Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Мови високого і низького рівнів програмування. Асемблер.

А)Мови програмування низького рівня;Для спрощення програмування почали з'являтися мови низького рівня. Для перетворення їх у двійковий код були створені спеціальні програми — транслятори. Транслятори поділяються на: компілятори та інтерпретатори.

Прикладом мови низького рівня є асемблер. Переваги:За допомогою мов низького рівня створюються ефективні і компактні програми.Недоліки:-результуюча програма не може бути перенесена на комп’ютер або пристрій з іншим типом процесора;-значний час розробки великих і складних програм.;

Б)Мови програмування високого рівня

Можна сказати є зрозумілішими людині, ніж комп'ютеру. Cтворені програми легко переносяться з комп'ютера на комп'ютер. Розробляти програми на таких мовах значно простіше і помилок допускається менше. Значно скорочується час розробки програми, що особливо важливо при роботі над великими програмними проектами.Недоліком мов високого рівня є більший розмір програм порівняно з програмами на мові низького рівня. Тому в основному мови високого рівня використовуються для розробок програмного забезпечення комп'ютерів, і пристроїв, які мають великий обсяг пам'яті.

10. Поняття компілятора та компонувальника. Процес перетворення програмного коду на мові високого рівня у виконуваний файл.Компілятор - комп'ютерна програма (або набір комп. програм), що перетворює (компілює) програмний код, написаний певною мовою програмування, на семантично еквівалентний код в іншій мові програмування, який, як правило, необхідний для виконання програми машиною. Компоновальник – програма, яка виконує компонування - приймає на вхід один або кілька об'єктних модулів і збирає у виконуваний модуль. Його робота полягає в тому, щоб в кожному модулі конкретизувати посилання на невизначені імена.

Для того, щоб забезпечити перетворення програмного коду на мові С++ у виконуваний файл, потрібно виконати наступні дії: 1. Скориставшись текстовим редактором, написати програму і зберегти її у файлі на диску. Цей файл містить код програми. 2. Скомпілювати код програми. Цей процес є двоетапним. Зокрема, при компіляції програми на мові С++ спочатку виконується препроцесінг, а після цього — компіляція в об’єктний код. 3. Зв’язати об’єктний код основної програми (отриманий в процесі компіляції) з додатковим об’єктним кодом бібліотечних та/або користувацьких функцій і, таким чином, скомпонувати єдину програму

Змінна. Ім’я і значення змінної. Правила вибору імені для змінної

Змінна– область пам’яті з іменем, щоб зберігати значення певного типу. Значення, може змінюватися в межах певної задачі. Цим змінна відрізняється від константи. Кожна змінна має ідентифікатор.Ім’я змінної задається за певних правил: це може бути послідовність однієї або більше літер, цифр, знаку підкреслення. Забороняється використовувати знаки пунктуації. Ім’я не може починатися з цифри і воно не може бути зарезервованим словом в С++.

12. Прості типи даних С++

Під типом даних розуміють множину допустимих значень цих даних і множину дозволених операцій над ними. Водночас тип даних визначає і розмір пам'яті, що займають змінні і константи даного типу. Пам'ять виділяється не для типу даних, а виділяється для розміщення змінної або

константи заданого типу. У мові С++ виділяють вбудовані та користувацькі типи даних.

До простих типів відносяться наступні:

- bool – логічний тип даних, може мати 2 значення «true» i«false».- int – цілочисельний тип даних,.- char – символьний тип даних ‘а’, ‘5’, - float – дробовочисельний тип даних «3,14».- double – дробовочисельний тип даних з ‘плавачою комою’ .- void – пустий тип даних.

Деякі з базових типів можуть бути модифіковані з використанням наступних приставок:- signed,- unsigned,- short – звужує діапазон,- long – розширює діапазон.

Оголошення та ініціалізація змінних

Оголошення змінної пов’язує тип з її ім’ям.

Ініціалізація змінної – це виділення пам’яті для неї та присвоєння початкового значення.

 

Кожне ім’я в С++ програмі має асоційований з ним тип даних.

Цей тип визначає, які операції можна застосовувати до імені (тобто до об’єкта, на який воно посилається), і як ці операції інтерпретуються.

 

Є декілька типів даних:

bool має 2 значення (true), (false) – він використовується для представлення результатів логічних операцій.

char – це символьний тип даних, який майже завжди займає 1 байт.

int – цілий тип, завжди є знаковим

Типи із плаваючою точкою:

float – одинарної точності

double – подвійної точності

long double – розширеної точності

 

 

14. Глобальна і локальна змінна. Область дії змінної. Оператор ::

При оголошенні змінних у програмі велике значення має те місце, де вони оголошені. Від того, де оголошенні змінна, залежать можливості її подальшого використання.

 

У С++ можливі три місця оголошення змінних.

· Поза будь-яких функцій, у тому числі і , main().

Така змінна називається глобальною і є видимою до кінця файлу.

· Змінна може бути оголошена в середині блоку, у тому числі й середині тіла функції. Оголошена в такий спосіб змінна називається локальною і є видимою до кінця блоку. Така змінна поза блоком, у якому вона оголошена, не існує.

· Змінна може бути оголошена як параметр функції. Крім спеціального призначення, а саме для передачі даних у функцію, параметр можна розглядати як локальну змінну для тіла функції.

 

Оператор :: використовують для виклику глобальної змінної в будь-якому місці тіла функції.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-11

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...