Лісові культури і лісомеліорація

Лісокультурний фонд Богуславського лісництва включає в себе лісосіки минулих років лісові площі непокриті лісом, прогалини, пустирі, згарища та ін.

На кожну ділянку лісокультурної ділянки складається проект лісових культур. Підбір площі починається з вивчення класових та картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, вибір площі під за культивування закінчують не пізніше 1 серпня. В залежності від продовжності підготовки ґрунту тобто за один рік і більше років лісових культур складає лісничий в двох екземплярах. Проекти перевіряє та затверджує головний лісничий не пізніше 15 жовтня. Один екземпляр проекту зберігається в лісгоспі а інший в лісництві до моменту переводу лісових культур в покриту лісом площу.

У Богуславському лісництві було заплановано висадити лісових культур на площі 60,7 га.

На даний час меліорація у лісництві не проводиться.

Садіння використовують частіше ніж сівбу. Сівба лісових культур використовується для створення насаджень дуба та горіха.

Обробіток ґрунту під лісові культури проводиться з метою поліпшення його водного, повітряного та температурного режимів, боротьби з бур'янами, створення сприятливих умов для приживленості лісових культур.

Суцільний обробіток ґрунту можна проводити в першій групі лісокультурних площ: пустирі і галявини, рілля, сіножаті, промислові відвали, площі після торфорозробок, осушені і неосушені болота, старі зруби і згарища з трухлявими пнями. На задернілих ділянках ґрунт обробляють за системою чорного пару, де немає бур'янів – зяблева оранка. Для оранки використовують плуги ПЛН-3-35, ПЛН-4-35, ПЛН-5-35, ПН-2-30Р. В умовах достатнього зволоження орють на глибину 25-27 см, а в посушливих умовах на глибину 40-50 см з ґрунтопоглиблювачем.

Основною виробничою одиницею в лісовому розсаднику є бригада, яка складається з декількох ланок, по двоє-троє робітників у кожній.

Бригадою керує майстер (бригадир) зі стажем роботи в лісовому розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою, а ланкою – кваліфікований робітник ланки, який пройшов спеціальну підготовку. У теплиці працюють постійні робітники.

Зелене живцювання здійснює спеціалізована ланка з двох-трьох робітників. В дні масового живцювання додатково потрібні ще декілька робітників. Створюються також спеціалізовані ланки, які займаються вирощуванням садивного матеріалу в теплиці, посівному відділенні, шкілці.

Обстеження лісокультурних площ проводиться з метою виявлення кількості приживаності раніше висаджених саджанців щоб не допустити малої повноти даної культури.

Проекти лісових культур складаються за рік і більше, тобто в термін, який пов’язаний з тривалістю циклу обробітку ґрунту. Проект лісових культур складають в двох екземплярах, його перевіряє і затверджує головний лісничий в рік складання, але не пізніше 15 жовтня попереднього року перед садінням або посівом лісу. Один екземпляр проекту залишається в держлісгоспі, другий повертається лісничому і зберігається в справах до моменту переводу у вкриту лісом землю. Всі площі, відведені для проведення лісокультурних робіт, закріплюють в натурі шляхом постановки стовпів, на яких роблять відповідні надписи.

Технічна прийомка виконаних лісокультурних робіт проводиться з метою визначення якості цих робіт та відповідності проекту лісових культур. Техприйомка проводиться не пізніше як через 10 днів після закінчення всіх лісокультурних робіт на даній ділянці. В лісництві створюється комісія в складі: представник держлісгоспу, лісничий, майстер лісових культур, лісник, представник профспілки.

Перевіряють якість підготовки ґрунту, при частковій підготовці – ширину смуг або розмір площадок з точністю до 0,1м. Визначаються метод і спосіб створення лісових культур, глибина садіння(сівби), якість садивного(посівного) матеріалу, густота садіння, приблизна норма висіву. Правильність садіння визначають глибиною розташування кореневої шийки, щільністю засипання ґрунтом, розміщенням кореневих систем рослин. Для визначення цих характеристик розкопують 10-25 рослин. При створенні лісових культур методом сівби перевіряють глибину загортання насіння та рівномірність висівання шляхом розкопування посівних стрічок на різних частинах ділянки. Розміщення садивних місць замірюється 10-20 раз.

Ділянки лісових культур, що не відповідають вимогам щодо густоти садіння (сіяння), мають відхилення від запропонованого породного складу, технології створення, підлягають виправленню і повторному технічному прийманню. Результати перевірки фіксуються в акті технічного приймання лісових культур. На кожну прийняту ділянку окремо складається акт. Акти технічного приймання служать основою для заповнення книги обліку лісових культур. Не прийняті лісові культури не включаються в виконання плану лісокультурних робіт.

Мета інвентаризації лісових культур: уточнити обсяги та встановити ефективність робіт по лісовідновленню, призначення заходів по поліпшенню стану культур. Проводиться з 1 жовтня. В держлісгоспі створюється центральна комісія в складі гол. лісничого, гол. бухгалтера, представника ради трудового колективу, інженера лісових культур. В лісництвах створюються підкомісії: представник держлісгоспу, лісничий, майстер лісу. Центральна комісія перевіряє роботу підкомісій на площах не менше 20% проінвентаризованих ділянок.

При інвентаризації враховуються тільки життєздатні рослини. Закладають пробні площі: по ширині – не менше двох повних схем змішування. Величина пробної площі 4% від загальної при площі лісових культур до 10 га, або 2% при площі лісових культур більше 10 га. Роблять суцільний перелік рослин і переводять на 1 га. Визначають процент приживленості лісових культур. Підкомісія уточнює обсяги інвентаризації із статистичними і бухгалтерськими даними, актами технічної прийомки робіт, результатами атестації лісових культур. Ці дані заносяться в польові карточки інвентаризації.

Відношення числа рослин, що збереглися до фактично висадженого числа рослин, виражене в відсотках визначає приживлюваність збережених культур. Всі дані обліку, які занесені в польові карточки підписуються всіма членами комісії і зберігаються в лісництві до переведення у вкриті лісом землі. Одночасно дається візуальна оцінка стану лісових культур і захисних насаджень, визначаються причини загибелі чи незадовільного стану.

При переведенні лісових культур у вкриті лісом землі проводять оцінку їх якості. До початку інвентаризації із книг обліку лісових культур виявляються ділянки, які по віку підлягають переведенню у вкриті лісом площі. Лісові культури оцінюються по трьох класах якості. Л/к, які не відповідають третьому класу є браком. Основними критеріями оцінки лісових культур є відповідна густота всього насадження та середня висота дерев головної породи в віці переводу для кожної категорії лісокультурної площі і типу лісорослинних умов. На площі закладають тимчасові пробні площі. Пробні площі повинні включати повну схему змішування порід і мати не менше 50 дерев головної породи. При площі насаджень до 3га закладають одну пробу, від 3-10 га 2 проби, більше 10 га – 3 проби. На кожній пробі визначають густоту шляхом обліку дерев, які розташовані не менше 0,4-0,5м одне від одного.

Висота головної породи на пробній площі є середньоарифметична величина висот кожного другого дерева. При закладці двох і більше проб шукають середньоарифметичну величину. Клас якості лісових культур встановлюють по спеціально розроблених таблицях в галузевому стандарті. Якщо якість л/к нерівномірна, то ділянку розбивають на окремі виділи, але не менше 0,5 га. Контроль за оцінкою якості проводить центральна комісія. Контрольній оцінці підлягає не менше 10% переведених площ.

Всі дані заносять в “Акт переведення лісових культур у вкриті лісом землі».

Так як най кращим способом боротьби з ерозією ґрунту це висаджування лісових культур то дане завдання повність виконується хоча дане лісництво знаходиться в рівнинній місцевості.

Основними заходами які сприятимуть природному поновленню є правильне вирубування старих деревостанів і залишення поодиноких екземплярів для розмноження молодняків. Також природне поновлення може відбуватись якщо стіни лісу які не вирубуються складаються з порід в яких насіння може літати.(сосни, берези).

Технічне прийняття природного поновлення проводиться так як і штучного тобто в місці яке буде характеризувати поновлення закладаємо пробну площу перераховуємо кількість природного поновлення і переводимо дане число у відсотках на всю площу. Після чого ми будемо знати чи потрібно проводити доповнення лісових культур.

Переведення природного поновлення у вкриті лісом площі проводиться наступним чином: спочатку перерахувавши природне поновлення і проаналізувавши його визначається доцільність проведення доповнення якщо ж воно непотрібне то переводиться у вкриті лісом площі як висаджене насадження.

Лісозахисні роботи

До заходів лісозахисту у лісництві відноситься: лісопатологічний нагляд і міри профілактичної і винищувальної боротьби, рекногнастировочний нагляд проводиться для виявлення хвоє-листоїдних шкідників окомірної оцінки її чисельності. Щорічно восени довідки про рекногнастировочний нагляд разом із матеріалами інвентаризації і описом існуючих хвороб і шкідників подаються в лісгосп. Обстеження проводиться по таксаційних відділах і виявлені ділянки наносять на робочий план.

Богуславським лісництвом на протязі року проводяться такі лісозахисні роботи як:

- лісопатологічне обстеження;

- грунтові розкопки;

- наземний нагляд і заходи боротьби проти шкідників і збудників хвороб.

Лісопатологічне обстеження проводиться шляхом обстеження насаджень, візуального огляду їх, та ведення журналу обстеження.

Виконавці: лісничий, помічник лісничого та інженер з захисту лісу. Норма виробітку становить 300 га. Ґрунтові розкопки проводяться шляхом обстеження ґрунту на заселеність шкідниками і їх підрахунок.

Для цього викопуються ями з такими розмірами: 1,0х1,0х0,5 м.
Тракторист 4-го розряду з тарифною ставкою 16,68 грн. і нормою виробітку 26,5 км та розцінкою 0,67.

Проведення догляду за мінералізованими смугами і протипожежними розривами проводиться шляхом дискування ґрунту культиватором КЛБ-1,7 в агрегаті з трактором ЮМЗ-6. Виконавець тракторист 4-го розряду з тарифною ставкою 17,68 грн. Норма виробітку 31,7 км, розцінка при цьому складає за 1 км – 0,56 грн.

Нагляд за стовбуровими шкідниками. За стовбуровими шкідниками проводять як рекогносцирувальний, так і детальний нагляд. Рекогносцирувальний нагляд полягає в огляді всіх ослаблених ділянок та оцінці їх стану. Насадження по стійкості ділять на три групи:

1) здорові;

2) зі зниженою життєздатністю;

3) втратили життєздатність.

Якщо при огляді кількість ослаблених і загиблих дерев не менш ніж у два рази перевищує природний відпад, насадження відносять до вогнища і рекомендують винищувальні заходи. Нагляд за весняною групою проводять наприкінці травня-червні, літньою – в серпні.

Нагляд проводять в насадження 1 і 2 категорії, при цьому закладаються пробні площі на яких проводиться суцільний перелік дерев з розбивкою їх на 6 груп:

1) без ознак ослаблення;

2) ослаблені;

3) сильно ослабленні;

4) всихаючі;

5) свіжий сухостій;

6) старий сухостій.

З числа свіжозаселенних дерев вибирають 2-3 модельних дерева і для визначення видового складу та чисельності шкідників, дерева рубають під корінь, очищають від сучків і на стовбурах закладають пробні площі, розмірами 20-50 см. Після чого проводять розрахунки (абсолютну і відносну заселеність), і дають прогноз на найближчі роки. Крім модельних дерев можна використовувати феромонні пастки, де речовиною, що привертає комах, є вертенол і тіпоферон.

Нагляд проводить майстер лісу під керівництвом лісничого та інженера-лісопатолога. Проводиться щорічно в насадженнях, призначених ревізією, при цьому підбираються ходи або ділянки нагляду, які наносяться на схематичну карту. Результатом нагляду є окомірна оцінка чисельності шкідників та стану насадження.

Інвентаризація вогнищ небезпечних шкідників і хвороб лісу.З метою обліку діючих осередків шкідників і своєчасного зняття з обліку ліквідованих вогнищ восени щорічно проводять інвентаризацію. Для цього наказом директора створюється комісія, до складу якої обов'язково входить інженер-лісопатолог. За результатами інвентаризації складається відомість, в яку заносяться дані про наявності вогнищ за минулий рік та результати наглядів.

Вогнища враховуються по групі шкідників або по знищеній породі.

Організація рекогносцировочного нагляду. Для проведення цьогонагляду складається план нагляду (проектна відомість з організації рекогносцировочного нагляду за хвоєлистогризучими шкідниками).

План нагляду затверджується головним лісничим і доводиться до лісництв. Цей нагляд згідно проектної відомості на обраних ділянках ведеться протягом десяти років.

Лісничий після отримання планового нагляду для кожного з виконавців нагляду, робить на нього виписку. У виписці зазначаються всі реквізити проектної відомості.

Перед здійсненням нагляду лісничий зобов'язаний проектувати виконавців нагляду з усіх питань його ведення. Виконавці нагляду зобов'язані відвідати наглядові виділи. При виявленні шкідників лісничий зобов'язаний перевірити на місці правильність донесення. Результати перевірки донесення виконавців нагляду повинні оформлятися лісничим «Акту перевірки сигналізації» як і при загальному нагляді.

Обстеження молодняків і культур. Детальному обстеженню природних молодняків і лісових культур у період їх змикання передує рекогносцирувальний огляд підземної частини, а за наявності ослаблення та всихання дерев – розорювання кореневої системи для з'ясування їх стану. При детальному лісопатологічному обстеженні виробляється закладка від 2 до 5 проб на 100 посадочних місць культур і 100 рослин в молодняках природного походження.

Таблиця 5.1