Організація монтажних робіт в часі

Організація монтажних процесів та робіт в часі може бути подана послідовним, паралельним та потоковим методами.

При послідовному методі виконання робіт (рис 5.1, а) всі монтажні роботи виконуються спочатку на одній захватці, а потім на другій (послідовно). При виконанні робіт послідовним методом загальна тривалість виконання робіт найбільша, але потреба у ресурсах, як у трудових так і матеріально-технічних, мінімальна порівняно з іншими методами.

При паралельному методі (рис 5.1, б) всі монтажні процеси виконуються одночасно на всіх захватках (паралельно). При виконанні робіт паралельним методом термін монтажу на об’єкті визначається як час монтажу однієї системи, тому загальна тривалість робіт мінімальна. Недоліком паралельного методу виконання робіт вважається значна концентрація ресурсів.

Зах-ватки	Тривалість виконання робіт, дн
1
2
3
4
5

Р

а)

Захватки	Тривалість виконання робіт, дн
1
2
3
4
5

Р

Т,дн.

б)

Р

3 5 8 Т, дн.

в)

Рисунок 5.1 – Моделі організації монтажних процесів та використання ресурсів при послідовній (а), паралельній (б), потоковій організації робіт (в).

Потоковий метод монтажу (рис 5.1, в) передбачає, що кожний монтажний процес розділяють на n складових процесів. Наприклад, 1 –підготовчі роботи, 2 – монтаж вентиляційного обладнання, 3 – монтаж воздуховодів, 4 – пуск та регулювання системи. Для кожного процесу призначають по можливості однакову тривалість та суміщують їх виконання в часі на різних захватках. Послідовно виконують однорідні процеси, а паралельно – різнорідні. При виконанні робіт потоковим методом тривалість робіт порівняно з послідовним методом зменшується, використання ресурсів зменшується порівняно з паралельним методом.

Потоковий метод монтажу є поєднанням послідовного та паралельного методів монтажу зі збереженням переваг кожного з них та з усуненням недоліків.

Класифікація потоків. Потоки розрізняють за структурою і видом продукції, за характером ритмічності, за тривалістю функціонування.

За структурою потоки поділяються на: частинний, об’єктний та комплексний.

Частинний потік – елементарний будівельний потік, який послідовно виконує один простий процес на певних захватках, наприклад, монтаж вентиляторів або воздуховодів.

Спеціалізований потік – сукупність технологічно пов’язаних частинних потоків, які виконують роботи на одних й тих самих захватках. Продукція спеціалізованого потоку може бути подана у вигляді закінченого виду робіт, наприклад, монтаж системи вентиляції або опалення.

Об’єктний потік – сукупність технологічно та організаційно пов’язаних спеціалізованих потоків, склад яких забезпечує виконання всього комплексу робіт із спорудження відповідного об’єкта будівництва.

Комплексний потік – сукупність об’єктних потоків, які одночасно виконують будівництво окремих будівель чи споруд, що входять до складу промислового об’єкта чи житлового комплексу.

За тривалістю функціонуванняпотоки поділяються на: короткострокові, довгострокові.

Короткостроковий потік – це потік, тривалість якого не перевищує одного року.

Довгостроковий потік – це потік, тривалість функціонування якого більше одного року. Його організовують при монтажі санітарно-технічних систем на декількох об’єктах.

За характером ритмічностіпотоки поділяються на ритмічні й неритмічні.

Ритмічні – потоки, що мають однакову або кратну тривалість виконання робіт окремою ланкою (бригадою) на захватках (див. рис. 4.2).

Неритмічні – потоки, що мають різну тривалість виконання робіт кожною ланкою (бригадою) на захватках (ділянках), (рис. 5.2).

N

4

Т

Рисунок 5.2 – Циклограмна модель різноритмічного потоку

N – захватки; T – тривалість виконання робіт; 1, 2, 3 – бригади.

Для виконання монтажу санітарно-технічних та вентиляційних робіт потоковим методом необхідно:

1. Розбити складний виробничий процес із монтажу системи на складові частини;

2. Розподілити та закріпити їх за виконавцями;

3. Створити виробничий ритм, а саме, розподілити весь фронт робіт на захватки та визначити тривалість кожного процесу на них;

4. Розрахувати параметри потоку, визначити черговість робіт на захватках так, щоб досягти максимального суміщення виконання різнорідних процесів в часі та просторі.

Основні параметри потоку

Розрізняють просторові, технологічні та часові параметри потоку.

До просторових параметрів потоку відносять фронт робіт на захватці (ділянці). Фронт робіт на захватці має бути достатнім для одночасної роботи всієї бригади [12]:

Ф_з=Н·Ф_л/К , (5.1)

де Н – кількість робітників у бригаді;

Ф_л – фронт робіт на одну людину;

К – кількість робочих місць.

До технологічних параметрів потоку відносять: інтенсивність (потужність) потоку; обсяг та трудомісткість робіт; кількість частинних, спеціалізованих або об’єктних потоків.

Інтенсивність (потужність) потоку – кількість продукції в натуральних показниках, що випускається потоком за одиницю часу (м² повітропроводів, число котельних тощо).

і = R/Т, (5.2)

де R – загальні витрати ресурсів на монтаж системи;

Т – тривалість монтажу усіх систем.

Обсяг та трудомісткість робіт. Обсяг підраховується за робочими кресленнями і в тих одиницях, що прийняті в ДБНах. Трудомісткість – це затрати робочого часу (люд.-год, люд.-змін тощо) на одиницю будівельної продукції належної якості (м³ кладки, п.м. повітропроводу тощо). Кількісно трудомісткість регламентується технічним нормуванням.

Кількість потоків (частинних, спеціалізованих, об’єктних) визначається залежно від виду об’єкта, обсягів робіт, можливостей будівельної організації тощо.

До основних часових параметрів потоку відносять: цикл потоку, крок потоку, період розвитку потоку, період випуску готової продукції.

Цикл потоку – виробничі процеси, які відбуваються протягом певного часу, за який отримують викінчену будівельну продукцію або напівфабрикат.

Крок потоку (К) – проміжок часу між початками робіт двох суміжних бригад потоку.

Будівельний потік в рамках об’єкта поділяють на три періоди:

1) період розвитку потоку – проміжок часу, коли до роботи послідовно приєднуються бригади та необхідні машини і механізми, на рис. 5.1 в), з першого по третій день;

2) період сталого потоку – проміжок часу, якому відповідає стала та максимальна кількість робітників, на рис. 5.1 в) з третього по п’ятий день;

3) період згортання потоку – проміжок часу, коли з роботи послідовно виключаються бригади та необхідні машини і механізми, на рис. 5.1 в) з п’ятого по восьмий день.

В рівноритмічних потоках періоди розвитку та згортання потоку рівні. При організації потоку намагаються забезпечити найбільшу тривалість сталого потоку. Рівномірності потоку визначають за зміною числа робітників та за тривалістю сталого потоку.

Рівномірність потоку за числом робітників Р₁ – це відношення максимального числа робітників в день n_max за час дії потоку до їх середнього числа в день n_cp

Р₁= n_max/ n_cp , (5.3)

де n_cp= Q_з/Т, Q_з – загальна трудоємність всїх робіт за час дії потоку. Значення Р₁ завжди більше одиниці, але чим більший період сталого потоку, тим менше значення Р_1.

Рівномірність потоку в часі Р₂ – це відношення тривалості періоду сталого потоку Т_ст до загальної тривалості робіт Т ,

Р₂= Т_ст / Т . (5.4)

Закономірність між основними параметрами потоку виражається формулою:

Т = ( n + N – 1) K + åZ , (5.5)

де Т – тривалість будівництва об’єкта;

n – кількість потоків;

К – крок потоку;

N – кількість захваток;

åZ – тривалість організаційних та технологічних перерв.

Технологічна перерва виконується коли за технологічними вимогами після закінчення попереднього процесу не можна розпочинати наступний процес. Такі технологічні перерви пов’язані з властивостями матеріалів, які використовуються. Наприклад, після бетонування фундаментів під вентилятори необхідна технологічна перерва для того, щоб бетон досяг певної міцності. Величина технологічних перерв не є незмінною. Вона залежить від багатьох факторів (пори року, температури, використовуваних методів).

Якщо необхідно зробити перерву з метою підготовки робочих місць для наступної роботи, то така підготовка називається організаційною перервою.

Приклад

Загальна тривалість будівництва об’єкта Т = 130 днів. Будівництво здійснюється n = 5 частинними потоками з кроком потоку К = 10 днів. Технологічна перерва після виконання робіт другим частинним потоком складає Z = 10 днів. Склад кожного потоку становить 6 чол.

Побудувати циклограмну модель виконання робіт. Побудувати графік руху робітників та визначити рівномірність потоку.

Розрахунок. Розділяють об’єкт на захватки, використовуючи формулу (5.5):

N = (Т – Z) /К – n +1 = (130 – 10)/10 – 5 + 1 = 8 захваток.

Будують циклограму. По осі абсцис відкладають час виконання робіт на об’єкті, по осі ординат – кількість захваток (рис 5.3).

Будують графік руху робітників: по осі абсцис відкладають час виконання робіт на об’єкті, по осі ординат – кількість робітників (рис 5.4)

Розраховують рівномірність потоку за числом робітників Р₁ за формулою (5.3):

Р₁= n_max/ n_cp = 30/18,46= 1,63 ,

де Q_з –загальна трудомісткість всіх робіт за час дії потоку Q_з = 2400 люд. дн; n_cp= Q_з/Т = 2400 / 130 = 18,46 люд.

Рівномірність потоку в часі Р₂ визначаємо за формулою (5.4)

Р₂= Т_ст / Т = 30/130 = 0,23.

З графіку руху робітників (рис.5.3) видно, що період розгортання потоку – до 50-го дня будівництва, з 50-го по 80-й день це період сталого потоку, і з 80-го – період згортання потоку.

N

1

Т,дн

Рисунок 5.3 – Циклограмна модель організацїї робіт на об’єкті потоковим методом

Р

Т,дн

Рисунок 5.4 – Графік руху робітників

5.2 Організація прокладання магістральних лінійних об’єктів потоковим методом

До магістральних лінійних об’єктів відносяться трубопроводи, газопроводи, лінії електрозв’язку та інші подібні об’єкти. Для зручності планування лінійні споруди поділяють по довжині на умовні захватки.

Організація потоків при будівництві лінійно-магістральних об’єктів полягає у правильному виборі довжини захватки. Довжина захваток має бути, за можливості, однаковою. При визначенні довжини захватки необхідно врахувати:

1) швидкість бригади, що виконує земляні роботи, що, в свою чергу, залежить від основного механізму та визначається виробничою потужністю машин, що працюють в потоці;

2) наявність підземних комунікацій, які перетинає траса (наприклад, кабелів), ділянок, де змінюється нахил трубопроводу, горизонтальних поворотів траси, перешкод; зварені стики не повинні потрапляти в місця перетину траншеї з кабелями і в точку зміни нахилу;

3) довжину труб і ланок, наявність вантажопідйомних механізмів.

Якщо загальна довжина траси L, довжина однієї захватки l₁, швидкість руху бригади v, ритм потоку К, то при К = та кількості захваток N = L/ l₁, загальна тривалість робіт, визначається за формулою:

,

де åZ – тривалість організаційних та технологічних перерв.

Приклад

Будівництво підземного сталевого газопроводу довжиною 3 км виконується потоковим методом. В потоки входять такі комплекси робіт:

1) підготовчі роботи – копання шурфів для відкривання підземних комунікацій; підвішування і захист підземних комунікацій; огородження місця робіт, люків, дерев; зварювання труб в ланки на всю довжину захватки; попереднє випробування ланки; ізоляція стиків; розбирання дорожніх покриттів та інші роботи;

2) копання траншеї – зачищення і оброблення скосів; вирівнювання дна; копання приямків для зварювання неповоротних стиків; вивезення надлишків ґрунту; встановлення кріплень стінок траншеї тощо;

3) монтажні роботи – влаштування постелі під труби (в разі потреби); вкладання трубних ланок або секцій на дно траншеї; зварювання неповоротних стиків; встановлення арматури і фасонних деталей, влаштування пішохідних місточків тощо;

4) випробування трубопроводів – присипання м’яким ґрунтом на 20-25 см, випробування на міцність; ізоляція стиків;

5) засипання траншеї до проектної позначки – розбирання кріплень стінок траншеї, приямків, шурфів; знімання підвісок підземних комунікацій; знімання огородження люків, траншеї; засипання траншеї з ущільненням ґрунту.

Кожен комплекс робіт виконує окрема бригада. Бригади послідовно включаються в роботу.

Виробнича потужність машини 300м за день (v = 300 м/дн.).

Визначити тривалість робіт на об’єкті та побудувати графічну модель виконання робіт.

Приймаємо довжину захватки l₁ = 300м, тоді ритм потоку – 1 день (К = l₁/v = 300/300 = 1), кількість захваток 10 (N = L/l₁ = 3000/300 = 10), тривалість виконання робіт:

14 днів.

Будуємо циклограмну модель організації робіт – рис. 5.5

Рисунок 5.5 – Циклограмна модель виконання робіт при будівництві газопроводу. N – кількість захваток; Т – час; 1, 2, 3, 4, 5 – бригади, що виконують відповідний комплекс робіт

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Що таке захватка?

2. Які переваги та недоліки виконання робіт послідовним методом?

3. Які переваги та недоліки виконання робіт паралельним методом?

4. Які переваги та недоліки виконання робіт потоковим методом?

5. Як класифікують потоки?

6. Які основні параметри потоку?

7. Яка закономірність між параметрами потоку?

8. Які особливості потокового прокладання магістральних лінійних об’єктів?

6 КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

Ефективність будівельного виробництва значною мірою залежить від розробленого календарного плану будівництва та плану виконання робіт.

Календарним планом (графіком) називається проектно-технологічний документ, що встановлює послідовність, інтенсивність, строки виконання робіт, а також потреби в ресурсах.

Головна задача календарного планування – вибір оптимального, за прийнятим критерієм оцінювання, варіанта організації робіт, що одночасно задовольняє обмеження, які враховують реальні умови. Критерій оптимальності обирають залежно від періоду планування та умов виконання робіт. За критерій оптимальності, як правило, обирають такі показники:

- максимум прибутку;

- мінімум тривалості будівництва;

- рівномірність використання трудових ресурсів в часі.

При складанні календарного плану накладаються певні обмеження, наприклад, строки виконання робіт; інтенсивність використання ресурсів; наявність ресурсів, що виділяються в певні календарні періоди. Таким чином, в календарному плануванні вирішуються ресурсна, вартісна та часова задачі.

Календарне планування є обов’язковим при розробці проектно-технологічної документації з організації будівництва, незалежно від ступеня складності об’єкта. Календарний план будівництва розробляється в проекті організації будівництва. Календарний план виконання робіт по об’єкту (виду робіт) розробляється в проекті виконання робіт.

Календарний план будівництва встановлює черговість та строки будівництва основних та допоміжних об’єктів, робіт підготовчого періоду з розподілом капітальних вкладень та обсягів будівельно-монтажних робіт по періодах будівництва. Календарний план будівництва розробляється за формою відповідно до [2] (див. додаток А).

Вихідними матеріалами для розробки календарного плану є:

· рішення генерального плану;

· об’ємно-планувальне та конструктивне рішення; обсяги будівельних, монтажних та спеціальних робіт;

· загальні організаційно-технологічні схеми будівництва об’єктів та зовнішніх мереж;

· встановлені строки введення об’єкта в дію і норми тривалості будівництва [13,14];

· перелік, обсяги і тривалість робіт, які виконуються в підготовчий період.

Розробка календарного плану будівництва проводиться в такій послідовності:

- встановлюється перелік об’єктів, заходів і робіт, які необхідно виконати в підготовчий період будівництва, а також обсяги підготовчих робіт за даними проектно-кошторисної документації;

- проводиться групування будівель та споруд підсобного, виробничого і обслуговуваного призначення за ступенем їх однорідності. В подальшому кожна така група однорідних об’єктів подається на календарному плані як один окремий об’єкт;

- проводиться розподіл за групами будівель та споруд основного виробничого призначення з урахуванням складу підприємств встановленої черговості введення в експлуатацію окремих його черг, частин, призначення об’єктів, їх територіального розміщення і ступеня однорідності проектних рішень;

- встановлюється перелік робіт і визначаються їх обсяги та трудомісткість, а також необхідність в роботі будівельних машин для кожної групи об’єктів;

- проводиться вибір організаційно-технологічних схем зведення будівель та споруд, обґрунтування методів виконання робіт та вибір ведучих машин;

- проводиться побудова плану розподілу по кварталах будівництва капітальних вкладень і обсягів вартості будівельно-монтажних робіт.

Фрагмент календарного плану будівництва заводу наведений в таблиці 6.1 [2].

В календарному плані виконання робіт по об’єкту (виду робіт) визначаються роботи, що виконуються, їх послідовність, тривалість та обсяги, затрати праці; кількість змін; склад бригади; чисельність працюючих в зміну; період виконання. Календарний план виконання робіт по об’єкту (за видом робіт) розробляється за формою відповідно до [2] (див. додаток Б).

Календарний план виконання робіт по об’єкту (виду робіт) в складі ПВР розробляється для:

- нескладного об’єкта, який включає в себе будівлі, споруди або їхні частини невеликого будівельного обсягу з простими технологічними процесами, об’ємно-планувальними і конструктивними рішеннями, що передбачає участь у будівництві, крім генеральної підрядної організації, не більше двох спеціалізованих;

- окремих видів технічно складних і великих за обсягом будівельних, монтажних і спеціальних будівельних робіт;

- робіт підготовчого періоду.

Таблиця 6.1 – Календарний план будівництва

№ ря-ду	Найменування будівель, споруд або види робіт	Кошторисна вартість, млн.грн.	Розподіл капітальних вкладень і обсягів будівельно-монтажних робіт по роках будівництва
Всього	в т.ч. обсяг будівельно- монтажних робіт	1-й рік	2-й рік
І кв.	ІІ кв.	ІІІ кв.	ІV кв.	І кв.	ІІ кв.	ІІІ кв.	ІV кв.
А	Б
	Тимчасові дороги	130,1	130,1	70,1 70,1	30,0 30,1
	Планування території та улаштування водостоків	125,4	125,4	65,4 65,4	60,0 60,0
	Допоміжні виробничі будівлі для потреб будівництва	250,0	245,0	150,0 145,0	100,0 100,0
	Головний корпус	9096,05	3603,6	926,6 569,0	926,6 569,0	926,6 569,0	926,6 569,0	1347,9 331,8	1347,9 331,8	1347,9 331,8	1347,9 331,8
	Спорудження рецер-куляційних систем і очисних споруд	172,0	163,1	41,9 39,5	41,9 39,5	41,9 39,5	41,9 39,5	4,5 4,5
	Газорозподільна санція	53,8	53,8	13,5 13,5	13,4 13,4	13,5 13,5	13,4 13,4
	Зовнішньомайданчикові та внутрішньомай-данчикові мережі	25,4	25,4	6,4 6,4	6,5 6,5	6,4 6,4	6,5 6,5
Примітка.У числівнику – обсяг капітальних вкладень, в знаменнику – вартість будівельно-монтажних робіт

Вихідними даними для розробки календарного плану виконання робіт по об’єкту (за видом робіт) слугують:

· проектні рішення будівель та споруд (об’ємно-планувальні, конструктивні, технологічні) та фізичні обсяги робіт з конструктивних елементів або частин будівель;

· організаційно-технологічні схеми і рішення із зведення будівлі (споруди) по секціях, поверхах, ярусах, захватках і ділянках, що прийняті в проекті організації будівництва та технологічних картах;

· календарні графіки (плани) виконання окремих робіт у технологічних картах;

· рішення із організації та технології виконання будівельного процесу з урахуванням ув’язки сумісних процесів;

· карти трудових процесів;

· норми витрат праці та часу роботи механізмів, які приймають за нормами [15 – 17];

· дані про кількісний та професійно-кваліфікаційний склад бригад.

Календарний план виконання робіт по об’єкту (за видом робіт), як правило, складається не лише з розрахункової частини, а й з графічної. Графічна частина може бути подана лінійною, циклограмною або сітьовою моделлю.

При розробці календарного плану намагаються досягти максимального суміщення в часі окремих видів робіт, які не пов’язані між собою, що веде до скорочення тривалості виконання робіт.

При складанні календарного плану рекомендується дотримуватися наступної послідовності:

1. Виконати аналіз об’ємно-планувальних і конструктивних рішень з розбивкою об’єкта на окремі конструктивні елементи;

2. Встановити перелік і обсяг будівельних, монтажних та спеціальних будівельних робіт, що підлягають виконанню на об’єкті. Необхідно з’ясувати роботи, що виконуються різними бригадами в різний час. Заготівельні процеси в номенклатуру робіт календарного плану не включаються. Обсяг робіт підраховується за робочими кресленнями і в тих одиницях, що прийняті в нормативах (ДБН );

3. Вибрати метод виконання робіт з визначенням кількості, типу, марок будівельних машин, обладнання, інвентарю та пристроїв, а також професійного та кількісно-кваліфікаційного складу робітників низових будівельних підрозділів (ланок, бригад). Визначити попереднє значення інтенсивності та тривалості виконання кожного виду робіт. Визначити трудомісткість виконання кожного виду робіт (люд.-дн) та потребу в роботі будівельних машин (маш.-зм);

4. Встановити температурно-вологісний режим виконання будівельних процесів, а також величину технологічних та організаційних перерв;

5. Визначити організаційну та технологічну послідовність виконання будівельних процесів та їх взаємозв’язок в часі. Відкоригувати попередньо прийняту інтенсивність та тривалість виконання робіт, а також кількість засобів механізації;

6. Виконати побудову графічної моделі (лінійної, циклограмної, сітьової) з розрахунком основних параметрів потокового будівництва;

7. Вибрати найдоцільніший варіанта, який відповідає основним рішенням, що прийняті в проекті організації будівництва;

8. На основі обраного варіанта виконати побудову календарного графіка, графіка руху робочих, графіка руху машин та механізмів.

Особливістю складання календарного плану на будівництво зовнішніх мереж (газопроводів, теплопроводів) є те, що визначається спочатку середньодобова швидкість пересування усіх бригад, яка залежить від виробничої потужності ведучої машини, і відповідно до цього будують календарний графік.

Приклад

Побудувати графік руху робітників та календарний графік виконання таких монтажних робіт:

1. Прокладання трубопроводів Dy < 50 мм – 649 м;

2. Прокладання трубопроводів Dy < 70 мм – 48 м;

3. Встановлення засувок, вентилів, кранів – 76 шт.;

4. Монтаж сталевих радіаторів – 7500 кВт.;

5. Монтаж котлів – 2 шт.;

6. Гідравлічне випробування трубопроводів – 697 м.

Розрахунок проводиться в табличній формі (табл.6.2) відповідно до [7] (див. додаток А). В розрахунках прийнято виконання робіт в одну зміну. Затрати праці робітників визначені за нормами [15, 16]. Графічна модель виконання робіт – лінійна. Графік руху робітників розробляється на основі побудованої графічної моделі виконання робіт.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Які задачі вирішуються календарним плануванням?

2. Що входить в календарний план будівництва?

3. Які вихідні дані для розробки календарного плану будівництва?

4. Що входить в календарний план виконання робіт?

5. Які вихідні дані для розробки календарного плану виконання робіт по об’єкту (за видом робіт)?

6. Методика побудови календарного графіка.

Таблица 6.2 – Календарний план виконання робіт на об’єкті

Найменування робіт

Обсяг робіт

Затрати праці люд.-дн.

Тривалість робіт, дн.

Кількість змін

Склад бригади

Дні

Одиницівимір.

Кількість

8-30

Прокладання трубопроводів: Dy < 50 мм

100 м

6,49

Прокладання трубопроводів: Dy < 70 мм

100 м

0,48

Встановлення засувок, вен-тилів, кранів

1 шт.

6,5

Монтаж радіаторів

100 кВт

0,75

Монтаж котлів

1 шт.

&nbs; Предыдущая1234567Следующая

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-11 lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...