Порядок розслідування і обліку нещасних випадків

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, зокрема одержані унаслідок тілесних пошкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, втоплення, поразки електричним струмом, блискавкою і іонізуючим випромінюванням, інші пошкодження, одержані унаслідок аварій, пожеж, стихійних лих (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, які призвели до втрати працівником працездатності на один або більше робочих днів або до необхідності переведення постраждалого на іншу (легшу) роботу терміном не менше ніж на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

За висновками роботи комісії з розслідування нещасні випадки визнаються, пов'язаними з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, які відбулися з працівникамипід час виконання трудових (посадових) обов'язків, зокрема у відрядженнях, а також про ті, які відбулися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або у іншому місці роботи впродовж робочого часу або за дорученням роботодавця в неробочий час;

- приведення в порядок засобів виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;

- проїзду на роботу або з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його відповідно до договору (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

- використовування власного транспортного засобу на користь підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;

- виконання дій на користь підприємства, на якому працює потерпілий;

- ліквідації аварій, пожеж і наслідків стихійних лих на виробничих об'єктах і транспортних засобах, які використовуються підприємством;

- надання підприємством шефської допомоги;

- перебування на транспортному засобі або на його стоянці, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних або шкідливих виробничих чинників або середовища;

- проходження працівника до (між) об'єкту(ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкту за дорученням роботодавця;

- проходження до місця відрядження і у зворотному напрямкуі відповідно до завдання про відрядження;

- випадки природної смерті працівників під час перебування на підземних роботах або впродовж чотирьох годин після виходу на поверхню унаслідок гострої серцево-судинної недостатності;

- випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків, якщо зникнення працівника пов'язано з можливістю нещасного випадку під час виконання трудових обов'язків;

- випадки, пов'язані із спричиненням тілесних пошкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання або у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків (окрім випадків з'ясування потерпілим особистих відносин);

- випадки, які відбулися унаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника, за умови, що погіршення стану здоров'я працівника відбулося унаслідок впливу небезпечних або шкідливих виробничих чинників або якщо постраждалий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, яка виконувалася, була протипоказана потерпілому медичним висновком про стан його здоров'я;

- випадки, які відбулися з працівниками на території підприємства або у іншому місці роботи під час обідньої перерви чи перерви для відпочинку, який встановлюється відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної платні, обов'язковим проходженням медичного огляду і т.п.

За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвомвипадки(складається акт за формоюНТ), які відбулися з працівниками:

- під час прямування на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувалося на користь цього підприємства;

- під час використовування ними в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, окрім випадків, які відбулися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки при їх зберіганні та транспортуванні, або якщо потерпілий, який знаходився в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, був усунений від роботи відповідно до встановленого порядку;

- під час здійснення ними злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства, за винятком вказаних випадків.

Про кожен нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосередньогокерівника робіт або іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходи до надання необхідної допомоги.

Керівник робітв свою чергу зобов'язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, у разі потреби доставити його до лікувально-профілактичної установи;

- повідомити про те, що відбулося роботодавця, відповідну профспілкову організацію;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці і устаткування в такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до важчих наслідків), а також вжити заходи щодо недопущення подібних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, окрім випадків із смертельним результатом і групових:

- повідомляє про нещасний випадок до відповідних органів;

- організовує його розслідування і створює для цього комісію.

До складу комісії з розслідування включаються:

- керівник (фахівець) служби охорони праці або посадовець (фахівець), на якого роботодавцем покладено виконання функцій фахівця з питань охорони праці (голова цієї комісії),

- керівник структурного підрозділу або головний фахівець,

- представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо постраждалий не є членом профспілки, інші особи.

Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де відбувся нещасний випадок, до складу комісії з розслідування не включається. У разі настання нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії з розслідування включається також представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії з розслідування включається також фахівець відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби і відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду. Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.

Комісія з розслідування зобов'язана впродовж 3-х діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, і одержати свідчення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, які призвели до нещасного випадку, визначити, зв'язаний або не зв'язаний цей випадок з виробництвом;

- виявити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох екземплярах, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого в шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити актиза формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а для випадків, які відбулися за межами підприємства, — протягом доби після отримання необхідних матеріалів.

Затверджені акти впродовж трьох діб надсилаються:

- потерпілому або його довіреній особі разом з актом розслідування нещасного випадку;

- керівнику цеху або іншого структурного підрозділу, ділянки, місця, де відбувся нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акту розслідування нещасного випадку;

- відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- профспілкової організації, членом якої є постраждалий;

- керівнику служби охорони праці підприємства.

На вимогу постраждалого голова комісії з розслідування зобов'язаний ознайомити потерпілого або його довірену особу з матеріаламирозслідування нещасного випадку.

Копія акту за формою Н-1 надсилається органу, в сферу управління якого входить підприємство, у разі відсутності такого органу — відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років. У разі ліквідації підприємства акти підлягають передачі правонаступнику, який бере на облік ці нещасні випадки, а у разі його відсутності або банкрутства — в державний архів.

Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника постраждалого або роботодавця своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нього наступила не відразу, незалежно відтерміну виникнення нещасного випадку, розслідується протягом місяця після отримання заяви постраждалого або особи, яка представляє його інтереси.

Контрольза своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням і обліком, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, Фонд відповідно до їх компетенції. Громадський контроль здійснюють трудові колективи через вибраних ними уповноважених з питань охорони праці і профспілки через виборні органи і своїх представників.

У разі відмови роботодавця скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок або незгоди роботодавця, потерпілого або особи, що представляє його інтереси, із змістом акту розслідування нещасного випадку, акту за формою Н-1 питання розв'язується у порядку, передбаченому законодавством з розгляду трудових спорів.

Роботодавець на підставі актів за формою Н-1 складає державну статистичну звітність про потерпілих формою, яка затверджена Держкомстатом, і подає її в установленому порядкувідповідним організаціям, а також несе відповідальність за її достовірність відповідно до законодавства.

Спеціальному розслідуваннюпідлягають:

- нещасні випадки зі смертельним результатом;

- групові нещасні випадки, які відбулися одночасно з двома і більш працівниками незалежно від ступеня пошкодження їх здоров'я;

- випадки смерті на підприємстві;

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.

У цьому випадку роботодавець зобов'язаний негайно передати засобами зв'язку повідомлення встановленої форми у:

- відповідний територіальний орган Держнаглядохоронпраці;

- відповідний орган прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

- відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду;

- орган, до сфери управління якого входить це підприємство (у разі його відсутності — до відповідної місцевої держадміністрації або до виконавчого органу місцевого самоврядування);

- відповідна установа санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

- профспілкову організацію, членом якої є постраждалий;

- вищий профспілковий орган; відповідний орган з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій і до інших органів (у разі потреби).

До складу комісії зі спеціального розслідування включаються:

- посадовець органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії),

- представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду,

- представники органу, до сфери управління якого входить підприємство, а у разі його відсутності — відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування,

- представники роботодавця,

- представники профспілкової організації, членом якої є потерпілий, вищого профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо постраждалий не є членом профспілки,

- фахівець державної санітарно-епідеміологічної служби у разі розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь).

Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії і т.п.) до складу комісії зі спеціального розслідування можуть бути включені фахівці відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших органів. Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у спеціальному розслідуванні нещасного випадку.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться на протязі не більш 10 робочих днів. У разі потреби встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.

За наслідками розслідуванняскладається акт спеціального розслідування за формою Н-5, а також оформляються інші матеріали. У акті спеціального розслідування нещасного випадку, який відбувся внаслідок аварії, наголошується її категорія і розмір заподіяного під час цієї аварії матеріального збитку.

Акт спеціального розслідування підписується головоюі всіма членами комісії зі спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акту член комісії у письмовій формі висловлює свою окрему думку. Акт за формою Н-1 або НТ на кожного постраждалого складається відповідно акту спеціального розслідування у двох примірниках, підписується головою і членами комісії зі спеціального розслідування і затверджується роботодавцем протягом доби після отримання цих документів.

Роботодавецьу п'ятиденний термін з моменту підписання акту спеціального розслідування нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів щодо запобіганнявиникненню подібних випадків, а також притягати до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Про здійснення запропонованих заходів роботодавець у письмовій формі повідомляє органи, які брали участь у розслідуванні, у терміни, вказані в акті спеціального розслідування. Роботодавець присилає копії матеріалів до відповідних органів. Перший екземпляр матеріалів розслідування залишається на підприємстві. Потерпілому або членам його сім'ї, довіреній особі присилається затверджений акт за формою Н-1 або НТ разом з копією акту спеціального розслідування нещасного випадку.

Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року і розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Збір статистичних данихі розробка державної статистичної звітності про потерпілих від нещасних випадків на підприємствах, про яких складені акти за формою Н-1 або НТ, здійснюють органи державної статистики.

Порядок розслідування і обліку

Професійних захворювань

Розслідуванню підлягають усі, вперше виявлені, випадки хронічних професійних захворювань(ПЗ) і отруєнь. Професійний характерзахворювання визначається експертною комісією у складі фахівців лікувально-профілактичної установи, якій надане таке право Міністерство охорони здоров’я. Зв'язок професійного захворювання з умовами роботи працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби з участю фахівців підприємства, профспілок і робочого органу виконавчої дирекції Фонду. У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувально-профілактична установа направляє працівника на консультацію до головного фахівця з професійної патології міста (області). У дискусійних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання хворий прямує до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ).

На кожного хворого складається повідомлення за формою П-3. Впродовж трьох діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення присилається:

- роботодавцю або керівнику підприємства, шкідливі виробничі чинники на якому призвели до виникнення професійного захворювання,

- відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби,

- лікувально-профілактичній установі, які обслуговують це підприємство,

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець організує розслідуваннякожного випадку виявлення професійного захворювання впродовж десяти робочих днів з моменту отримання повідомлення. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у складіпредставників:

- відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії),

- лікувально-профілактичної установи,

- підприємства,

- профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки,

- відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія з розслідування зобов'язана:

- скласти програму розслідування причин ПЗ;

- розподілити функції між членами комісії;

- розглянути питання про необхідність залучення експертів;

- провести розслідування обставин і причин ПЗ;

- скласти акт розслідування за формою П-4, в якому вказати заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також назвати осіб, які не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).

Акт розслідуванняпричин професійного захворювання складається комісією з розслідування у шести примірниках впродовж трьох діб після закінчення розслідування і присилається роботодавцем хворому, до лікувально-профілактичної установи, яка обслуговує це підприємство, до робочого органу виконавчої дирекції Фонду і профспілкової організації, членом якої є хворим. Один екземпляр акту присилається до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Перший екземпляр акту розслідування залишається на підприємстві і зберігається 45 років.

Роботодавець зобов'язанийв п'ятиденний термін після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали і видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про залучення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, які призвели до виникнення професійного захворювання. Про здійснення запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання професійним захворюванням роботодавець письмово інформує відповідну установу державної санітарно-епідеміологічної служби впродовж терміну, вказаного в акті. У разі втрати працівником працездатності унаслідок профзахворювання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для розгляду питання його подальшої працездатності.

Контрольза своєчасністю і об'єктивністю розслідування професійних захворювань, їх документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд, профспілки і уповноважені трудових колективів з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.

Реєстрація і обліквипадків професійних захворювань ведеться у спеціальному журналі:

- на підприємстві, у відповідному робочому органі виконавчої дирекції Фонду і в установах державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про професійні захворювання і акти їх розслідування;

- у лікувально-профілактичних установах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, лікарського звіту про діагноз, встановлений під час обстеження в стаціонарі, а також звіт про професійне захворювання.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів розслідування випадків професійних захворювань складають карти облікупрофесійних захворювань за формою П-5, які зберігаються впродовж 45 років. Форми державної статистичної звітності, що стосуються професійних захворювань, затверджуються МОЗ.