Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характеристика бісіпору різних марок

 

Властивості Марка бісіпору
А Б В
Насипна густина, кг/м3 20...50 80...300 660...750
Міцність, МПа 0,01...0,15 0,2...1,6 2...5
Коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м • К) 0,032...0,041 0,04...0,069 0,1...0,2
Водопоглинання (за масою), % - 20...30
Морозостійкість, циклів - 15...25

Існує також технологія отримання легкого пористого матеріалу у вигляді гранул діаметром до 10 мм із суміші промислових відходів (35...50%) та розчину силікату натрію (40...60%), які сушать і одночасно спучують при 250...300°С. Ці гранули застосовують як легкий заповнювач для отримання бетонів та штучних теплоізоляційних виробів. Для виготовлення останніх також придатні волокнис­ті відходи сільськогосподарського виробництва - стебла бавовнику, очерет та де­ревна тирса і стружка. Органічні відходи можуть застосовуватись і в суміші змі­неральними добавками, а зв'язуючою речовиною є силікат натрію.

На основі гранульованих спучених рідинноскляних матеріалів із викорис­танням різних видів в'яжучих речовин (гіпсу, розчинного скла, портландцемен­ту, бітуму, полімерних в'яжучих) виготовляють крупнопористі плиткові вироби, придатні для теплової ізоляції промислового обладнання. Для цього гранули пе­ремішують із в'яжучою речовиною і формують вироби, що мають середню густи­ну 80...250 кг/м3, границю міцності при стиску - 0,1...0,7 МПа.

Рідинне скло широко застосовують для отримання жаростійких бетонів, призначених для спорудження теплових агрегатів у різних галузях промисловос­ті, в тому числі нафтовій, хімічній, машинобудівній, металургійній, целюлозно-паперовій.

Жаростійкі бетони виготовляють за різними технологіями, що передбачають ущільнення методами вібрування, торкретування і трамбування. Як дрібний і крупний заповнювачі у важкому бетоні застосовують шамот, хроміт, магнезит, шлак, андезит, тальк та ін. Для легких жаростійких бетонів на рідинному склі як заповнювачі доцільно використовувати вермикуліт, керамзит, перліт та їхні су­міші.

Легкі бетони із середньою густиною більше 1000 кг/м3 придатні для отри­мання несучих конструкцій, а з меншою 1000 кг/м3 - тільки теплоізоляційних Жаростійкі бетони можна застосовувати у вигляді штучних виробів - блоків, а та­кож при зведенні монолітних конструкцій. Економічна ефективність використан­ня жаростійких бетонів обумовлена більш низькою (порівняно з вогнетривкими виробами) вартістю і збільшенням продуктивності праці при будівництві.

Використовуючи розчинне скло як в'яжучий матеріал та спучені перлітові щебінь і пісок, одержують жаростійкий теплоізоляційний перлітобетон, що засто­совується для теплоізоляції промислових печей, димових труб та інших теплових агрегатів. Компоненти замішують у бетонозмішувачах примусової дії, завантажу­ючи спочатку розчинне скло та тонкомелену добавку, а далі — спучений перліт. Після перемішування протягом 1 хв у суміш додають воду й продовжують пере­мішувати ще протягом 1...2 хв. Бетонну суміш укладають у металеві форми, ущільнюють вібруванням з привантаженням і витримують 3...7 діб для завершен­ня твердіння. Готові вироби у вигляді блоків або панелей розпалублюють і над­силають до місця монтажу.

Середня густина жаростійкого перлітобетону становить 650...850 кг/м3, теп­лопровідність - 0,16...0,21 Вт/(м • К), температура застосування - 600...750°С.

Перлітобетонну суміш можна також використовувати для монолітного фу­терування теплових агрегатів.

Перлітофосфогелеві виробивиготовляють із спученого перліту (60...70% за масою) та рідинного скла густиною 1,3 г/см3 (30...40% за масою).

Для забезпечення рівномірного твердіння виробів і зменшення їхнього во-допоглинання, до маси додають невелику кількість ортофосфатної кислоти та гід­рофобної добавки ГКЖ-10 або ГКЖ-11.

Технологічний процес виготовлення цих виробів передбачає перемішуван­ня компонентів у розчинозмішувачі, пресування та сушіння. Вироби формують під тиском 0,3...0,8 МПа і сушать в тунельних або конвеєрних сушарках при тем­пературі до 350°С. Номенклатура виробів представлена плитами, напівциліндра-ми та сегментами із гідроізоляційно-зміцнювальним покриттям.

Середня густина перлітофосфогелевих виробів становить 200...300 кг/м3, теплопровідність - 0,064...0,082 Вт/(м • К), міцність при стиску — 0,35...0,55 МПа.

Вироби з гідроізоляційно-зміцнювальним покриттям призначені для тепло­вої ізоляції будівельних конструкцій із температурою поверхонь, що ізолюються, від -8 до+60°С, вироби без покриття — для вогнезахисту й теплової ізоляції буді­вельних конструкцій, промислового обладнання та трубопроводів із температу­рою поверхні -80...+600°С.

Ефективним є застосовування рідинного скла у виробництві кислототрив­ких бетонів і розчинів, а також кислототривких замазок для кладки штучної кис­лототривкої кераміки. Кислотостійкі розчини і бетони застосовують для футеру­вання різних апаратів, кислотосховищ на підприємствах хімічної, коксохімічної,. целюлозно-паперової та інших галузей промисловості при спорудженні кислот­них башт, варильних котлів, камер електрофільтрів тощо.

Із розчинів силікату натрію, наповнених подрібненими відходами збагачу­вальних фабрик, пресують повітропроникні плити для станцій аерації, а також дренажні труби.

Рідинне скло застосовують як плівкоутворювач для виробництва фарбових сумішей завдяки його здатності при реакції із хімічними реагентами (отверджува-чами) або внаслідок термообробки утворювати міцне водостійке покриття, що характеризується необхідними технічними властивостями - атмосферостійкістю, хімічною стійкістю та ін.

Силікатні фарби- це суспензія наповнювачів, отверджувачів і пігментів у водних розчинах водорозчинних силікатів у вигляді рідинного скла. Ефективність застосування рідинного скла обумовлена недефіцитністю вихідних матеріалів, їхньою негорючістю, нетоксичністю, наявністю реальної промислової бази (вели­ким обсягом промислового виробництва).

Основними видами силікатних лакофарбових матеріалів є фасадна силікат­на фарба і цинконаповнені фарби протикорозійного захисту металевих конструк­цій, які працюють в атмосферних умовах, в зоні періодичного впливу корозійно­го середовища, в нафтопродуктах та розчинниках. Існує декілька модифікацій таких фарб, приготування яких здійснюється шляхом отримання суспензій на основі рідинного скла та порошку металевого цинку, що забезпечує протектор­ний (електрохімічний) захист сталі від корозії.

Розробка цинконаповнених силікатних матеріалів, які поряд із вказаними компонентами містять модифікатори властивостей (для підвищення водостій­кості, життєздатності, фізико-механічних властивостей, адгезійної здатності) дозволяє застосовувати їх для покриття сталевих резервуарів (що використову­ються для палива і баласту солоної води), а також зовнішньої поверхні кораблів.

Виготовлення силікатних фарб для зовнішнього і внутрішнього оздоблення цегляних, бетонних і оштукатурених поверхонь здійснюється з використанням лугостійких пігментів (вохра, залізний сурик, мумія, оксид хрому, ультрамарин та оксид цинку), наповнювачів (сепарованої крейди і тальку), отверджувачів у виг­ляді оксиду бору (сухих цинкових білил) та калієвого рідинного скла у відношен­ні 1:1 за масою.

Силікатними фарбами нового покоління є фарби, що містять органосилі-катні плівкоутворювачі на основі композицій, представлених водорозчинними полімерами і воднодисперсійними системами. Новим кроком є перехід до дис­персійних силікатних фарб, які містять дисперсії полімерів в кількості, що не пе­ревищує 5% за масою, а також поверхнево-активні речовини.

Контрольні запитання

1. Які матеріали й вироби на основі портландцемннту вам ведомі?

2. Яку роль у залізобетоні відіграє бетон, а яку арматура?

3. Розповісти про напружено-армований бетон.

4. У чому принципове розходження монолітного і збірного залізобетону?

5. Як на заводах збірного залізобетону прискорюють твердіння бетону?

6. Розповісти про основні види збірних залізобетонних виробів. Чим відрізняється стінова панель від стінового блоку?

7. Що таке азбестоцемент, які матеріали його складають?

8. Які азбестоцементні вироби та конструкції вам ведомі?

9. Назвіть матеріали й вироби на основі вапняних в’яжучих.?

10. Які матеріали й вироби на основі гіпсових в’яжучих вам ведомі?

11. Що ви знаєте про «суху штукатурку» ?

12. Які матеріали й вироби на основі магнезіальних в’яжучих вам відомі?

13. Основна характеристика експлуатаційних властивостей матеріалів на ос­нові розчинного скла. Які матеріали й вироби на його основі ви знаєте?

 


 

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-11

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...