Поняття, види та ознаки органів публічної влади

Тема: Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів публічної влади в Україні.

Час – 2 години

Навчальні питання:

1. Поняття, види та ознаки органів публічної влади.

2. Система органів публічної влади в Україні.

3. Принципи організації і діяльності органів публічної влади в Україні.

4. Функції та компетенція органів публічної влади.

5. Форми діяльності органів публічної влади.

6. Методи діяльності органів публічної влади.

Література.

1. Державне будівництво та місцеве самоврядування: Підручник / За ред. С.Г. Серьогіної. – Х.: Право, 2005. – С.34-58.

2. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. – К.: Ін Юре, 2003. – С.46-80.

3. Заєць А. Принцип розподілу влад в новітній українській конституційно-правовій практиці // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – №2(13). – С.40-50.

4. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво та місцеве самоврядування: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С.22-39.

5. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х т. Том 1. Теория государства / Отв. ред. М.Н.Марченко. – М.: Зерцало, 1998. – С.158-211.

6. Олейников С.М. Правові форми діяльності держави в контексті основ конституційного ладу України // Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення викладання конституційного права: Зб. наук. ст. – Х.: Нац. юрид. акад. Укр., 1999. – С.18-29.

7. Свирский Б.М. Государственное строительство и местное самоуправление в Украине. Учебное пособие. – Харьков: Эспада, 2001. – С.3-34.

8. Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины. Учебное пособие. – Х.: Факт, 1999. – С.35-82, 169-175.

9. Тодика Ю., Серьогін В. Конституційний принцип гласності: поняття і сутність // Вісник Академії правових наук України. – 1998. - №1(12). – С.50-58.

Тема: Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів публічної влади в Україні.

Час – 2 години

Навчальні питання:

1. Поняття, види та ознаки органів публічної влади.

2. Система органів публічної влади в Україні.

3. Принципи організації і діяльності органів публічної влади в Україні.

4. Функції та компетенція органів публічної влади.

5. Форми діяльності органів публічної влади.

6. Методи діяльності органів публічної влади.

Література.

1. Державне будівництво та місцеве самоврядування: Підручник / За ред. С.Г. Серьогіної. – Х.: Право, 2005. – С.34-58.

2. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. – К.: Ін Юре, 2003. – С.46-80.

3. Заєць А. Принцип розподілу влад в новітній українській конституційно-правовій практиці // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – №2(13). – С.40-50.

4. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво та місцеве самоврядування: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С.22-39.

5. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х т. Том 1. Теория государства / Отв. ред. М.Н.Марченко. – М.: Зерцало, 1998. – С.158-211.

6. Олейников С.М. Правові форми діяльності держави в контексті основ конституційного ладу України // Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення викладання конституційного права: Зб. наук. ст. – Х.: Нац. юрид. акад. Укр., 1999. – С.18-29.

7. Свирский Б.М. Государственное строительство и местное самоуправление в Украине. Учебное пособие. – Харьков: Эспада, 2001. – С.3-34.

8. Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины. Учебное пособие. – Х.: Факт, 1999. – С.35-82, 169-175.

9. Тодика Ю., Серьогін В. Конституційний принцип гласності: поняття і сутність // Вісник Академії правових наук України. – 1998. - №1(12). – С.50-58.

Поняття, види та ознаки органів публічної влади

У суспільстві існують різноманітні види особистої і соціальної влади ~ влада глави сім'ї, влада володаря над рабом або слугою, економічна влада власників засобів виробництва, духовна влада церкви та ін. Всі названі види являють собою або індивідуальну, або корпоративну (групову) владу. Вона існує в силу особистої залежності підвладних, не розповсюджується на всіх членів суспільства, не претендує на загальність, не є публічною.

Влада ж публічна спрямована на вирішення суспільних справ, розповсюджується за територіальним принципом, їй підкоряються всі, хто знаходиться на певній "підвладній" території. Вона здійснюється особливим прошарком людей, які професійно займаються управлінням і складають апарат влади. Цей апарат підкорює всі шари суспільства, соціальні групи своїй волі, управляє на основі організо­ваного примусу аж до можливості фізичного насильства відносно соціальних груп і окремих людей. Апарат публічної влади існує і функціонує за рахунок податків з населення і призначений для того, щоб діяти у суспільних інтересах. Але апарат і перш за все його керівники відображають інтереси суспільства так, як вони їх розуміють, точніше при демократії апарат відображає реальні інтереси більшості соціальних груп, а при авторитаризмі правителі самі визначають, у чому полягають інтереси і потреби суспільства.

Публічна влада виступає у двох формах: 1) державна влада, 2) влада місцевого самоврядування (муніципальна влада). Для обох форм публічної влади притаманна низка спільних ознак:

• спрямованість на виконання суспільних завдань і функцій;

• інституціалізований характер, тобто функціонування через від­повідні публічні інститути (органи публічної влади);

• легітимність,

• обособленість апарату, що здійснює цю владу, від населення;

• об'єднання підвладних за територіальною ознакою;

• загальність, тобто охоплення владою всіх осіб на відповідній території;

• безперервність функціонування (за наявності окремих тимчасових органів);

• універсальність, тобто спрямованість на вирішення всіх справ суспільного значення;

• обов'язковість владних рішень дня всіх суб'єктів на відповідній території;

• функціонування у правових формах (нормотворчій, установчій, правозастосовчій, контрольній та інтерпретаційний), тобто діяльність за законодавчо встановленою процедурою і оформлення владних рішень правовими актами;

• можливість використання передбачених законодавством засобів примусу для реалізації своїх рішень;

• право встановлювати і стягувати загальнообов'язкові податки і збори з населення; самостійне формування бюджету.

Водночас, для державної влади притаманні певні особливості, у першу чергу державний суверенітет, загальнодержавний масштаб дії, спрямованість на першочергове виконання загальнонаціональних потреб, постійний правовий зв'язок з населенням через інститут громадянства, наявність субординаційних відносин всередині державного апарату, наявність особливих органів - так званих "силових структур" (армія, суд, прокуратура, служба безпеки, органи виконання покарань та ін.). Матеріально-фінансовою основою державної влади є загальнонародна та державна власність, а також кошти державного бюджету.

Безумовно, найбільш суттєвою ознакою державної влади є її суверенітет. У новітній юридичній літературі державний суверенітет визначається як "властивість держави самостійно і незалежно від влади інших держав здійснювати функції всередині держави і у відносинах з іншими державами" або як "верховенство і незалежність від будь-яких інших влад всередині країни або у взаємовідносинах з іншими державами"². Однак легальне (законодавче) визначення дер­жавного суверенітету є більш розгорнутим і міститься в Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, яка розглядає цей політико-правовий феномен як "верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах"³.

Влада місцевого самоврядування також характеризується деякими особливостями:

• її джерелом є народ, а первинним носієм - територіальна громада;

• вона розповсюджується лише на територію адміністративно-територіальних одиниць (муніципій);

• її органи діють від імені територіальної громади, а не народу чи держави;

• матеріально-фінансову базу її органів складають комунальна (муніципальна) власність і місцевий (муніципальний) бюджет;

• її органи пов'язані більш тісними зв'язками з населенням;

• в системі її органів відсутня жорстка ієрархія і підпорядкованість.