Категории: ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника |
В якому віці варто одружуватися ?а) 18 років; б) 20 років; в) 21–23 роки; г) 24–25 років; д) 26–30 років; е) після 30 років. Які мотиви, на Вашу думку, спонукають до одруження? а) побутово-господарський; б) інтимний; в) почуття щирого кохання; г) сімейно-батьківський. Що означає бути хорошим чоловіком? а) любити дружину; б) любити дітей; в) розуміти дружину, зважати на її думку; г) добре заробляти; д) не пити; е) не палити; є) займатися вихованням дітей; і) допомагати дружині господарювати. Що означає бути хорошою дружиною? а) любити чоловіка; б) бути доброю, лагідною, ніжною; в) розуміти й поважати інтереси чоловіка; г) бути здоровою; д) із задоволенням господарювати; е) бути охайною; є) багато часу віддавати вихованню дітей; і) уміти шити; ї) уміти смачно готувати; й) завжди стежити за своєю зовнішністю. Який має бути щомісячний прибуток сім'ї? а) 1000–1500 грн. на одного члена сім’ї; б) 2000–2500 грн. на одного члена сім’ї; в) від 3000 грн. на одного члена сім’ї. 7. Головна роль у вихованні дітей належить: а) дружині; б) чоловікові; в) бабусям, дідусям; г) усім членам сім’ї. 8. Матеріальний достаток сім’ї має забезпечувати: а) чоловік; б) дружина; в) разом; г) ваш варіант відповіді. 9. Якщо чоловік багато часу приділяє роботі, то це: а) нормально; б) погано; в) не має значення; г) ваш варіант відповіді. 10. Якщо дружина багато часу зайнята роботою, то це: а) неправильно; б) принижує чоловіка; в) добре; г) ваш варіант відповіді. 11. Якщо ви заробили багато грошей, то ви їх витратите: а) на себе; б) на дружину; в) на сім’ю, дітей; г) ваш варіант відповіді. 12. Відпустку краще проводити: а) разом; б) окремо; в) залежно від обставин; г) не має значення. 13. Вільний час краще: а) використати для роботи на дачі; б) приділити дітям; в) провести за межами країни; г) присвятити власному розвитку; д) ваш варіант відповіді. 14. За дитиною вночі має доглядати: а) батько; б) мати; в) хто прокинеться; г) ваш варіант відповіді. 15. Серйозні сімейні рішення приймає: а) чоловік; б) чоловік спільно з дружиною; в) чоловік за порадою батьків; г) ваш варіант відповіді. 16. Сімейні конфлікти розв’язуєте: а) визнаючи свою помилку; б) приймаючи позицію дружини; в) погоджуючись на компроміс; г) ваш варіант відповіді. Хто має бути ініціатором розв’язання конфліктів у сім’ї? а) чоловік; б) дружина; в) найближчі родичі; д) обидва партнера; г) у нас не буде конфліктів. Хто має бути головою сім’ї? а) чоловік; б) дружина; в) відразу обидва. 19. Питання про взаємостосунки між чоловіком і жінкою я можу обговорювати: а) з друзями; б) з батьками; в) з учителем, вихователем; г) ваш варіант відповіді. 20. Я хотів би, щоб у навчальному закладі проводились заняття з таких питань: а) підготовка до сімейного життя; б) збереження репродуктивного здоров’я; в) роль жінки і чоловіка в житті; г) ваш варіант відповіді. 21. Офіційне оформлення стосунків: а) зробить вас щасливим; б) додасть додаткові проблеми; в) нічого не змінить; г) ваш варіант відповіді. Дякуємо за відповіді! Додаток Ф Гра-дискусія «Модель ідеальної сім’ї»
Метою гри-дискусії «Модель ідеальної сім’ї» є обговорення найважливіших рис характеру (наприклад: мужність, вiрнiсть, щирість, поступливість, надійність), що притаманні майбутньому сім’янину та складання його моделі (характеристики) як складової підготовки старшокласників до сімейного життя. Ведучий пропонує учням назвати риси характеру, які, на їх думку, приманні справжньому сім’янину. Юнаки та дівчата по черзі записують їх на дошці й обговорюють кожну якість. У результаті на дошці з’являється список якостей – «модель майбутнього сім’янина». Далі школярі розподіляються на дві групи, які здійснюють порівняльну оцінку кожної з якостей й визначають її рангове місце. Потім порівнюються результати всіх груп і обчислюється середнє арифметичне кожної якості та визначається її загальне рангове місце. Після цього підліткам надається можливість ще раз обговорити, чого та чи інша якість зайняла певне місце. У результаті проведеної гри-дискусії старшокласники одержують колективно створену «модель майбутнього сім’янина». ГЛОСАРІЙ Адаптація (від лат. adaptatio (adaptіo) – пристосовую) – здатність організму пристосовуватись до різних умов зовнішнього середовища. Активність – характеристика особливостей діяльності особистості, що полягає в усвідомленому використанні нею інтенсивних методів, засобів, форм оволодіння знаннями, вироблення вмінь і навичок поведінки. Вимога – метод педагогічного впливу на свідомість вихованця з метою викликати, стимулювати або загальмувати окремі види його діяльності. Види вимог: вимога-прохання, вимога-довіра, вимога-схвалення, вимога-порада, вимога-натяк, умовна вимога, вимога в ігровому оформленні, вимога-осуд, вимога-недовіра, вимога-погроза. Виховання–в широкому розумінні: система спеціально організованої передачі від покоління до покоління соціального досвіду і принципів соціального формування людини; у вузькому розумінні: цілеспрямована діяльність щодо формування в дітей певних якостей особистості, поглядів, переконань; процес свідомого, цілеспрямованого і систематичного формування особистості, що здійснюється в рамках і під впливом соціальних інститутів (сім’ї, виховних і навчальних закладів, громадських організацій, засобів масової комунікації, трудових колективів та ін.) з метою її підготовки до виконання соціальних функцій і ролей, до життєдіяльності в різних сферах соціальної практики (професійно-трудової, громадянсько-політичної, сімейно-побутової тощо); процес цілеспрямованого формування особистості. Виховання авторитарне – освітньо-виховна концепція, що передбачає беззастережне підкорення волі вихователя. Вихованість школярів– показник ефективності та якості навчального процесу. Якості особистості школяра є результатом інтеріоризації зовнішніх впливів у внутрішні, вираз єдності зовнішніх і внутрішніх факторів виховання і розвитку. Виховання моральне – виховання, що передбачає оволодіння нормами й правилами моральної поведінки, формування почуттів і переконань, умінь і навичок. Виховання правове – формування у громадян високої правової культури, що передбачає свідоме ставлення особистості до своїх прав і обов'язків, поваги до законів та правил людського співжиття, готовності дотримуватись і сумлінно виконувати визначені вимоги, які виражають волю й інтереси народу. Вихователь–педагогічний працівник, у посадові обов’язки якого входить планування й організація діяльності учнів, створення умов для їх соціально-психологічної реабілітації, соціальної і трудової адаптації, проведення корекційно-розвивальної роботи на основі вивчення індивідуальних особливостей учнів. Гуманізація освіти– 1) упровадження в навчально-виховному процесі ідей гуманізму, запропонованих великими просвітителями та педагогами минулого; це спрямування навчального закладу до піднесення особистості учня, забезпечення максимально сприятливих умов його розвитку, врахування його особистих цілей і запитів; 2) принцип реформування системи освіти, суть якого полягає в утвердженні людини як найвищої цінності шляхом олюднення обставин педагогічного процесу. Гуманізм– світогляд, у центрі якого як найвища цінність і мірило всього перебуває людина. Почуття любові до людей і окремої особи, глибока повага до людської гідності, позитивне сприйняття індивідуальних особливостей іншої людини, визнання її прав і свобод, бажання співчувати та допомагати іншому, намагання робити добро й піклуватися про благо людей є основними засадами гуманізму. Демократизація виховання – принципи організації виховної системи, які передбачають децентралізацію, автономізацію навчально-виховних закладів, забезпечення співпраці вихователів і вихованців, урахування думки колективу й кожної особистості, визначення людини як вищої природної і соціальної цінності, формування вільної творчої особистості. Дефініція–коротке визначення (тлумачення) якого-небудь поняття, що відображає істотні ознаки предмета чи явища. Однією з особливостей Д. у психології є їх недостатньо точна верифікація. Діяльнісно-особистісна концепція виховання стверджує, що дієвим виховання є лише тоді, коли дитина включається в різноманітні види діяльності й оволодіває суспільним досвідом завдяки ефективному стимулюванню педагогом активності в цій діяльності. Дискримінація прав дитини–(від лат. discriminatio – розрізнення) – загальправовий термін, що позначає звичайне обмеження прав держави, юридичних чи фізичних осіб (у порівнянні з іншими державами, юридичними чи фізичними особами). Д. у всіх формах забороняється внутрішнім правом демократичних держав, а також міжнародним правом. Більшість людей не знає особистих прав дітей, тому ці права завжди порушувались, до дітей не ставилися як до самостійної вільної особистості, дорослі (в т. ч. батьки) не вважають за потрібне визнавати ці права, бо бояться відповідальності за їх порушення, звикли до старих методів виховання та традиційного порядку взаємовідносин з дитиною. Дуже часто вони вважають дитину своєю живою власністю і не замислюються, що своїми вчинками порушують її права, що призводить до дискримінації. Тому доцільно чітко визначити, в яких випадках права дитини порушуються, в якому випадку здійснено насилля, які види насилля передбачають судове втручання тощо. Доброзичливість– позитивне, емоційне ставлення людини до інших людей, груп або соціальних явищ, яке виявляється у внутрішній прихильності, привітності, схильності до спілкування, прояві уваги, готовності до співробітництва; надання допомоги. Доручення – метод, який дозволяє вчителеві перевірити якості характеру особистості учня, його ставлення до виконання безплатної та оплачуваної роботи. Духовність–такий стан людини, що характеризується повною гармонією її тіла, душі й духу. Духовність як якість особистості виявляється у здатності людини осмислювати свою історію в єдності з історією свого народу, розуміти своє життєве призначення, нести відповідальність за долю близьких людей, виконувати свій моральний і громадянський обов'язок. Емоції–це психічні стани людини, в яких реалізується безпосереднє ситуативне переживання (задоволення, радості, страху) особистістю значущості явищ і ситуацій, що діють на неї. В Е. проявляється позитивне ставлення особистості до певних об’єктів, сфер діяльності, до самої себе, інших людей. Емоційна депривація (дефіцит емоцій)–довгочасна відсутність ласки, турботи, людської теплоти, розуміння. Емоційна збудливість–властивість особистості або тимчасовий психічний стан, що проявляються в легкій появі чітко виражених у відповідь на емоціогенні чинники. Е. з. пов’язана з якимись активними вольовими актами. Емоційна напруженість–стан людини, що викликається конфліктними умовами, підвищеною ймовірністю виникнення аварійних ситуацій, несподіваним або довготривалим напруженням інших видів і визначає тимчасове зниження стійкості психічних процесів і професійної працездатності. Емоційно-вольова стійкість–здатність психіки людини зберігати високу функціональну активність і працездатність в умовах впливу стресорів, фрустраторів як в результаті адаптації до них, так і в результаті високого рівня розвитку емоційно-вольової саморегуляції. Емоційно-вольова сфера–система психічно стійких властивостей людини, які характеризують зміст, якість і динаміку емоцій, почуттів і волю людини. Емпатія–розуміння відношень, почуттів, психічних станів іншої особи у формі співпереживання. Емпатичні здібності зростають разом з віком і досвідом за умов схожості поведінкових і емоційних реакцій учасників спілкування; якість особистості, її здатність емоційно відкликатися на переживання, почуття і психічні стани інших людей. Е. передбачає суб’єктивне сприйняття іншої людини, уміння поставити себе на її місце, проникнення в її внутрішній світ, розуміння її переживань, думок, почуттів. Е. зближує людей у спілкуванні, доводить його до довірливого, інтимного рівня. Загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат)– загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) – загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів із відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування та спеціального утримання. Засоби виховання–доцільно організовані методичні шляхи розв’язання виховних завдань. Це можуть бути предмети, що використовуються у вихованні (наочні посібники, книги, радіо, телебачення) і види діяльності (засоби мистецтва, живе слово вчителя, ігри, громадська робота, фізкультурно-спортивна робота, самодіяльність). Компетентність –коло питань, в яких людина добре обізнана, володіє відповідними знаннями і здібностями, що дає їй змогу усвідомлено сприймати певну галузь й ефективно діяти в ній. Комунікативна компетентність– інтегративне особистісне утворення, яке забезпечує встановлення і підтримку контактів з іншими людьми для передачі певної інформації, базуючись на знаннях про етичні норми спілкування та ціннісному ставленні до них. Комунікація – спосіб зв’язку одного місця з іншим, засоби передачі інформації й інших матеріальних та ідеальних об’єктів з одного місця в інше. Мета виховання – ідеальне передбачення кінцевих результатів виховання. Методи виховання (від гр. methodos – спосіб, шлях) способи впливу вихователя на свідомість, волю і поведінку вихованця з метою формування в нього стійких переконань і певних норм поведінки. Молодший шкільний вік–період життя і розвитку дитини від 6 (7) до 10 років. Розвиток психіки дітей у цей період відбувається головним чином на основі провідної діяльності – навчання. М. ш. в. – важливий етап у формуванні в учня ставлення до навчальної діяльності як відповідальної, суспільно значущої праці. Протягом м. ш. в. дитина оволодіває значним обсягом знань, умінь і навичок, збагачується досвід її соціальної поведінки, з’являються перші відносно стійкі ціннісні орієнтації, відбувається розвиток вищих почуттів – моральних, інтелектуальних, естетичних. Національна система виховання–це історично зумовлена і створена народом система поглядів, переконань, ідеалів, а також традицій, звичаїв, обрядів, практичних дій, спрямованих на виховання підростаючого покоління в дусі культурно-історичної спадщини, духовності нації. Вона охоплює ідейне багатство народознавства, принципи організації навчально-виховної роботи, а також наукову педагогіку, має під собою ґрунт духовності рідного народу, постійну і систематичну діяльність родини, державних, громадських виховних закладів, установ і організацій. Національне виховання– це історично зумовлена і створена народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь; формування гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої людини, наділеної глибокою громадянською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими й духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, заповзятістю й ініціативою. Нормативи самообслуговування молодшого школяра пов’язані з необхідністю попередження забруднення себе та середовища, в якому перебуває дитина; очищення (прибирання) від забруднень тощо. Обсяги та порядок здійснення самообслуговування мають бути регламентовані Правилами внутрішнього трудового розпорядку та поведінки учнів у кожному конкретному навчально-виховному закладі і затверджені, з одного боку, педагогічною радою закладу та батьківським комітетом з іншого. У цих Правилах мають бути передбачені нормативи: добового, тижневого та річного навантаження учня певного віку з урахуванням особливостей окремих категорій; допуск або заборона допуску окремих категорій школярів до виконання певних видів робіт, щоб виключити фізичні перевантаження, ризик для життя тощо, – при цьому має бути поданий повний перелік робіт такого роду. Педагогічна запущеність– результат недоліків у вихованні дитини, які здійснюють негативний вплив на формування характеру учня і провокують соціальне відчуження. Підлітковий вік – період розвитку дітей від 11–12 до Підхід до виховання комплексний – підхід до виховання, що передбачає єдність мети, завдань і засобів її досягнення через діяльність різних соціальних інститутів (сім'ї, навчально-виховних закладів, засобів масової інформації). Позакласна виховна робота – заходи виховного характеру, які здійснюються в загальноосвітніх навчально-виховних закладах під керівництвом учителів-вихователів. Права дитини–права людини стосовно до дітей; виділення їх в особливу категорію продиктовано, насамперед, тим, що, з одного боку, діти (відповідно до законодавства всіх держав) не мають весь набір прав повнолітніх, а з іншого боку – мають чи повинні мати специфічні права, пов'язані з їх віком, положенням тощо. Принципи виховання (від лат. ргіnсірium – основа, начало) – вихідні положення, які є фундаментом змісту, форм, методів, засобів і прийомів виховного процесу. Самовиховання – систематизована і цілеспрямована діяльність особистості, спрямована на формування й удосконалення її позитивних якостей і подолання негативних. Самостійність – одна із властивостей особистості. Характеризується двома факторами: по-перше, сукупністю засобів – знань, умінь і навичок, якими володіє особистість; по-друге, ставленням особистості до процесу діяльності, її результатів і умов здійснення, а також зв’язками з іншими людьми, які складаються у процесі діяльності. Сирітство – соціальне явище, що характеризує стан дитини, яка тимчасово чи постійно перебуває поза сімейним оточенням унаслідок втрати батьків, а також дитини, яка не може з певних причин залишитися в сімейному оточенні. Сирітство соціальне–явище, що характеризує положення дитини, що залишилася без піклування батьків, при живих біологічних батьках. До такої категорії відносяться діти, в яких померли всі батьки чи один з батьків, діти, в яких батьки позбавлені батьківських прав, визнані рішенням суду безвісно відсутніми, недієздатними, оголошені померлими, не можуть виконувати батьківські обов'язки у зв'язку з тривалою хворобою, засуджені, місце проживання яких невідомо; від яких батьки відмовилися, і підкинуті діти; діти, позбавлені батьківського піклування, – діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів і відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, та безпритульні діти; безпритульні діти – діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання тощо. Соціалізація (від лат. socialis – громадський) – процес залучення індивіда до системи суспільних відносин, формування його соціальних відносин, формування його соціального досвіду, становлення й розвитку як цілісної особистості. С. передбачає взаємодію із соціальним оточенням, яке впливає на формування її певних соціальних якостей і рис, на активне засвоєння та відтворення нею системи суспільних зв’язків. Розрізняють первинну (дитинство, підлітковий вік, юність) та вторинну (зрілий вік), а також дотрудову, трудову і післятрудову С. Спілкування–складний, багатоплановий процес встановлення й розвитку контактів між людьми, що породжується потребою у спільній діяльності й вміщує обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння партнера у спілкуванні. Справи колективні і творчі – форма позакласних виховних заходів, у підготовці та проведенні яких беруть участь усі члени дитячого колективу, причому кожен учень має змогу виявити і розвинути свої творчі інтереси та можливості. Структура процесу виховання – логічно взаємопов'язані компоненти, які забезпечують процес формування особистості: оволодіння правилами та нормами поведінки, формування почуттів і переконань, вироблення вмінь і звичок у поведінці, практична діяльність у соціальному середовищі. Толерантність – (від лат. tolerantia – терпимість) – терпимість до чужих думок, вірувань. Фактори виховання (від лат. factor – той, що робить) – об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на визначення змісту, напрямів, засобів, методів, форм виховання. Цінності моральні загальнолюдські — набуті попередніми поколіннями незалежно від расової, національної чи релігійної приналежності морально-духовні надбання, які визначають основу поведінки й життєдіяльності окремої людини або певних спільнот. Цінності моральні національні — історично зумовлені й створені певним етносом погляди, переконання, ідеали, традиції, звичаї, обряди, практичні дії, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, але відбивають певні національні прояви, своєрідність у поведінці та слугують основою соціальної діяльності людей окремої етнічної групи. Школа-інтернат– навчально-виховний заклад (закритий, напівзакритий), в якому створені сприятливі умови для проживання, навчання і виховання, лікування й оздоровлення, реабілітації, гармонічного розвитку дітей (діти-сироти, позбавлені батьківської опіки, діти-інваліди). В Україні з 1956 року загальноосвітня школа, в якій діти навчаються і живуть. До Ш.-і. приймають дітей за бажанням батьків або осіб, що їх заступають. Навчання проводяться за планами й програмами загальноосвітнього навчального закладу. Окрім учителів, у Ш.-і. працює штат вихователів. Поряд із навчальною проводиться клубно-гурткова, суспільно-корисна та трудова, ігрова й спортивна робота ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК А Аблятипов А. – 108 Абраменко В. – 287 Абульханова-Славська К. - 287 Аджиєв А. – 172, 320 Аладьїн А. – 72, 73 Александрова Н. – 287 Алексєєва М. – 271 Алексєєнко Т. – 301 Амонашвілі Ш. – 159 Ананьєв Б. – 29, 157, 269 Андрущенко В. – 247 Анікєєва М. – 193 Анохін П. – 269 Антонова-Турченко О. – 13, 292, 299 Антропова М. – 67, 287 Анциферова Л. – 287 Асмолов О. – 157, 269, 287 Артюшкіна Л. – 76, 287 Арямов І. – 164, 279 Аугіс Р. – 287 Б Бабанський Ю. – 120, 288 Байбаков О. – 167, 288 Балакірєва О. – 164, 290 Бандура О. – 247 Бахтін М. – 159 Безпалько О. – 159, 288, 301 Безюльова Г. – 159 Белухін Д. – 193, 194 Бенкс Д. – 158 Бердяєв М. – 9 Берман В. – 107 Бернадська Л. – 13, 288 Бех І. – 11, 33, 107, 108, 113, 124, 157, 159, 166, 257, 288, 289 Бібік Н. – 48 Білоус Т. – 159 Блонський П. – 270 Богданова О. – 202 Бодальов О. – 157 Бойко В. – 159, 172, 324 Бойко Д. - 247 Божович Л. – 20, 33, 36, 113, 204, 206, 269, 289 Божович О. – 204 Бокум Д. – 111, 295 Болгаріна В. - 289 Болтивець С. – 108 Бондар А. – 43, 289 Бондаревська О. – 159 Бондирєва С. – 157, 289 Бочкіна Н. – 9 Братченко С. – 289 Булах І. – 114, 289 В Васильєв Ю. – 269 Ващенко Г. – 157, 270, 289 Верб Л. – 280 Вінс В. – 108, 279, 290 Виготський Л. – 9, 112, 119, 194, 203 Висоцький О. – 9 Вовчик-Блакитна М. – 271, 290 Волинець Л. – 13 Волков І. – 159 Воронова С. – 108 Вугрич В. – 13, 54, 162, 277, 290 Г Гаврилова М. – 290 Газман О. – 194, 290 Галігузова Л. – 164, 279 Гарбарець Б. – 108 Герасіна Л. – 247 Герасимов С. – 159, 291 Гербєєв Ю. – 42 Гладков С. – 193, 195, 291 Глєбкін В. - 157 Гнатюк В. – 291 Гнатюк Л. – 271 Головченко В. – 259, 291 Голуб О. – 108 Горностай П. – 291 Городяненко В. – 247 Горошнікова І. – 291 Гошовський Я. – 13, 108, 279 Гребенніков І. –271 Грінченко Б. – 157 Громцева М. – 9 Губрієнко М. – 108 Гусак Н. – 275, 280, 291 Гьотте І. – 197 Д Давидова Г. – 108 Даниленко О. – 291 Данилов М. – 107 Девіс Л. - 13 Дейнеко О. – 291 Демакова І. – 158, 167, 291 Джуринський А. – 159 Дикун И. – 292 Дмитрієв Г. – 159 Долгова А. – 292 Долинська Л. – 75, 77, 81, 292 Дробот Л. – 13 Дружинін В. – 292 Дубровіна І. – 13, 279, 292 Дубровський В. - 108 Дудар Н. – 164, 290 Дяченко М. – 269 Е Ельконін Д. – 26, 159, 166, 167, 168, 202, 204 Ерліх Є. – 247 Є Євграфова Л. – 108 Євтихов О. – 292 Єременко Л. – 13, 290 Єфименко М. – 42, 292 Єфременко М. – 39 З Загрева В. – 108, 293 Заїнчковський М. – 247 Зайчук О. – 247, 262, 293 Залкінд А. – 279, Звєрєва І. – 293 Земченкова Г. – 108 І Іванюк Н. – 279 Ігнатова О. – 9, 13, 293 Ільєнков Е. – 9 Ільїн Є. – 108, 109, 269 Ільїн І. – 159 Ікінгер Г. – 247 Іова В. – 108 Й Йонас Г. – 247 К Каган М. – 159, 193, 194 Кабатченко М. – 159, 293 Казурова О. – 247 Камбалова Я. – 296 Канішевська Л. – 13, 101, 108, 159, 162, 193, 276, 277, 279, 290, 293, 294 Кан-Калік В. – 157 Кандибович Л. – 269 Каптерев П. – 157 Капська А. – 247, 258 Караковський В. – 159, 294 Карбоньє Ж. – 247 Карпенко Л. – 269 Карпенчук С. – 257, 294 Касьянов В. – 247 Кемеров В. – 9 Кеттел Р. - 172 Кларіна Л. – 34 Клепцова О. – 157, 294 Кобзар Б. – 9, 13, 39, 42, 43, 53, 54, 108, 279, 289, 294 Коваль Л. – 46, 294 Ковальов А. – 269 Ковальов С. – 271 Ковальський В. – 291, 299 Ковинева М. – 295 Ковчина І. – 247, 259, 291, 294 Козлова А. – 159 Козубовська І. – 257, 293 Колесов Д. – 157, 289 Коменський Я.-А. – 9, 157, 270 Комогоров П. – 159, 295 Кон І. – 113, 132, 295 Кондрашова Л. - 269 Кононко О. – 9, 157 Копиленко О. – 247 Коробко С. – 48 Корчак Я. – 157, 158, 195, 295 Костюк Г. – 107 Костяшкін Е. – 43 Котирло В. – 9 Кравець В. – 272, 295 Краєвський В. – 107 Крайг Г. – 111, 295 Краковський О. – 202 Красовицький Ю. – 39 Красовський С. – 271, 272 Крилова Д. – 167 Криштак І. – 295 Крушельницька О. – 164 Крутецький В. – 166, 269 Кувіко Л. – 9 Кудикіна Н. – 145, 295 Кузнєцов Ю. – 247 Кузьменко Л. – 13, 108, 115, 277, 290 Кузьмина Н. – 296 Кулагіна І. – 296 Куликова Л. – 296 Кульчицька Є. – 202 Л Лабунська В. – 107 Лаврентьєва Г. – 84 Ладиченко Т. – 296 Ладохіна І. – 296 Лангмейєр І. – 164, 202, 279 Лебедєва К. – 168 Левітов М. – 269, 270 Левківський М. – 9 Лейтес Н. – 296 Леонгард К. – 194 Леонтьєв О. – 44, 100, 157, 159, 194, 203 Лидерс О. – 296 Лішин О. – 26 Лісіна М. – 68 Липман М. – 157 Лисенкова С. – 159 Лихачов Б. – 193, 195 Локк Д. – 270 Лощенова І. – 289 Лукашевич М. – 258 Люблінська Г. – 9 М Магомедова Є. - 157 Мануйлов Ю. – 159, 297 Макаренко А. – 270, 296 Маккеон Р. – 247 Максименко С. – 107, 297 Макхамова З. – 279 Малькова З. – 159 Маралов В. – 157, 158, 159 Маркова А. – 172, 204, 322 Маслоу А. – 157 Матвієнко О. – 13 Матейчек З. – 164, 202, 279, 296 Маханько А. – 279, 297 Міньковський Г. – 292 Мітіна В. – 158, 159 Мітіна А. – 165 Міщенко О. - 269 Міщик Л. – 258 Мигович І. – 258 Михайленко Н. – 297 Молодцова Т. – 247 Монахов М. – 39 Монтессорі М. – 157, 195 Мубінова З. – 157 Мудрик О. – 168, 193, 297 Мукомел С. – 297 Мухіна В. – 26, 79, 111, 113, 279 М’ясищев В. – 82, 269 Н Найн А. – 297 Науменко Р. – 108 Настасьєв Г. – 43 Наточій А. – 277, 279 Некрасов О. – 298 Нечай С. – 108 Нечипуренко В. – 247 Носов С. – 251, 298 О Овчарова Р. – 298 Овчинникова Т. – 298 Огієнко І. - 157 Оглобіна Г. – 280 Огородніков І. – 9 Огренич Н. – 13, 108 Олиференко Л. – 303 Олійник В. – 48, 303 Оніщенко Н. – 262, 293 Оржеховська В. – 108 Орлов А. – 157 Осипова Н. – 247 Осьмак Л. – 13 П Пальчевський С. – 247 Панкова Л. – 271, 273 Пашукова Т. – 157 Песталоцці Й. – 270 Петражицький Л. – 157 Петровський В. – 157, 193, 195 Пєша І. – 13, 259 Піаже Ж. – 112, 133, 157 Підборський Ю. – 13, 108, 298 Піддубська Т. – 9 Підласий І. – 193, 299 Підкасистий П. – 9 Платонов К. – 269 Подзолков Б. – 107 Подобєд В. – 159 Покась В. – 108, 299 Поліщук О. – 13, 247 Поліщук Ю. – 258 Поляничко А. – 76, 279, 287, 299 Поляновська О. – 259 Пометун О. – 108, 291, 299 Постовойтов Є. – 13, 294 Прихожан А. – 71, 78, 164, 165, 276, 279, 299 Прянікова В. – 159 Пуні А. – 269 Р Радул В. – 301 Райс Ф. - 107 Рагунова Т. – 204 Регуш Л. – 300 Рєпа Н. – 13 Реан А. – 300 Рентюк Н. – 9, 42 Роджерс К. – 157, 197 Ростовецька Л. – 9 Рубінштейн С. – 159, 203 Рувинський Л. – 300 Рузька А. – 279, 292 Русова С. – 9, 157, 219 Руссо Ж.-Ж. – 157, 270 С Савченко О. – 9, 48, 299, 300 Савчин М. – 108 Салміна І. – 247 Самигін П. - 247 Самоукина Н. - 300 Самотулка Т. – 300 Свириденко С. – 277, 290 Селіванов В. – 9 Семенова А. – 269 Семіколенова О. – 108 Сердюковська Г. – 279 Сериков В. – 159 Сітаров В. – 157, 158 Сидоренко О. – 300 Сидоркін О. – 158, 167 Сиротенко А. – 158, 159 Сисенко В. – 273 Скрябіна О. – 159 Скульський Р. – 300 Славіна Л. – 15, 37 Слободчиков В. – 157, 168, 301 Слюсаренко В. – 13, 108 Смайлс С. – 189 Смирнова О. – 23, 301 Солдатова Г. – 157 Сологуб І. – 115 Сорока Г. – 265, 301 Сохан І. – 247 Стадненко Н. – 292 Степаненко Л. – 13, 257 Степанов В. – 53 Степанов О. – 247, 299 Степанов П. – 301 Столяренко Л. – 301 Суслова О. – 108 Сухомлинський В. – 108, 109, 134, 157, 158, 159, 196, 197, 202, 270, 271, 288, 301, 302 Т Таланчук П. – 159 Твердохліб Л. – 108, 302 Теплов Б. – 193 Теремецька Т. – 296 Титаренко Т. – 84 Толстой Л. – 157, 189 Толстих Н. – 71, 78, 164, 276, 279 Третьякова А. – 164 Трухін І. – 271 У Узнадзе Д. – 269 Улунова Г. – 75, 77, 81, 292 Ушинський К. – 9, 196, 270 Ф Фельдштейн Д. – 167, 168, 169, 202, 302 Філіпова Г. – 276 Фіцула М. – 108, 302 Френе С. – 157, 196 Фрідман Л. – 179 Фурманов І. – 72, 73, 287 Фурманов Н. – 72, 73, 287 Х Харченко С. – 258, 301 Химинець В. – 303 Хмєлєвський С. – 247 Холодна М. – 132, 149, 303 Хоптяна О. – 303 Хрипкова А. – 165, 297 Хуанхо А. – 71, 303 Ц Циба В. – 247 Ч Чеснокова І. – 303 Чугаєвський В. – 108 Чудновський В. – 157 Чупрікова Н. – 303 Ш Шабаліна З. – 9 Шайгерова Л. – 157 Шаталов В. – 159 Шацький С. – 9 Шейко М. - 303 Шеламова Г. – 303 Шиханцов Г. – 247 Шнейдер Л. – 273, 303 Шульга Т. – 73, 303 Щ Щеколдіна С. – 180 Щукіна Г. – 9 Щуркова Н. – 159 Я Якіманська І. – 159 Яковенко B. – 304 Яременко О. – 164, 290 Ярошевський М. – 157
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ Бернадська Лілія Віталіївна – кандидат педагогічних наук, доцент, заступник голови, керівник апарату Хмельницької обласної державної адміністрації
Голуб Олена Вікторівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету Грітчина Анна Іванівна – молодший науковий співробітник лабораторії виховної роботи в закладах інтернатного типу Інституту проблем виховання НАПН України Підборський Юрій Григорович – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Поліщук Олена Володимирівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії
Сизоненко Ірина Геннадіївна – старший викладач кафедри соціальної педагогіки Бердянського державного педагогічного університету Толкачова Анжеліка Сергіївна – старший викладач кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету
Наукове видання
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09 lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда... |