Найдавніші матеріали для письма

Носій документованої інформації- це матеріальний об'єкт, використовуваний для закріплення та зберігання на ньому мовної, звукової або образотворчої інформації. Розвиток носіїв інформації, як і способами та засобами документування, пов’язані з розвитком прогресу.

Поява писемності - однієї з перших інформаційних технологій - стимулювала пошуки та винахід спеціальних матеріалів для письма.

Спершу людина використовувала для цієї мети найбільш доступні матеріали, які можна було знайти в навколишньому середовищі: пальмове листя, мушлі, кору дерева, черепахові щитки, кістки, каміння.

Таблиця 4. Застосування матеріалів| для письма|аркуша|.

2 Винахід і розвиток| паперового| виробництва|

Папір (від назви єгипетської рослини папірус) був винайдений в Китаї в 2 столітті до Р.Х. В 105 р. китаєць Цай Лунь удосконалив процес його виготовлення, запропонувавши використовувати як сировину молоді паростки бамбука, кору тутових дерев, верби, прядиво та ганчір'я.

Довгий час китайцям вдавалося зберігати в таємниці секрети виробництва паперу. Лише на початку 7-го століття ці секрети булі вивезені за межі країни - до Кореї і Японії, потім стали відомі в інших країнах Сходу, а в 12 ст.|ст| - і у Європі. З 13 ст.|ст| папір почали виробляти в Італії, у 14 ст.|ст| - в Германії, в 15 ст.|ст| - в Англії.

На Русі використання цього нового матеріалу для письма почалося в 14 столітті. Спочатку користувались привезеним папером зі сходу, потім із|із| Західної Європи.

Спосіб виготовлення паперу принципово відрізняється від папірусу та пергаменту. Він заснований на руйнуванні зв'язку між рослинними волокнами з подальшим їх тісним переплетінням між собою у формі формі| тонкого паперового листа або паперової стрічки.

3 Класифікація сучасних| носіїв| документованої| інформації

Залежно від| якісних| характеристик, а також| від| способу документування|, сучасні| носії| можна| класифікувати| таким чином:

1. паперові|;

2. фотографічні| |;

3. носії| механічного| звукозапису|;

4. магнітні| носії|;

5. оптичні| (лазерні|) диски та інші перспективні| носії| інформації.

Найважливішим матеріальним носієм інформації як і раніше поки залишається папір. В даний час є сотні різних видів паперу і виробів з нього. При виборі паперу для документування необхідно враховувати його властивості, обумовлені технологічним процесом її виробництва. До таких найважливіших властивостейта показників належать:

1. композиційний склад, тобто склад та рід волокон (целюлоза, деревна маса, льонопенькові, бавовняні волокна) їх відсоткове співвідношення, ступінь помолу;

2. маса паперу (маса 1 кв. м паперу будь-якого ґатунку). Маса паперу, що випускається для друку, складає від 40 до 250 г/кв. м ;

3. товщина паперу (може бути від 4 до 400 мкм);

4. щільність, ступінь пористості паперу (кількість паперової маси в г/см Е);

5. структурні і механічні властивості паперу (напрям орієнтації волокон в папері, світлопроникність, прозорість паперу, деформації під впливом вологи);

6. гладкість| поверхні| паперу|;

7. білизна|;

8. світломіцність|;

9. засміченість| паперу| |.

Залежачи від властивостей папір ділиться на класи (для друку, для письма, для машинопису, декоративний, пакувальний), а також на види (друкарський, офсетний, газетний, крейдований, писальний, картографічний, ватманський, документальний). Для технічного документування використовується високосортний білий креслярський ватманський папір, який виробляється на основі механічно обробленого ганчір'я. Для друкування грошових знаків, облігацій, банківських чеків й інших важливих фінансових документів використовується документальний папір, стійкий до механічних дій. Він виготовляється на основі льонопенькових і бавовняних волокон, часто з водяними знаками.

Значення в документознавстві та документаційному забезпеченні управління мають формати паперу. У основу форматів покладена система розмірів паперу, вперше запропонована Німецькою організацією стандартизації DIN приблизно в 1920 році. У 1975 р. ця система стала міжнародним стандартом (ISO 216), прийнятим Міжнародною організацією зі стандартизації. Стандарт ISO 216 складається з трьох серій: A, B і C. Як основна встановлена серія А. Кожен аркуш паперу має установлену ширину та площу. Решта форматів виходить шляхом послідовного ділення навпіл попереднього формату, паралельно його меншій стороні. У результаті всі отримані формати геометрично подібні. Кожен формат позначається двома символами: буквою А, що вказує на приналежність серії А, і цифрою, що позначає кількість ділень початкового формату А0.Пример: 4А0 1682х2378;2А0 1189х1682;А0 841х1189; А1 594х841..

Форматі паперу ISO в даний час широко використовуються у всіх промислово розвинених країнах, за винятком Сполученіх Штатів Америки і Канади.

Папір завтовшки понад 0,5 мм і масою на 1 кв. м більше 250 грама називається картоном. Картон може бути одношаровим і багатошаровим. В документаційному забезпеченні він використовується для виготовлення обкладинок первинних комплексів документів (справ), реєстраційних карток.

Фотоматеріаламиє гнучкі плівки, пластинки, папери, тканини. Вони є по суті багатошаровими полімерними системами, що складаються, як правило, з:

1. підкладки (основи), на яку наноситься

2. підшар|ок,

3. а також| |світлочутливий емульсійний шар (галогенід срібла) і

4. протиореольний| шар.

Кольорові фотоматеріали містять також синє-, жовто-, зелено-, червоночутливі шари. До найважливіших характеристик фотографічних матеріалів, зокрема фотоплівок, відносяться: світлочутливість, зернистість, контрастність, кольорочутливість.

Кіноплівкає фотографічним матеріалом на гнучкій прозорій підкладці, що має з однієї або обох країв отвору - перфорації. В порівнянні з фотоплівкою кінострічка зазвичай складається з більшої кількості шарів. На підкладку наноситься підшар, який служить для закріплення світлочутливого шару (або декількох шарів) на основі. Крім того, кіноплівка зазвичай має протиореольний, такий, що запобігає скручуванню, а також захисний шар. Кіноплівки діляться на:

— негативні|;

— позитивні| (для контактного і проекційного| друкування|);

— оборотні (можуть використовуватися для отримання негативів і позитивів);

— контратипові (для копіювання, наприклад, для масового виготовлення фільмокопій);

— гидротипові;

— фонограмні| (для фотографічного| запису| звуку).

Матеріальні носії| механічного| звукозапису поділяють на:|

1) фонографічні валики - порожні циліндри діаметром близько 5 см і завдовжки близько 12см.

2) грамплатівки довгограючі та стереофонічні.

Види магнітних| носіїв| інформації:

1) магнітний диск; 2)порошкова магнітна стрічка;3) компакт-диск-касета;4) флоппі-диски;5) пластикові карти.

Оптичні (лазерні) диски - це пластикові або алюмінієві диски, призначені для запису і відтворення інформації за допомогою лазерного променя. Інформаційна ємкість оптичного диска досягає від 1 до 2-4 Гбайт. Як носій інформації застосовують магнітооптичні компакт-диски типу RW (Re Writeable); DVD (Digital Versatile Disk) типу DVD-ROM, DVD-RAM, DVD-R з великою ємністю.

Контрольні питання та завдання|:

1. Назвіть відомі Вам найдавніші матеріали для письма.

2. Розкажіть про розвиток технологій виробництва паперу.

3.За якими| ознаками| можна| класифікувати| матеріальні| носії| інформації?

ЛЕКЦІЯ № 30 ТЕМА: ВИИДИ СТРУКТУР ТА РЕКВІЗИТИ УПРАВЛІНСЬКОГО ДОКУМЕНТА

МЕТА:

навчальна: оволодіти знаннями з розділу «Реквізити управлінського документа з точки

документознавства;

розвивальна: розвивати навички та вміння визначати документування як процес створення управлінськиї документів;

виховна:

виховувати у студентів прагнення вивчати розділи Документознавства у частині поєднання із поглибленням знань з Історії України, Світової культури.

здійснювати самостійно висновки з питань загального розвитку документознавства.

Актуалізація опорних знань студентів та між предметні зв`язки з навчальними дисциплінами: «Діловодство», «Спеціальні системи документування», «Архівознавство».

Мотивація навчальної діяльності : розгляд теми надасть студентам змогу

визначити роль документ у системі документального забезпечення управлінських процесів, складання управлінських документів.

Узагальнення та систематизація вивченого.

Видача завдання для: дати обґрунтовану письмову відповідь на запитання: «Розвиток реквізитів в системі становлення вітчизняної документної інформації»

Зміст:

1.Складові елементи| документа.