Розділ 1. Природні та економічні умови розташування території створення лісових культур

Розділ 1. Природні та економічні умови розташування території створення лісових культур

Місце знаходження лісництва, та ділянок які підлягають залісненню

Богуславське лісництво є структурним підрозділом ДП «Богуславське лісове господарство», яке підпорядковане обласному управлінню лісового господарства «Київліс» Державного комітету лісового і мисливського господарства України і розташований в південній частині Київської області на правобережжі Дніпра на території Богуславського, Таращанського, Рокитнянського і Миронівського адміністративних районів.

ДП “Богуславське ЛГ” було організоване в 1936 році на базі лісництв Медвинського та Ольшаницького. В 1949 році контора була переведина в м. Богуслав і названий Богуславським, в складі 6 лісництв, а потім з 5-ти, загальною площею 20307 га. За лісокультурним районуванням територія розміщення підприємства відноситься до правобережного лісостепу.

Загальна площа лісгоспу за даними лісовпорядження 2014 року складає 30852 га і поділена на сім лісництв.

Таблиця 1.1.

Розподіл площі лісгоспу по лісництвах

Отже, площа Богуславського лісництва складає від загальної по підприємству 17,1%.

Лісові масиви Богуславського лісгоспу зосереджені в 33-х лісових урочищах. Контора лісгоспу знаходиться в центрі міста Богуслав.

Природні умови

Богуславський лісгосп розташований в лісостеповій зоні на придніпровській височині, дуже розчленованій ярами і балками.

Клімат району розташування лісгоспу помірно-континентальний. Зима нетривала з частковими відлигами. Літо тепле з великою кількістю сонячних днів. Середньорічна температура повітря рівна (+ 7°С). Найбільш холодним місяцем є січень (-6.2°С), а самим теплим – липень (+ 19.6°С).

Абсолютний максимум температури повітря спостерігається в липні до (+38°С), абсолютний мінімум в січні (-36°С). Перші заморозки восени звичайно наступають з 9 жовтня, а останні весняні заморозки спостерігаються 25 квітня. В окремі роки ранні осінні заморозки починалися з 15 вересня, а пізні весняні доходили до 13 травня.

Середня дата появлення снігового покрову – 22 листопада, середня дата сходу снігу – 24 березня. Кількість днів зі стійким сніговим покровом становить в середньому 80 днів. Товщина снігового покрову протягом зими біля 23 см.

Глибина проникнення температури в ґрунті становить: середня 42 см, найбільша 125 см. Вегетаційний період продовжується біля 200 днів. Середньорічна кількість атмосферних опадів становить 499 мм. Більша частина опадів (371 мм) випадає в теплий період року, тобто з квітня по жовтень, коли вони найбільш необхідні рослинам. Максимум опадів припадає на травень – липень місяці, коли випадають сильні дощі, а в окремі дні і зливи, які супроводжуються сильними грозами. Кількість днів з грозами дорівнює 25. Найнижча відносна вологість повітря в травні (65%), в цей час віють сухі південно-східні вітри. Завдяки відносно рівному розподілу опадів у вегетаційний період, посухи в районі розташування лісгоспу-явище рідке.

Переважним напрямком вітрів протягом року є західний. В квітні місяці поряд західними переважають південного і південно-східного напрямків, в травні переважають вітри південно-східного напрямку. Сильні вітри з середньою швидкістю 15 м×секֿ¹ і більше спостерігаються рідко.

Із кліматичних факторів, які негативно впливають на ріст і розвиток деревних рослин слід відмітити наступні:

1. Пізні весняні і ранні осінні заморозки, які побивають пагони екзотів;

2. Сухі південно-східні вітри в травні, які іноді інколи спричиняють відпад культур (особливо сосни);

3. Сильні зливи в літній період можуть заподіяти значну шкоду лісовим розсадникам.

В цілому ж клімат розташування лісгоспу досить сприятливий для успішного зростання дуба звичайного і червоного, ясена звичайного, клена гостролистого, липи, граба, сосни та інших деревних порід. Це підтверджується наявністю значної кількості насаджень вказаних порід та Ι і ΙΙ бонітетів.

Основні кліматичні показники. Які характеризують клімат району розташування лісгоспу наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Основні кліматичні показники, що характеризують клімат району розташування Богуславського лісгоспу

Рельєф і ґрунти

За характером рельєфу територію Богусловського лісгоспу можна умовно розділити на дві частини по р. Рось: лівобережну і правобережну. Лівобережна частина (правобережна частина території) являє собою місцевість з рівнинною формою рельєфу. Правобережна частина являє собою підвищення з дуже горбистим рельєфом, порізаним балками і долинами бувших рік. Переважна крутизна схилів 6 - 15°.

Основною ґрунтоутворюючою материнською породою в лісгоспі є четвертинні відкладення з лесу і лесовидних суглинків, а в при річній і правобережній частинах – амовіальні відкладення після льодовикового періоду.

В залежності від підстилаючої материнської породи в лісгоспі розповсюджені два основних типи ґрунтів:

1. Сірі лісові ґрунти – на лесі або лесовидних суглинках;

2. Дерново-підзолисті ґрунти – на піщаних і глинисто-піщаних алювіальних відкладеннях. Сірі лісові ґрунти представлені трьома ґрунтовими відмінностями: сірі лісові опідзолені суглинкові ґрунти (найбільш розповсюджений тип ґрунтів), світло-сірі лісові опідзолені суглинкові ґрунти і темно-сірі лісові опідзолені суглинкові ґрунти.

За ступенем зволоження всі ґрунтові відмінності відносяться до категорії свіжих.

З причин значного розчленування рельєфу в районі розташування лісгоспу розвинуті ерозійні процеси, які приводять до змиву ґрунтів і утворення ярів. Важливу роль в комплексі заходів боротьби з ерозією ґрунтів відіграє заліснення, в першу чергу крутосхилів і гребеневих водорозділів, створення прияружних і полезахисних смуг.

Лісові масиви лісгоспу розташовані в основному на водо розділах, схилах балок і тому їх роль в запобіганні ерозійних процесів безумовно велика.

Категорії лісів

Лісовий фонд Богуславського лісгоспу ділиться на 4 категорії. Ліси 1-3 категорій, що мають головним чином захисне, санітарно-гігієнічне і естетичне значення, складають 10.4% від загальної площі лісгоспу, ліси 4 категорії – 89.6%. Ліси 4 категорії, крім задоволення потреб народного господарства в деревині, виконують також і захисні функції.

До 1-3 категорій лісів відносяться зелені зони навколо міст Богуслава і Таращі, а також захисні смуги вздовж залізничних і шосейних доріг. 4 категорія лісів включає в себе експлуатовані ліси і ліси смужок і спец смуг.

Економічні умови району

Промисловість в районі розташування Богуславського лісгоспу спеціалізується в основному на переробці сільськогосподарської продукції і на виробництві будівельних матеріалів на базі місцевої сировини (граніту, глини). Це типовий сільськогосподарський район. Ведучою галуззю сільського господарства є землеробство – вирощування зернових і технічних культур. Добре розвинене тваринництво молоко-масляного напрямку.

Промисловість представлена цукровими заводами, плодокомбінатами, маслозаводами, консервними заводами, круп’яними заводами, кар’єрами по видобутку граніту, заводом по обробітку граніту (Богуславський дробильно-тесовий завод), цегляними заводами.

Легка промисловість представлена фабрикою художніх виробів (м. Богуслав) та ін. Основними деревообробними підприємствами в районі являються Богуславський лісгосп і Богуславська меблева фабрика.

Потреба в деревині всіх категорій споживачів за рахунок лісових ресурсів району задовольняється на 76%. Рівень задоволення всіх місцевих споживачів у дровах досягає 90%. Біля 40% заготовленої в лісгоспі деревини вивозиться за межі обслуговуючих районів.

Ввіз деревини в район розташування становить біля 15 тис. м³, ввозиться переважно деревина хвойних порід.

В північній частині району з заходу на схід проходить залізниця Київ – Дніпропетровськ з двома тупиковими коліями на Богуслав і Кагарлик. Основний прирейковий склад лісгоспу розміщено на станції «Вільшаниця», оскільки до неї тяжіють більшість лісових масивів.

Через територію району проходить цілий ряд автомобільних доріг з твердим покриттям республіканського і обласного значень. Доповнювані районного і місцевого значення вони створюють сприятливі умови для транспортування лісоматеріалів.

Висновки

Господарська діяльність ДП “Богуславського лісове господарство” спрямована на збереження підвищення продуктивності лісів, їх охорону та відтворення, посилення їх корисних властивостей, задоволення зростаючих потреб у деревині та інших лісових ресурсах, і на їх раціональне використання. Господарська діяльність лісогосподарського підприємства включає проведення рубок головного користування, рубок догляду за лісом, відновлення лісів і лісорозведення, ведення мисливського господарства і тому подібне.

Ліси є об’єктом ведення лісового господарства. Враховуючи довготривалість їх росту та формування, ведення господарства в них – справа досить складна і потребує глибоких знань біології лісу. На відміну від корисних копалин ліси відносяться до ресурсів, які здатні відтворюватись. При веденні лісового господарства не можна допускати природну загибель старих насаджень без використання деревини, це буде нерозумно.

Підводячи підсумки по господарській діяльності ДП “Богуславське лісове господарство”, необхідно відмітити, що усі види господарської діяльності велися в основному з дотриманням діючих нормативних актів. Вони були направлені на підвищення їх захисних властивостей. Негативного впливу на навколишнє середовище господарська діяльність не зробила.

Ліси Богуславського лісгоспу мають важливе значення в економіці району. Лісистість району в цілому становить 21%. Найбільша лісистість по Богуславському адміністративному району – 24.2%, найменша по Миронівському – 16.4%. Колгоспам в районі належить 22% лісів загальною площею 10.9 тис.га і 2% радгоспам. Біля 25 тис. м³ деревини (дуба, ясена, граба) щорічно вивозиться за межі району і області для задоволення потреб населення в товарах широкого вжитку і продуктах побічного користування. Цехами лісгоспу випускається продукція переробки деревини.

Реалізується населенню мед, березовий сік, лікарська сировина. Орні угіддя лісгоспу використовуються для потреб лісового мисливського господарства. В лісах проводиться випас приватної і колгоспної худоби.

Велика і захисна роль лісів лісгоспу, вони відіграють важливу роль у захисті ґрунтів від розмивів, ерозії, в попередженні руйнівних повеней, регулюванні стоку на водозборах, збереженні запасів і якості води.

Ліси впливають і на клімат району, підвищують вологість повітря, відіграють вітрозахисну роль. Зелена зона навколо міст Богуслава і Таращі є фабрикою кисню. На полях колгоспів, вздовж залізниць і автомобільних доріг створені захисні смуги, вони захищають дороги від снігових заметів, виконують санітарно-гігієнічну роль.

Лісовідновні рубки

Лісовідновні рубки проводились на всій території Богулавського лісництва в деревостанах, які втрачали чи втратили захисні та інші корисні властивості на підставі актів спеціального обстеження комісією згідно з Постановою № 535 від 16.05.1996 р. та роз’яснення Міністерства лісового господарства України від 21.03.97 р. „Про особливості призначення суцільних санітарних та лісовідновних рубок”.

У Богулавськоку лісництві в деревостанах найчастіше застосовують такі види рубок догляду як освітлення та прочищення. Це пов’язане з тим, що саме дані рубки впливають на початкове формування склад насадження.

При освітленнях і прочищеннях відбір і перелік дерев не проводиться, а закладається одна або декілька пробних площ, на яких під керівництвом лісничого або пом. Лісничого проводиться рубка догляду. Пробні площі є взірцем для проведення рубок догляду на всій ділянці. Величина пробних площ в молодняках повинна бути 3-5% площі всієї ділянки в залежності від складу насадження. По кількості вирубаної деревини на пробній площі визначається запас, який необхідно вирубати на всій площі ділянки. При наявності на ділянці дерев діаметром більше 8 см і які необхідно вирубувати проводить відбір, перелік і клеймування з послідуючою таксацією по всій площі ділянки (оформляється матеріально-грошова оцінка).

Ручний догляд проводиться за допомогою сокири, але він дуже трудойомкий для робітників, тому зараз застосовується кущоріз «Секор-3». Він застосовується при догляді за молодниками з середнім діаметром дерев не більше 8-10 см.

Складання хворосту проводиться щільно між комлями в одну сторону, при цьому комлі повинні бути вирівняні. Кладі виконуються розмірами 1х1 і 1х2 м. При складанні в кладі робляться скидки на осадку по висоті в розмірі 15%. Неочищений хворост до 2 м довжини, а також сучки відносяться до хмизу, який складається так же як хворост, але скидка робиться в розмірі 20% висоти кладі. Обмір проводиться в метрах: а) ширина і висота по комлевій викладці; б) довжина – по середній довжині столиків. Складається акт прийомки заготовленої лісопродукції.

Відведення лісосіки під рубки догляду проводиться з метою створення найкращих умов для зростання там головної поди, і щоб вона в подальшому давала найвищі показники продуктивності деревини.

Закладка пробних площ проводиться для того, щоб визначити доцільність і потрібність проведення тієї чи іншої рубки догляду. Саме закладання пробних площ проводиться наступним чином: спочатку знаходиться таке місце яке буде характеризувати дане насадження після чого береться і ставляться межі пробної площі. Далі на цій площі проводиться перелік всіх дерев які відбираються в рубку, потім у відсотках переносяться на всю площу. Після аналізу отриманих даних визначається доцільність проведення рубки догляду.

Організація проведення робіт рубок догляд залежить від лісника, тобто лісник проводить керівництво і організацію робітників на проведення рубок догляду на ділянках.

На даний час механізація доглядових робіт має значну вартість тому в малих за обсягом лісництвах мало проводиться.

Технологічна карта розробки лісосік складається переважно тоді коли догляди за культурами з здійснюються механізовано.

Очищення місць рубок проводиться вручну при освітленні та прочищені так як більшість сортиментів менше 10 см., а коли проводиться прорідження і прохідна рубка товщина сортиментів збільшується тому основними методами збору великих сортиментів являється трелювання кіньми. Також дана деревина може застосовуватись для другорядних цілей, заготовлений хворост і хмиз із рубок освітлення і прочищення перебивається і розкидається по всій площі.

Контроль за проведеними рубками проводить лісництво, а саме інженером з лісових культур про що відповідно складається акт. Прийомка робіт проводиться головним лісничим про які звітує лісник даної ділянки. Прийомка заготовленої лісо продукції проводиться стороною яка замовляла дану продукцію за яку відповідає постачальник.

Санітарні рубки – це призначені для того щоб не допустити розповсюдження хвороб чи шкідників на великі площі і захисту від них не вражені насадження.

Санітарні рубки проводяться двох видів суцільно санітарні та вибірково санітарні. При першому способі вирубується повністю все насадження і складається майже така ж документація як при головній рубці. Після чого на даній площі проводиться санітарна дизенфекція при якій знищуються джерело проблеми і через деякий час можна висаджувати культури.

При проведенні вибірково санітарної рубки дерева вибираються з деревостану лише деякі екземпляри, а саме уражені шкідниками або хворобою, чи сухі, спочатку дані дерева клеймують записують у перелікову відомість а решта так як при рубці головного користування.

Лісовідновні рубки, їх завдання, особливості проведення.

Рубки цієї категорії застосовуються в лісах колишньої першої групи (за сучасною категоризацією – у водоохоронних, захисних, оздоровчих, рекреаційних лісах, на територіях природно-заповідних об’єктів та в лісах спеціального цільового призначення) і мають на меті підтримання насаджень у такому стані, за якого вони найкраще б виконували покладені на них функції. Лісовідновні рубки є комплексними і поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду. Застосовуються лісовідновні рубки у випадку, коли деревостани переходять у категорію стиглих чи перестійних, втрачають свої захисні функції і потребують заходів для омолодження і виконання захисних функцій.

За технологічними прийомами лісовідновні рубки близькі до санітарних рубок, але мають іншу мету.

У лісовідновну рубку можуть призначатися насадження, у яких необхідно забезпечити природне поновлення головної породи, або розладнані природними факторами низькоповнотні (0,4 і менше) насадження, або коли відбувається небажана зміна складу насадження на користь малоцінної деревної породи.

Прикладом лісовідновної рубки може бути вирубування другого ярусу складного грабово-дубово-соснового насадження, у якому переважає граб, з метою забезпечення природного поновлення дуба та сосни на певній ділянці лісу.

Дозвіл на лісовідновну рубку отримують після спеціального обстеження ділянки комісією, до якої входять представники управління лісового господарства області, спеціалісти управління охорони навколишнього природного середовища і представник лісокористувача.

Лісокультурні роботи

Лісонасіннєва справа

Лісонасінева база Богулавського лісництва складається з багатьох різних високоякісних порід з яких проводиться заготівля. Серед основних порід з яких ведеться заготівля насіння є сосна звичайна, дуб звичайний. Насіння заготовляється з плюсових дерев для того щоб в подальшому отримати високоякісний деревостан.

В лісництві знаходиться дві лісонасіневі ділянки і одна лісонасінева плантація. Кожна з яких знаходиться в доступному місці та зберігається в належному стані.

Попереднє обстеження об’єктів проводиться з метою збору найкращих зразків насіння і проводиться в найкращі плодоносні роки даної породи. Оцінка плодоношенню залежить від порівняння плодоношення з іншими роками.

Лісонасіннєву сировину приймають по вазі і по об’єму. Сировину приймають тільки після попереднього очищення від сміття, землі, гілок. Для цього використовують решета, або сита. Дуб, бук, граб та інше крупне і середнє насіння відокремлюють від домішок шляхом флотації.

Із насіння формують партії насіння.

Партія насіння, шишок – це зібране насіння, шишки з одного лісонасіннєвого об’єкта, однієї групи типів лісу, однієї вікової категорії, зібрані на протязі місяця і які зберігаються в однакових умовах.

Перш ніж відправити лісонасіннєву сировину на переробку, її просушують в провітрюваних приміщеннях, або під навісом. Дрібні плоди розтилають шаром 3-5 см., жолуді – 8 см., шишки – 30-50 см. Підлога складу дерев’яна, піднята на 70 см. Шишки хвойних зберігають шаром не більше 1,5 м. На таких складах насіння регіструють в “Книзі обліку лісового насіння”.

Партія насіння – це насіння зібране за однакових умов місцезростання, на однаковій висоті над рівнем моря, експозиції схилу, в межах однієї вікової групи (молодняки, середньовікові, пристигаючі, стиглі), в насадженнях одного походження (насіннєві або порослеві), однакове за лісівничими цінностями (плюсові, поліпшені, нормальні), однакове за часом збору і яке зберігається в однакових умовах.

На партію насіння складають паспорт і етикетку (етикетка на кожне місце тари). Реєструють паспорт в книзі обліку лісового насіння.

Відбір середнього взірця оформляється актом (Дебринюк Ю.М. Лісове насінництво ст. 414) в трьох екземплярах. Один акт залишається в господарстві, де зберігається насіння, другий відсилають на лісонасіннєву інспекцію, 3-ій в бугалтерію для списання насіння. Середній взірець повинен бути відправлений не пізніше як через дві доби після відбору разом з актом і етикеткою, копією паспорта на партію насіння. ЛНІ після аналізу надсилають назад в лісництво “Результати досліджень”, або “Довідку” – якщо насіння не кондиційне (не відповідає 1, 2, 3-му класам якості); якщо кондиційне – то “Посвідчення про конденційність”.

Основними завданнями лісонасіннєвих інспекцій є: дослідження посівних якостей насіння всіх підприємств, які ведуть заготівлю насіння посівного призначення; організація і здійснення контролю за правильністю ведення лісового насінництва і лісонасіннєвого господарства і допомога в організації постійної лісонасіннєвої бази; контроль за дотриманням держстандартів на насіння дерев і кущів, постанов і розпоряджень, положень, правил, настановлень і інших документів в цій сфері; розробка і здійснення методів аналізу насіння і нормування їх посівних якостей; розробка держстандартів на методи і норми посівних якостей дерев і чагарників та інші. Для вирішення цих завдань ЛНІ обладнані апаратами для пророщування насіння, термостатам, холодильниками, сушильними шафами, автоклавами, мікроскопами, вагами, бактерицидними лампами та ін. Найближча ЛНІ в Львові (всього в Україні сім).

Лісові розсадники

Ознайомлюючись з організаційно –господарським планом лісорозсадника ми побачили, що там вирощуються посівний та шкільні відділки з яких в подальшому будуть саджанці. В даному розсаднику використовується п’ятипільна сівозміна.

До роботи з машинами і знаряддями допускаються особи, які пройшли інструктаж по техніці безпеки. Робітники, зайняті ручною працею повинні бути забезпечені справним інвентарем і бути один від одного не ближче 2-3 м. При роботі викопних агрегатів не дозволяється бути біля них ближче 5 м. З отрутохімікатами працюють в безвітряну погоду особи, які пройшли медогляд, мають респіратори, комбінезони, халати, гумові рукавиці, окуляри, гумове взуття. На місцях праці повинні бути умивальники, аптечки. В процесі роботи не можна вживати їжу, курити. Їжу вживають попередньо скинувши спецодяг, помившись – не ближче 200 м. від робочого місця. Обприскування полів проводять від сходу сонця до 9-10 год. І ввечері за 2-3 год. до заходу сонця при температурі повітря не більше 22⁰С, швидкості вітру – 5м/сек. За стан охорони праці відповідає головний лісничий держлісгоспу.

Добрива прискорюють ріст, поліпшують якість і збільшують вихід лісосадивного матеріалу з одиниці площі розсадника. У лісових розсадниках застосовують усі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, мікробіологічні, мікроелементи (бор, мідь, марганець, цинк, молібден і ін.), а також хімічну меліорацію грунтів (вапнування кислих, гіпсування засолених грунтів).

Найкраще викопувати садивний матеріал після опадання листя і до початку сокоруху. Викопані навесні сіянці і саджанці, завдяки більшій в цей період коренеутворюючій здатності, краще приживлюються на лісокультурній площі, не потребують тривалого зберігання. Навесні викопують хвойні (модрину можна осінню – опадає хвоя) і неморозостійкі листяні (горіх грецький, айлант, акація біла). Березу також краще викопувати весною. Вручну викопують лопатами, механізовано – машинами: навісна скоба НВС-1,2, НВС-1,2М, викопочна машина ВМ-1,25, копач сіянців КСШ-0,36, навісний викопочний плуг ВПН-2; крупномірний садивний матеріал викопують викопочним агрегатом АВС-0,6 та викопочно-вибірковими машинами ВВМ-1, ВМКМ-0,6.

Вибирають садивний матеріал в день викопування. Його транспортують до місця сортування і прикопування або прикопують на полі для тимчасового зберігання.

Сортування сіянців проводять за допомогою шаблонів або попередньо підібраних модельних рослин згідно з діючими стандартами. Відсортований садивний матеріал зв’язують в пучки: сіянці по 50-100шт; саджанці-по 10,20,25 шт. До пучків прикріплюють етикетки, на яких вказують назву породи, вік, кількість сіянців,номер партії і дату викопування. Прикопування для тимчасового зберігання (1-2 тижні) проводять так: копають рівчаки глибиною 30-35 см з однією похилою стінкою, вкладають пучками сіянці і засипають землею корені і третину надземної частини. Ґрунт ущільнюють і поливають. Рядок від рядка – 50 см.

Технічне приймання робіт в посівному відділенні розсадника. При проведенні техприйомки в держлісгоспі створюється комісія в складі головного лісничого, головного бухгалтера та представника трудового колективу.

Створюється також підкомісія в лісництві, яка включає представника держлісгоспу, лісничого, майстра лісу (або лісового розсадника). Оформляється акт технічної прийомки. Техприйомка посівів проводиться після появи сходів, але не пізніше 15 днів після посіву. При цьому визначають спосіб і глибину основного та передпосівного обробітку ґрунту, вид та кількість внесених добрив, час висіву, схеми посівів, глибину та якість загортання насіння, його якість та витрати на одиницю площі, проведення заходів по мульчуванню, притіненню, прикочуванню, матеріально-технічному забезпеченню робіт. Якщо в ґрунті менше 25% здорового насіння від встановленої норми виходу сіянців то це посіви, які загинули. До посівів, які не дали сходів, відносять ті, де процент більший 25. Прийомку в цих посівах проводять так: Розкопують посівні рядки довжиною 1м. кожний по діагональному ході. Насіння дістають та розрізають. На 1 га. повинно бути не менше 20 м розкопок, а мінімальна кількість насіння – не менше 200. Технічне приймання в шкільному відділенні проводять не пізніше як через 10 днів після садіння. При проведенні техприйомки в держлісгоспі створюється центральна комісія та підкомісії. Оформляється акт технічного приймання. Визначають якість підготовки ґрунту, дотримання схем посадки, густоту, глибину садіння, намічають заходи по усуненню недоліків, стан посадок в день прийомки.

Для проведення інвентаризації наказом директора по держлісгоспу створюється центральна комісія в складі головного лісничого(голова), головного бухгалтера, представника трудового колективу, інженера лісових культур. В лісництвах створюються підкомісії, в склад яких входять: представник держлісгоспу(голова), лісничий, майстер лісу або майстер розсадника. Центральна комісія перевіряє роботу підкомісій в лісництвах в розмірі не менше 2% проінвентаризованих площ. Якщо при перевірці виявлено розходження більше 3% по приживленості чи виходу садивного матеріалу, то робота вважається незадовільною і призначається повторна інвентаризація на всій площі. При інвентаризації лісових розсадників встановлюється наявність посадкового матеріалу в звітному році по породах, віку, якості, в тому числі стандартного, тобто такого, що відповідає вимогам діючих стандартів і придатний для посадки. По результатах інвентаризації складається баланс садивного матеріалу по підприємству. Це дає можливість визначити забезпечення садивним матеріалом лісокультурні площі в наступному році. Садивний матеріал в розсадниках вираховується окремо по кожному полю посівного та шкільного відділення, по кожній породі з врахуванням віку,окремо йде облік селекційного матеріалу та садивного матеріалу, вирощеного в закритому ґрунті. В посівному відділенні облік сіянців ведеться шляхом суцільного переліку всіх сіянців на облікових відрізках. Обліком повинно бути охоплено не менше 2% посівів, а якщо посіви нерівномірні – не менше 5%. Визначення стандартності при обліку проводять шляхом порівняння з сіянцем-еталоном згідно нормативу для даного регіону по кожній породі. Дані інвентаризації заносяться в польову карточку інвентаризації. На основі даних інвентаризації і натурного огляду комісія дає висновок про стан посівів, придатності сіянців кожного поля до викопки, намічає конкретні заходи по поліпшенню стану посівів, залишених для дорощування. Інвентаризація садивного матеріалу в парниках і теплицях проводиться аналогічно як у відкритому ґрунті при суцільних посівах, але не менше 2% від посівів.

Облік сіянців, вирощених з закритою кореневою системою ведеться шляхом суцільного переліку, визначення стандартних – по окремих партіях, але не менше 5% від вирощених.

Лісозахисні роботи

До заходів лісозахисту у лісництві відноситься: лісопатологічний нагляд і міри профілактичної і винищувальної боротьби, рекногнастировочний нагляд проводиться для виявлення хвоє-листоїдних шкідників окомірної оцінки її чисельності. Щорічно восени довідки про рекногнастировочний нагляд разом із матеріалами інвентаризації і описом існуючих хвороб і шкідників подаються в лісгосп. Обстеження проводиться по таксаційних відділах і виявлені ділянки наносять на робочий план.

Богуславським лісництвом на протязі року проводяться такі лісозахисні роботи як:

- лісопатологічне обстеження;

- грунтові розкопки;

- наземний нагляд і заходи боротьби проти шкідників і збудників хвороб.

Лісопатологічне обстеження проводиться шляхом обстеження насаджень, візуального огляду їх, та ведення журналу обстеження.

Виконавці: лісничий, помічник лісничого та інженер з захисту лісу. Норма виробітку становить 300 га. Ґрунтові розкопки проводяться шляхом обстеження ґрунту на заселеність шкідниками і їх підрахунок.

Для цього викопуються ями з такими розмірами: 1,0х1,0х0,5 м.
Тракторист 4-го розряду з тарифною ставкою 16,68 грн. і нормою виробітку 26,5 км та розцінкою 0,67.

Проведення догляду за мінералізованими смугами і протипожежними розривами проводиться шляхом дискування ґрунту культиватором КЛБ-1,7 в агрегаті з трактором ЮМЗ-6. Виконавець тракторист 4-го розряду з тарифною ставкою 17,68 грн. Норма виробітку 31,7 км, розцінка при цьому складає за 1 км – 0,56 грн.

Нагляд за стовбуровими шкідниками. За стовбуровими шкідниками проводять як рекогносцирувальний, так і детальний нагляд. Рекогносцирувальний нагляд полягає в огляді всіх ослаблених ділянок та оцінці їх стану. Насадження по стійкості ділять на три групи:

1) здорові;

2) зі зниженою життєздатністю;

3) втратили життєздатність.

Якщо при огляді кількість ослаблених і загиблих дерев не менш ніж у два рази перевищує природний відпад, насадження відносять до вогнища і рекомендують винищувальні заходи. Нагляд за весняною групою проводять наприкінці травня-червні, літньою – в серпні.

Нагляд проводять в насадження 1 і 2 категорії, при цьому закладаються пробні площі на яких проводиться суцільний перелік дерев з розбивкою їх на 6 груп:

1) без ознак ослаблення;

2) ослаблені;

3) сильно ослабленні;

4) всихаючі;

5) свіжий сухостій;

6) старий сухостій.

З числа свіжозаселенних дерев вибирають 2-3 модельних дерева і для визначення видового складу та чисельності шкідників, дерева рубають під корінь, очищають від сучків і на стовбурах закладають пробні площі, розмірами 20-50 см. Після чого проводять розрахунки (абсолютну і відносну заселеність), і дають прогноз на найближчі роки. Крім модельних дерев можна використовувати феромонні пастки, де речовиною, що привертає комах, є вертенол і тіпоферон.

Нагляд проводить майстер лісу під керівництвом лісничого та інженера-лісопатолога. Проводиться щорічно в насадженнях, призначених ревізією, при цьому підбираються ходи або ділянки нагляду, які наносяться на схематичну карту. Результатом нагляду є окомірна оцінка чисельності шкідників та стану насадження.

Інвентаризація вогнищ небезпечних шкідників і хвороб лісу.З метою обліку діючих осередків шкідників і своєчасного зняття з обліку ліквідованих вогнищ восени щорічно проводять інвентаризацію. Для цього наказом директора створюється комісія, до складу якої обов'язково входить інженер-лісопатолог. За результатами інвентаризації складається відомість, в яку заносяться дані про наявності вогнищ за минулий рік та результати наглядів.

Вогнища враховуються по групі шкідників або по знищеній породі.

Організація рекогносцировочного нагляду. Для проведення цьогонагляду складається план нагляду (проектна відомість з організації рекогносцировочного нагляду за хвоєлистогризучими шкідниками).

План нагляду затверджується головним лісничим і доводиться до лісництв. Цей нагляд згідно проектної відомості на обраних ділянках ведеться протягом десяти років.

Лісничий після отримання планового нагляду для кожного з виконавців нагляду, робить на нього виписку. У виписці зазначаються всі реквізити проектної відомості.

Перед здійсненням нагляду лісничий зобов'язаний проектувати виконавців нагляду з усіх питань його ведення. Виконавці нагляду зобов'язані відвідати наглядові виділи. При виявленні шкідників лісничий зобов'язаний перевірити на місці правильність донесення. Результати перевірки донесення виконавців нагляду повинні оформлятися лісничим «Акту перевірки сигналізації» як і при загальному нагляді.

Обстеження молодняків і культур. Детальному обстеженню природних молодняків і лісових культур у період їх змикання передує рекогносцирувальний огляд підземної частини, а за наявності ослаблення та всихання дерев – розорювання кореневої системи для з'ясування їх стану. При детальному лісопатологічному обстеженні виробляється закладка від 2 до 5 проб на 100 посадочних місць культур і 100 рослин в молодняках природного походження.

Таблиця 5.1

Охорона лісу

Головним ворогом лісу є пожежа, отож найбільший вплив приділяється охороні лісу від пожеж.

Охорона лісу на лісогосподарських підприємствах положено на лісову охорону в завдання якої входять; охорона лісу від пожеж, самовільних порубів, крадіжку лісопродукції та інше.

Для боротьби з лісовими пожежами в лісництві є спостережлива вишка. Проводиться патрулювання наземне лісовою охороною. Для зв’яз<