Сили та засоби зв’язку. Організація взводу зв’язку мб. ТТХ засобів зв’язку мб.

Силы: взвод связи , состоящий из 3-х отделений:

Організація взводу зв’язку мб

Відділення

ТТХ засобів зв’язку мб.

23. Організація радіо- та проводового звязку у м.б. схема організації проводного звязку у м.б.

Організація і засоби звязку

		БМП-1 КШ=1 (Р-1456М) Р-ІІІ=2 Р-130= 1 Р-123=1		БМП-1К = 1 (БТР-80К) Р-123 = 2		Р-159 = 5 Р-158 = 15 П-193М = 2 П-274М = 20 км ТА-57 = 20 БМП-1 = 2 (ТР-80 = 2)

Схема организації проводного зв’язку.

25. Види секретного зв`язку

Для защиты информации и сохранения надежной секретности, достоверности, оперативности и непрерывности используются различные мероприятия.

Сокрытие информации проводится с помощью средств скрытой связи, кот-е делятся на: засекреченную, шифрованную, кодированную.

Средства сокрытия информации: аппаратура автоматического засекречивания, шивровальные кодировочные машины, ручные шифры, документы кодированной связи.

Засекречивающая св. – наиболее распространенная и оперативная связь. Обеспечивается аппаратурой ЗАС(засекреченная аппаратура связи), которая предназначена для закрытия всего потока служебной и секретной информации, которая передается по техническим средствам связи(засекречивающий телеграф, фототелеграф, телекодовая и телефонная аппаратура связи).

ЗАС делится:

- гарантированной стойкости(для передачи сов. секретной и секретной информ.)

- временной стойкости(для служебной информ.)

Шифрованная связь – наиболее надежный вид св. Обеспечивает высокую достоверность и сохранность информ. Используется для передачи наиболее важной информ(шивровальные кодировочные машины, ручные шифры).

Кодированная связь – составная св. общей системы СУВ. Используется в тех линиях св. где нет аппаратуры ЗАС или как дублирующая система к ней(документы кодированной связи, кодирующие машины).

26. Документи скритого управління військами

Документы кодированной связи делятся на:

- кодировочные табл.., сигнально-кодовые табл., номенклатурне табл., (используются где нет технических средств кодирования и обеспечивают гарантированную стойкость кодирования).

- переговорне табл., табл., радиостанций, табл. сигналов управления боем, позывных, должностных лиц, кодированные топокарты(используются при управлении войсками).

Документы кодированной связи используются в СУВ для управления войсками по открытым каналам связи, но категорически запрещается передавать информацию содержащую военную и гос. тайну, условные и полные названия соединений и частей, фамилии и звания офицеров, истинные наименования районов местности где планируется проведение боевых действий.

Переговорне табл. – для закрытия содержания секретной информации, непосредственных текстов переговоров военной и гос.тайны.

Табл. сигналов управления боем – действенным словам открытого текста присваиваются условные кодовые обозначения.

Табл., радиостанций, позывных, должностных лиц – присваиваются кодовые названия

27.Оборона, її мета, види оборони та умови переходу до оборони.

Оборона має на меті відбити наступ переважаю­чих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим са­мим створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Залежно від бойового завдання, наявності сил і засобів, а також від характеру місцевості оборона може бути позиційною та маневреною.

Позиційна оборона — основний вид оборони. Вона найбільш повно відповідає головній меті оборони і ве­деться шляхом завдання максимальних втрат против­нику в ході наполегливого утримання підготовлених до оборони районів місцевості. Позиційна оборона засто­совується на більшості напрямків, і передусім там, де втрата території недопустима.

Маневрена оборона застосовується з метою завдання противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на завчасно намічених і ешелонованих в глибину рубежах у поєд­нанні з короткими контратаками. Вона допускає зали­шення деякої частини території. У ході маневреної обо­рони батальйон у взаємодії з іншими підрозділами бригади (полку) змушує противника наступати в тому напрямку, де підготовлена стійка позиційна оборона, або противник затягується в район, який забезпечує вигідні умови для його розгрому контратаками.

Оборона може застосовуватисянавмисно, коли більш активні й рішучі дії недоцільні, абовимушено —внаслідок несприятливої обстановки, що склалася. Вона може підготовлятися завчасно до початку бойових дій або організовуватися під час бою. Перехід до обо­рони батальйону (роти) може здійснюватися в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосередньо­го зіткнення з ним.

Оборона повинна бути стійкою й активною,здат­ною протистояти ударам усіх видів зброї, атаці значних мас танків і піхоти противника, вести активну боротьбу з його повітряними десантами, аеромобільними та ди­версійно-розвідувальними групами. Вона повинна бути протитанковою, протиповітряною і протидесантною, глибокоешелонованою і готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником зброї масового ураження, високоточноїзброї та засобів радіоелектрон­ної боротьби.

Підрозділи повинні стійко обороняти позиції, які займають, навіть в умовах цілковитого оточення та від­сутності тактичного зв'язку з сусідами. Вони не мають права залишати позиції, які займають, і відходити без наказу старшого командира.

Стійкість та активність оборони досягається: витрим­кою, стійкістю та наполегливістю військ, які обороня­ються, їх високим моральним духом; безперервною роз­відкою противника, своєчасним розкриттям підготовки його до наступу і можливих напрямків атак; старанним маскуванням бойового порядку батальйону (роти) і введенням противника в оману відносно побудови обо­рони та задуму дій; вправною, різноманітною побудовою оборони; умілим використанням вигідних умов місце­вості та її інженерного обладнання.

Батальйон проводить контратаку, як правило, разом з контратакою бригади (полку). За сприятливих умов обстановки, якщо незначні сили противника вклини­лися, батальйон може за дозволом командира полку проводити контратаку самостійно з метою знищення противника, який вклинився в оборону, та відновлення втраченого положення.

28. Побудова оборони мб (тб). Район оборони батальйону, його тактичні нормативи. Місце мб (мб) у бойовому порядку мп (тп). Бойовий порядок мб (мр) у обороні, вимоги до бойового порядку.

Механізована бригада (полк) і танковий полк можуть займати оборону в першому або другому еше­лоні дивізії, знаходитися в загальновійськовому резерві, а також оборонятися на окремому напрямку.

Механізований (танковий) батальйон (рота) може оборонятися в першому або другому ешелоні полку (батальйону), в смузі забезпечення або на передовій позиції, складати загальновійськовий резерв або знахо­дитися в протидесантному резерві. Під час виходу з бою і відходу батальйону і може бути призначений в ар'єргард, а рота — в тилову (бокову) похідну заставу або для дій як підрозділ прикриття.

Танковий батальйон механізованої бригади (полку), як правило, використовується для посилення механізо­ваних батальйонів, а частина сил — у загальновійсько­вому резерві. Він може також знаходитися в другому ешелоні.

Механізований батальйон танкового полку викори­стовується, як правило, для посилення танкових баталь­йонів. Він може діяти і самостійно, займаючи оборону на першій позиції або в. смузі забезпечення (на пере­довій позиції).

Батальйон першого ешелону готує і займає обо­рону на першій позиції. Він призначається для відбиття наступу противника, знищення його перед переднім кра­єм і під час вклинення в оборону на першій позиції, а також для наполегливого утримання важливого райо­ну місцевості та створення сприятливих умов для роз­грому противника.

Батальйон другого ешелону займає оборону на другій позиції, як правило, на важливому напрямку в готов­ності до тривалого утримання району, який займав, посилення (заміни) підрозділів першого ешелону у ви­падку втрати ними боєздатності, проведення контратак, а також до знищення повітряних десантів та аеромобільних підрозділів противника. Танковий батальйон і механізований батальйон на бойових машинах піхоти, які знаходяться в другому ешелоні, підготовляють один — два вогневих рубежі для відбиття атак танків противника вогнем з місця.

Механізований (танковий) батальйон, призначений для оборони в смузі забезпечення, діє як передовий загін з метою затримати наступ переважаючих сил противника, примусити його передчасно розгорнутися й наступати в невигідному для нього напрямку, завдати йому втрат та виграти час для підготовки оборони.

При відсутності смуги забезпечення батальйон може оборонятися на передовій позиції, створеній на віддаленні 4—6 км від переднього краю оборони, з метою ввести противника в оману відносно зображення переднього краю і побудови оборони, не допустити рап­тового нападу противника на підрозділи першого еше­лону, відбити його розвідку боєм і змусити передчасно розгорнути свої головні сили.

Бригаді (полку) призначається ділянка, баталь­йону — район оборони, а роті і взводу — опорний пункт. Ширина батальйонного району оборони — 3—5 км, глибина — 2—2,5 км. Рота займає опорний пункт 1—1,5 км по фронту і до 1 км в глибину, а взвод — до 400 м по фронту і до 300 м в глибину.

Побудова оборони батальйонувключає бойовий порядок батальйону (роти), систему опорних пунктів і вогневих позицій, систему вогню, систему інже­нерних загороджень.

Основні зусилля батальйону в обороні зосереджуються на очікувальному головному напрямку наступу противника й утриманні найбільш важливого району (об'єкта) місцевості. Побудова оборони повин­на створювати наростаючу протидію, яка дозволяв не допустити прориву противником району оборони (опорного пункту) та створити умови для його зни­щення.

Бойовий порядок батальйону будується в два або один ешелон. При одноешелонній побудові бойового порядку виділяється резерв у складі не менше взводу.

Залежно від завдання, яке виконується, та характе­ру місцевості батальйон може мати різне розташування рот. Одна з рот може бути висунута вперед або назад, утворюючи вогневий мішок,а на відкритому фланзі роз­ташовуватися уступом.

Рота першого ешелону батальйону підготов­ляє опорний пункт на першій і другій траншеях з метою завдати противнику ураження вогнем усіх засобів і не допустити прориву ним переднього краю.

Рота другого ешелону батальйону підготов­ляє опорний пунктна третій, а іноді і на четвертій траншеї з метою не допустити прориву противником першої позиції, а при сприятливих умовах і знищити контратакою його підрозділи, які прорвалися через пер­шу та другу траншеї.

Бойовий порядок роти будується в один або два ешелони. Залежно від характеру місцевості взводи в опорному пункті механізованої (танкової) роти можуть розташовуватися кутом назад, уступом та мати інше розташування, яке забезпечить найкращу організацію системи вогню перед фронтом і на флангах опорного пункту.

Придані механізованому (танковому) батальйону танкові (механізовані) підрозділи, як правило, перепідпорядковуються ротам і займають оборону в опорних пунктах взводів. Танкові підрозділи та механізовані підрозділи на бойових машинах піхоти, крім того, можуть використовуватися для дій у вогневих засадах.

Автомобілі механізованих рот розташовуються за дру­гим ешелоном (резервом) батальйону разом з підрозді­лом забезпечення.

У бойовий порядок батальйону (роти), залежно від обстановки, можуть входити бронегрупа і вогневі засади.

Бронегрупа батальйону(роти) утворюється з метою підвищення активності оборони і своєчасного по­силення її стійкості на найбільш загрозливих напрям­ках, закриття проломів, які з'явилися в результаті вог­невих ударів противника, і вирішення інших завдань, що потребують стрімких, маневрених дій і ефективного вогневого ураження противника, а також більш повного використання бойових можливостей танків, бойових ма­шин піхоти і бронетранспортерів.

В її склад можуть входити декілька танків і бойових машин піхоти, бронетранспортерів (як правило без де­санту), виділених із підрозділів першого і другого ешелонів, які обороняються поза напрямками зосере­дження основних зусиль.

Система опорних пунктів і вогневих позицій ба­тальйону (роти) включає: позицію бойової охорони (створюється в батальйоні); опорні пункти рот (взво­дів), об'єднані в батальйонний район оборони; вогневі позиції танків, бойових машин піхоти (бронетранспор­терів), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших штатних і приданих вогневих засобів; траншеї і х'оди сполучення. Система опорних пунктів і вогневих позицій підготовляється залежно від прийнятого рішен­ня, бойових можливостей батальйону (роти), наявності часу і характеру місцевості. :

Опорний пункт механізованої роти об­ладнується двома траншеями і складається з'опорних пунктів механізованих взводів, позицій вогневих засобів роти і приданих підрозділів, пов'язаних між собою єдиною системою вогню, загороджень і ходів сполучення в межах опорного пункту роти.

У батальйонному районі оборони ротні опорні пункти повинні розміщуватися так, щоб вони перехоплювали своїм розміщенням і вогнем найбільш імовірні напрямки наступу противника, виключався шаблон у побудові обо­рони і забезпечувалась стійкість підрозділів, які оборо­няються.

Для кругової оборони ротного опорного пункту ши­роко використовуються ходи сполучення, взводам при­значаються додаткові сектори обстрілу, для вогневих засобів підготовляються основні і запасні вогневі пози­ції з урахуванням ведення вогню в сторони флангів і в тил. Частина вогневих засобів розташовується в глиби­ні. На флангах, у проміжках між взводами, в тилу опорного пункту влаштовуються загородження.

Проміжки між ротними опорними пунктами можуть бути до 1000м, а між опорними пунктами взводів—до 300 м. Проміжки між опорними пунктами повинні знаходитися під безперервним спостереженням, прострі­люватися фланговим і перехресним вогнем усіх засобів, особливо протитанкових, а також прикриватися вогне­вими засадами, вогнем артилерії і загородженнями. У проміжках між опорними пунктами рот (взводів) обладнуються траншеї та запасні позиції.

29. Підготовка оборони. Що вона включає, розкрити організацію бою.

Підготовка оборони включає в себе:

а) організацію бою (заходи прийняття рішень, доведення завдань до підлеглих, організація вогневого ураження противника, організація всебічного забезпечення бою, організ-я взаємодії та управління);

б) підготовка підрозділів до виконання бойового завдання;

в) заняття оборони, створення бойового порядку та системи вогню;

г) інженерне обладнання позиції;

д) контроль готовності до виконання бойового завдання, та надання підлеглим необхідної допомоги.

Система вогню – організовані за єдиним планом підрозділів, частин, з’єднань застосування вогню всіх видів звичайної зброї для надійного ураження противника.

Система вогню в обороні включає:

– рубежі загороджувального та ділянки зосереджуваного вогню артилерій та мінометів;

– зони вогню протитанкових засобів;

– зони суцільного, багатошарового вогню з усіх видів зброї;

– підготовлений маневр вогню.

–

30. Система вогню мб (мр) у обороні. (Показати схемою).

Система вогню батальйону (роти) в обороні включає: ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню артилерії і мінометів, підготовлені на підступах до оборони, перед переднім краєм, на флангах, у проміжках між ротними опорними пунктами і в глибині оборони зони вогню протитанкових засобів і суцільного багатошарового вогню протитанкових засобів і суцільного багатошарового вогню всіх видів зброї перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони для знищення в першу чергу танків та інших броньованих машин противника; підготовлений маневр вогнем з метою його зосередження в короткі терміни на будь-якому загрозливому напрямку чи ділянці.

Основу системи вогню батальйону складає протитанковий вогонь рот, штатних і приданих протитанкових засобів, артилерії прямою наводкою з урахуванням застосування на танконебезпечному напрямку протитанкового резерву і рухомого загону загороджень бригади (полку).

Бойові машини піхоти і танки розташовуються в опорному пункті роти по фронту і в глибину на відстані до 200 м один від одного. Бронетранспортери розташовуються на вогневих позиціях у глибині опорного пункту роти в місцях, які забезпечують ведення вогню з кулеметів переважно в сторони флангів і в проміжки.

31.Інженерне обладнання опорного пункту. Розкрити почерговість інженерного обладнання.

Інженерне обладнання району оборони (опорного пункту) починається негайно після визначення позицій підрозділам і вогневим засобам та організації системи вогню. У деяких випадках воно може починатися ще до заняття оборони, в повному обсязі проводиться, як пра­вило, після заняття підрозділами опорних пунктів про­довжується безперервно в ході всього оборонного бою. Воно здійснюється одночасно на всю глибину оборони в послідовності, яка забезпечує постійну готовність під­розділів до відбиття наступу противника і захисту від усіх засобів ураження.

В умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником інженерне обладнання району оборони (опорного пункту) здійснюється з широким викори­станням засобів механізації.

У першу чергу влаштовуються інженерні заго­родження перед позицією бойової охорони і переднім краєм оборони; розчищаються смуги обзору і обстрілу; відриваються окопи на механізовані відділення, окопи для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та інших вогневих засобів; споруджуються будівлі для командно-спостережних і медичного пунктів; улаштову­ються перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу; створюються ділянки суцільних траншей у взводних і ротних опорних пунктах; маскується озбро­єння і техніка від розвідки та для захисту від високо­точної зброї противника; влаштовуються загородження в проміжках між підрозділами, на флангах та в глиби­ні оборони; обладнуються вогневі рубежі для танкового батальйону (роти) і механізованого батальйону (роти) на бойових машинах піхоти, які знаходяться у другому ешелоні (резерві), підготовляються шляхи висування до цих рубежів та рубежів розгортання до контратак; обладнуються пункти водозабезпечення (водозабірні пункти).

У другу чергу дообладнуються ротні та взводні опорні пункти; відриваються окопи для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та інших вогневих засобів на запасних (тимчасових) вогневих позиціях, вогневих рубежах і в районах зосередження бронегруп; створюється і вдосконалюється в бойовому і господар­чому відношеннях система траншей та ходів сполучення в батальйонному районі оборони; дообладнуються командно-спостережні і медичний пункти; влаштовують­ся бліндажі на кожне відділення (екіпаж, обслугу), схо­вища на кожну роту (батарею) і сховище на командно-спостережному пункті батальйону (роти), укриття для озброєння, техніки, ракет, боєприпасів та інших мате­ріальних засобів; обладнуються основні фальшиві об'­єкти в батальйонному районі оборони (ротному опор­ному пункті); додатково обладнуються загородження перед переднім краєм, в проміжках між опорними пунк­тами і на флангах, а також підготовляються шляхи маневру.

Надалі розвивається система траншей і ходів сполучення в районі оборони (опорному пункті); наро­щується система інженерних загороджень; додатково розвивається сітка шляхів маневру підрозділів, підвозу і евакуації; обладнуються фальшиві опорні пункти, траншеї, вогневі позиції та інші об'єкти.

Під час переходу до оборони в умовах безпосередньо­го зіткнення з противником інженерні загородження встановлюються в першу чергу перед переднім краєм на найважливіших напрямках. Під час обладнання позицій підрозділи спочатку відривають окремі окопи, які по­тім з'єднуються в окоп на відділення і траншеюнавзвод.

Основна мета – створення необхідних умов для своєчасного та скритного маневру, підвищення захисту особового складу, озброєння та техніки від засобів ураження.

Включає:

- Інженерну розвідку місцевості та об’єктів