Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ РЕЛЕ ЧАСУ З МАГНІТНИМ ТА МЕХАНІЧНИМ ДЕМПФУВАННЯМ

Тривалість лабораторного заняття - 2 години

 

Мета роботи

Метою роботи є вивчити основні принципи утворення витримки часу електромагнітних реле, а також експериментально підтвердити основні методи регулювання часу спрацьовування і часу відпускання реле часу, що серійно виробляються.

 

Загальні відомості

Реле часу представляють собою логічні реле з нормованим часом спрацьовування. Вони призначені для утворення заданих витримок часу під час передачі сигналів з одного кола в інший і набули широкого розповсюдження в схемах автоматизованого електропривода, пристроях автоматики, телемеханіки, релейного захисту, тощо.

Серед реле часу найбільш широкого розповсюдження набули електромагнітні реле часу, в яких використовуються магнітні системи постійного і змінного струму. Час спрацьовування tспр електромагнітних реле як при включенні, так і при відключенні має дві складові:

 

,

 

де tзр - час зрушення;

tр - час руху.

Час зрушення - представляє собою прошарок часу з моменту подачі на обмотку (при включенні реле) або зняття з обмотки (при відключенні реле) живлення до початку безпосередньо руху рухомих частин реле, тобто це час нерухомого стану якоря під час зміни магнітного потоку при включенні або відключенні обмотки реле.

Час руху – це час руху до повного його притягнення (при включенні реле) або до повного його відпадання (при відключенні реле).

Зменшення часу спрацьовування реле здійснюється за рахунок збільшення часу зрушення tзр або часу руху . В першому випадку збільшення часу зрушення (а отже і часу спрацьовування реле) може здійснюватись за рахунок магнітного демпфування, а у другому - за рахунок механічного демпфування.

Магнітним демпфуванням називається спосіб впливу на швидкість змінення магнітного потоку в магнітопроводі при включенні або відключенні реле. Принцип магнітного демпфування заснований на використанні магнітних потоків, що утворюються вихровими струмами, які з`являються у масивних деталях магнітопроводу при змінюванні основного магнітного потоку. Магнітні потоки вихрових струмів у відповідності з правилом Ленца направлені по відношенню до основного магнітного потоку таким чином, щоб підтримати попередній стан магнітної системи. Отже, при включенні або відключенні обмотки вони зменшують швидкість змінювання магнітного потоку. Ефективність магнітного демпфування тим вище, чим вище абсолютна величина основного магнітного потоку, тому більший ефект досягається при вимиканні електромагнітного реле часу. Це пояснюється тим, що при притягнутому якорі магнітний потік значно більше, ніж при відпущеному.

Для підсилення магнітного демпфування електромагніти доповнюються короткозамкненими (демпфуючими) витками, які виконуються в більшості випадків у вигляді масивних мідних або алюмінієвих гільз або обмоток, які насаджуються на магнітопровід і підвищують вихрові струми. Найбільший ефект при найменшій витраті матеріалу досягається, якщо довжина гільзи дорівнює довжині осердя.

За допомогою магнітного демпфування удається отримати витримку часу порядку 0,1...0,5 с при включенні і 0,2...10 с при відключенні. Принцип магнітного демпфування використовується в реле часу типів РЭВ-800, РЭ-500, РЭ-100 та інших, що широко використовуються для керування електроприводами.

Регулювання витримки часу при відключенні реле часу з магнітним демпфування може здійснюватись зміненням натягу зворотної пружини і, тим самим, магнітного потоку відпускання або величиною робочого повітряного зазору (наприклад за допомогою немагнітних прокладок), який мало впливає на сталий магнітний потік, але суттєво впливає на швидкість його зменшення.

Підвищення часу спрацьовування електромагнітного реле часу може також забезпечуватись підвищенням часу руху . Час руху представляє собою час руху якорю реле до повного його притягнення. Вплив на час руху реле здійснюється, головним чином, за допомогою механічного демпфування. В таких реле часу рухомі частини електромагніту діють на контактну систему через сповільнюючий пристрій (пневматичний демпфер, часовий механізм тощо). Механічне демпфування використовується в реле часу типів ЭВ-110, ЭВ-120, ЭВ - 130 та ін., що широко використовуються в схемах релейного захисту. Способи регулювання часу спрацьовування реле часу з механічним демпфуванням різноманітні і визначаються конкретною конструкцією реле.

Предметом дослідження даної лабораторної роботи є електромагнітні реле часу типу РЭ-511, в якому використовується принцип магнітного демпфування, і ЭВ-130, в якому витримка часу утворюється за допомогою часового механізму.

 

Опис лабораторної установки

Установка для дослідження реле часу складається зі стандартного блоку живлення, що є на всіх лабораторних столах, і лабораторної установки. Реле часу, що досліджуються у роботі, закріплені на передній частині гетинаксової панелі лабораторної установки. Принципова електрична схема дослідження реле часу показана на рисунку 3.1. Лабораторна установка підключається до блоку живлення за допомогою коротких провідників. Решта схема зібрана і змонтована на лабораторній панелі. Для вимірювання часу спрацьовування реле використовується електромеханічний секундомір РТ, встановлений на панелі блоку живлення. Коло керування реле часу К1 (РЭ-511) вмикається і вимикається тумблером S2, а К2 (ЭВ-130) – тумблером S1.

Живлення на лабораторну установку подається включенням автоматичного вимикача SF, встановленого на панелі блока живлення, при цьому запалюється сигнальна лампочка HL. Регулювання напруги живлення здійснюється за допомогою автотрансформатора Т.

Рисунок 3.1 - Електрична схема дослідження реле часу

 

При вимірюванні часу спрацьовування реле К1 при відключенні схема працює таким чином. У знеструмленому стані електромеханічний секундомір РТ не працює тому, що його обмотка зашунтована контактами, що розмикаються, реле К1. При вмиканні S2 контакти реле К1 розмикаються, але РТ не працює, бо його обмотка шунтується контактами S2. При вимиканні S2 електросекундомір РТ працює до тих пір, поки його обмотка не буде зашунтована контактами, що розмикаються, реле К1, тобто не відбудеться спрацьовування реле.

При вимірюванні часу спрацьовування реле К2 при включенні схема працює таким чином. У початковому положенні обмотка РТ зашунтована контактом тумблера S1. При його вмиканні подається живлення на обмотку К2 і починає працювати РТ тому, що друга пара контактів S1 працює на розмикання. При замиканні контакту, що замикається, реле К2 обмотка РТ шунтується і він припиняє працювати.

 

Завдання

3.4.1 Вивчити принципи утворення витримки часу за допомогою магнітного і механічного демпфування.

3.4.2 Вивчити роботу схеми лабораторної установки при вимірюванні часу спрацьовування досліджуваних реле часу.


3.4.3 Вивчити конструкцію реле часу з магнітним демпфуванням РЭ-511. Вказати у звіті основні його елементи и їх призначення.

3.4.4 Експериментально визначити залежності часу спрацьовування при включенні реле РЭ-511 від натягу зворотної пружини, величини робочого повітряного зазору і напруги живлення. Побудувати графіки отриманих залежностей.

3.4.5 Вивчити конструкцію реле часу з механічним демпфуванням ЭВ-130. Вказати у звіті його основні елементи и їх призначення.

3.4.6 Експериментально визначити залежність часу спрацьовування при включенні реле ЭВ-130 від його уставки по часу, а також відносну похибку його уставок (середнє значення). Побудувати графік отриманої залежності.

 

Методичні вказівки

3.5.1 При виконанні п. 3.4.1 завдання слід користуватись матеріалами лекції по відповідній темі, розділом "Предмет дослідження" та рекомендованою літературою.

3.5.2 Схема лабораторної установки і принцип її роботи подані у розділі 3.3 "Опис лабораторної установки"

3.5.3 При виконанні пп. 3.4.3 и 3.4.6 слід користуватись рекомендованою літературою. Зокрема, опис конструкції РЭ-511 надано у [1, стор. 370], опис конструкції ЭВ-122 (аналогічне досліджуваному) надано у [8, стор. 78].

3.5.4 Для виконання експериментальної частини роботи необхідно підключити лабораторну установку до блоку живлення, з`єднавши за допомогою коротких провідників відповідно клеми: 1-1, 3-3, 4-4, 6-6 і 7-7.

3.5.5 Виконання п. 3.4.4 завдання здійснюється у такій послідовності:

а) встановити заданий натяг зворотної пружини реле, який регулюється ступенево за допомогою пластин товщиною 1,5 мм; пластини закладаються поміж фігурної гайки і шайби; натяг пружини вимірюється кількістю встановлених пластин n;

б) встановити задану величину робочого повітряного зазору, яка регулюється за допомогою немагнітних (латунних або мідних) прокладок товщиною 0,1; 0,2; 0,4 і 0,6 мм, закладаємих у карман, що закріплений на якорі;

в) увімкнути автомат SF, при цьому повинна запалитись сигнальна лампочка HL;

г) увімкнути S2 і, підвищуючи напругу живлення за допомогою автотрансформатора Т, домогтись спрацьовування реле часу;

д) за допомогою автотрансформатора Т встановити задану величину напруги живлення;

є) встановити стрілку РТ на нуль;

ж) вимкнути S2 и зняти показання РТ;

з) вимкнути автомат SF;

і) виконуючи послідовно пункти а-з, зняти залежність у відповідності до п. 3.4.4 завдання, заносячи показання до таблиць 3.1, 3.2 і 3.3;

к) після зняття всіх залежностей необхідно вимкнути автомат SF і встановити автотрансформатор Т на нуль.

 

Таблиця 3.1 - Залежність часу спрацьовування реле від натягу зворотної пружини

d = _____мм; Uж = _____ В (задаються викладачем).

Натяг пружини, n
Час спрацьовування, с            

 

3.5.6 Виконання п. 3.4.6 завдання здійснюється в такій послідовності:

а) встановити задану уставку часу спрацьовування реле ЭВ-130; це здійснюється установкою і фіксуванням контактів реле в одному з положень у відповідності до уставки, що визначається за шкалою (пластмасовий покажчик ставиться проти відповідної риски на шкалі);

б) увімкнути автомат SF і за допомогою автотрансформатора Т встановити за приладом PV3 номінальну напругу обмотки реле, яка дорівнює 220 В;

в) скинути показання мілісекундоміра РТ;

г) увімкнути S1 і після зупинення стрілки РТ зафіксувати його показання і занести їх до таблиці 3.4;

д) вимкнути S1 і автомат SF;

е) виконуючи послідовно пп. а-д, зняти залежність у відповідності до завдання;

ж) визначити абсолютну та відносну похибки відповідно за такими формулами:

 

,

 

де tу - уставка часу спрацьовування;

з) результати розрахунків занести до табл. 3.4.

 

Таблиця 3.2 - Залежність часу спрацьовування реле від робочого повітряного зазору

n = ___ ; Uж = _____ В (задаються викладачем).

Повітряний зазор, мм 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5
Час спрацьовування, с            

 

Таблиця 3.3 - Залежність часу спрацьовування реле від напруги живлення

n = ___ ; = ____ мм (задаються викладачем).

Напруга живлення, В
Час спрацьовування, с            

 

Таблиця 3.4 - Залежність часу спрацьовування і похибки від уставки реле часу ЭВ-134

Уставка часу спрацьовування, с 0,5
Час спрацьовування, с              
Абсолютна похибка, с              
Відносна похибка, %              

 

3.5.7 Після зняття залежності необхідно встановити автотрансформатор Т на нуль і вимкнути автомат SF.

3.5.8 Отримані експериментальні залежності необхідно узгодити з викладачем, після чого розібрати схему.

3.5.9 Звіт до лабораторної роботи повинен містити:

а) найменування та мету роботи;

б) електричну схему дослідження реле часу;

в) експериментальні дані у вигляді таблиць і побудовані за ними графічні залежності;

г) розрахунок похибок уставок спрацьовування реле часу з механічним демпфуванням;

д) висновки по роботі.

 

Питання для самоперевірки

3.6.1 Що таке реле часу і де вони використовуються?

3.6.2 Які складові має час спрацьовування електромагнітного реле?

3.6.3 Якими способами можна збільшити час спрацьовування електромагнітних реле?

3.6.4 В чому полягає принцип магнітного демпфування?

3.6.5 Як можна регулювати час спрацьовування реле з магнітним демпфуванням?

3.6.6 Поясніть залежності tспр = f(n); tспр = f(d) і tспр = f(Uж).

3.6.7 Яким чином здійснюється механічне демпфування в реле часу?

3.6.8 Поясніть наявність похибки спрацьовування реле часу з механічним демпфуванням.

 

Лабораторна робота № 12

БІМЕТАЛЕВІ ТЕПЛОВІ РЕЛЕ

Мета роботи

Ознайомитися з принциповим виконанням теплових реле; вивчити конструкцію і зняти дослідним шляхом часострумову характеристику реле типу ТРН-25; засвоїти принцип дії теплових реле всіх типів, види нагрівання біметалевих пластин, що використовуються в теплових реле; матеріали, що використовуються для виготовлення біметалевих пластин; способи регулювання струму спрацьовування теплових реле у вузькому та широкому діапазонах; навчитися відображати схему включення теплового реле захисту електродвигуна; знімати і будувати часострумову характеристику теплового реле.

 

Загальні відомості

Довготривалість електричного обладнання в значній мірі залежить від перевантажень, яким воно піддається під час роботи. Якщо термін служби електродвигуна в нормальному режимі експлуатації дорівнює 20 рокам, то при його тепловому перевантаженні на 180% термін служби двигуна зменшується до одного місяця. Для захисту електричного обладнання, зокрема електродвигунів, від нагріву за рахунок струмів перевантаження, яке є вищим за допустиме значення, найбільш широке розповсюдження отримали теплове реле з біметалевими пластиками. Схема включення теплового реле захисту асинхронного двигуна з КЗ ротором показана на рисунку 4.1.

Основний елемент теплового реле – є біметалева пластина, яка виконана з двох металів, що мають різні температурні коефіцієнти лінійного розширення. Метал з більшим коефіцієнтом лінійного розширення α1 називається активним, а з малим коефіцієнтом α2 - пасивним. У місці накладання одна до одної пластини жорстко закріплені в результаті прокату в гарячому стані або зварювання.

Якщо закріпити нерухомо один кінець такої пластини і нагріти, відбудеться згинання пластини у бік пасивного шару. Саме це явище використовується у теплових реле, терморегуляторах і т.і.

Максимальний прогин незакріпленого кінця біметалевої пластини розраховується за формулою:

 

(4.1)

 

де і - коефіцієнти лінійного розширення відповідно до активного та пасивного шарів, 1/°С;

l - довжина пластини, мм;

τ - перевищення температури нагріву пластини над температурою навколишнього середовища, ° С;

δ - сумарна товщина пластини, мм.

Рисунок 4.1 - Схема включення та захисту електродвигуна від перенавантаження за допомогою теплового реле


Вільний кінець пластини розвиває таку силу:

 

(4.2)

 

де b-ширина пластини, мм;

Е-середній модуль пружності пластини Н / мм ²;

 

 

З рівнянь (4.1), (4.2) виходить, що прогин і сила тим більше, чим більше різниця . Для активних шарів застосовуються железонікельмолібденові сплави, що мають 1/°С, а також сплави на мідній основі: латунь, константан, алюмінієва та берилієва бронза з 1/°С.

Для пасивних шарів набули поширення железонікелеві сплави з 36%-м вмістом нікелю 1/°С.

Біметалеві пластини можуть нагріватися електричним струмом, що протікає безпосередньо пластиною (безпосереднє нагрівання), а також від окремих нагрівальних елементів (непряме нагрівання). У деяких апаратах поєднуються безпосереднє і непряме нагрівання (комбіноване нагрівання).

При безпосередньому нагріванні широке регулювання струму спрацьовування теплового реле здійснюється добиранням відповідних опорів (шунтів), що вмикаються паралельно біметалевій пластині. Широке регулювання струму спрацьовування при непрямому нагріванні зазвичай виконується за допомогою заміни нагрівальних елементів.

Регулювання струму спрацьовування в невеликих межах досягається зміною:

- прогину біметалевої пластини, необхідного для спрацьовування механізму, що відключає;

- зусилля, що розвиває біметалева пластина.

В реле ТРН-25 можливий прогин біметалевої пластини регулюється за допомогою ексцентрика 3. Діапазон регулювання струму уставки ± 25% ·Iн.

До основних вимог, що пред'являються до конструкцій теплових реле, відносяться:

- мала залежність уставки спрацьовування від температури навколишнього середовища;

- швидке розмикання і замикання контактів в колі.

Крім того, в замкнутих контактах має бути забезпечено достатнє натискання.

Перша вимога зазвичай задовольняється підвищенням робочої температури біметалевого пристрою, при якому воно спрацьовує. Друга вимога в сучасних конструкціях задовольняється, як правило, за допомогою пружин - циліндричних, гвинтових або пластинчастих.

На рисунках 4.2 показано декілька принципових конструктивних виконань біметалевих механізмів теплових реле.

Розмикання контактів 9 у механізмі, що зображений на рисунку 4.2 а), відбувається під дією пружини 1 в той час, коли біметалева пластина 3, що згинається при нагріванні, звільнить засувку 5. Біметалева пластина нагрівається елементом 4. Упор 2 обмежує хід засувки 5 при розмиканні контактів. Даний механізм не забезпечує автоматичного замикання контактів після охолодження біметалевої пластини. Повернення реле у початкове положення здійснюється вручну натисканням на кнопку 6, що комплектується пружиною 7.

За допомогою регулювального важеля 8 змінюється відстань, на яку має прогнутися біметалева пластина, щоб звільнити засувку 5. Чим більше відстань х, тим більший струм в нагрівальному елементі, при якому реле спрацьовує за один і той же час.

Робота механізму, що зображена на рисунку 4.2 б), аналогічна роботі згаданого механізму.

Пластинчатий елемент 8 нагріває біметалеву пластину 7, яка згинаючись, повертає рамку 9, жорстко з’єднану з термокомпенсатором 6. Термокомпенсатор стискає пружину 4 і знімає засувку 5 з упору 2, звільнивши тим самим пружину 10, яка, виштовхуючи вгору ізоляційну траверсу, розімкне контакти 11. Зворотне замикання контактів здійснюється вручну натисканням на траверсу 1 (після охолодження біметалевої пластини), при цьому засувка 5 встановлюється на упор 2. Струм уставки реле в невеликому діапазоні регулюється зміною відстані між засувкою 5 і термокомпенсатором 6 за допомогою пристрою ексцентрика, що оснащений покажчиком 3. При повороті покажчика упор 2 перемішується, змінюючи відстань від засувки 5 до термокомпенсатора 6.

Термокомпенсатор 6 являє собою звичайну біметалеву пластину і служить для зниження впливу температури навколишнього середовища на струм уставки реле. Зі зміною температури навколишнього середовища термокомпенсатор вигинається в бік, зворотній вигину біметалевої пластини 7.

У механізмі (рисунок 4.2 в) розмикання контактів 2 здійснюється пластинчатою пружиною 6, зусилля якої при згинанні біметалевої пластини 4 на певне значення стрибком змінює свій напрямок. Пластина 4 нагрівається елементом 5.

Залежно від розташування упору 3 даний механізм може повертатися у початкове положення автоматично при охолодженні пластини 4. Важелем 1 змінюється вигин пружини 6, за рахунок чого змінюється струм, при якому спрацьовує реле. До числа основних недоліків такого механізму слід віднести зниження натискання в контакті 2 в залежності від вигину біметалевої пластини 4.

У механізмі (рисунок 4.2 г) при нагріванні за рахунок елемента 4 біметалева пластина 3 спочатку випрямляється. При цьому планка 5 відхиляється, і пружина 2 розтягується. Після того, як пластина 3 почне прогинатися у зворотний бік, її зусилля співпадає з зусиллям пружини 2 і відбувається швидкий вигин пластини і розмикання контактів 7. Упор 6 обмежує розхил контактів, а за допомогою гвинта 1 можна змінювати в певних межах струм спрацьовування реле та його часо - струмову характеристику.

У механізмі, зображеному на рисунку 4.2 д), залежно від вигину біметалевої пластини 4 змінюється напрямок дії пружини, що була попередньо стиснута 9, відносно вісі обертання контактної колодки 1. В холодному стані край пластини 4 притиснутий до упору 8, і зусилля пружини буде діяти на замикання контактів 10. З нагріванням елемента 5 вона разом з верхнім краєм пружини буде згинатися в бік упору 2. Напрям зусилля пружини 9 буде змінюватися, і вона буде діяти на розмикання контактів під час переходу через центральну вісьову лінію колодки 1.

Струм спрацьовування реле регулюється важелем 6, що переставляється по зубчатому сектору 7, фіксують його положення. При пересуванні важеля 6 змінюється вигин біметалевої пластини.

Повернення реле в початкове положення може статися автоматично при охолодженні пластини. Однак, якщо прибрати упор 11, то при спрацьовуванні контактна колодка може повернутися так, що повернення в початкове положення буде неможливо. У конструкціях таких реле передбачена кнопка повернення 3.

Механізм В.А. Олексіївського (рисунок 4.2 е) являє собою конструктивне поєднання біметалевого елемента 1 із стрибаючою контактною групою 5. В холодному стані біметалева пластина притиснута до верхнього упору 2 плоскою пружиною-ресоркою 3, яка другим краєм здійснює натискання в контакті 5. Ресорка може вільно повертатися в місцях її кріплення до пластини та колодки з контактами. З нагрівом біметалевої пластини, її зусилля на кінці долає зусилля ресорки, і пластина почне вигинатися. Як тільки край ресорки, закріплений на пластині, опиниться нижче края, який закріплений на контактній колодці, відбудеться розмикання контактів.

Рухомий контакт буде притиснутий ресоркоюй до упору 4. Залежно від розташування упору 4 механізм буде зручним поверненням або з самозворотом. Якщо упор 4 розташований нижче ніж упор 2, то при охолодженні пластини відбудеться автоматичне замикання контактів 5. В іншому випадку можливе лише ручне повернення у початкове положення. Сила струму спрацьовування в механізмі В.Л. Олексіївського регулюється зміною довжини ресорки 3. С цією метою на краях ресорки зроблено декілька спеціальних просечек, за допомогою яких вона натягується на виступи біметалевої пластини 1, а також контактної колодки 6.

Основна характеристика теплових реле - їх часострумова характеристика, що показує, як змінюється час спрацьовування в залежності зміни струму в колі. У загальному випадку часострумова характеристика має гіперболічний характер. Захист електричних пристроїв відбудеться в тому випадку, коли часострумова характеристика теплового реле розташовується трохи нижче захисної характеристики електричного пристрою на всьому діапазоні можливих струмів перевантаження.

Для захисту електричного пристрою від струмового перевантаження широке застосування знайшли теплові реле типів ТРA, ТРВ, ТРП, РТ, ТРН, ТРТ.

Реле ТРА служить для захисту двигунів малої та середньої потужностей змінного і постійного струмів за важких умов пуску (тривалий пусковий режим, велика кратність пускового струму). Випускається до 23-х виконань на номінальні струми 7...215 А.

а, б - механізми зі звільняємою засувкою; в - механізми зі стрибаючим контактом; г - механізм зі стрибаючою біметалевою пластиною; д - механізм зі зміною напрямку сили циліндричної пружини; е - механізм В. А. Олексіївського.

Рисунок 4.2 - Ескізи біметалевих механізмів теплових реле


 

Реле ТРВ служить для захисту двигунів з легкими умовами пуску. Випускається до 20-ти виконань на номінальні струми 7...200 А.

Реле ТРА і ТРВ мають комбіновану систему нагріву з плоскими ніхромовими нагрівальними елементами, що з'єднані паралельно з біметалевою пластиною. Починаючи з 50 А і вище, застосовуються шунти, які підключаються зовні паралельно пакету біметалевих і ніхромових пластин. Шунти мають дев'ять виконань, однакових для реле типів ТРА і ТРВ.

В якості біметалевого механізму в реле цих типів прийнятий механізм В.А. Олексіївського (рисунок 4.2 е), що забезпечує повернення у початкове положення після спрацьовування протягом не більше 3 хвилин. Контакти реле забезпечують відключення струму до 1 А при 220 постійного струму і 10 А при 380 В змінного струму. Розташування реле на пристрої довільне.

Реле серії РТ (PT-1 і РТ-3) є апаратами в більшості відкритого виконання (реле PT-1 має також і закрите виконання) з непрямою системою нагрівання. Принциповий пристрій механізму реле цієї серії є аналогічний механізму, показаному на рисунку 4.2 а). Широке регулювання струму спрацьовування проводиться заміною нагрівального елемента 4 реле. Усього виготовляється 56 номерів нагрівальних елементів на номінальні струми 0,64...40 А. Вибір необхідного номера нагрівального елемента здійснюється за спеціальною таблицею. Реле не спрацьовує при пуску електродвигунів, що мають кратність пускового струму К = 7 і тривалість пуску 1,5 с, у тому випадку, коли до і після пуску електродвигуна через реле протікає струм, що дорівнює номінальному струму цього нагрівача.

Теплові реле серії ТРП на струми 1...600 А в більшості випадків використовуються в магнітних пускачах типу ПА. Вони виготовляються однополюсними на номінальні струми 25, 60, 80, 150, 600 А. Принциповий пристрій біметалічного механізму зображено на рисунку 4.2 д). Реле ТРП (за винятком ТРП-600, що не має нагрівача) мають комбінований нагрів. З'єднання біметалевої пластини та нагрівача виконується паралельним. Повільне змінення струму спрацьовування в межах (0,75 ... 1,25) Iн проводиться переводом пружинного важеля по зубчастому сектору, що фіксує його положення. Більш широке змінення струму уставки проводиться заміною нагрівального елемента. Коло керування може виконуватися з одним розмикаючими або з одним замикаючим контактом. Контакти допускають розмикання кола змінного струму напругою до 500 В і струмом до 10 А і кола постійного струму напругою U = 220 В і струмом I = 0,5 А. Теплові реле серії ТРН струмами 0,4 ... 40 А двофазні з термокомпенсацієй в більшості випадків використовуються в магнітних пускачах серії ПМИ, П6 і ПА-300. Всі теплові реле цієї серії мають непрямий нагрів за допомогою пластинчастих ніхромових нагрівачів.

Принциповий пристрій реле ТРН показано на рисунку 4.2 б).

Реле ТРН має симетричне компоновку двох теплових елементів, включених у дві фази головного кола електродвигуна. Передбачено залежний вплив струму кожного полюса на механізм, який замикає контакти. Регулювання номінального струму уставки за допомогою ексцентрикового пристрою провадиться в межах (0,75 ... 1,25) Iн.

Теплові реле серії ТPT-100 на струми 1,75 ... 550 А застосовуються в магнітних пускачах типу ПМ і магнітних станціях керування. Серія реле TPT-100 складається з п'яти типів, кожний з яких має ряд виконань. Реле 1-го типу (окрім реле TPT-115) мають безпосередній нагрів, а реле 2-го, 3-го і 4-го типів, а також ТРТ-115 мають плоскі нагрівачі, які додатково підігрівають біметалеву пластину. Нагрівачі можуть бути включені з біметалевою пластиною послідовно, паралельно, послідовно-паралельно. Реле 5-го типу нагрівачів не мають і виготовляються разом з трансформатором струму.

Електрична схема для зняття часострумової характеристики досліджуваного реле показана на рисунку 4.3.

У схемі передбачені чотири реле з однаковими нагрівальними елементами КК0, КК1, КК2, ККЗ з метою прискорення процесу зняття часострумової характеристики. Нагрівальний елемент КК0 служить для виставлення необхідного значення струму. Часострумова характеристика знімається на реле КК1, КК2, ККЗ.

Підготовка до роботи

При домашній підготовці до роботи слід ознайомитися з теоретичними питаннями, викладеними в підрозділі "Загальні відомості" і виконати заготовку до лабораторної роботи. Вона містить назву роботи; мету роботи; схему включ-ення та захисту електродвигуна від перевантажень за допомогою теплових реле; заготовку таблиці.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-11

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...