Тема 3. Нормативно-правове забезпечення соціальної політики в Україні

Соціальні нормативи — це регламентовані значення соціаль­них показників, що виражають систему типових вимог соціальних суб’єктів до соціальних об’єктів з метою забезпечення відтворення і розвитку суспільства як цілого, та вирішення його соціальних проблем.

Основою формування системи соціальних стандартів і держав­них соціальних гарантій є Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», який містить концеп­туальні поняття і терміни у такому значенні (рис. 3.1):

Рис. 3.1. Концептуальні поняття і терміни соціальних
стандартів і нормативів в Україні

Державні соціальні стандарти —встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні гарантії —встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, установлені законами та іншими нормативно-право­вими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум — величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Соціальні норми і нормативи— показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комуналь­ними, соціально-культурними послугами.

Нормативи витрат (фінансування) — показники поточних і капітальних витрат із бюджетів усіх рівнів на забезпечення задоволення потреб не нижчому від державних соціальних стандартів і нормативів.

Тести до теми 3

1. Соціальні нормативи – це:

а) встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення;

б) регламентовані значення соціаль­них показників;

в) показники поточних і капітальних витрат із бюджетів усіх рівнів;

г) прожитковий мінімум, встановлений законом.

2. Базовий державний соціальний стандарт – це:

а) прожитковий мінімум, встановлений законом;

б) встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення;

в)регламентовані значення соціаль­них показників;

г) показники поточних і капітальних витрат із бюджетів усіх рівнів.

3. Державні соціальні гарантії – це:

а) прожитковий мінімум, встановлений законом;

б) встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення;

в)регламентовані значення соціаль­них показників;

г) показники поточних і капітальних витрат із бюджетів усіх рівнів.

4. Нормативи витрат (фінансування) – це:

а) прожитковий мінімум, встановлений законом;

б) встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення;

в)регламентовані значення соціаль­них показників;

г) показники поточних і капітальних витрат із бюджетів усіх рівнів.

5. Нормативи, що мають «природничо-наукове» обґрунтування і є найбільш об’єктивними – це:

а) соціальні нормативи I групи;

б) соціальні нормативи IIгрупи;

в)соціальні нормативи III групи;

г) соціальні нормативи I і IIгрупи.

6. Нормативні показники за визначенням рівня допомоги у разі нестандартних ситуацій – це:

а) соціальні нормативи I групи;

б) соціальні нормативи II групи;

в)соціальні нормативи III групи;

г) соціальні нормативи I і IIгрупи.

7. Нормативи, що важко нормувати, але можна планувати – це:

а) соціальні нормативи I групи;

б) соціальні нормативи IIгрупи;

в) соціальні нормативи III групи;

г) соціальні нормативи I і IIгрупи.

8. Показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг – це:

а) соціальні норми і нормативи;

б) нормативи витрат (фінансування);

в) прожитковий мінімум;

г) державні соціальні стандарти.

9. Встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс – це:

а) соціальні норми і нормативи;

б) нормативи витрат (фінансування);

в) прожитковий мінімум;

г) державні соціальні стандарти.

10. За рівнем задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються:

а) на нормативи раціонального споживання, нормативи мінімального споживання, статистичні нормативи;

б)надержавні соціальні стандарти і нормативи;

в) на нормативи споживання, нормативи забезпечення, нормативи доходу;

г) на регіональні соціальні стандарти і нормативи.

11. За характером задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються:

а) на нормативи раціонального споживання, нормативи мінімального споживання, статистичні нормативи;

б)надержавні соціальні стандарти і нормативи;

в) на нормативи споживання, нормативи забезпечення, нормативи доходу;

г) на регіональні соціальні стандарти і нормативи.

12. Соціальні стандарти і нормативи можуть прийматися і діяти на різних рівнях:

а) державному, регіональному, місцевому;

б) державному, регіональному;

в) регіональному, місцевому;

г) державному, місцевому.

Тема 4. Планування і фінансування розвитку соціальної сфери

У науковій літературі поняття «соціальна сфера» використовується в різних значеннях. Нас дане поняття буде цікавити у двох аспектах:

1) як певна сфера суспільної системи;

2) як сукупність галузей народного господарства, а також галузей державного, регіонального і місцевого управління (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Сутність соціальної сфери

Як підсистема суспільного організму соціальна сфера характеризується:

· специфічними процесами взаємодії та відтворення людини, особистості, соціальних груп і населення в цілому;

· особливого виду відносинами, що складаються з приводу відтворення людського потенціалу і дотримання соціальної справедливості в суспільстві;

· тільки їй властивими функціями диференціації та оформлення соціальних груп.

Тести до теми 4

1. Сукупність галузей, програм і заходів, спрямованих на досягнення соціальних цілей і результатів, покликаних підвищити суспільний добробут і поліпшити якість життя населення – це:

а) поняття соціальної сфери;

б) галузі соціальної сфери;

в) рівні управління соціальною сферою;

г) джерела фінансування соціальної сфери.

2. Діяльність органів державного, регіонального управління і місцевого самоврядування, що регулюють особливу сукупність соціальних процесів за напрямами – це:

а) поняття соціальної сфери;

б) галузі соціальної сфери;

в) рівні управління соціальною сферою;

г) джерела фінансування соціальної сфери.

3. Галузь, що забезпечує найважливішу соціальну гарантію розвитку суспільства – це:

а) охорона здоров’я;

б) освіта;

в) культура і мистецтво;

г) соціальний захист населення.

4. Галузь, метою якої є підтримка здоров’я нації, збереження і розвиток людського потенціалу суспільства – це:

а) охорона здоров’я;

б) освіта;

в) культура і мистецтво;

г) соціальний захист населення.

5. Галузь, що забезпечує поширення культурних традицій, підвищення духовної культури населення, розвиток творчого потенціалу і культурної активності громадян – це:

а) охорона здоров’я;

б) освіта;

в) культура і мистецтво;

г) соціальний захист населення.

6. Галузь соціальної сфери, метою якої є соціальна підтримка і захист непрацездатних і малозабезпечених прошарків населення – це:

а) охорона здоров’я;

б) освіта;

в) культура і мистецтво;

г) соціальний захист населення.

7. Рівні реалізації соціальної політики:

а) державний, регіональний;

б) регіональний, місцевий;

в) місцевий;

г) державний, регіональний, місцевий.