Обсяг та послідовність робіт ТО №2 автомобіля.

ТО-2 проводиться:

- для автомобілів – через 6000-8000 км пробігу;

- для гусеничних тягачів і транспортерів – через 2400-3000 км пробігу;

- для тракторів – через 200-240 годин роботи;

- для всіх машин бойової та стройової груп, витрата моторесурсів яких складає менше вказаних норм, - при підготовці їх до зимового періоду експлуатації ті при підготовці до тривалого зберігання незалежно від пробігу.

Технічне обслуговування шасі проводиться одночасно з регламентними роботами на змонтованому на ньому спеціальному обладнанні.

1. Виконати роботи ТО-1.

2. По двигуну:

- перевірити затяжку болтів кріплення головок блоку, впускних і випускнихколекторів і гайок стійок коромисел;

- перевірити (при необхідності відрегулювати) зазори між стрижнями клапаніві носками коромисел (ЗИЛ-131 - 0,25-0,30 мм, КамАЗ-4310 - 0,25-0,30 длявпускних та 0,35-0,40 мм для випускних клапанів).

- промити фільтрувальні елементи фільтра-відстійника й фільтра тонкого чищення палива (на автомобілі КамАЗ-4310 промити фільтр грубого чищення й замінити фільтрувальні елементи у фільтрах тонкого чищення);

- промити відцентровий фільтр очищення масла;

- промити клапан системи вентиляції картера двигуна ЗИЛ-131, на вигуні КамАЗ замінити фільтрувальні елементи фільтра очищення масла;

- замінити масло в системі змащення двигуна (ЗИЛ-131 ємність картера 9,5 л, застосовувані масла М8В, Мбз/ЮВ, КамАЗ-740 24,5 л улітку М10Г2К, узим­ку М8Г2К).

- через одне ТО-2 перевірити компресію в циліндрах двигуна.

- Компресія в циліндрах двигуна ЗИЛ-131 повинна бути в межах 7,5-8,5 кгс/см² (750-850 кПа). Мінімальний тиск, що допускається, 6,3 кгс/см² (630 кПа). Різниця величин ти­ску в окремих циліндрах не повинна перевищувати 0,7-1,0 кгс/см² (70-100 кПа). КамАЗ 740 - 28-30 кгс/см² (2,8-3 МПа), різниця тиску в окремих циліндрах не повинна переви­щувати 2 кгс/см² (0,2 МПа).

3. По системі запалювання й електрообладнання:

- оглянути стан щіток і колектору, щіткового вузла генератора (тиск пружин на щітки повинен бути не менш 600 гс, висота щіток не менш 14 мм, а для генератора перемінного струму - не менш 8 мм);

- через 35000-50000 км пробігу при черговому ТО-2 зняти генератор, розібрати, перевірити стан усіх вузлів та його роботу;

- перевірити розподільник запалювання, при необхідності відрегулювати зазор між контактами переривника;

- зазор між контактами переривника 0,3-0,4 мм. Натяг пружини - 500-650 г(5-6,5 Н);

- перевірити й при необхідності відрегулювати установку фар;

- через одне ТО-2 зняти й оглянути стартер. Висота щіток повинна бути не менше 6-7 мм для СТ-2 і 13 мм для СТ-142 Б. При збиранні стартера замінити всі ущільнювальні гумові кільця. Стартери СТ-2 і СТ-142 Б після збирання перевірити на герметичність.

4. По трансмісії:

- перевірити й при необхідності відрегулювати затяжку підшипників конічних шестерень головних передач ведучих мостів автомобіля ЗИЛ-131. Величина попереднього натягу визначається по моменту опору прокручування валу в підшипниках та складає 0,08-0,16 кгсм (0,8-1,6 Н-м), що відповідає зусиллю 1,3-2,7 кгс (13-27 Н) прикладеному до фланця ведучого валу комічної шестерні. Момент вимірюють за допомогою динамометру. Регулювати підшипники треба підбором регулювальних шайб необхідної товщини, встановлюва­них у кількості 2 шт. між торцями внутрішніх кілець підшипників;

- перевірити й при необхідності відрегулювати вільний хід педалі зчеплення автомобіля КамАЗ-4310. Злити відстій із пневмогідравлічного підсилювача.
У випадку влучення повітря в систему гідроприводу її необхідно прокачати.

- Регулювання вільного ходу педалі зчеплення включає регулювання зазору між штовхачем та поршнем головного циліндра (визначається по вільному ходу педалі зчеп­лення, який повинний бути 6...12 мм), регулювання вільного ходу важеля вилки вими­кання зчеплення (3-5 мм) і перевірку повного ходу штока пневмогідравличного підсилю­вача, який повинен бути не менше 24 мм.

- при шостому ТО-2 замінити масло в картерах КП, РК й ведучих мостів автомобіля ЗИЛ-131.

5. По ходовій частині:

- перевірити й при необхідності відрегулювати сходження передніх коліс(ЗИЛ-131 - 2...5 мм), (КамАЗ-4310 - 1...2 мм). Розповісти порядок регулюван­ня;

- перевірити й при необхідності відрегулювати підшпники ступиць коліспереставити колеса у відповідності зі схемою перестановки;

- продути трубопроводи й шланги системи регулювання тиску повітря в шинах.

- через одне ТО-2 на автомобілі ЗИЛ-131 перевірити, а при необхідності відре­гулювати осьові зазори в кріпленні маточини балансирної підвіски й затяжку підшипників шворнів передніх коліс. Крутний момент, необхідний для плав­ного повороту кулака, повинен бути 0,3-0,8 кгсм (3-8 Н-м), що відповідає зу­силлю 2-2,4 кгс (20-24 Н), прикладеному до отвору важеля рульової трапеції.
Регулювання проводиться видаленням прокладок з-під нижньої та верхньої накладок.

6. По механізмах керування:

- промити фільтри насоса гідропідсилювача рульового механізму;

- перевірити вільний хід рульового колеса автомобіля КамАЗ-4310. При необ­хідності відрегулювати рульовий механізм. Вільний хід рульового колеса припрацюючому двигуні не повинен перевищувати 25° (для нових втомобілів -15°).

- через одне ТО-2 на автомобілі ЗИЛ-131 зняти гальмові барабани, перевірити стан гальмових колодок. При великому зносі накладок (відстань від поверхні накладок до голівок заклепок складає 0,5 мм) і барабанів замінити накладки, розточити барабани, після цього провести повне регулювання гальм і відре­гулювати підшипники маточин коліс.

- При кожному знятті барабана обов'язково підтягувати гайки кріплення колісних цапф.

7. Виконати кріпильні роботи.

8. Виконати змащувальні роботи відповідно до таблиці змащення.

9. Усунути виявлені несправності.

Загальні положення по евакуації військової автомобільної техніки.

Евакуація автомобільної техніки полягає в буксируванні, транспортуванні або виводі машин, що вийшли з ладу, у найближчі укриття, на шляхи евакуації, у місця ремонту (відновлення боєздатності) або відвантаження, навантаження їх на транспортні засоби, а також у витягуванні застряглих, засипаних, затонулих і підйомі перекинутих машин із проведенням необхідних підготовчих робіт.

Принципи організації евакуації в ході бойових дій:

· ушкоджені машини евакуюються безпосередньо в ході бою;

· у першу чергу евакуюються машини з-під вогню противника, з районів, яким загрожує захоплення противником, а також машини, що заважають руху колон на марші;

· спочатку евакуюються машини, які найбільшою мірою впливають на боєздатність військ, а також потребуючі найменшого часу на ремонт і евакуацію;

· евакуація здійснюється «на себе», тобто машина евакуюється засобами тієї частини, з'єднання й об'єднання, ремонтні засоби якої будуть її ремонтувати.

Організація евакуації автомобільної техніки в ході бойових дій включає:

· визначення потреби в евакуації, а також районів (рубежів), де може знаходитись найбільша кількість машин, що вимагають евакуації;

· визначення можливостей по евакуації і напрямки зосередження основних зусиль евакуаційних засобів за місцем і часом;

· визначення складу угруповань евакуаційних засобів, їхній розподіл по напрямках, рубежам, елементам бойового (похідного) порядку військ, термінів і порядку переміщення;

· вибір і підготовку шляхів евакуації і місць розміщення евакуаційних засобів;

· визначення і постановку задач по евакуації

· збір інформації про місцезнаходження і стан машин, що вимагають евакуації;

· проведення заходів щодо захисту, обороні й охороні евакуаційних підрозділів.

Основними задачами евакуації є:

· швидкий вивід підлягаючих відновленню автомобільної техніки з-під вогню противника в найближчі укриття, з районів (місць), яким загрожує захоплення противником, з районів (зон) враження ядерною і іншим видами зброї масового знищення;

· своєчасна доставка автомобільної техніки, що вийшли з ладу на ЗППМ чи до інших місць ремонту, у райони відновлення боєздатності частин (підрозділів), у райони (місця) передачі засобам старшого начальника на станції (пристані, порти) відвантаження;

· витягування застряглих, засипаних, затонулих (підйом перекинутих) автомобільної техніки.

Основними евакуаційними роботами, які проводяться в з'єднанні, частинах і підрозділах є чи буксирування, транспортування, а також витягування застряглих (засипаних, затонулих) автомобільної техніки. Буксируванню, транспортуванню, витягуванню автомобільної техніки, як правило, проводять підготовчі роботи.

Підготовчі роботив залежності від конкретних умов можуть включати:

· контроль зараженості, дезактивацію (дегазацію), розмінування шляхів підходу й евакуації, місцевості ,що оточує , озброєння і техніки, що підлягає евакуації;

· відкопування зразків, устрій виходів, настилів і анкерів, виготовлення полозів, лиж і інших допоміжних пристосувань;

· збирання такелажних, підготовку й установку піднімальних пристроїв;

· проведення монтажно-демонтажних робіт по зняттю або заміні ушкоджених агрегатів, складальних одиниць, що утрудняють евакуацію автомобільної техніки.

До підготовчих робіт відноситься також збір на полі бою стрілецької зброї й інших засобів індивідуального використання особового складу, що втратив боєздатність.

Підготовчі роботи в залежності від їхньої складності і трудомісткості проводяться екіпажами (розрахунками), водіями (механіками-водіями), особовим складом ремонтних, ремонтно-евакуаційних, рятувально-евакуаційних груп і евакуаційних підрозділів.

Для дезактивації і дегазації, розмінування, а також для проведення складних і трудомістких інженерних і інших робіт розпорядженням командира з'єднання (частини) може виділятися особовий склад і техніка підрозділів спеціальних військ (хімічного захисту й інженерних), а також бойових і інших підрозділів. Збір стрілецької зброї й інших засобів індивідуального використання проводиться також особовим складом медичних підрозділів, що здійснюють винос з полю бою поранених з їх озброєнням.

Застрягання автомобільної техніки в залежності від необхідного для їхнього витягування тягового зусилля, обсягу і складності підготовчих робіт розрізняються на легкі, середні, важкі і надважкі.

До легких відносяться застрягання, для ліквідації яких необхідне зусилля менше однієї маси об'єкта, що витягується, а підготовчі роботи можуть бути виконані екіпажем (розрахунком) чи водієм. Легкі застрягання ліквідуються самовитягуванням, зусиллями одного-двох тягачів з використанням лебідки тягача.

До середніх відносяться застрягання, для ліквідації яких необхідне зусилля до трьох мас об'єкта, підготовчі роботи можуть бути виконані екіпажем (розрахунком), водієм (механіком-водієм) і особовим складом евакуаційного підрозділу, витягування здійснюється тягачами або лебідкою тягача з використанням поліспаста.

До важких відносяться застрягання, для ліквідації яких необхідне зусилля до пяти мас об'єкта, підготовчі роботи можуть бути виконані з залученням додаткового особового складу і техніки інженерних і інших підрозділів, витягування здійснюється тягачами чи їхніми лебідками з застосуванням складних поліспастів.

До надважких відносяться застрягання, для ліквідації яких необхідне зусилля понад пяти маси об'єкта, підготовчі роботи можуть бути виконані силами і засобами інженерних підрозділів (частин) евако - групи, чи рятувально-пошукової групи, витягування здійснюється тягачами чи лебідками тягачів із застосуванням складних поліспастів, спеціальної інженерної техніки.

Засоби евакуації військової автомобільної техніки.

Евакуація автомобільної техніки полягає у виводі (витягуванні) несправних (застряглих або затонулих) машин з місць їх пошкодження й доставці їх в ремонтні частини (підрозділи) або на збірні пункти пошкоджених машин (ЗППМ), залізничні станції, на аеродроми. Пошкодження машин можуть бути самими різними.

В першу чергу евакуюються машини, що мають найменші пошкодження і допустимий рівень зараження. У тих випадках, коли не пошкоджене рульове управління і ходова частина, машина може евакуюватися автомобілем загального призначення на жорсткому буксирі. У решті випадків потрібні або проведення спеціальних підготовчих робіт, або використання спеціальних тягачів.

Військові евакопідрозділи укомплектовуються двома типами евакотягачів: колісним евакотягачом легким (КЕТ-Л) і гусеничним евакотягачем середнім (ГЕТ-С).

Колісний евакотягач легкий (КЕТ-Л) виготовляється на базі шасі Урал-375Д. Він оснащується окрім штатною додатковою лебідкою із зусиллям на тросі 15 тс (150 кН), опорною стрілою, комплектом устаткування, такелажу, краном-стрілою вантажопідйомністю 1500 кг, жорстким і м'яким буксирами. Це устаткування дозволяє піднімати перекинуті і витягувати застряглі автомобілі, витягувати засипані машини з попереднім підйомом, буксирувати машини масою до 10 т і транспортувати в напівзануреному стані машини масою до 8,4 т.

Гусеничний евакотягач середній виготовляється на шасі АТС-59Г. Основне устаткування тягача — лебідка із зусиллям на тросі 15 тс (150 кН), опорна стріла і комплект устаткування, такелажу, що дозволяє збільшити тягове зусилля 60 тс (600 кН). Крім того, тягач оснащений краном-стрілою вантажопідйомністю 1500 кг, бульдозерним устаткуванням і буксирними пристосуваннями.

Тягач може використовуватися для витягування застряглих машин практично будь-якої маси, підняття перекинутих важких машин, буксирування машини масою до 14 т, а також для розчищення доріг від снігу і завалів.