Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Призначення і класифікація хімічних реакторів

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Вступ 10 хв.

1.Призначення і класифікація хімічних реакторів 25 хв

2. Пожежна небезпека хімічних реакторів. 35 хв.

Висновки 5 хв.

Завдання на самопідготовку 5 хв.

 

ВСТУП

 

Сучасні підприємства хімічної, нафтохімічної промисловості характеризуються не тільки великим різноманіттям технологічних процесів, але і великою номенклатурою застосовуваної сировини, одержуваних продуктів, що мають велику пожежовибухонебезпеку, а також токсичні властивості.

Аналіз характеру причин аварій у хімічній і нафтохімічній промисловості показує, що більшість їх (95%) зв'язано з вибухами різних хімічних речовин: 54% в апаратурі, 46% у виробничих будівлях і на відкритих технологічних установках. Однак це співвідношення неоднаково в різних галузях і змінюється в залежності від характеру виробництва. Наприклад, в азотній промисловості число аварій, зв'язаних з викидами в атмосферу горючих газів і рідин через нещільності в апаратах, компресорах, насосах, комунікаціях, приблизно в 1,6 рази більше аварій, зв'язаних з вибухами усередині технологічних систем. У хлорній промисловості вибухів, загорянь і пожеж, зв'язаних з викидами горючих продуктів в атмосферу, у 2,5 рази більше, ніж вибухів усередині устаткування. У промисловості хімічних волокон найбільш характерними аваріями є пожежі і загоряння, викликані витоками горючих рідин і займанням волокон, причому пожеж і іноді охоплюють значні площі.

Аналіз причин аварій у хімічній промисловості показує, що основна їхня кількість (81%) зв'язана з веденням хіміко-технологічних процесів, 13% з підготовкою устаткування до ремонту, ремонтним роботам чи прийомом устаткування з ремонту і 6% - з інших причин.

Розглянемо пожежну небезпеку характерних пожежовибухонебезпечних хімічних процесів і основного технологічного устаткування хімічних об'єктів.

 

Висновок: Таким чином, технологічні процеси хімічного виробництва мають складне апаратурне оформлення, від надійності і безпеки якого залежить пожежна безпека усього виробництва.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Вступ 10 хв.

1.Призначення і класифікація хімічних реакторів 25 хв

2. Пожежна небезпека хімічних реакторів. 35 хв.

Висновки 5 хв.

Завдання на самопідготовку 5 хв.

 

ВСТУП

 

Сучасні підприємства хімічної, нафтохімічної промисловості характеризуються не тільки великим різноманіттям технологічних процесів, але і великою номенклатурою застосовуваної сировини, одержуваних продуктів, що мають велику пожежовибухонебезпеку, а також токсичні властивості.

Аналіз характеру причин аварій у хімічній і нафтохімічній промисловості показує, що більшість їх (95%) зв'язано з вибухами різних хімічних речовин: 54% в апаратурі, 46% у виробничих будівлях і на відкритих технологічних установках. Однак це співвідношення неоднаково в різних галузях і змінюється в залежності від характеру виробництва. Наприклад, в азотній промисловості число аварій, зв'язаних з викидами в атмосферу горючих газів і рідин через нещільності в апаратах, компресорах, насосах, комунікаціях, приблизно в 1,6 рази більше аварій, зв'язаних з вибухами усередині технологічних систем. У хлорній промисловості вибухів, загорянь і пожеж, зв'язаних з викидами горючих продуктів в атмосферу, у 2,5 рази більше, ніж вибухів усередині устаткування. У промисловості хімічних волокон найбільш характерними аваріями є пожежі і загоряння, викликані витоками горючих рідин і займанням волокон, причому пожеж і іноді охоплюють значні площі.

Аналіз причин аварій у хімічній промисловості показує, що основна їхня кількість (81%) зв'язана з веденням хіміко-технологічних процесів, 13% з підготовкою устаткування до ремонту, ремонтним роботам чи прийомом устаткування з ремонту і 6% - з інших причин.

Розглянемо пожежну небезпеку характерних пожежовибухонебезпечних хімічних процесів і основного технологічного устаткування хімічних об'єктів.

 

Призначення і класифікація хімічних реакторів

До числа апаратів і механізмів з підвищеною вибухопожежонебезпекою відносяться: абсорбери й адсорбери для вибухонебезпечних і токсичних середовищ; автоклави; випарні апарати; ксантогенатори у виробництві віскозних волокон; компресори всіх типів і призначень; колони конденсації і синтезу аміаку; полімеризатори; реактори дегідрування; ректифікаційні колони; реактори, що працюють під тиском вибухонебезпечних середовищ і ін.

Захист хімічних процесів, здійснюваних у різних виробництвах хімічної промисловості, пов’язаний з необхідністю вивчення пожежовибухонебезпеки технологічного устаткування.

Основний апарат для проведення хімічних реакцій — реактор хімічний (колони, автоклави камери і т.д.). У реакторах крім хімічних йдуть і фізичні процеси, за допомогою яких створюються оптимальні умови здійснення хімічних реакцій (температура, тиск і ін.). Тому хімічні реактори часто мають спеціальні пристрої (мішалки, підігрівники, холодильники) чи з'єднуються з іншими апаратами (компресорами, теплообмінниками, сепараторами, казанами, утилізаторами і т.д.).

Машини й апарати, з'єднані між собою у визначеній послідовності, утворюють технологічну схему. При цьому апарати, розташовані до реактора, призначені для підготовки і подачі вихідних продуктів (реагентів) у реактор; апарати, розташовані після реактора, призначені для виділення цільового продукту (очищення продукту).

У будь-якій технологічній схемі хімічного виробництва можна виділити три стадії:

1) стадія підготовки сировини:

2) стадія проведення хімічного процесу в самому реакторі;

3) стадія виділення кінцевого продукту і його очищення.

Основна стадія — друга, тому реактори мають велике значення в технологічних процесах хімічного виробництва.

У хімічній промисловості використовуються найрізноманітніші реактори, що відрізняються по тепловому режимі, конструктивному пристрою, фазовому стану реагентів і ін.

Хімічні реактори класифікуються:

За способом організації процесу (реактори періодичної і безупинної дії); У реакторах періодичної дії вихідну сировину завантажують через визначені проміжки часу, після здійснення хімічної реакції продукти реакції вивантажують з реактора. У реакторах періодичної дії всі його стадії (завантаження, реакція, розвантаження) протікають в одному місці (в одному апараті), але в різний час.

Ефективність застосування реакторів періодичної дії характеризується ступенем або коефіцієнтом використання часу його роботи, що дорівнює відношенню тривалості етапу хімічних перетворень до тривалості всього циклу:

де tхим - час протікання хімічної реакції;

tвсп- час допоміжних операцій (завантаження, вивантаження, розігрів, охолодження, очищення);

( h- коефіцієнт корисної дії періодично працюючого реактора або коефіцієнт використання реактора.

Реактори періодичної дії застосовують у тих випадках, коли на одній установці роблять різні хімічні продукти, наприклад, при виробництві барвників, у фармацевтичній промисловості й ін.

Періодично діючі реактори прагнуть замінити апаратами безупинної дії.

У реакторах безупинної дії надходження вихідних реагентів, сама хімічна реакція і вивантаження продуктів реакції виробляються одночасно і безупинно, але роз'єднані в просторі, тобто здійснюються в різних частинах одного апарата.

Вони мають великі переваги в порівнянні з періодичними: немає перерв у випуску кінцевих продуктів реакції; кращі можливості автоматичного регулювання і повної механізації; стійкість режимів проведення процесів; велика компактність устаткування; більш повне використання тепла при відсутності перерв у роботі апарата. Реактори безупинної дії працюють при постійному режимі. Для них замість часу тривалості реакції використовують такі характеристики, як час контакту або об'ємна швидкість. Тому що для цих апаратів не можна безпосередньо вимірити тривалість реакції, тобто час перебування реагуючих речовин в об’ємі реактора.

 

де t — час контакту речовин у реакторі;

Vp — об’єм реактора;

Qv — об'ємна витрата вихідних реагентів.

При одержанні тих самих речовин реактори періодичної дії в порівнянні з реакторами безупинної дії мають більшу пожежну небезпеку. У момент періодичного завантаження і вивантаження створюються сприятливі умови для виходу горючих речовин назовні, утворення небезпечних газо- і пароповітряних сумішей, а також для появи джерел запалювання (наприклад, при утворенні сульфідів заліза або термополімерів на внутрішній поверхні реактора, що самозаймаються при контакті з киснем повітря

За тепловим режимом (ізотермічні, адіабатичні, реактори з програмованим тепловим режимом);

ІЗОТЕРМІЧНІ РЕАКТОРИ — реактори, у яких процес протікає при постійній температурі у всіх частинах реакційного об’єму. У реальних умовах досягти сталості температури майже неможливо, тому для більшості реакторів найбільш характерним є політропічний режим, тобто частковий відвід тепла за допомогою тепло- і холодоагентів.

АДІАБАТИЧНІ - реактори, що працюють без підведення і відводу тепла (усе тепло, що виділяється або поглинається в реакторі, акумулюється реакційною сумішшю). Ці реактори прості по конструкції, у них немає теплообмінних пристроїв, для адіабатичного режиму використовують теплоізоляцію.

У реакторах із програмованим тепловим режимом теплообмін здійснюється відповідно до заданої програми зміни температури по висоті реактора або у визначених частинах реакційного об’єму (у визначені проміжки часу).

За фазовим станом вихідних реагентів (гомогенні, гетерогенні).

Гомогенними називають реактори, якщо в ньому знаходиться одна фаза (наприклад, тільки рідка чи тільки газоподібна). Гетерогенним називають реактор, якщо в ньому реагуючі речовини знаходяться в різних агрегатних станах. У більшості випадків хімічні процеси протікають у присутності каталізаторів (пожежонебезпечних і вибухонебезпечних речовин) і ці реакції відносяться до гетерогенного типу реактора.

За режимом руху реакційного середовища (реактори витиснення, реактори з перемішуванням (для безупинних процесів).

Реактори витиснення характеризуються тим, що в них усі частки продукту, що заповнює, рухаються в заданому напрямку, не перемішуючись з частками, що рухаються перед і позаду і цілком витісняючи (подібно поршню) частки, що знаходяться перед потоку. Час перебування всіх часток реакційного середовища в апаратах ідеального витиснення однаково. Склад реакційної суміші змінюється поступово, по довжині (висоті) реактора внаслідок протікання хімічної реакції.

Однак у реакторах спостерігаються і відхилення від ідеального режиму, що у ряді випадків зв'язано з виникненням аварійних ситуацій. Наприклад, якщо екзотермічна реакція протікає в циліндричному реакторі витиснення, з якого тепло виділяється через стінку шляхом зовнішнього охолодження, середовище, що реагує буде більш нагріте поблизу центра, чим у стінки. Те ж спостерігається і з градієнтом швидкості. Швидкість рідини або газу в стінки реактора завжди буде менше, ніж поблизу його центральної частини.

Отже, реакція протікає глибше, і в деяких випадках — до утворення небажаних побічних продуктів (спостерігається розкладання нафтопродуктів до утворення коксу на внутрішній стінці реактора змієвикового типу при термічному крекінгу), що є причиною прогару і виходу великої кількості вогненебезпечних рідин назовні і приводить, як правило, до великих аварій і пожеж.

Реактори з перемішуванням, як правило, складаються з декількох послідовно з'єднаних апаратів ємнісного типу (чи колонного), у яких здійснюється перемішування і безупинний рух реагуючих речовин при безупинній подачі вихідних речовин у перший апарат. Наявність системи перемішування в таких апаратах дає можливість одержати значну поверхню охолодження, а також при перемішуванні значно полегшується очищення внутрішніх поверхонь. Це має велике значення в тих випадках, коли спостерігається утворення відкладень твердих речовин, що порушують нормальний теплообмін або самозаймаються при контакті з киснем повітря, що викликає необхідність періодичного очищення апаратів.

По конструктивному виконанню теплообмінних пристроїв реактори поділяються:

1) камерні;

2) ємнісні;

3) колонні;

4) трубчасті;

5) змієвикові.

Система теплообміну може бути безупинною і ступеневою. Безупинний відвід тепла (чи підведення) здійснюється через теплообмінну поверхню по усій висоті реактора. При ступеневому відводі (підведенні) тепла реактор поділяється на адіабатичні секції з проміжним охолодженням (підігрівом).

Конструкція реакційного апарата визначається типом проведеного хімічного процесу і застосовуваним каталізатором. Разом з тим однотипні по конструкції апарати можуть застосовуватися для різних процесів (наприклад, реактори з псевдоожиженним шаром каталізатора).

Істотний вплив на конструкцію апарата роблять умови проведення процесу (у газовій чи рідкій фазах), тепловий ефект реакції, способи підтримки заданого робочого режиму в зоні реакції і т.д.

Звичайно реакційний апарат являє собою циліндричну судину однакового чи різного діаметра, закрита по кінцях днищами (кришками).

Так наприклад, реактор каталітичного риформінгу має діаметр 4,5 м, висота шару каталізатора складає від одного до трьох діаметрів апарата, реактор каталітичного крекінгу з пилоподібним каталізатором має діаметр до 10 м і висоту до 30 м, реактор гідрокрекінгу являє собою вертикальний циліндричний апарат з діаметром 3 м і висотою 38 м, по висоті має 6 реакційних зон і т.д. Усередині корпуса хімічних реакційних апаратів розміщені опорні решітки для каталізатора, розподільні, направляючі і збірні пристрої, теплообмінні пристрої, сепаратори, перемішуючі пристрої і т.п.

При проектуванні реакторів звичайно намагаються взяти за основу їхнє функціональне призначення, розділяючи реакційну зону і зону регенерації каталізатора, тому що в цьому випадку безперервність процесу можна забезпечити циркуляцією каталізатора між реактором і регенератором (наприклад, каталітичний крекінг). Коли циркуляцію каталізатора здійснити не вдається, приходиться в одному апараті здійснювати й основну реакцію, і регенерацію каталізатора або його заміну. Для забезпечення безперервності процесу необхідно мати кілька апаратів (наприклад, у разі платформінгу). При необхідності інтенсивного перемішування контактуючих середовищ реактор постачають пристроєм спеціальної конструкції, що перемішує. Іноді реактор виконують пустотілим у виді змійовика (трубчаста піч для піролізу вуглеводнів), або циліндричної пустотілої судини (для коксування).

Поверхня теплообміну може бути виконана у виді убудованих у реактор трубних поверхонь, чи у виді сорочки на зовнішній поверхні апарата.

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-11

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...