Значних здобутків у розвитку фізіології рослин досягли українські вчені.

Значних здобутків у розвитку фізіології рослин досягли українські вчені.

М. Г. Холодний (1882–1958) вивчав гормональну теорію розвитку рослин, П. А. Вла-сюк (1905–1980) – фізіологію живлення, І. Ф. Бузанов (1903–1984) – фізіологію

цукрового буряка, А. С. Оканенко, С. І. Лебедєв – фотосинтез. Досить значні до-слідження з фізіології онтогенезу рослин провели П. І. Гупало, С. О. Гребінський,

Р. А. Бейліс-Вирова, М. М. Маркушин, позакореневого живлення – Ф. П. Мацков, з

фізіології стійкості до несприятливих умов – Д. М. Гродзінський.

На сьогодні у вирішенні наукових проблем у галузі фізіології рослин та в поліп-шенні викладання цього предмета в сільськогосподарських вузах зроблено немало.

Але існує ще багато завдань, які потребують свого вирішення.

Предмет і завдання сучасної фiзiологiї рослин,зокрема на Українi

Предмет фізіології та біохімії рослин. Демографічна ситуація у світі, основною

рисою якої є стрімкий приріст населення, а також катастрофічне погіршення стану

навколишнього середовища спонукають людство до відповідного збільшення вироб-ництва продуктів харчування та рослинницької сировини з одночасним поліпшен-ням їх якості. Досягнення цієї мети можна здійснити шляхом створення генетичних

форм рослин з високою потенціальною продуктивністю і стійких до несприятливих

факторів та розробки інтенсивних малоенергоємних, екологічно чистих технологій

їх вирощування, зберігання та переробки.

Рішення цих глобальних у рослинництві проблем потребує глибоких знань ме-таболічних функцій організмів та найважливіших процесів синтезу й утилізації орга-нічних речовин. Такі знання дають фізіологія та біохімія рослин.

Фізіологія рослин – наука, що вивчає закономірності життєдіяльності рослин у

зв’язку з умовами їх існування.

Біохімія рослин, біологічна хімія – наука, яка відокремилася від фізіології і вив-чає хімічний склад рослин та хімічні процеси, що у них відбуваються й лежать в

основі життєдіяльності організмів.

Ці дві науки, як і процеси, які вони вивчають, органічно пов’язані між собою, а

тому вивчення їх у єдиному комплексі цілком раціональне.

Специфічні завдання галузі – вивчення фізіологічних та біохімічних процесів

рослинного організму в онтогенезі, що забезпечують поліпшення технології виро-щування, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.

Об’єктом досліджень фізіології та біохімії є клітини, тканини, органи і цілі рос-лини, які вирощують у лабораторних або польових умовах чи в закритому ґрунті.

3.Органоїди клiтини- будова та функцiї

Етапи росту клітин рослин

Клітина проходить ряд послідовних етапів (фаз) свого росту і розвитку: поділ

(ембріональна фаза), ріст розтяганням (фаза розтягання), диференціація (фаза дифе-ренціації), старіння і смерті . Для ембріональної фази характерний поділ клітин, збільшення маси їх цитоплазми і ядра.Для фази розтягання характерне швидке збільшення об’єму клітин, який зростає.в 50–100 разів. У фазі диференціації в структурі і функціях клітини з’являються характерні риси, що визначають її належність до конкретної спеціалізованої тканини. Спеціалізація клітин відбувається вже в меристематичній зоні під впливом місцерозташування: клітинного оточення, полярності тощо.

Старіння і відмирання завершують онтогенез клітин. У результаті переваги гідролі-тичних процесів над синтетичними в старіючих клітинах знижується вміст РНК, білків,

підвищуються активність пероксидази і кислих протеаз, проникність мембран, руйнують-ся хлорофіл і хлоропласти тощо.

5.Фiзiологiчна роль фосфору і калію:

фосфорУчасть в енергетичному обміні (утворення АТФ), входить до

складу фітину, фосфорилюван-ня клітинних білків, зв’язаний зі спадкоємною інформацією (входить до складу ДНК, РНК), ферментативний каталіз, про-никність мембран. Прискорює початковий ріст рослин, утво-рення генеративних органів.

КалійЗв’язаний з амінокислотним і білковим обмінами, кофактор більше 60 ферментів, впливає на утворення вуглеводів при фото-синтезі, підсилює транспорт аси-мілянтів, знижує в’язкість прото-плазми. Контролює рух продихів, підсилює асиміляцію CO2

.

Регуляція процесів дихання

Регулювання процесів дихання відбувається на всіх рівнях регуляції таінтеграцій рослини.на рівні активності ферментівна рівні дихальних субстратіворганел і клітинтканинорганівцілого організму.

Всі системи регуляції та інтеграції організму приймають участь у цьому процесі: рулювання дихання на рівні активності ферментів , дихадьних субстратів, органел здійснюється за рахунок внутрішньоклітинних систем регуляції, клітин, тканин та органів – міжклітинних систем, на рівні цілої рослини – систем інтеграції.Внутрішньоклітинний рівень регулювання дихання:

субстратний контроль дихання: доступність, кількість та склад дихальних субстратів;

Регулювання активності ферментів взаємозв'язаних дихальних циклів.

Синтез оксидоредуктаз та інших ферментів знаходиться під контролем геному і відбувається відповідно з функціональним станом клітини та програмою її розвитку. Міжклітинний рівень регулювання дихання: Регулювання дихання на рівні кожної з ланок процесу: гліколіз, цикл Кребса, пентозофосфатного та гліоксилатного циклів.

За рахунок фітогормонального регулювання активування чи інгібування функціональної активності клітин або синтезу білка.

10.Солестійкість рослин1. практично незасоленi- менше 0,1% солей

2. слабозасоленi -0,2-0,25%, втрати врожаю при такiй концентрацiї солей вже спостерiгаються, але грунти ще зберiгають родючiсть i особливо це стосується солестiйких культур

3. середньозасоленi- 0,25-2%

4. солончаки i солодi-2-3 %.

Велика кiлькiсть солей створює по перше високий осмотичний тиск грунтового розчину, а вiдповiдно i високу всисну силу, порiвнюючи з нормальними грутами. Для прикладу- нормальний грунт- 1-2 атмосфери, тодi як солончаки та солодi- 25-382 атмосфери, що створює на цих типах грунтiв так звану "фiзiологiчну сухiсть", тобто вода є в грунтi, але для рослин вона недоступна.

Негативний вплив засолення залежить не тiльки вiд кiлькiсного вмiсту солей, але i вiд якiсного складу засолення. Так при однаковiй кiлькостi солей в середовищi токсична їх дiя на рослини буде рiзна.

В той же час не треба забувати про те, що в засолених грунтах є досить багато солей i це обумовлює зменшення їх токсичностi, згiдно явища антагонiзму iонiв.

Сильна токсичнiсть соди обумовлена тим, що вона у розчинах частково розкладається i утворюється NaOH, особливо згубний для рослин.

При змiнi РН, як в кислу, так i в лужну сторону, змiнюється поглинання елементiв в грунтi, що приводить до хворiб нестачi чи надлишку у рослин. При засоленнi замiсть амiдiв- глутамiну та аспарагiну- утворюються амiни- путресцин та кадаверин, якi по прямiй дiї на рослини є навiть бiльш токсичними, нiж дiя власне солей.

По друге при їх розкладi утворюються амiак та перекис водню. Амiак веде до самоотруєння рослин, а перекис водню в комплексi з пероксидазою окислює природнi феноли рослин до вiльнорадикальних сполук, типу хiнонiв. Хiнони, утворюють комплекси з бiлками i переводять їх у неактивний стан.

Крiм того, активуючи фермент IОК-оксидазу, хінони зменшують вмiст ауксинiв, що приводить до зменшення росту.Захиснi механiзми рослин. При засоленнi активується синтез органiчних кислот, якi зв'язують надлишковий амiак. Знижується синтез нормальних бiлкiв з одночасним синтезом шокових бiлкiв. Збiльшується синтез певних протекторних сполук типу холiну, глiцинбетаїну та пролiну.

Гормональна теорiя тропізмів

Пластиднi пiгменти рослин.

Пластидні пігменти: хлорофіли, каротиноїди, фікобіліни. Хлорофіл а:

C₅₅H₇₂O₅N₄Mg

Хлорофіл b:

C₅₅H₇₀O₆N₄Mg

Хлорофіл d:

C₅₅H₇₀O₅N₄Mg

Хлорофіл c: не має залишку спирту фітолу

Вищі рослини- хлорофіли а, в

Бурі та діатомові водорості – хл. а,с

Червоні водорості - хл. а,d

Фотосинтезуючі бактерії - бактеріохлорофіл

Функції хлорофілів

поглинаня світла;

передача енергії збуждення з одних молекул на інші;

первинний розподіл зарядів на мембрані. В хлоропластах вищих рослин найчастіше зустрічаються β-каротин;

ксантофіли – лютеїн- поххідне від а-каротину, зеаксантин від В-каротину, є ще віолаксантин, неоксантин інші. Лютеїн є в жовтці кур*ячих яєць

Як і хлорофіли нековалентно зв*язані з білками і ліпідами фотосинт-х мембран

Функції каротиноїдів:

Участь у поглинанні світла в якості додаткових пігментів (у синій частині спектру);

Передача енергії збудженого стану на хлорофіли;

Утворення і видалення синглетного кисню;

Гасіння триплетного хлорофілу;

Фотопротекторна функція – ксантофільний (віолаксантиновий ) цикл – регуляція світлового потоку.

Відносяться до групи жовчних пігментів, у тварин представником є білірубін. Це тетрапіроли з відкритим ланцюгом, системою кон*югованих подвійних і одинарних зв*язків. Не мають магнію та фітолу . Фікобіліни є хроматофорними групами фікобіліпротеїнів -глобулінових білків, з якими вони на відміну від хлорофілів з*єднані міцними ковалентними зв*язками. Крім фікобілінів, які приймають участь у водоростей у фотосинтезі , у всіх рослин є фікобілін фітохром, який є фоторецептором червоного і далекого червоного світла і виконуючий регуляторні функції .

22Фiзiологiчно активнi речовини рослин

Посухостійкість

Будова і функції каротиноїдів

В хлоропластах вищих рослин найчастіше зустрічаються β-каротин;

ксантофіли – лютеїн- поххідне від а-каротину, зеаксантин від В-каротину, є ще віолаксантин, неоксантин інші. Лютеїн є в жовтці кур*ячих яєць

Як і хлорофіли нековалентно зв*язані з білками і ліпідами фотосинт-х мембран. Кількість і положення максимумів залежить від екстрагента.

Спектр поглинання визначається системою спряжених подвійних зв*язків, при їх збільшенні максимуми зміщаються в довгохвильову ділянку. При зменшенні інтенсивність забарвлення падає і при їх відсутності щезає. Функції каротиноїдів:

Участь у поглинанні світла в якості додаткових пігментів (у синій частині спектру);

Передача енергії збудженого стану на хлорофіли;

Утворення і видалення синглетного кисню;

Гасіння триплетного хлорофілу;

Фотопротекторна функція – ксантофільний (віолаксантиновий ) цикл – регуляція світлового потоку

44.Холодостiйкiсть рослин

Фiзiологiчна роль ауксинiв

Розтяг клітин;

Коренеутворення;

Апікальне домінування;

Плодоутворення;

Регулювання ростових рухів у рослин;

Утворення відокремлюючого шару при опаданні листків.

Етапи онтогенезу рослин

Щодо границь початку і завершення онтогенезу існують різні думки. Одні учені

онтогенезом, або індивідуальним розвитком, вважають комплекс послідовних не-зворотних змін життєдіяльності і структури рослин від їх виникнення з заплідненої

яйцеклітини чи зародкової вегетативної бруньки до природної смерті.

Ембріональний період онтогенезу починається від моменту запліднення яй-цеклітини, тобто утворення зиготи, і завершується фізіологічним дозріванням на-сіння, включаючи період спокою.

Ювенільний період онтогенезу М. М. Макрушин розділяє на гетеротрофну й

автотрофну фази. Гетеротрофна, у свою чергу, має дві стадії: гетеротрофну ембрі-ональну – це початковий етап проростання насіння, коли перші поділи клітин про-ростаючого зародка здійснюються за рахунок утилізації власних запасних речовин,

і гетеротрофну ендоспермальну – коли подальший розвиток проростка йде за ра-хунок запасних речовин ендосперму. З утворення перших продуктів фотосинтезу

починається автотрофна фаза.

Потім наступає генеративний період онтогенезу, що складається з двох фаз:

статевої зрілості і розмноження. Завершується онтогенез сенільним періодом.

Вегетаційний період триває від початку проростання насіння (кільчення) до

дозрівання насіння нового покоління (315 днів).

У вегетаційному періоді виділяються фенологічні фази – це окремі етапи онто-генезу, що характеризуються певним станом метаболічних систем, які обумовлюють

розвиток специфічних анатомо-морфологічних ознак рослини

Морозостiйкiсть рослин

Однiєю з перших ознак дiї морозу в рослинах є поява льоду в рослинах. Є три типи льодоутворення у рослин:

При повiльному пониженнi температури (на 0,1-0,01 градуси за добу) лiд утворюється в мiжклiтинниках -ушкодження слабе

При бiльш швидкому заморожуваннi (1 градус за добу або за кiлька годин) лiд утворюється мiж оболонкою i цитоплазмою - уш­кодження середнi

3.Пониження температури на кiлька градусiв за годину - лiд утворюється в цитоплазмi - рослина гине.

Бiльшiсть ознак ушкодження спiвпадають з дiєю хо­лоду на теплолюбнi рослини.ФАКТОРИ морозостiйкостi - у деревних i багаторiчних рослин

1. Своєчасний вхiд в стан спокою, який залежить вiд нормаль­ної рiчної перiодичностi. Вiд неї залежить також загартовування рослин - першу стадiю рослини проходять восени, другу взимку. При вiдлигах обидвi стадiї можуть втрачатись i рослина гине. У трав'янистих рослин стан спокою вiдсутнiй!

2. Довжина вегетацiї i припинення ростових процесiв! Смородина посаджена рано - не вимерзає, пiзно - вимерзає. Причина- молодi рослини менш чуттєвi до фотоперiоду (короткого дня). У стiйких рослин при настаннi холодiв припиняється дiлення i рiст розтягом.

3. Органiчний i вимушений спокiй - при вiдлигах наступає ви­мушений спокiй i рослини можуть навiть пiти в рiст, пiсля чого вимерзають.

4. Фотоперiод - вхiд в перiод спокою викликається часто на­вiть не холодом, а короткими днями в кiнцi лiта.

5. Низькi температури не вводять, а виводять рослину iз ста­ну спокою, але до низьких температур рослини стають чуттєвими ли­ше пiсля завершення фотоперiдичної реакцiї.

6. Регулятори росту - частiше всього восени зменшується кiлькiсть стимуляторiв i збiльшується вмiст iнгiбiторiв росту.

7. Накопичення крiопротекторiв - збiльшується вмiст вуглево­дiв, моноцукри замiняються олiгоцукрами, збiльшується вмiст лiпi- дiв (насичених жирних кислот).

60.Фiтогормони рослин, їх класифiкацiя та роль в регуляцiї фiзiологiчнихпроцесів Основні фітогормони:

Ауксини ,Гібереліни ,Цитокініни ,Абсцизова кислота (АБК),Етилен,Брасиностероїди ,Фузикокцин Жасмонова кислотаФенольні сполуки - Саліцилова кислота

61.Фотодихання

Фотодихання - тобто процес вивiльнення СО₂ i поглинання кисню на свiтлi. Воно видбувається у трьох типах органоїдiв - хло­ропластах, пероксисомах та мiтохондрiях.

Воно обумовлено тим, що в присутностi кисню основний фермент циклу Кальвiна - РДФ-карбоксилаза працює як оксигенеза. В цьому випадку замiсть двох молекул фосфоглiцеринової кислоти утворюється одна, а також одна молекула фосфоглiколевої кисло­ти (2С). Тобто тут практично не вiдбувається фiксацiї вугле­кислоти. В подальшому крiм того видiляється ще одна молекула вуглекислоти.

Тобто на перший погляд цей процес абсолютно не потрiбний рослинi, але в ньому утворюються амiнокислоти, якi можуть пос­тупати у iншi процеси метаболiзму.

Якраз тому, що у С3 рослин бiльш високе фотодихання, нiж у рослин С-4 типу, останнi i вважаються внаслiдок цього бiльш продуктивними.

62.Вплив факторiв зовнiшнього середовища на рiст рослин

63.Хiмiчний склад рослинної клiтини

65.Особливостi водного режиму рослин рiзних екологiчних груп

66.Взаємозв'язок основних функцiй в рослинному органiзмi

67.Транспорт органiчних та мiнеральних речовин по рослинi

Зимостійкість

ХОЛОДОСТIЙКIСТЬ.

Явище яровизації

У регулюванні розвитку рослин важливу роль відіграють температури нижче

оптимальних для процесів росту. З дією таких температур зв’язане проростання

насіння, переривання спокою бруньок і підготовка до закладки квіткових горбків

у конусі наростання. Стимулювання цвітіння при дії знижених температур назива-ють яровизацією. Яровизація наклюнутого насіння озимих рослин дозволяє і при

весняному (яровому) посіві одержати урожай зерна. За допомогою яровизації і фотоперіодизму рослина координує свій життєвий цикл із сезонними змінами погоди.

Стосовно яровизації можна виділити три групи рослин: озимі, дворучки, ярі. Озимі рослини переходять до репродукції тільки при впливі на них протягом

певного часу зниженими температурами. До цієї групи відносяться багато одно-річних, дворічних і багаторічних рослин (жито, пшениця, ячмінь, конюшина, вів-сяниця лучна, грястиця збірна, стоколос безостий, райграс пасовищний та ін.). У

полі озимі зернові, які було висіяно наприкінці літа – початку осені, зимують у

фазі кущення, підпадають під тривалий вплив знижених температур, навесні про-довжують кущення, колосяться і дають урожай зерна. При весняному ж посіві ці

рослини інтенсивно кущаться, але не переходять до колосіння.

У озимих яровизація забезпечує успішну перезимівлю рослин і завершення онтоге-незу в регіонах, де рік різко поділяється на стійкі зиму і літо. Більшість рослин, що ви-магають яровизації, є довгоденними. У сортів озимої пшениці переважає розпластаний

кущ, що легко покривається снігом. У дворічних рослин, що висіваються під зиму (бу-ряк, морква, капуста, селера), при посіві навесні в перший рік життя формуються тільки

вегетативні органи. Яровизаційні зміни при тривалому впливі низьких температур в

осінньо-зимовий період можливі при досягненні цими рослинами достатніх розмірів.

У багаторічних злаків озимого типу для проходження яровизації необхідно, щоб

пагін, що яровизується, сформував досить розвинуту листову поверхню: у вівсяниці

лучної не менше 5–6 листків, у грястиці збірної – 6–7, у стоколоса безостого – 7–9

листків. Осіння індукція цвітіння пагонів здійснюється в результаті впливу зниженої

температури і короткого дня (А. К. Федоров, 1968; І. К. Кіршин, 1975, та ін.).

Дворучки прискорюють розвиток при впливі зниженими температурами, однак

для них яровизація не обов’язкова. Рослини-дворучки дають урожай зерна як при

осінньому, так і при весняному посіві. На підставі вивчення багатьох зернових рос-лин (пшениці, ячменю, вівса, жита, тритікале, гороху й ін.) показано, що дворуч-ки – це самостійна за типом розвитку група рослин, що відрізняється від озимих і

ярих реакцією на світло і яровизацію (А. К. Федоров, 1983). Дворучки – це зимуючі

рослини, здатні давати високі урожаї зерна.

Ярі рослини не вимагають для переходу до цвітіння стадії яровизації (більшість

зернових, зернобобових, круп’яних, кормових, олійних, прядильних та ін.). У північ-них широтах ярі дають урожай тільки при весняному посіві і гинуть при осінньому,

не витримуючи умов зимівлі.

Температури, що необхідні різним рослинам для яровизації, неоднакові, гене-тично обумовлені і зв’язані з адаптацією даного виду до життя у певному кліматич-ному районі. Для більшості видів рослин оптимальна температура яровизації від 0 до

5–10 °С. Однак для деяких злаків сприятлива температура нижче 0 °С (до –6 °С). Для

яровизації озимої пшениці найбільш ефективні температури від 0 до 5 °С. Яровизація

маслини проходить при 10–13 °С, а бавовнику – при 20–25 °С. Рівень оптимальних

для проростання і яровизації температур – важливий фактор, що визначає геогра-фічне поширення конкретних видів і сортів рослин, що регулює час їхнього цвітіння

і плодоутворення. Для більшості сортів озимої пшениці тривалість безперервного

впливу зниженими температурами (яровизація) складає 35–60 діб.

Зі збільшенням тривалості впливу температурний оптимум знижується. Достатнє

постачання рослин водою і киснем необхідне для яровизації. Рослини можуть прохо-дити яровизацію в різному віці, починаючи зі стану кільчення насіння. Яровизація в

проростаючому насінні багаторічних бобових і злакових трав озимого типу не відбу-вається. В умовах фітотрону, завдяки яровизації насіння озимих рослин, одержують

по 2–3 покоління в рік, що важливо для прискорення селекційного процесу

Фізіологічна роль цитокінінів

Стимуляція поділу клітин та їх диференціювання

Розвиток бічних бруньок

Затримка процесів старіння

Відкриття продихів

Транспортуються швидко з ксилемним потоком

Цитокінін стимулює поділ клітинв культурі калюсної тканини рослин

Окисне фосфорилювання

Рухи рослин

Ростові рухи рослин – відповідь на подразнення ростом окремих органів Активні ростові рухи - явища подразнення та скоротливості білкових молекул цитоплазми, які призводять до активних ростових процесів. Пасивні ростові рухи - забезпечуються набуханням колоїдів рослинної клітини ростові рухи, за допомогою яких поширюються плоди і насіння. Типи ростових рухів:

тропізми– направлена реакція-відповідь рослинного організму на однобічно діючий подразник. Здійснюються за рахунок ростових процесів й осмотичних явищ тургору.

настії– це ростові рухи на дифузний рівномірний вплив зовнішніх умов (зміни ступеня вологості, температури, освітлення). Рушійною силою настій вважають тургорні явища, скоротливі білки і в ряді випадків й ростові процеси.

нутації– це спонтанні (автономні) рухи, незалежні від впливу зовнішніх подразників. Причини таких колових, обертальних рухів зосереджені в самій рослині.

Функціїї хлорофілу

Вибірково поглинати енергію світла;

Запасати її у вигляді енергії електронного збудження;

Фотохімічно перетворювати енергію збудженого стану в хімічну енергію первинних фотовідновлених та фотоокислених сполук.

93.Фiзiологiчна роль магнiю і фосфор

Фосфор Участь в енергетичному обміні (утворення АТФ), входить до складу фітину, фосфорилюван-ня клітинних білків, зв’язаний зі спадкоємною інформацією (входить до складу ДНК, РНК), ферментативний каталіз, про-никність мембран. Прискорює початковий ріст рослин, утво-рення генеративних органів.

МАГНІЙ: Активізує РДФ-карбоксилази, фосфокінази, АТФ-лази, фер-менти циклу Кребса, пентозо-фосфатного шляху, спиртово-го і молочнокислого бродіння. Активізує транспорт електро-нів. Підсилює синтез ефірних олій, каучуків.

ТЕСТИ

5.Виберіть правильну відповідь(і)

1. Встановлено, що такі функції, як підтримка тургору клітини, накопичення кінцевих продуктів метаболізму, резервних та біологічно активних речовин, забезпечують...

2.Які рухи характерні для хлоропластів при сильному освітленні?- негативний фототаксис

3. За якою ознакою можна вiдрiзнити дiю ауксинiв вiд гiберелiнiв при проростаннi насiння?

4. Явище фотоперіодизму – це…

5. Явище апiкального домiнування у рослин це:

6. Фiзiологiчними функцiями гiберелiнiв є…..

7. Які речовини, що виконують захисну хімічну дію на цитоплазму, знаходяться в зимуючих органах рослин?

8. У клітинах кореневого чохлика, під електронним мікроскопом виявлено значну кількість органоїдів у вигляді купки сплощених мембранних мішечків, цистерн та окремих пухирців, які складають...

9. У сукулентів значні запаси води накопичуються:

10. В якій частині хлоропласта локалізовані його пігментні системи?

11. Де протікають реакції гліколізу?

12. На якому етапі дихання потрібен кисень – гліколіз, цикл Кребса, ЕТЛ, ПФЦ, гліоксалатний цикл -

13. Яка частина молекули хлорофілу є хромофором – відповідальною за його зелене забарвлення? 1. атом магнію; 2.фітольний “хвіст”; 3.порфіринове кільце, замкнуте через атоми азоту на атом магнію.

14. Які органічні речовини використовуються при диханні рослин у першу чергу?

15. Які речовини, що виконують захисну хімічну дію на цитоплазму, знаходяться в зимуючих органах рослин?

16. Від яких факторів залежить поступлення води із грунту в рослину?

17. Які фактори, виходячи із загального рівняння реакції фотосинтезу, повинні впливати на швидкість цього процесу:

18. Яка частина молекули хлорофілу є хромофором – відповідальною за його зелене забарвлення? 1. атом магнію;

19. Фiзiологiчними функцiями ауксинів є

20. 6. Як вивести рослину або насiння iз стану спокою?

21. 7. Які фізіолого-біохімічні ознаки перешкоджають загартуванню рослин до морозів?

22. Тропiзми це:

23. Яка частина молекули хлорофілу є хромофором – відповідальною за його зелене забарвлення? 1. атом магнію;

24. Фiзiологiчними функцiями гiберелiнiв є

25. Макроелементи – це …

26. До фiтогормонiв рослин вiдносять:

27. Які промені спектру поглинаються хлорофілом? в червоній і синій

28. Які причини загибелі рослин при низьких від’ємних температурах?

29. Дихальний контроль залежить від співвідношення:

30. До мікроелементів рослин вiдносять:

31. Які промені спектру поглинаються каротинами? синьо-фіолетових променів

32. За яких умов буде спостерігатись збільшення дихального коефіцієнта?

33. Який фізіологічний процес дає можливість рослині протидіяти різким коливанням температури?

34. Відзначте функції клітинної стінки: забезпечують жорсткість кл для структурної і механ підтримки,надають клітині форму,протидіє тиску,захист від патогенів,запасають вуглеводи.

35. Які форми грунтової води недоступні для рослин?

36. Як вивести рослину або насiння iз стану спокою?

37. Продихова щілина між замикаючими клітинами з'являється тоді, коли:

38.Які властивості хлорофілу зв’язані з наявністю радикалу спирту фітолу? утримує молекулу в мембранi тилакоїда;

39. До ультрамікроелементів відносять ׃

40. Який з чинників в першу чергу індукує проростання насiння?

41. Які явища характерні для фази росту клітин розтягненням?

42. Вкажіть, яка органела клітини бере участь в утворенні клітинної стінки:

43. Який тип меристем визначає ріст стебла злакових?

44. Плач рослин-це:

45. Які промені світла поглинаються фікобілінами? Жовто-зелені

46. Як вивести рослину або насiння iз стану спокою?

47. До органогенів належать׃

48. Що обумовлює поглинання води коренями рослин при інтенсивній транспірації?

49. Які з перерахованих ознак характерні для темнових реакцій фотосинтезу? циклом Кальвіна або відновлювальним пентозофосфатним циклом. (С₃-шлях фотосинтезу). Це складний непрямий циклічний процес відновлення СО₂ у хлоропластах.

3 стадії:
1. Фіксація СО₂
2. Відновлення СО₂
3. Регенерація акцептора СО₂

НАДФН⁺/НАДФ >1 à утворюється малат

НАДФН⁺/НАДФ < 1 à утворюється аспартат

СО₂ надходить в листки, де взаємодіє з ФЕП і за участі ФЕП-карбоксилази утворює оксалоацетат (ЩОК), який відновлюється до яблучної кислоти (малату) за участі НАФД-залежної малатдегідрогенази, яка нагромаджується у вакуолях, відбувається закислення листків.

50. Певний ступінь автономії хлоропластів і мітохондрій виявляється в тому, що:

51. Відзначте функції клітинної стінки:забезпечують жорсткість кл для структурної і механ підтримки,надають клітині форму,протидіє тиску,захист від патогенів,запасають вуглеводи.

52. Яке з наведених суджень пояснює ефект посилення Емерсона?

53. Із перелічених явищ відмітьте ті, які відносяться до категорії росту:

54. Амоніфікація – це…

55. Яка з форм азоту є найоптимальнішою для живлення більщості рослин ?

56. Який тип меристем визначає ріст стебла злакових?

57. Які з перелічених речовин є структурними компонентами клітинної стінки рослин?

58. Газообмін у безлистих пагонів відбувається за допомогою…

59. Яким чином змінюється величина окисно-відновного потенціалу переносників фотосистем у напрямку руху збудженого електрону?

60. Всі 4 дегідрогенази циклу Кребса залежать від співвідношення:

61. Яка з форм фосфору швидше поглинається рослинами ?

62. Етапи мітотичного циклу контролюються

63. Яка фізіологічна причина загибелі рослин від вимокання?

64. Які форми грунтової води недоступні для рослин?

65. Чи потрібна наявність (окремо О₂ ) і (окремо СО₂) в процесі утворення АТФ і НАДФ*Н₂ в ході фотосинтезу? Ні???????????

66. Яка речовина є кінцевим продуктом гліколізу: піруват

67. Яка роль фосфору у рослині ?

68. Які з перелічених особливостей характерні для ембріональної фази росту клітин?

69. Які з несприятливих умов найбільш небезпечні для рослин і чому?

70. ДНК у рослинній клітині можна виявити у:

71. У формуванні водного дефіциту рослин істотне значення має:

72. Вкажіть, які ознаки характерні для С4-шляху фотосинтезу (цикл Хетча-Слека-Карпілова):

73. Скільки молекул АТФ синтезується при окисленні 1 молекули глюкози у пентозофосфатному шляху?

74. Який з елементів мінерального живлення бере участь у фотосинтезі ?

75. Який тип спокою характерний для бульб картоплі навесні?

76. Які з перерахованих ознак біологічних мембран визначаються фосфоліпідами?

77. Вкажіть, яка органела клітини бере участь в утворенні клітинної стінки:

78. 3.Які з перечислених ознак характерні для темнових реакцій фотосинтезу?

79. 4. Чим відрізняється реакція окислення органічних речовин, що відбувається в мітохондріях живих організмів від реакції горіння цих же речовин ?

80. Яка функція калію у рослині ?

81. Які ознаки характерні для етиольованих проростків?

82. Які причини шкідливого впливу солей на рослину?

83. Які з перерахованих ознак біологічних мембран визначаються фосфоліпідами?

84. Певний ступінь автономії хлоропластів і мітохондрій виявляється в тому, що:

85. Чому цикл Кальвіна називають С₃-шляхом фотосинтезу?

86. Скільки молекул СО₂ виділяється у циклі Кребса при розщепленні однієї молекули піровіноградної кислоти?

87. Що є основною функцією кальцію ?

88. З перелічених ознак виберіть критерії розвитку рослин:

89. Які шляхи подолання низького водного потенціалу грунтового розчину засолених місць кореневими системами галофітів?

90. ДНК у рослинній клітині можна виявити у:

91. У формуванні водного дефіциту істотне значення має:

92. Вкажіть, які ознаки характерні для САМ-шляху фотосинтезу

93. Скільки молекул АТФ синтезується при окисленні 1 молекули глюкози у пентозофосфатному шляху?

94. Який (і) з елементів мінерального живлення бере участь у фотосинтезі ?

95. Який тип спокою характерний для бульб картоплі навесні?

96. В анаеробних умовах (при затопленнi рослин) при окисленнi органiчних сполук використовуються в якостi окислювачiв замiсть кисню- ………….? i тому такий тип денiтрифiкацiї називають анаероб­ним ..............................? диханням.

97. Вкажіть функції вакуолей в рослинній клітині:

98. Потiк води завжди направлений в сторону ……………? водного потенцiалу, тому, що:

99. Який перший вільний вуглевод утворюється при фотосинтезі?

100. При накопиченнi токсичнi для рослин

В орному шарі грунту переважають:

101. Який з факторів має вирішальне значення для переходу рослин у стан спокою?

102. При концентрацiї амiаку в рослинних тканинах вище 0,1 мМ, 1,0 мМ, 10 мМ? всi фотосинтетичнi реакцiї в хлоропластах повнiстю припиняють­ся.

103. Вкажіть функції вакуоль в рослинній клітині:

104. Поглинання амiаку краще відбувається при:

105. Який перший вільний вуглевод утворюється при фотосинтезі?

106. Де локалізовані ферменти циклу Кребса?

107. Основною транспортною формою вуглеводів по рослині є:

108. До бiохiмiчних механiзмів захисту вiд посухи у рослин відноситься:

109. Сірка поступає у рослини у виглядi…………………, яка чи які з них є токсичними для рос­лин.

110. Особливістю хлоропластів і і мітохондрій виявляється в тому, що:

111. Пiдвищення вмiсту СО₂ в повітрі приводить до ……..

112. У світлолюбної рослини відношення хлорофілу а до хлорофілу в становить 3,85. Яка величина цього показника у тіневитривалої рослини?

113. Скільки молекул АТФ синтезується при розпаді 1 молекули глюкози шляхом бродіння?

114. Вкажіть функції властиві всім живим організмам

115. Які властивості характерні для фітохромів?

116. Низькомолекулярні антибіотичні речовини вищих рослин, які виникають у відповідь на контакт з фітопатогенами, називаються:

117. Назвіть органоїд, який забезпечує транспорт вуглеводів до клітинної стінки:

118. Які процеси характерні при переході рослин у стан спокою

119. Що є ефектором для експресії генетичної програми ростових процесів у рослин

120. Яка фаза дихання і бродіння є спільною?

121. Назвіть дві важливі органічні молекули, до складу яких входить азот:

122. Які з різноманітних процесів, що відбуваються при опаданні листя, контролюються етиленом?

123. Що таке газочутливість?

124. Проаналізуйте, з якими структурами клітини пов’язано сприйняття сили тяжіння?

125. Який тип руху продихів відноситься до гідропасивних?

126. За яких умов процес фотосинтезу може проходити в темряві?

127. Як зміниться інтенсивність дихання при зниженні вмісту кисню з 21% до 9%?

128. Які з перелічених солей є фізіологічно кислими?

129. В якому процесі фотосинтезу утворюються амінокислоти

130. Який спосіб захисту від нестачі вологи використовують ефемери?

131. Що є акцептором вуглекислоти в циклі Кальвіна

132. При якому РН знаходиться оптимум дії ферментів фотосинте­зу вищих рослин

133. Хто з вчених показав залежність фотосинтезу від спект­рального складу світла

134. Міграція енергії в процесі фотосинтезу здійснюється

135. Які з перелічених солей є фізіологічно лужними?

136. Які ознаки характерні для гіберелінів?

137. На які екологічні групи поділяються рослини за своїм водним режимом?

138. Які пластиди мають найменшу здатність перетворюватись в пластиди інших типів?

139. При утворенні органічної речовини масою 1г рослина в процесі транспірації випарувала воду масою 730г. Яка одиниця транспірації відповідає цьому показнику:

140. За якою ознакою можна вiдрiзнити дiю ауксинiв вiд гiберелiнiв при проростаннi насiння?

141. За якої умови РДФ-карбоксилаза буде функціонувати також як оксигеназа

142. Який відсоток від сухої маси становлять у рослині мікроелементи?

143. Коли відбувається нагромадження в рослинних тканинах інгібіторів росту?

144. При зневодненнi у нестiйких рослин значно посилюється iнтен­сивнiсть:

145. Відзначте властивості, характерні для мембран:

146. Відносна транспірація – це:

147. Характерною властивістю світлової стадії фотосинтезу є:

148. Проміжними продуктами бродіння та дихання є:

149. Назвіть джерела азоту, які використовують всі вищі рослини:

150. Які ознаки характерні для глибокого спокою?

151. При посусi утворюєься амiак, який у великих кiлькостях отруює рослину. Для його нейтралiзацiї рослини посилюють синтез:

152. Які функції ядра у рослинній клітині?

153. До фiтогормонiв рослин вiдносять:

154. На якому етапі фотосинтезу утворюється кисень?

155. Інтенсивність дихання у рослин залежить від:

156. При якій втраті води в процентах у рослин спостерігається ефект Бріліант

157. В якому випадку насіння не здатне до проростання?

158. Вплив п