берегових ліній для того, щоб виробляти натуральні продукти харчування в кількості, яка задовольнить або навіть перевищить потреби регіонального населення.

872 Ідея часткового досягнення ПрРОЕ може збентежити декого. Це твердження тут наводиться для того, щоб виразити, що певні практики управління та напівміри, які можуть привести до певної «гібридної економіки» також не виключаються, де буде досягнуто певного прогресу у стовренні достатку та забезпеченні стійкості. Це питання не буде розглядатися в даному есе, але така можливість варта того, щоб розглянути її персонально.

Коротко кажучи, якщо б такі прогресивні методи були впроваджені, то стратегічні можливості достатку довели б що немає ніякої необхідності у тому, щоб використовувати обмежуючу грошову вартість для основних продовольчих ресурсів. Навіть в межах існуючої грошової економіки, не існує жодної розумної технічної причини для того, щоб продуктові магазини сьогодні не могли постачати ті ж самі продуктові ресурси відповідному регіональному населенню, без потреби у фінансовому обміні. Це просто є питанням впровадження прогресивних автоматизованих систем.

(b) Комунальні послуги:

Вуглеводна економіка сьогодні продовжує викликати багато потрясінь, не тільки на екологічному рівні, але також через невідворотний дефіцит самих ресурсів. В той час як все ще продовжуються дебати стосовно «піку нафти», не існує жодного розумного аргументу проти того факту, що викопне паливо є по своїй суті скінченним і що його спалювання є шкідливим для довкілля. Враховуючи прогресивний стан відновлювальних джерел енергії, таких як сонце, припливи, вітер, геотермальні джерела і тому подібне, в поєднанні з успішним місцем розміщення цих засобів, немає причин, щоб будь-хто з нас був змушений платити за енергію якщо б система була спроектована відповідним чином. Виходячи з поточних статистичних даних, при застосуванні до вже існуючої системи одних лише сучасних систем сонячних батарей, де надлишок виробленої енергії віддавався б до суспільної надлишкової мережі базового навантаження, це б одразу задовольнило наявні потреби в електроенергії.

Те ж саме явище має місце і в ситуації з комунальними службами, які займаються поставками природного газу та води. Оскільки для заміщення газу в цілях опалення та більшості інших цілей комунального призначення може бути використана електроенергія, то використання газу може просто бути виключене в такому контексті. Вода, яка на сьогодні являє собою в загальному незначні фінансові витрати в країнах Заходу, може поставлятися в значно більшому достатку завдяки підвищенню індустріальної ефективності шляхом зменшення забруднення та підтримки її регіонального надлишку через стратегічне використання. Ті, хто страждає від недостачі води у світі вже протягом багатьох років мають технічні рішення для вирішення цієї проблеми шляхом опріснення та через застосування інших систем очищення води, як у великих так і у малих масштабах. Причиною таких проблем є, знову ж таки, брак фінансових ресурсів, а не брак технічних можливостей.

(c) Виробництво основних товарів:

Спектр виробництва основних товарів є широким, починаючи від головних продуктів, таких як побутові речі, одяг та технології зв’язку до спеціальних інструментів, призначених для виконання особливих задач, чим можуть бути, наприклад, музичні інструменти та інші товари, які користуються меншим попитом. Найкращий спосіб думати про це як про «спектр попиту», де на одній стороні розміщуються товари повсякденного вжитку, а на другій - спеціалізовані товари, або товари які належать до певного типу «розкоші».

В той час як прогрес в технологіях автоматизації ймовірно буде сприяти розширенню кількості варіацій при виробництві шляхом здійснення революції у модульній робототехніці та нанотехнологіях, задля того, щоб розглянути процес переходу у недалекому майбутньому ми можемо міркувати про індустрію у контексті, який є більш близьким до вже встановленого. В загальному, кожна галузь або під-галузь промисловості можуть бути уніфіковані в своїх операціях, щоб при їх навмисному поєднанні в одне ціле досягнути найвищого рівня ефективності виробництва, а також найвищого коефіцієнту корисної дії, який є можливим. Іншими словами, корпоративні структури будуть поєднані базуючись на виді або секторі, використовуючи такий сукупний потенціал, щоб посилити ефективність, в той же час зменшуючи марнотратство та конкурентну різнорідність. Це закладе основу для створення повністю синергетичної індустріальної системи, де ліберально на кожному етапі будуть застосовуватися прогресивні, ідеально спрощуючі автоматизовані процеси для того, щоб усунути людську працю та невідворотно посилити ефективність.

Тут також можуть почати зароджуватися примітивні версії системи співробітницького проектування, яка розписувалася більш детально в есе «ІНДУСТРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ». Хоча тут також можуть мати місце певні обмеження враховуючи відсутність співробітництва на вищому рівні, просування вперед цього процесу само по собі покладе основу для більшого об’єднання і в той же час також підвищить стійкість.

Тепер, повертаючись до попереднього пункту, який стосується компенсації втрати оплачуваних робочих годин, варто сказати, що втрата обсягів продажу зазвичай означає втрату росту, а отже і втрату робочих місць. В поточній моделі, це звісно є структурно негативним явищем. Тим не менше, в таких гіпотетичних цілях переходу, зарплати можуть змінюватися в пропорції до втрати робочих місць та/або відбуватися зміна кількості робочих годин на один день. Іншими словами, припускаючи, що початковий середньостатистичний робочий день складається з 8 годин на людину, при втраті роботи на 50% через застосування автоматизації та нового рівня технічної ефективності, робочий день можна скоротити на 50% та розподілити його серед вже існуючої робочої сили, зберігаючи зайнятість, але на коротший період.

Отже, якщо б ми мали гіпотетичну економіку, в якій налічувалося 1000 людей і 50% із них були заміщені в результаті такого спрямованого технологічного безробіття, то робочий день був би поділений між ними таким чином, щоб кожен тепер працював лише по 4 години, замість 8. Знову ж таки, той факт, що ці товари та послуги стають безплатними у економіці означає, що існує менше потреби для попереднього рівня купівельної здатності. Тому, тут мається на увазі, що урізання зарплати на 50% має напряму компенсуватися. В цілому, ми поступово витискаємо грошову систему із процесу. У випадку коли це не є можливим, може мати місце підвищення погодинних ставок заробітної плати в тій самій базовій пропорції, компенсуючи таким чином середньостатистичну втрату роботи. В теорії, таке скорочення годин серед загальної кількості робочої сили припускає, що через такі стандарти буде забезпечуватися 100% зайнятості, що також буде поєднуватися із посиленням компенсації завдяки тепер уже безплатним ресурсам, що з плином часу плавно виведе суспільство із ринка праці. Знову ж таки це є абстракто гіпотетичним.

(d) Транспорт:

Наступним основним елементом є транспорт. Виробництво транспортних засобів, яке вже у великій мірі є автоматизованим сьогодні, потребує окремого розгляду і це не являє собою велику проблему, щоб удосконалити його. Проблемою тут є доступ, застосування та потреби. Звісно, ця розумова вправа може бути досить складною. Якщо б ми спробували підрахувати величезну кількість енергії та ресурсів, які сьогодні щодня затрачаються всіма нами для того, щоб їздити до централізованих офісів, де ми зазвичай виконуємо роботою, яка має сумнівну значимість при більш широкому розгляді, ми б були вражені тим рівнем неефективності, який би ми побачили в цілому. В той час як є певні виключення, сьогодні існує дуже мало професій, які дійсно вимагають прямої взаємодії з місцем розташування, враховуючи потужну силу Інтернету і подібних йому існтрументів комунікацій. Навіть індустріальні виробничі потужності, при їх подальшій автоматизації будуть потребувати лише невелику кількість людей на місці їх розташування, управління ж більшістю процесів буде здійснюватися віддалено.

Отже, при здійсненні стратегічного переходу та скасування такого 8 годинного робочого дня і 5 денного робочого тижня, такі марнотратні традиційні преїзди на роботу й назад будуть просто скасовані, що значно зменшить тиск на багатьох рівнях. Мати будь-які необхідні засоби для того, щоб виконувати всі бізнес функції прямо у себе вдома є логічною і стійкою ідеєю в плані зменшення витрат енергії, зменшення аварій, зменшення забруднення, зменшення стресу і тому подібне.

Крім того, що стосується інфраструктури, то до транспортних засобів (і до всього іншого де це є можливим) будуть застосовуватися системи спільного користування на зразок вже існуючих сьогодні систем оренди велосипедів і тому подібного, в поєднанні з ліберальним поєднанням громадського транспорту. Це, знову ж таки, має бути поступовим процесом вдосконалення, в якому різні регіони будуть цілеспрямовано реорганізовуватися таким чином щоб забезпечити найвищий рівень технічної ефективності транспорту, який є можливим.

Якщо коротко, то локалізація місця роботи та забезпечення віддаленого доступу для зменшення необхідності в поїздках в поєднанні з системами спільного користування для транспортних засобів та ліберального громадського транспорту, глибоким чином змінить природу транспортної інфраструктури, полегшуючи побудову основи для ПрРОЕ, навіть якщо для певних видів послуг все ще потрібні будуть гроші для їх оплати.

Сценарій другий: реальний світ

Тепер, розуміючи доволі скорочений, проте логічно цілеспрямований хід думок, який веде до гіпотетичного руйнування поточної системи та систематичного впровадження атрибутів нової системи, давайте зробимо реалістийний розгляд того як може проходити такий перехід до нового суспільства враховуючи складні та дихотомічні реалії, які ми маємо сьогодні.

По-перше, важливо зрозуміти, що наміри досягнути соціальної та екологічної стійкості розвиваються під поверхнею культури вже протягом тривалого часу. Наприклад, сьогодні загальною ідеєю стала «зелена» економіка, яка просувається екологами в поєднанні з періодичними спалахами зі сторони груп, які займаються захистом громадянських прав, таких як «Захопи Волл-стріт» (англ. «Occupy Wall Street»), що показує глибокий інтерес у тому, щоб надихнути світ до того, щоб бути більш рівним, гуманним та стійким. В той час, як наша поточна соціальна система, як вже обговорювалося, часто посилює зовсім протилежні цінності, все таки виявляється, що в глибині душі більшість наших основних історичних філософій все ще проявляють інтерес до соціальної рівності та стійкого балансу.

Отже, знову ж таки, важливо усвідомлювати, що для того, щоб дійсно створити більш стійкий, гуманний світ, необхідним є повний вихід із поточної соціальної структури. В іншому випадку ті ж самі базові проблеми будуть постійно продовжуватися, навіть якщо і в до певної міри зменшеному за допомогою напівмір вигляді. Для того, щоб це зробити, критично важливою стає тактика глобального соціального руху, що дасть змогу чинити тиск на існуючу систему, а також допоможе змінити цілі та цінності самої культури шляхом широкої просвіти та комунікаційних проектів.

Ти не менше, до того, як розглянути такі ідеї, варто повернутися до питання «соціального колапсу», але цього разу в контексті того, що ми можемо назвати еко-біо-соціальним тиском. На задньому фоні нашої культурної еволюції розміщуються фактори тиску, які можуть приймати як позитивну так і негативну форму. Позитивні фактори тиску такого роду можуть включати в себе розвиток та появу технологій, які удосконалюють життя, де громадскість, яка спостерігає з цими технологіями настільки вражена їх можливостями, що соціальний попит на їх функції та впровадження стає непохитним.

З іншої сторони є негативні фактори впливу, як наприклад, драматичний обвал соціальних споруд, що шокує культуру та породжує тривогу, втрату довіри і гостру зацікавленість у вирішення проблеми новими методами. Враховуючи попередній розділ присвячений соціальним проблемам ми можемо логічно очікувати того, що з посиленням проблем у поточні моделі, поєднання цих негативних факторів впливу буде сприяти появі нових стимулів до змін. Звісно, такі речі будуть відбуватися не під контролем руху «ZEITGEIST» і ні при яких обставинах рух «ZEITGEIST» не буде намагатися збільшити якусь шкоду для будь-кого. Рух «ZEITGEIST» фокусується на впливі позитивних факторів тиску в своїй активістській роботі, являючи світу те, що може бути досягнуто шляхом просвіти та проектів мозкового центру. Проте, рух «ZEIGEIST» не заперечує існування інших негативних факторів тиску, які будуть згодом з’являтися і визнає їх як форму мобілізаційного стимулу.

Також важливо зазначити, що так званий «крах суспільства» не є абсолютною характерною ознакою. Він є відносним. В своїй загальній повсякденній діяльності, особливо в країнах Заходу, люди зазвичай не дивляться навколо себе і вважають, що суспільство знаходиться у стані «краху». Це відбувається тому, що більшість людей просто звикли до забруднення, раку, боргів, бездомності, виснаження, бідності, воєн, повстань, періодичних фінансових криз, безробіття та іншої неефективності. Це все буде не так ніби всі прокинулися одного дня і побачили, що весь світ страждає, або що лежать померлі на вулицях. Соціальний колапс або крах системи це процес і справжнім питанням тут є насправді те, наскільки ми будемо погано підготовлені до того моменту як ми почнемо діяти, щоб змінювати це все.

Насправді, всі системи змінюються і в той час як такий процес розпаду є дуже негативним явищем у короткостроковій перспективі, він також є практивно природним наслідком культурної еволюції. Проблеми можуть привести до креативності, а креативність призводить до нових рішень, якщо ми маємо бажання рухатися далі. В будь-якому випадку, беручи до уваги появу цих еко-біо-соціальних факторів тиску, в поєднанні з базовим розумінням того як може здійснюватися поступовий перехід (сценарій перший), давайте тепер поговоримо про активізм, який стосується переходу. Метою тут є не лише сприяти переходу до нової моделі, але й також спробувати допомогти тим, хто страждає в поточній соціальній моделі, по суті залучаючи їх в першу чергу до такого процесу переходу. Це може здійснюватися через створення паралельних систем, які не використовують гроші, але при цьому надають корисні послуги людям.

Беручи до уваги зростання технологічного безробіття та те, що більшість урядів і корпорацій все ще відвертаються від проблем настільки довго наскільки їм це вдається, створення рішень для полегшення стресу для населення в поєднанні з усуванням підтримки поточної системи є безпрограшною метою. Наприклад, використання систем взаємного кредитування (873) або «банків часу» робить можливими невалютні транзакції певного типу, часто основуючись лише на праці. В той час як в деяких країнах може застосовуватися оподаткування таких транзакцій, ця система здатна в цілому обійти використання грошей (особливо для тих хто має вміння, але є бідним), а також зменшити загальний фінансовий обіг (що може являти собою спосіб протесту та переходу).

Система взаємного кредитування це форма бартеру для послуг або товарів, яка робить можливим застосування безгрошової мінової вартості до інших товарів та послуг, обхотячи співвідношення товарів 1:1, яке є загальнопоширеним для простого бартеру. Системи місцевого обміну та торгівлі (англ. «Local Exchange Trading Systems» або «LETS») (874) є таким прикладом. Вони роблять можливою безнацінкову, безінфляційну форму обміну, де вартість не може плавати або коливатися, як це відбувається сьогодні, а також мають багато інших позитивних якостей. У випадку з «банком часу», то він по суті заснований на попередній роботі людини. Існує багато варіацій такого типу систем і вони стають все більш витонченими та податливими у своєму програмуванні.

873 Для довідок: New Money for Healthy Communities

(http://www.ratical.org/many_worlds/cc/NMfHC/chp12.html)

874 Для довідок: The LETSystem Design Manual

(http://www.gmlets.unet.com/design/home.html)

Іншою тактикою, яка має схожий ефект, є використання суспільних систем спільного користування. Рух «ZEITGEIST» у м.Торонто, наприклад, має мережу спільного користування інструментами, де основні інструменти знаходяться у будівлі, яка працює за принципом бібліотеки і будь-хто може шляхом реєстрації брати ті інструменти, які знаходяться в обігу, якщо в цьому є необхідність (875). Яким би незначним це не здавалося, але дуже легко побачити як така концепція бібліотеки може поширитися далі в суспільстві, як наприклад у випадку з автомобілями та іншими речами, які використовуються більш рідко. Знову ж таки, це може допомогти тим, хто не має коштів для отримання доступу до таких речей, а також усуне зростання тиску на економічну систему. Немає необхідності казати, що це також буде більш екологічно сприйнятливим та стійким.

Більше того, більш традиційні методи впливу соціальної політики, такі як масові он-лайн петиції та інші дії такого роду також роглядаються як незначні в своєму ефекті, але все ще актуальні для збільшення поінформованості. Рух «ZEITGEIST» не визнає фізичні протести у вигляді пікетування стоянок парковки та гучних вигуків в сторону будівель у якості ефективних засобів для соціальних змін, але він також не відкидає їх, оскільки такі дії можуть на певному рівні притягнути увагу до відповідної проблеми. Крім того, сьогодні у світі повсюдними є петиції, а також спроби впливу на політичних посадових осіб шляхом публічних викликів у сфері новин засобів масової інформації. Ці та інші засоби вираження подібного роду зводяться до креативності, мужності та персональних інтересів особи.

Тим не менше, є одна специфічна пропозиція політичного лобіювання, яку тут варто згадати і яка існує вже досить довгий час. В той час як це не буде являти собою довготривале рішення само по собі, її впровадження принаймні може створити удосконалену охорону здоров’я та усунути загальну бідність. Вона називається системою «гарантованого» або «безумовного доходу». Під цим розуміється, що людям, всім без вийнятку, щороку виділяються базові фонди підтримки життя для того, щоб задовольнити їхні базові потреби. У кінці 2013 року, група активістів у Швейцарії дуже сильно наполягала на реалізації цієї ідеї (876).

На даний момент, окремо від цього всього, найбільш важливою активістською ініціативою руху «ZEITGEIST» є все частіша поява проектів у стилі мозкового центру, які буквально зможуть працювати над тим, щоб показати кращий шлях. Р. Бакмінстер Фуллер одного разу сказав: «Ви ніколи не зміните стан речей воюючи з існуючою реальністю. Для того, щоб щось змінити, побудуйте нову модель, яка зробить вже існуючу модель застарілою». Це також являється гаслом руху «ZEITGEIST», що стосується процесу переходу.

Як буде виражено в есе «СТАНОВЛЕННЯ РУХУ «ZEITGEIST»», окремо від загальних заходів призначених для поширення поінформованості, проекти мозкового центру, які зможуть буквально почати побудову нової соціальної моделі, як фізично так і через її програмування на стійкість та ефективність є на сьогоднішній день ймовірно найбільш глибоким методом активізму. Цифрова революція взяла на себе складність та важкий процес розробки індустріального дизайну, а також надала можливість віртуально представити будь-яку фізичну ідею в цілях передачі інформації. Більше того, хоча система співробітницького проектування, яка зазначалася раніше можливо ще і не існує сьогодні, немає причин вважати, що її не можна створити шляхом програмування прямо зараз, навіть якщо вона буде існувати лише у формі спрощеної «експерементальної моделі».

875 Для довідок: Toronto’s first Tool Library gears up to open in Parkdale

(http://www.thestar.com/news/gta/2013/02/05/torontos_first_tool_library_gears_up_to_open_in_parkdale.html)

876 Для довідок: Switzerland’s Proposal to Pay People for Being Alive

(http://www.nytimes.com/2013/11/17/magazine/switzerlands-proposal-topay-people-for-being-alive.html?_r=0)

Більше того, Інститут глобального перепроектування, який є інтерфейсом для макроіндустріального проектування та призначений для того, щоб будь-хто мав змогу подумати над логікою перепроектування топографічного плану Землі, є іншою ідеєю. В завершення варто сказати, що спектр можливостей віртуально створити майже в точності саме те про що говорить рух «ZEITGEIST» стає все більш можливим для втілення, а це має потужний комунікаційний потенціал. Ми можемо уявити собі великомаштабні конференції, які будуть проводитися в будь-якому регіоні після того, як будуть здійснені всі ці розробки, що покажуть наскільки набагато більш ефективним був би цей регіон, якби така технічна система або проекти були там впроваджені.

Перехід для поодиноких країн

Основуючись на попередньому параграфі, уявіть собі досить маленьку країну із великим діапазоном природних ресурсів (можливим її реалістичним місцем розташування може бути одна з рясних країн Латинської Америки). Це буде певний момент в майбутньому, де в технічному прогресі і далі продовжується явище «створення більшого з меншого». Результатом буде те, що відомі методи індустріального виробництва тепер потребують менше сировинних матеріалів – до такої міри, що якщо добре організовані, багаті на ресурси країни зможуть стратегічно адаптуватися – то у цьому регіоні не буде потреби у імпорті або експорті. Країна може існувати, скажемо так, «поза мережею» в контексті глобалізації та міжнародного впливу.

Тим не менше, припустимо, що лідери цієї країни насправді не були проінформовані про такі технічні реалії. Тож, одного дня родич одного з лідерів потрапить на конферецію руху «ZEITGEIST», на якій буде говоритися про ті самі ініціативи в дизайні та про прогрес у методах виробництва. Ця особа відповідним чином повідомить лідерів країни і уряд візьме це до уваги. Цей гіпотетичний уряд ймовірно буде зубожілим, як і в багатьох країнах Латинської Америки, в більшості через міжнародні торгові угоди, корупцію, проблеми з боргами, проблеми з безробіттям і тому подібне. Цей уряд, поінформований через те, що він дізнався, прийме рішення взяти на себе ініціативу впровадити локалізовну ПрРОЕ, настільки наскільки йому це вдасться. Він буде розуміти, що справжня ПрРОЕ є глобальною та із загальною системою управління ресурсами Землі. Тим не менше, знаючи, що в умовах поточного глобального клімату це не буде реалізовано найближчим часом, вони зможуть підрахувати, що завдяки певній кількості корегувань, вони все ж таки зможуть використовувати цю модель в обмеженій, проте досить потужній мірі, вирішуючи таким чином більшість матеріальних та фінансових проблем їхньої країни. Отже, ця країна потім скорегує свої індустріальні методи відповідним чином, створить внутрішню систему датчиків та мережу управління для того, щоб розуміти стан своїх ресурсів та підтримувати рівновагу, повністю використати новий індустріальний потенціал стосовно того, щоб робити більше з меншого, а також встановить алгортими для протоколів стійкості та ефективності, які є властивими для системи співробітницького проектування – і таким чином, коли все це буде встановлено, вони почнуть розвиватися завдяки новій моделі, яка буде діяти в повну силу, буквально зупиняючи всю торгівлю з іноземними державами, будучи самодостатніми і на 100% стійкими у своєму регіоні.

Після періоду такого успіху, світ повільно почне помічати неймовірні результати їхньої безгрошової економіки. Населення, яке мало раніше дуже низький стандарт життя, досягне економічного достатку, яке воно ніколи до цього не бачило. Значною мірою допоможе також те, що цінності людей у такій країні включають збереження та скромне життя, що ще більше сприятиме збалансованому прогресу народу. Отже, враховуючи ці докази реалістичності та хороших результатів, сусідні країни почнуть розуміти широкі заслуги цієї нової моделі і вирішать взяти в ній участь. Цей процес приєднання буде розширювати ресурсну мережу значним чином і чим більше вона буде розширюватися, тим більше люди інших країн будуть також помічати відповідні переваги цієї моделі і тим більше вони будуть вимагати її впровадження, і так далі. В якийсь момент світ об’єднається.

В той час як цей приклад може бути значною мірою спрощений, де також очевидно ігнорується міжнародний політичний тиск, що більш ніж вірогідно може спричинити конфлікт, тепер читач повинен розуміти, що це все є можливим. По суті, ми навіть не знаємо, що саме може спричинити початок такого переходу, але ми точно знаємо, що ключем тут є посадити настільки багато «насінин» такої можливості наскільки це можливо, що також поєднується із негативними еко-біо-соціальними факторами тиску, які постійно посилюються і які не проявляють жодної ознаки їх закінчення.

- СТАНОВЛЕННЯ РУХУ «ZEITGEIST» -

«Інколи найнезначніші речі змінюють напрям нашого життя, найпростіший подих обставин, випадковий момент, який створює логічний ланцюжок як метеорит, який попадає в Землю. Життя розхитується і змінює напрям силою випадкового зауваження (877)»

- Брюс Куртеней

Відповідальність

В той час як може здаватися, що на поверхні викладених тут пропозицій лежить простий поетичний жест, правда полягає в тому, що вони є правильними і неминучими. Ми всі перебуваємо в русі «Духу часу» (англ. The Zeitgeist Movement), незалежно від того подобається це нам чи ні.

Кожного дня нашого життя, ми приймаємо рішення в соціальному та екологічному контексті, які впливають на добробут та сприйняття інших. Не важливо якою в особливості є Ваша політична, релігійна або в загальному ідеологічна прихильність; якщо Ви живете на цій планеті, то Ви впливаєте на неї і на культури, які на ній зросли. Це також означає, що Ви є відповідальними. Ви відповідаєте за те, що приводите в дію, а отже відповідаєте за стан середовища Вашого перебування і Ви також несете відповідальність за баланс або дисбаланс самого людського виду в тій чи іншій мірі.

Кожен прояв емпатії або байдужості відбивається на тих, хто ці ефекти сприймає, і завдяки базовим, еволюційним законам людської адаптації ми пристосовуємо до них наші очікування та схильності, оскільки ми відчуваємо середовище навколо нас. Природно раннє дитинство є найбільш чутливим періодом для нашого виду, оскільки ми намагаємося з’ясувати чи цей новий світ, в який ми прийшли є безпечним і таким, який нас підтримує чи світ є небезпечним і байдужим. Такий тип програмування, хоч його становлення у ранньому дитинстві є найбільш домінантним, все ще триває в продовж всього життя, і ефект, який воно має на вищому рівні культурного сприйняття є також досить глибоким.

В той час, як наші можливості є насправді дуже великими, особливо коли мова йде про сучасну здатність людського суспільства створювати технологічні інструменти, які можуть раптово змінювати соціальну конструкцію, дуже легко забути, що в фундаментальній основі такого існування лежить певний тип підпорядкування та прийняття факторів над якими у нас ніколи не буде контролю. Після тисячоліть омани щодо природи нашого існування, під час яких ми вигадували складні, але зрештою хибні системи вірувань, намагаючись впоратися з цією оманою ми постійно відкрили те, що ми зазвичай називаємо законами природи, що надало нам не лише засоби щоб створювати та винаходити, але також розуміння того, що ми насправді не в змозі контролювати в багатьох глибоких аспектах.

Як виявляється, ми можемо контролювати лише те, як ми встановлюємо зв’язки з цією існуючою системою правил, а самі ці правила законів природи не показують ніяких ознак змін. Наше підпорядкування до цих реалій лежить в основі технічної пропозиції, яку робить рух «Zeitgeist». Це просто процес адаптації для того, щоб краще оптимізувати існування людини та створити умови, які покращать наше життя і дозволять майбутнім поколінням населяти цю планету без суворого дефіциту та втрати стійкості. Насправді, людський вид сьогодні не лише поділяє цей світ із самим собою та середовищем свого перебування. Він також поділяє його з широкою родиною різних видів і широченною родиною інших форм життя, для яких є природним створювати нові покоління в майбутньому.

877 Джерело: goodreads.com

(http://www.goodreads.com/quotes/tag/change?page=2)

Також мала місце затьмарююча тенденція ідеалізованого відчуття самозвеличення. Традиційні релігії і поняття на зразок тих, що людина «створена за подобою Бога», а також інші ідеї мають схильність відокремлювати людину від природного світу, нібито ми не можемо бути «зменшені» до рівня простого артефакту створеного природою. Великий астроном Карл Саган можливо найкраще визначив цю проблему в своєму тексті «Бліда блакитна цятка»:

«Земля є дуже малою сценою на широкій космічній арені. Подумайте про нескінченні жорстокості, які здійснюються мешканцями одного куточка цієї цятки над мешканцями іншого куточка, що ледве відрізняються від них. Як часто між ними виникають непорозуміння, з яким завзяттям вони вбивають один одного, яка гаряча їхня ненависть. Подумайте про ріки крові, які проливаються всіма тими генералами та імператорами, щоб у променях слави і тріумфу вони змогли стати короткочасними володарями частини цієї цятки.

Наше положення, наше уявне самозвеличення, ілюзія того, що ми маємо якесь привілейоване місце у всесвіті — все це пасує перед цією точкою блідого світла. Наша планета це лише самотня піщинка у величезній навколишній космічній темряві. У цій нашій пітьмі, у цій грандіозній порожнечі немає ані натяку на те, що звідкілясь до нас прийде допомога, щоб урятувати нас від нас же самих (878)»

Звісно, ніхто не заперечує, що наша можливість мислити, створювати, вирішувати проблеми та змінювати наш світ ставить нас у досить унікальний ранг по відношенню до інших видів, з якими ми поділяємо це середовище. Людський організм є настільки неймовірним в своїй багатофункціональності та адаптивності, що сучасна наука ще навіть і не почала усвідомлювати як цей найскладніший комплекс органів та хімії може так вправно робити те, що він робить. По суті, наша творча здатність є настільки потужною, що ми змогли розширити наші розумові та фізичні форми, щоб отримати фізичні та розрахункові можливості, які в іншому випадку були б неможливими. Це і є справжньою природою нашої технологічної винахідливості.

Комп’ютер, машина, телефон, стіл, ручка або будь-які інші інструменти, які ми можемо використовувати є не просто відокремленими абстракціями, в яких ми беремо участь. Вони є продовженням нас самих у дуже прямому і реальному значенні. Вони удосконалюють певні типи наших функцій, які ми хочемо довершити. З плином часу, стає цілком логічним, що вирішення проблем можуть ставати ефективнішими ніж будь-коли, настільки ефективними, що соціальні моделі, якими ми сьогодні користуємося в одному поколінні можуть стати застарілими в іншому поколінні. Бажаний перехід від конкурентної, ринкової моделі економіки до економіки основаної на законах природи та ресурсах є саме таким кроком.

Ролі та проекти

Рух «Zeitgeist» це глобальна організація, яка не має ніяких паперів для заповнення або якого-небудь формального процесу приймання. Інтерес у пропозиціях руху «Zeitgeist» в поєднанні з певним типом дій для просування таких змін є єдиною визначальною характеристикою «членства», а рівень участі зводиться до комфортної зони та винахідливості особи та/або групи, частиною якої вона хоче бути. Важливим є також відзначити, що бути частиною спільноти означає просто робити внесок, в багатьох аспектах, у сам перехід до нового типу економіки, оскільки зміна соціальних цінностей є критичною для такого переходу, а це починається зі створення зростаючої суб-культури, яка знову ж таки впорядковується з цими цінностями, навіть якщо стара, їдка соціальна модель все ще має місце.

Якщо бути більш точним, то бути залученим безумовно означає намагатися поширювати поінформованість серед суспільства, а в ідеалі – робити внесок у розвиток проектів. Спектр активістських можливостей може починатися від найпростішої роботи

878 Pale Blue Dot: A Vision of the Human Future in Space, Carl Sagan, 1994 р.

ізольованої особи по поширенню в он-лайн відповідної інформації для цільової аудиторії в таких місцях як форуми, медіа-сайти, соціальні мережі і тому подібне, до інших видів діяльності, які можуть мати більш детальний підхід і робити внесок в розробку і програмування проектів, які можуть сприяти просуванню фактичного механізму запропонованої системи.

Трьома такими проектами, які розвиваються в даний момент є: (а) Інститут глобального перепроектування (англ. Global Redesign Institute) або скорочено ІГП (англ. GRI); (б) Проект місцевих рішень (англ. Localized Solutions Project) або скорочено ПМР (англ. LSP); (в) Система співробітницького проектування (англ. Collaborative Design System) або скорочено ССП (англ. CDS).

ІГП є спільним он-ла