Вимоги та обмеження як структурні одиниці змісту митного режиму

Обмеження - межі використання товарів, а також заборони на здійснення з товарами, поміщеними в митний режим, певних дій.

Прикладом обмеження може слугувати положення ст. 103 МКУ 2012р. митного режиму тимчасового ввезення, згідно з яким іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання

Тобто, названий митний режим допускає тільки користування тимчасово ввезеними іноземними товарами та транспортними засобами комерційного призначення, що виключає можливість переходу права власності на ці товари. Це може бути короткострокова оренда та інше тимчасове використання товарів без зміни основних характеристик; виставкова діяльність та інші операції з товарами, що передбачають їх зворотне вивезення в незмінному стані; застава товарів; спільне виробництво та інша спільна діяльність; угоди, що передбачають виконання робіт та надання послуг, тощо [4].

Ст.ст. 107, 115 МКУ 2012р. передбачають, що транспортні засоби комерційного призначення, поміщені в митні режими тимчасового ввезення/вивезення, можуть піддаватися операціям технічного обслуговування та ремонту, необхідність в яких виникла протягом строку перебування у відповідному митному режимі.

Ст. 127 МКУ 2012р. закріплює положення, згідно з яким з товарами, що зберігаються на митному складі, без дозволу митного органу можуть проводитися прості складські операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів: переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення; чищення; провітрювання; створення оптимального температурного режиму зберігання; сушіння (у тому числі із створенням потоку тепла); захист від корозії; боротьба із шкідниками; інвентаризація.

Власник товарів, що зберігаються в митному режимі митного складу на митному складі, або уповноважена ним особа з дозволу митного органу може проводити підготовку таких товарів до продажу (відчуження) та транспортування: консолідація та подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження, взяття проб і зразків товарів та інші подібні операції.

Операції, що проводяться з товарами, що зберігаються в митному режимі митного складу на митному складі, не повинні змінювати характеристик, за якими ці товари були класифіковані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

З дозволу митного органу та за умови надання фінансової гарантії відповідно до розділу Х МКУ 2012р. товари, поміщені у митний режим митного складу, можуть тимчасово з наступним поверненням вивозитися з митного складу на строк, обумовлений метою такого вивезення, але не більший ніж 45 днів [4].

Митний режим безмитної торгівлі передбачає, що заявлені під цей режим товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних і водних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси… ( ст. 140 МКУ 2012р.). При цьому реалізація товарів допускається безпосередньо в магазинах безмитної торгівлі тільки громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами. Реалізація магазинами безмитної торгівлі товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, підприємствам забороняється ( ч.2 ст.420 МКУ 2012р.).

Ст. 131. МКУ 2012р. закріплює положення, згідно з яким операції з поміщеними у митний режим вільної митної зони товарами, що знаходяться на територіях вільних митних зон комерційного типу, обмежуються лише простими складськими операціями, необхідними для забезпечення збереження цих товарів: переміщення товарів у межах вільної митної зони з метою:

x раціонального розміщення,

x чищення,

x провітрювання,

x створення оптимального температурного режиму зберігання,

x сушіння (у тому числі із створенням потоку тепла),

x захист від корозії,

x боротьба із шкідниками,

x інвентаризація.

Також допускаються подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.

З поміщеними у митний режим вільної митної зони товарами, що знаходяться на територіях вільних митних зон сервісного типу, дозволяється здійснення операцій, пов’язаних із ремонтом, модернізацією, будівництвом повітряних, морських і річкових суден, інших плавучих засобів, їх складових частин, а також операцій, зазначених у ч.1 ст. 131 МКУ 2012р. необхідність у яких виникла у зв’язку з експлуатацією вільної митної зони цього типу [4].

Вимоги – дії, виконання яких є необхідним для завершення митного режиму. Іншими словами, виконання вимог є завершальною стадією і завжди пов’язується з завершенням митного режиму [26, c.15]. Новелою МКУ 2012р. у порівнянні з МКУ 2002р. є те, що він містить положення, що стосуються завершення митного режиму.

Наприклад, ст. 102 МКУ 2012р. містить положення про те, що митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення.

При вивезенні за межі митної території України товарів, поміщених у митний режим транзиту, окремими партіями митний режим транзиту вважається завершеним після фактичного вивезення за межі митної території України останньої з таких окремих партій.

При ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до митного органу призначення.

Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених МКУ 2012р.

Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного ст. 95 МКУ 2012р., митному органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений ст. 94 МКУ 2012р.

Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів [4].

Щодо, наприклад, митного режиму безмитної торгівлі, то відповідно до ст. 146 МКУ 2012р. останній завершується шляхом реекспорту товарів, поміщених у цей митний режим, або поміщення їх у інший митний режим, що допускається МКУ 2012р.

У разі псування товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, ці товари підлягають поміщенню у митний режим знищення або руйнування утримувачем магазину безмитної торгівлі.

Якщо встановлені законом заборони або обмеження щодо імпорту відповідних товарів, які діяли під час перебування цих товарів у режимі безмитної торгівлі, скасовано, дозволяється завершення режиму безмитної торгівлі шляхом випуску зазначених товарів для вільного обігу на митній території України.

Митний режим безмитної торгівлі припиняється митним органом у разі:

· конфіскації товарів;

· повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Не всі глави МКУ 2012р., які стосуються того чи іншого митного режиму містять чітко визначені положення щодо завершення останнього. В якості прикладу можна навести вимогу митного режиму експорту здійснити фактичний вивіз українських товарів за межі митної території України. Дана вимога випливає з самої дефініції митного режиму, згідно з якою під остаточним вивезенням розуміється митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення ( ст. 82 МКУ 2012р. ).

Для митного режиму імпорту вимогою є випуск іноземних товарів для вільного обігу на митній території України; для реімпорту є поміщення товарів в режим імпорту. Дані вимоги також випливають з дефініцій зазначених митних режимів.

Аналізуючи вимоги митних режимів, можна дійти висновку, що останні можна поділити на альтернативні та безальтернативні.

До митних режимів з альтернативними вимогами відносяться: транзит, тимчасове ввезення, тимчасове вивезення,митний склад, вільна митна зона, безмитна торгівля, переробка на митній території, переробка за межами митної території.

До митних режимів з безальтернативними вимогами відносяться: імпорт, експорт, реімпорт, реекспорт, знищення або руйнування, відмова на користь держави.