Тема 3. Зображення основних форм та їхніх частин у графіці та живописі (9 годин)

Усвідомлення вибору положення аркуша паперу залежно від форми об’єкта зображення. «Веселий сніговик».

Розмаїття форм. Взаємозв’язок основної форми та її частин. Малювання з натури. «Новорічна ялинка».

Особливості зображення складної форми на основі простих форм. Порівняння розмірів форм та їх складових частин. Контраст та нюанс. «Синичка».

Виражальні можливості ліній (актуалізація знань). Створення виразного образу графічними засобами на основі творчої уяви. «Родина хитрого їжачка».

Закріплення знань про лінію горизонту. Поняття плановості. Ознайомлення з технікою набризку. «Снігопад».

Поглиблення знань про колір, його виражальні можливості. Асоціативне сприйняття кольорів (“веселий”, “легкий”, “ніжний” тощо). «Весняне чудо-дерево».

Створення засобами кольору певного за характером виразного образу.

Елементарні поняття про гармонію споріднених кольорів (наприклад, блакитний – синій – фіолетовий, світло-зелений – зелений – темно-зелений тощо). «Природа прокидається».

Елементарні поняття про гармонію споріднених кольорів. «Весняна галявина».

Симетрія як засіб гармонізації форми. Ознайомлення з технікою монотипії. «Дивовижні метелики»

Урок № 17

Тема:Усвідомлення вибору положення аркуша паперу залежно від форми об’єкта зображення. «Веселий сніговик»

Мета:навчати свідомо визначати положення аркуша паперу залежно від форми та положення об’єкту зображення; продовжувати закріплювати поняття «симетричний малюнок»; навчати учнів визначати центр композиції; засвоювати основи симетричної композиції; формувати навички роботи в техніці гуаші; навчати дітей виявляти емоційне ставлення до краси зимової природи, працювати за зразком; розвивати дрібну моторику руки; виховувати спостережливість, акуратність, увагу; збуджувати в учнів інтерес до творчої діяльності в умовах практичної роботи.

Обладнання:репродукції картин відомих художників, альбом для малювання; кольоровий картон; простий олівець; гумка; фарби — гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку:

– Сьогодні на уроці ми вчитимемося малювати веселих сніговичків, вчитимемося правильно розміщувати їх на малюнку.

ІII. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

– Ми вже знаємо, що найбільше білого кольору ми бачимо взимку. Усе навкруги вкриває Зима пухнастою білою ковдрою. На білому снігу, мов на білому аркуші, вона створює свої казкові малюнки.

2. Організація сприйняття творів мистецтва

(Учитель демонструє репродукцію картини, на якій зображено сніговика на тлі пейзажу.)

Бесіда

– Що можна сказати про цю картину?

– Який настрій вона створює? (Розповіді учнів.)

– Яке місце на картині займає сніговик?

– Що допомогає художникові відтворити зимовий настрій?

– Пропорції картини більші у ширину. Чому, на вашу думку, художник обрав саме такі пропорції?

– Якби вам необхідно було зобразити лише сніговика на пагорбі,то які пропорції зображення ви обрали б?

(Учитель демонструє фрагменти картини квадратних та вертикальних пропорцій, пропонує учням відповісти, як змінюється настрій зображення залежно від зміни пропорцій картини.)

– Складіть невеличку розповідь за картиною. (Розповіді учнів.)

– А ось який вірш чудовий склав С. Маршак.

Ми не їли, ми не пили

Бабу снігову ліпили.

Тихне в місті дзвінтрамваїв,

Місяць вже встава,

Наша баба сніговая

буде не сама.

За С. Маршаком

– Давайте й ми намалюємо Веселого сніговита але вже за допомогою фарб. Яким кольором ми малюватимемо сьогодні? Слід звернутися за порадою до королеви Райдуги!

– Добре,— сказала королева Райдуга,— усе, що розташовано позаду головного зображення на нашому малюнку, художники називають фоном. Пейзаж або стіна будинку, біля якого стоїть наш Веселий сніговик,— це її фон.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Творче завдання

Учитель малює на дошці композиційні схеми і пропонує учням обрати правильну, обґрунтувавши свій вибір. Потім учитель малює крок за кроком спочатку схему побудови загальної форми, потім — деталі. (Можна об’єднати учнів у групи, запропонувавши одним намалювати Веселого сніговика, а решті — його родину.) 

2. Правила роботи і техніка безпеки

– Головне зображення на малюнку не приховується по кутках аркуша, а розташовується посередині.

– Головне зображення на малюнку не повинне бути завеликим або замалим.

– Малюємо чистими фарбами і ретельно вимиваємо пензлик, коли переходимо від одного кольору до іншого;

– Не використовуємо під час малювання кольори безпосередньо з банки, а змішуємо їх на палітрі.

– Під час роботи не розмахуємо пензлями й олівцями.

– Обережно поводимося з водою і фарбами.

Під час виконання роботи вчитель (за потреби) надає індивідуальну допомогу.

V. Підсумок уроку:

1. Обговорення учнівських робіт.

2. Бесіда:

– Що найбільше сподобалось на уроці?

– Як же слід розміщувати зображення на малюнку?

3. Прибирання робочих місць.

Урок № 18-19

Тема:Розмаїття форм. Взаємозв’язок основної форми та її частин. Малювання з натури. «Новорічна ялинка».

Мета:навчати учнів основ малювання з натури;ознайомлювати з процесом узагальнення форми; навчати визначати основну форму предмета, його пропорції, побудову і відображати модель з усіма деталями саме такою, якою учні її бачать; навчати розміщувати зображення на аркуші паперу, рівномірно наносити штрихування олівцем для точнішого відображення предмета; навчати учнів міркувати; сприяти розвитку графічних навичок у зображенні елементів геометричного орнаменту; розвивати фантазію, окомір дітей, зорове сприйняття натури і дрібну моторику руки; розвивати естетичне сприйняття навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості; сприяти вихованню у дітей інтересу до спільної діяльності та результатів колективної творчості; виховувати спостережливість, акуратність, увагу; створювати святковий новорічний настрій.

Обладнання:схеми («Розміщення ялинкових гілок з іграшками», «Орнаменти»); шаблони кулі, дзвіночка або ліхтарика; невеликі гілочки сосни й ялини; матеріали для демонстрації послідовності та техніки виконання роботи; шаблони у вигляді кульки, дзвіночка, ліхтарика; обладнання: ТЗН;альбом для малювання; простий і кольорові олівці; фломастери; гумка.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку:

– І діти, і дорослі люблять веселе свято Новий рік, але не всі знають, звідки походить звичай прикрашати ялинку кульками. Спочатку ялинки прикрашалися яблуками, що були символом родючості.

– Але трапився неврожай яблук. Тоді склодуви виготовили скляні кулі, якими відтоді почали прикрашати ялинки. Які ж гарні іграшки і кульки можна намалювати, розмістивши їх на ялинкової гілці, прикрасити їх орнаментом, а потім з цих гілочок виконати колективну роботу — новорічну ялинку, що стане прикрасою нашого класу до Новорічного свята!

ІII. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя

Що за дивна то новинка

Стала в лісі —

Засвітилася ялинка

На узліссі!

Свічечок на гілках — сила- Пресиленна —

І червона, й синя, й біла,

І зелена!..

А горішків і цукорків — Без рахунків!..

А під нею — цілі горки Подарунків!..

(Можна влаштувати невеликий новорічний конкурс поміж класів. Пропозицію виконати колективну роботу діти сприймуть охоче).

2. Бесіда

– Ми вже вміємо малювати загальну форму ялини. А сьогодні ми спробуємо намалювати одну гілку і прикрасити її ялинковими іграшками.

(Учитель показує класу дві невеличкі гілочки — ялинову і соснову. Урок починається з аналізу їхньої форми.)

– Як ви гадаєте, ці гілочки схожі між собою?

– Що в них спільного?

– Чим вони відрізняються? (На відміну від сосни, у якої довгі гол ки, на гілках ялини голки короткі, а темно-коричневий колір гілок ялини відрізняється від жовто-оранжевого кольору кори сосни.)

– Почнемо малювати з нижнього лівого кутка аркуша, навскіс угору. Проведімо по аркушу паперу пальцем, щоб визначити, як саме розташується основна гілка на малюнку.

(Учитель демонструє послідовність виконання роботи, про водить лінію на дошці крейдою. Учні проводять лінію в альбомі олівцем. Напрямок бічних гілок має відповідати розгалуженню обраної моделі. Необхідно неодноразово нагадати учням, що вони малюють не будь-яку гілку ялини навмання, а саме ту, що перед ними. Перше малювання з натури може мати певну складність. Необхідно постійно підбадьорювати та заохочувати клас, демонструючи правильно виконані малюнки. Хвою можна не малювати простим олівцем, а лише намітити напрямок руху голочок і тонко позначити контур, у межах якого потім будуть намальовані хвоїнки зеленим олівцем або фломастером.

Коли учні завершать роботу з олівцевими контурами, учитель звертає їх увагу на те, який ошатний клас сьогодні, демонструє різноманітні ялинкові прикраси та різнокольорові кульки.

Разом з дітьми розглядає виставку орнаментів в колі і на гадує послідовність виконання такого орнаменту:

– Весь підготовчий малюнок для графічної роботи слід виконати олівцем; лінія повинна бути легкою, замкненою; з декількох неправильних ліній залишається одна правильна, решту ви-даляють гумкою:

– Щоб ялинка була пишною та ошатною, голочки слід намалю-вати приблизно однакової довжини так, щоб увесь аркуш був заповнений зображенням.

Учні розфарбовують кору, обравши олівець або фломастер відповідного кольору.)

– Як ви гадаєте, що нам необхідно намалювати спочатку — гілки чи голочки?

– Не можна пришити ґудзик, не пошивши пальта. Так і нам спочатку потрібно намалювати гілки, а потім прикріпити до них голочки.

Особливо складним може стати малювання хвої. Учитель демонструє на дошці крейдою техніку штрихування (від гілки назовні з відривом олівця). Гілки розташовано у різних напрямках, а альбом для малювання має залишатися в одному положенні. Можна зафіксувати положення альбому кнопками або скотчем. Необхідно стежити за тим, щоб учні повертали лише кисть руки, а не розверталися навколо малюнка всім корпусом. Різноманітна робота кисті руки в цій вправі є дуже корисною для розвитку дрібної моторики.