Фінансування молодіжної соціальної політики

Відповідно до ст. 5 Закону України від 05.02.93 «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», фінансування заходів щодо соціального становлення та розвитку молоді здійснюється за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.

До складу видатків Державного бюджету України відносять видатки на молодіжну політику та на інші заходи, що фінансуються з Державного бюджету України відповідно до законів України.

Верховна Рада України при затвердженні Державного бюджету України передбачає в ньому кошти на соціальне становлення та розвиток молоді. Розпорядником цих коштів єДержавний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України.

Основні завдання Комітету: реалізація державної політики з питань сім’ї, жінок, дітей та молоді; розроблення та контроль за виконанням цільових програм з питань поліпшення становища сім’ї, жінок, дітей та молоді; організація роботи спеціальних установ для неповнолітніх.

5. Центри соціальних служб
для молоді та напрями їх діяльності

Згідно з Декларацією про загальні засади державної молодіжної політики в Україні, ст. 6 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.93 та постановою Кабінету Міністрів України № 648 від 13 серпня 1993 р. «Про соціальні служби для молоді» було створено мережу центрів соціальних служб для молоді (ЦССМ). Мета їх діяльності — реалізувати державні, національні та галузеві програми допомоги дітям і молоді, зокрема Національну програму «Діти України», Національну програму планування сім’ї, Національний план дій щодо поліпшення становища жінок і підвищення їх ролі в суспільстві, Комплексну програму розв’язання проблем інвалідності.

У 2004 р. відповідно до Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», Кабінет Міністрів України затвердив постанову від 27 серпня 2004 р. N 1126 « Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю».

У зазначеному документі сказано, що:

1. Центри соціальних служб для молоді (далі — центри) — це спеціальні заклади, вповноважені державою брати участь у реалізації державної молодіжної політики шляхом проведення соціальної роботи з дітьми та молоддю.

2. До системи центрів належать Державний центр соціальних служб для молоді, республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міські, районні у містах, селищні і сільські центри.

3. Центри у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України та директора Державного центру соціальних служб для молоді, рішеннями відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням, а також положеннями про центри.

4. Основною метою діяльності центрів є створення соціальних умов для життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб.

Тобто основні завдання ЦССМ передбачають участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері соціальної роботи з дітьми, молоддю, жінками та різними категоріями сімей з метою поліпшення їхнього становища, розв’язання актуальних соціальних проблем і виховання молодого покоління на засадах гуманізму.

За роки функціонування структура ЦССМ організаційно зміцніла, а завдяки державній підтримці утвердилася на всій території України. За цей період ЦССМ виконано велику практичну, методичну та наукову роботу. В ЦССМ отримали різні види допомоги мільйони молодих людей та їхні батьки. Центри напрацювали власні і апробували закордонні методики індивідуальної, групової та масової соціальної роботи. Нині функціонують 59 експериментальних майданчиків, на базі яких відпрацьовувалися технології соціальної роботи з дітьми та молоддю. У переважній більшості регіонів налагоджено взаєморозуміння та взаємодію з іншими інфраструктурами, які займаються соціальною роботою з населенням, зокрема спостерігається плідна співпраця з державними структурами й розширюються досить тісні контакти між організаціями.

Значно розширилися межі тих категорій населення, які одержують соціальну допомогу в ЦССМ. Якщо на початку становлення основний об’єкт діяльності ЦССМ становила молодь віком від 15 до 28 років, то нині допомога надається всім верствам населення. Центри перетворилися на основні осередки соціальної роботи з окремими категоріями дітей, молоді, жінок і сімей. Вони фактично здійснюють соціальну роботу з дітьми, молоддю та сім’ями за такими напрямами:

- соціальне обслуговування (соціальні послуги та соціальна допомога, соціальний патронаж);

- соціальна профілактика (запобігання негативним явищам, соціальним наслідкам інвалідності, сирітства тощо та їх подолання);

- соціальна реабілітація (відновлення морального, духовного, фізичного та психічного стану дітей, молоді та сімей).

Центри соціальних служб для молоді, охоплюючи означені напрями роботи, стали невід’ємною та важливою структурою в системі державних соціальних установ, що реалізують соціальну політику в Україні Вони продовжують розвиватися і сьогодні. Так у столиці України м. Києві відповідно до розпорядження Київського міського голови Олександра Омельченка, повідомляє Укрінформ створюється банк даних студентських сімей. Згідно з розробленим міськдержадміністрацією планом, студентським сім’ям надаватиметься інформаційна, психологічна і соціально-правова допомога. Сімейним парам з числа випускників, які не отримали направлення на роботу і перебувають на обліку в службі зайнятості, також надаватиметься допомога в працевлаштуванні.

6. Види соціальних послуг для молоді

Комплексно види соціальних послуг, які можуть отримати молодь, а також громадяни старшого віку в ЦССМ, включають соціально-медичну, психолого-педагогічну, правову, матеріальну (з розподілом на речову і грошову), інформаційну допомоги (рис. 8.2).

Рис. 8.2. Комплекс видів соціальних послуг
та допомоги, які надаються молоді, а також
громадянам старшого віку в ЦССМ

Соціально-медична допомога — це надання клієнтам ЦССМ первинної консультаційної допомоги спеціально залученими фахівцями: медиками (наркологами, венерологами, сексологами, сексопатологами) та переадресація клієнтів до відповідних фахівців; допомога спеціалістів дітям-інвалідам у реабілітаційних ЦССМ, оздоровлення соціально незахищених верств дітей і молоді.

До психолого-педагогічної допомоги слід віднести проведення бесід, лекцій, надання педагогічних порад і психолого-корекційної допомоги. Об’єктом такої діяльності є молодь і їхні батьки, працівники органів освіти, педагогічні колективи притулків і реабілітаційних центрів, які потребують допомоги.

Правова допомога передбачає надання консультацій різним категоріям молоді та сім’ям з питань чинного законодавства та здійснення правового захисту (оформлення документів, адвокатська допомога тощо).

Матеріальна допомога — це речова допомога окремим соціально незахищеним верствам населення (багатодітним і малозабезпеченим сім’ям, дітям-сиротам, дітям-інвалідам) одягом, взуттям, продуктами харчування, предметами побуту; грошова допомога — це виплати соціально незахищеним дітям, молоді, різним категоріям сімей.

Інформаційна допомога — це просвітницько-інформаційна діяльність, яка допомагає клієнтам орієнтуватися в тих варіантах допомоги, яких вони потребують.

За період функціонування ЦССМ в Україні найсуттєвішою за кількісними показниками є саме інформаційна допомога.

7. Державна допомога сім’ям з дітьми та її види

Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 01.01.2002 р. ст. 3 установлено, що в нашій країні призначаються такі види державної допомоги сім’ям з дітьми:

1) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

2) одноразова допомога при народженні дитини;

3) допомога при усиновленні дитини;

4) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

5) допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;

6) допомога на дітей одиноким матерям.

Порядок надання, тривалість та розміри допомоги наведені в табл. 8.1.

Коментуючи табл. 8.1, потрібно підкреслити, що більшість положень Закону «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми» стосується осіб, не застрахованих у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Простіше — непрацюючих людей, тобто тих, з чиєї заробітної плати не перераховуються гроші на обов’язкове соціальне страхування:

Ø безробітні;

Ø студенти;

Ø жінки-військовослужбовці.

Зокрема, згідно з цим законом та відповідними постановами три види допомоги призначаються тільки незастрахованим особам, а саме:

1) у зв’язку з вагітністю і пологами;

2) одноразова допомога при народженні дитини;

3) допомога по догляду за дитиною до трьох років.

Таблиця 8.1

Перелік видів допомоги сім’ям з дітьми

Види подій та категорія сімей, що підлягають виплаті допомоги Розмір Хто надає Через кого виплачується

1. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. Місце служби та місцеві органи праці та соціального захисту населення Через Державний бюджет у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів

2. Одноразова допомога при народженні дитини Допомога при народженні дитини нараховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини. Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Місцеві органи праці та соціального захисту населення Через Державний бюджет у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів

3. Допомога при усиновленні дитини Допомога при усиновленні дитини надається у розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні першої дитини. Порядок і умови виплати допомоги при усиновленні дитини та підстави для припинення виплати такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Місцеві органи праці та соціального захисту населення Через Державний бюджет у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів

4. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Різниця між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Місцеві органи праці та соціального захисту населення Через Державний бюджет у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів

5. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням Два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. Місцеві органи праці та соціального захисту населення Через Державний бюджет у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів

6. Допомога на дітей одиноким матерям Різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Місцеві органи праці та соціального захисту населення Через Державний бюджет у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів

Запитання для самоконтролю

1. Кого відносять до соціально вразливих категорій населення?

2. Що означає диференційований підхід щодо вибору форм і заходів підтримки і захисту соціально вразливих категорій населення?

3. Державна молодіжна політика як складова соціальної політики і її напрями.

4. Які ви знаєте гарантії соціального захисту молодих громадян?

5. Як здійснюється фінансування молодіжної соціальної політики?

6. Центри соціальних служб для молоді (ЦССМ) та напрями їх діяльності.

7. Види соціальних послуг для молоді в ЦССМ.

8. Назвіть види державної допомоги сім’ям з дітьми

ТЕМА 9

ЗАХИСТ І СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВА
РЕАБІЛІТАЦІЯ ІНВАЛІДІВ

ПЛАН

1. Поняття інвалідності, її причини та види.

2. Сутність соціальної політики стосовно інвалідів.

3. Правові засади і основні складові соціального захисту інвалідів в Україні.

4. Соціально-побутові заходи та медико-соціальні аспекти захисту інвалідів.

5. Гарантії працевлаштування інвалідів.

6. Пенсійне забезпечення інвалідів.

Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 91011 12 13 14 15 Следующая

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-11

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...