Передбойовий та бойовий порядок підрозділів у наступі, його побудова. Фронт наступу підрозділів.

Передбойовий порядок –шикування підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту та в глибину. Він повинен забзпечувати: швидке розгортання у бойовий порядок;% високі темпи просування з подоланням загороджень, зон зараження, районів зруйнувань пожеж та затоплень; найменшу уразливість відударів усіма видами зброї противника.

Бойовий порядок – шикування підрозділів для ведення бою. Він повинен відповідати завданню, задуму бою, що передбачається,та забезпечувати:

- успішне ведення бою як із застосуванням звичайної зброї, так і вумовах застосування противником ядерної зброї та інших засобів ураження;

- найбільш повне використання бойових можливостей підрозділів;

- своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку;

- стійкість та активність в обороні;

- рішуче ураження противника на можливо більшу його бойового порядку;

- швидке викаристання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості;

- нарошування зусиль під час бою й здійснення маневру;

- можливість відбиття ударів противника з повітря, знишення його аєромобілиних і диверсійно-розвідувальних груп

- найменшу уразливість підрозділів від удаів усіх видів зброї ;

- підтримання безперервної взаємодії та управління підрозділами.

Бойовий порядок підрозділу та частин у наступі, будуеться в один або два ешелони при одному ешелоні обовязково створюеться загально військовий резерв. Перший ешелон більш сильніший. Другий ешелон – для розвитку успіху, досягнутого першим ешелоном, для заміни втрат першого ешелону. У разі контратаки противника їх буде відбивати другий ешалон ,а перший буде намагатись просуватись в перед. Другий ешалон вступає в бій коли треба змінити напрямок наступу. Загальний військовий резерв для вирішення раптово виникамих завдань.

Бойовий порядок бригади (полку) складається з підрозділів першого ешелону, другого ешелону, загальновійськового резерву, артилерійської групи, підрозділу ППО, протитанкового резерву та рухомого загону загороджень.

Бойовий порядок батальону (роти) складається з підрозділів першого ешелону, другого ешелону або резерву (в роті – другий ешелон або резерв створюється тільки в обороні), вогневих засобів і підрозділів посилення, які залишаються в безпосередньму підпорядкувані командира батальону (роти).

34.

Наступ на противника, який обороняється, з ходу, як правило, здійснюється з вихідного району, віддаленість якого визначається старшим командиром. Розгортання батальйону (роти) в бойовий порядок здійснюється в ході його висування до рубежу переходу в атаку.

Для організованого висування, розгортання і переходу в атаку батальйону (роті) призначаються маршрути висування, вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) розгортання в батальйонні, ротні (взводні) колони, рубіж переходу в атаку і рубіж безпечного віддалення, а під час атаки в пішому порядку для механізованих підрозділів, крім того, і рубіж спішування. Для механізованих підрозділів на автомобілях можуть призначатися місця посадки десантом на танки.

Єтапи вогневого ураження:

- вогневе забезпечення висування (тривае цей єтап до виходу наших військ)

- вогнева підготовка атаки (основні зусилля спрямовані на передній край противника).Рубіжі переходу в атаку призначаються за 600-800м від передньго краю.

- вогнева пітримка атаки

- вогневе супроводження наступу у глибину

Висування батальону (роти) до рубежу переходу в атаку починається в установлений час або за командою (сигналом) старшого командира (начальника) і здіснюється з максимальною швидкістю.

Побудова колони батальону (роти) під час висування до рубежу переходу в атаку повина забезпечити швидке розгортання його в передбойовий і бойовий порядки. З ціею метою роти (взводи) в колоні батальону (роти) можуть висуватись із засобами посилення, а танки, що придані механізованому батальону – в голові колони.

З рубежу розгортання в ротні колони вони виходять на свої напрямки.

Під час висування до рубежу переходу в атаку всі підрозділи повинні суворо дотримуватися встановлених командиром заходів захисту від високоточної зброї противника, в тому числі і заходів щодо світлового,звукового та радіомаскування.

У випадку нанесення противником масованих ударів під час висування до рубежу переходу в атаку підрозділи, які зберегли боєзатність, швидко виходять із району ураження і продовжують виконувати поставлене завдання.

Для заміни підрозділів, які втратили боєздатність, командир батальону використовує другий ешелон (резерв).

Порядок переходу у наступ

35.

Наступ на противника, який обороняється, із положення безпосереднього зіткненняз нимбатальйон (рота) починає в заздалегідь створеному, відповідно до рішення командира, бойовому порядку (вихідному положенні). Вихідне положення для наступу займається батальйоном (ротою) після необхідного перегрупування з положення оборони або з одночасною зміною підрозділів, які обороняються.

У ході перегрупування (зміни) батальйон займає вихідний район для наступу, а рота — вихідну позицію. Танковий батальйон, крім того, може займати очікувальну позицію.

Вихідний район призначається для заняття батальйоном вихідного положення для наступу. Він повинен забезпечити потайне розміщення, найменшу уразливість підрозділів від усіх видів зброї противника і вигідні умови для переходу в наступ.

Підрозділи, які знаходяться у безпосередньому зітк­ненні з противником, своїм вогнем знищують і подав­люють вогневі засоби і живу силу противника в опорних пунктах на першій позиції.

36.

Батальйону першого ешелону вказується найближче завдання, подальше завдання і напрямок продовження наступу; роті, а також батальйону другого ешелону — найближче завдання і напрямок продовження наступу.

Найближче завдання батальйону першого ешелону, якправило, полягає у знищенні противника в опорних пунктах рот першого ешелону на своєму фронті наступу і оволодіння ними; подальше завдання— у розвитку наступу, розгромі противника у взаємодії із сусідніми батальйонами в глибині району оборони і оволодінні першою позицією. Напрямок продовження наступувизначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання бригади (полку).

Найближче завдання роти першого ешелону,в тому числі і танкової роти, приданої механізованому батальйону, як правило, полягає у знищенні противника в опорному пункті взводу першого ешелону і оволодінні ним.

Напрямок продовження наступувизначається зтаким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання найближчого завдання батальйону.

Найближче завдання батальйону другого ешелонупід час введення його в бій може полягати в завершенні розгрому спільно з батальйонами першого ешелону бригадних (полкових) резервів противника і оволодінні їхнім рубежем.

Найближче завдання роти другого ешелонупід час введення її в бій може полягати у завершенні знищення противника спільно зротами першого ешелону в опорних пунктах у глибині оборони і оволодінні першою позицією.

Напрямок продовження наступу батальйону (роти) другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання бригади, полку (батальйону).

Напрямок зосередження основних зусиль указується старшим командиром або визначається командиром батальйону (роти). У ході наступу він може змінюватися. У напрямку зосередження основних зусиль постійно підтримується перевага в силах і засобах над противником.

(Бойове завдання визначається:

1.Задумом бою старшого командира.

2.Характером оборони та станом протистоящого противника.

3.Бойовими можливостями свого підрозділу з враженням сил та засобів посилення.

4.Характеристерами місцевості.

Підрозділам та частинам у наступі вказується: найближче завдання, подальше завдання, та напрямок продовження наступу. Для рот найближчі, та напрямки продовження в наступі. Бойовий порядок будується в 2 або 1 ешелон.)

Підготовка наступу

Підготовка наступу починається з одержанням завдання. Вона включає: організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойового завдання підрозділам, організацію взаємодії, вогневого ураження противника, всебічного забезпечення бою і управління); підготовку батальйону (роти) до виконання бойового завдання; підготовку вихідного району; організацію і проведення виховної роботи; практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників і штабу батальйону в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.

У задумі боюкомандир батальйону (роти) визначає: напрямок зосередження основних зусиль; способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності і як розгромити з указанням порядку його ураження вогнем танків, бойових машин піхоти, інших штатних і приданих засобів, заходів щодо обману, а також порядок дій підрозділів) бойовий порядок батальйону (роти).

Крім того, залежно від умов переходу в наступ командир батальйону (роти) визначає (якщо вони не вказані старшим командиром) вихідні і очікувальні райони (позиції), вихідний рубіж, рубежі розгортання, рубіж переходу в атаку і маршрути висування; під час наступу механізованого батальйону на автомобілях — місця посадки десантом на танки.

38.Способи пересування військ
Під пересуванням підрозділів розуміють організоване переміщення їх Каїм-яким способом з одного району в інший.
Пересування підрозділів може здійснюватися різними способами:
* Маршем
* Залізничним
* Морським (річковим)
* Повітряним транспортом (як правило МСБ)
* На важких автопоїздах (як правило ТБ і гусенична техніка)
* Комбінованим способом
Під комбінованим способом пересування військ розуміється таке їх переміщення з одного району в інший або на вказаний рубіж, при якому поєднуються різні способи пересування.
У сучасних умовах, коли діям військ властиві виняткова маневреність, динамічність, просторовий розмах, значення пересування ще більше зріс. Якщо минулого пересування застосовувалося поза полем бою, то тепер воно стало невід'ємною частиною бою. Зараз різні способи пересування широко застосовуються при висуненні військ в район бойових дій, при перегрупування і маневр силами, засобами, що проводяться з різними цілями при підготовці й у ході бою. Марш є основним способом пересування, оскільки при цьому забезпечується постійна бойова готовність подразделеній6 можливість швидкого їх розгортання і вступу в бій з ходу. При здійсненні маршу є також можливість швидко змінювати напрямок руху і обходити зони зараження, райони руйнування, затоплення і лісових пожеж.

39. Марш - це організоване пересування підрозділів і частин у колонах по дорогах і колонним шляхах з метою виходу в призначений район або вказаний рубіж.
Він може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником.
Марш в передбаченні вступу в бій підрозділи здійснюють:
* При переслідування в ході розвитку наступу
* При висуненні назустріч прорвалася противнику (висадівшімуся десанту)
* При введенні в бій другого ешелону або резерву
* При відході
* При перегрупування військ
Марш поза загрозу зіткнення з противником підрозділи здійснюють зазвичай в тилу своїх військ. При цьому він буде характеризуватися великою довжиною.
Залежно від поставлених завдань і умов обстановки марш відбувається до фронту, уздовж фронту або від фронту в тил.
Марш з тилу до фронту відбувається при створенні угруповань військ для наступу, нарощування зусиль для розвитку успіху підрозділів 1 ешелону або для переходу до оборони на напрямку прориву противника.
Уздовж фронту марш може совершатьсядля знищення прорвалися танків або піхоти супротивника, з метою перенесення зусиль на новий напрямок і при перепідпорядкування.
Від фронту в тил марш звичайно відбувається при перегрупування військ і при відході.
Щоб не дати розвідці противника виявити пересування наших військ і сцелью убезпечити їх від ударів засобами ЗМУ противника марш відбувається приховано, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості. Маршрути руху по можливості не повинні проходити через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, поблизу залізничних станцій (портів, аеропортів). Відстані між сусідніми маршрутами повинні бути такімі6 щоб виключити одночасне ураження двох паралельно наступних колон одним ядерним боєприпасом середньої потужності. У всіх випадках призначаються запасні маршрути.