Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Мотиви виконання школярами доручень у процесі

моральної діяльності (у %)

Мотиви КГ ЕГ
Перший «зріз» Останній «зріз» Перший «зріз» Останній «зріз»
1. За бажанням
2. За завданням педагога, керівника гуртка
3. За переконанням у необхідності
4. Із почуття обов’язку
5. Під впливом членів гуртка

 

Порівняння даних першого й останнього «зрізів» свідчать про значне збільшення кількості учнів, які стали виконувати доручення за бажанням, за переконанням в його необхідності та з почуття обов’язку. Зменшилося число дітей, які виконували доручення за завданням керівника гуртка, а також під впливом товаришів.

Отже, можна зробити висновок, що характерною психологічною особливістю підлітків у період пошукового експерименту став перерозподіл мотиваційної сфери з виділенням суспільно значущих мотивів у групу провідних.

Вивчення інтересів, мотивів учнів при виконанні ними доручень, завдань за власною ініціативою в моральній діяльності сприяло визначенню рівня розвитку такої якості особистості як активність. Матеріал для висновків про ступінь сформованості в них моральної активності, зміни, що відбулися в результаті цілеспрямованої педагогічної роботи за період пошукового експерименту, давало систематичне спостереження за діяльністю вихованців різних рівнів моральної активності у виконанні ними доручень, фіксування їхніх відносин, реальної поведінки.

У результаті дослідно-експериментальної роботи ми дійшли висновку, що поряд із постійними дорученнями в підлітків важливе місце посідають тимчасові доручення, вони також є ефективними в поєднанні. Так, під час позаурочних заходів на основі українських народних традицій учні виконували такі тимчасові доручення: розробляли умови конкурсу робіт гуртківців, організовували виставку кращих робіт; оформлювали експонати для шкільних кімнат народознавства, «Світлиць». Тимчасові доручення передбачали написання плану роботи, розподіл обов’язків: створення тематики виступів, доповідей про народні традиції, списків рекомендованої літератури; проведення конкурсу на кращий реферат.

Проведене дослідження дає можливість зробити висновок про те, що число учнів, які проявили підвищений інтерес до матеріалів українських народних традицій збільшилось у три рази. При цьому слід відмітити, що необхідність знань народних традицій для виконання доручень у результаті пошукового експерименту була усвідомлена усіма вихованцями і сільської, і міських шкіл-інтернатів (ліцеїв). Високим став відсоток дітей, які побажали виконувати завдання підвищеної трудності – 83 %. Про потребу поглиблення та розширення знань українських традицій заявили всі підлітки. Важливо відмітити, що високим став відсоток учнів, які проявили в кінці пошукового експерименту елементи творчості в роботі з народними традиціями, їх було 55 % від усього контингенту учасників експерименту.

Дані експерименту свідчать про розвиток стійкого інтересу в дітей до матеріалів народних традицій; доводять поступове просування вихованців експериментальної групи в період експерименту за усіма показниками в результаті підготовки та проведення різдвяних свят, вечорниць, інших позаурочних заходів із морального виховання на основі народних традицій, зокрема, написання рефератів, організації роботи «рад справи», широкого застосування різнопланових за темами та довготривалості доручень.

Право вільного вибору діяльності підлітків із проблеми морального виховання на основі українських народних традицій у позаурочний час вносило зміни в організацію та проведення такої діяльності та підвищувало відповідальність за виконувану справу.

Практикувалось виконання гуртківцями індивідуальних і групових завдань. В залежності від наявності знань, рівнів моральної вихованості одні учні (групи) одержували складніші завдання, інші – простіші.

Поєднання диференційного підходу з індивідуальним позитивно впливало на формування відповідального ставлення дітей до виконуваних доручень. Таким чином, зростала особиста відповідальність за виконане доручення. Підлітки змінили своє ставлення до моральної діяльності, про що свідчать дані таблиці 5.6.

Таблиця 5.6.

Динаміка зміни ставлення підлітків до моральної діяльності на основі народних традицій у позаурочний час (у %)

№ з/п Зміст відповіді На початку експерименту Після закінчення експерименту
Моральна діяльність на основі народних традицій у позаурочний час:
а) сприяла усвідомленню мною важливості моральних проблем сьогодні 41,96 70,08
б) не сприяла усвідомленню мною важливості моральних проблем 47,72 20,19
в) не маю певної думки 10,32 9,73
Діяльність у етнографічних і фольклорних гуртках :
а) значно підвищила мій інтерес до проблем моралі 28,38 58,54
б) до певної міри підвищила мій інтерес 35,34 31,86
в) не вплинула на мої інтереси 27,66 7,22
г) не маю певної думки 8,62 2,38
Форми роботи з вивчення народних традицій у школі-інтернаті:
а) цікаві, відповідають моїм інтересам 37,34 72,22
  б) нецікаві, не відповідають моїм інтересам 48,81 15,37
  в) не маю певної думки 13,85 9,41
Позаурочна моральна діяльність дозволила дійти висновку про те, що:
а) моя особиста участь у вирішенні моральних проблем колективу потрібна 23,64 53,95
б) моя участь у вирішенні моральних проблем колективу не бажана 28,84 37,69
в) не маю певної думки 47,52 8,36

 

Підсумки пошукового експерименту показали, що значно збільшилося число учнів, які виконують доручення, пов’язані з вивченням і застосуванням у практичній діяльності українських народних традицій.

У результаті дослідження ми дійшли висновку: активізація позаурочної діяльності, здійснюваної школярами на основі українських народних традицій, підвищується в результаті врахування їхніх знань, інтересів, мотивів, навичок моральної діяльності. При цьому активна участь вихованців у такій діяльності передбачає правильну організацію їхніх доручень, що сприяє загальному розвитку підлітків, формуванню в них високих моральних якостей на основі вивчення загальнолюдських моральних цінностей, уміщених в українських народних традиціях.

Для активізації діяльності підлітків з морального виховання на основі народних традицій необхідними умовами буди визнані: суспільна значущість діяльності, орієнтація колективу на досягнення успіху з урахуванням нахилів і особистісних інтересів кожного учня; забезпечення активної його участі у виборі способу занять з використанням народних традицій; оцінка педагогом і товаришами результатів діяльності кожного як засіб її регуляції; здійснення індивідуального підходу для поглиблення моральної діяльності з використанням народних традицій; можливість вибору найдоцільніших форм занять морального характеру.

Результати дослідження підтвердили, що використання народних традицій у моральному вихованні підлітків потребує і відповідних методів і форм роботи з матеріалами про народні традиції, котрі справляють суттєвий вплив на формування моральних якостей особистості. Створення сприятливих педагогічних умов і застосування адекватних форм і методів роботи допомагає педагогам значно активізувати інтерес підлітків до народних традицій, збагатити їх новими знаннями і навичками.

Використання у виховній роботі народних традицій дає можливість дітям засвоїти загальновизнані моральні норми в суспільстві, жити за законами моралі.

Моральне виховання учнів 5–9 класів шкіл-інтернатів засобами народних традицій – керований процес, ефективність якого залежить від організації належних педагогічних умов.

Кращі вихователі навчально-виховних закладів інтернатного типу, керівники гуртків із власної ініціативи розвивають в дітей готовність до активної позаурочної діяльності на основі українських народних традицій, підпорядковуючи її суспільним потребам, використовуючи при цьому наявний комплекс традиційних педагогічних засобів впливу.

Наше ж дослідження показало, що в масовій практиці позаурочної виховної роботи в школах-інтернатах, на жаль, переважає безсистемність у підході до формування моральних умінь і навичок учнів, значна частина фахівців недостатньо володіє методикою морального виховання підлітків засобами народних традицій.

У ході дослідно-експериментальної роботи ми дійшли висновку, що позитивним є оволодіння учнями моральними нормами на основі українських народних традицій, яке здійснюється в різних формах позаурочної діяльності, пов’язаної з популяризацією цих традицій.

У процесі експерименту ми поєднували різні форми позаурочної роботи з вихованцями (організація диспутів, конференцій, бесід, лекцій, написання рефератів, творчих робіт тощо).

Використання у практиці шкіл-інтернатів нашої методики показало, що цілеспрямоване моральне виховання підлітків, важливою метою якого є формування усвідомленої потреби і готовності вивчати, зберігати та пропагувати народні традиції, досягається лише у процесі моральної діяльності.

Нами визначені основні критерії моральної вихованості підлітків на основі українських народних традицій.

Аналіз результатів проведеного дослідження підтвердив, що механізм переходу знань у переконання включає в себе вироблення особистісного ставлення до моральних норм і вчинків, формування позитивних емоцій, накопичення досвіду моральної поведінки.

Одержані в результаті проведеної експериментальної роботи дані про моральну вихованість школярів є підтвердженням ефективності методики морального їх виховання засобами українських народних традицій у позаурочний час.

Проведений нами аналіз теоретичних праць та інших джерел, вивчення й узагальнення досвіду роботи фахівців шкіл-інтернатів із проблем дослідження і результати експерименту дали змогу визначити зміст і методику здійснення цієї роботи на основі українських народних традицій у режимі другої половини дня названих вище закладів й обґрунтувати педагогічні умови, що забезпечують її ефективність.

У ході пошукового експерименту підтвердилось припущення про те, що ефективність морального виховання підлітків на основі використання українських народних традицій забезпечується за педагогічних умов, якщо:

− учні знатимуть суть, походження та моральні аспекти українських народних традицій, поважатимуть їх і спиратимуться на них у своєму житті й діяльності;

− здійснюватиметься гуманізація та демократизація життєдіяльності вихованців школи-інтернату;

− зміст і використані форми та методи морального виховання, здійснюваного на основі народних традицій у позаурочний час, відповідатимуть віковим та індивідуальним особливостям дітей;

− виявлятимуться й ураховуватимуться рівні вихованості школярів;

− здійснюватиметься особистісний підхід у моральному вихованні учнів;

− у процесі морального виховання підлітків шкіл-інтернатів створюватимуться належні умови для моральної поведінки і діяльності;

− створюватимуться ситуації, що спонукатимуть дітей до самостійності у прийнятті рішень щодо своєї поведінки;

− вихованці постійно залучатимуться до самооцінки та взаємооцінки своєї поведінки та поведінки інших учнів;

− здійснюватиметься самовиховання, підвищуватиметься активність школярів у процесі практичної діяльності;

− існуватиме широке поле для діяльності учнів за вибором у закладі інтернатного типу та поза ним;

− постійно вдосконалюватимуться форми та методи використання народних традицій у моральному вихованні;

− дотримуватиметься послідовність у виконанні підлітками практичних завдань: від простого до складного, від менш значущого до більш значущого;

− виявлятимуться та своєчасно усуватимуться причини невідповідності знань та поведінки дітей;

− спілкування педагогів і учнів базуватиметься на засадах взаємодовіри;

− відбуватиметься органічне поєднання засвоєння школярами знань про народні традиції з формуванням у них відповідних переконань, ціннісних орієнтацій, умінь і навичок раціонального використання традицій у процесі здійснення конкретних видів моральної діяльності;

− дотримуватиметься оптимальне співвідношення вербального впливу і залучення підлітків до активної діяльності щодо вивчення та популяризації народних традицій;

− відбуватиметься поєднання в моральному вихованні дітей традиційних засобів народної педагогіки (народних традицій, свят, оберегів, символів, ритуалів, усної народної творчості, ігор) із досягненнями педагогічної науки, зокрема здійснюватиметься комплексний творчий підхід до використання народних традицій у сучасній педагогічній практиці.

На результативність морального виховання учнів шкіл-інтернатів позитивно впливає використання нетрадиційних форм, якими так багаті різноманітні українські народні традиції.

Загальний рівень моральної вихованості підлітків зазнає позитивних змін завдяки залученню опікунів і представників громадськості до проведення спільних заходів із використання народних традицій у згаданому вище напряму виховання.

Усебічний розвиток соціально спрямованих мотивів моральної діяльності учнів 5–9 класів забезпечує такі умови, за яких моральне задоволення від безпосередньої участі в конкретних заходах із морального виховання стає визначальним стимулом зростання їхнього інтересу до проблем моралі взагалі.

3’ясування ефективності морального виховання учнів закладів інтернатного типу на основі народних традицій, показало, що в результаті проведеної експериментальної роботи рівень моральної вихованості підлітків значно підвищився за всіма основними критеріями і, насамперед, інтелектуальним, емоційним, діяльнісним.

Наприкінці проведеного нами дослідження значно зменшилась кількість школярів, у яких рівень моральної вихованості на початку експерименту було оцінено як низький. Разом із тим збільшилась кількість дітей із середнім і високим рівнями.

Вивчення українських народних традицій підлітками в жодному разі не виключає, а, навпаки, передбачає їхнє шанобливе ставлення до традицій інших народів, зокрема тих, які живуть в Україні. Це є одним із важливих чинників виховання моральної особистості, її прилучення до загальнолюдських цінностей.

Підсумки експериментального дослідження дають підстави для узагальненого висновку, що розроблені нами зміст, форми і методи експериментальної роботи, визначені й обґрунтовані педагогічні умови діяльності з морального виховання дітей, що перебувають у школах-інтернатах, засобами народних традицій у позаурочний час сприяють ефективному формуванню моральної вихованості особистості.


РОЗДІЛ 6.

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...