ОЦІНКА ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

6.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язкове виконання умови

Δw ≤ Δw_д , (16)

де Δw - збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;

Δw_д - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, % за масою, що встановлюється згідно з таблицею 8 залежно від виду матеріалу.

Таблиця 8 - Допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу Δw_дв конструкції в холодний період року

6.2 Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари е(х)і насиченої водяної пари Е(х)у товщі шарів огороджувальної конструкції. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі х, Па, визначається за формулою

е(х) = , (17)

де е_в - парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості φ_Βθ залежно від призначення будинку згідно з додатком Γ і значенням парціального тиску насиченої водяної пари Е_в, що залежить від температури, за формулою

е_в = 0,01φ_в0 Е_в , (18)

е_з - парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря, що визначається за ДСТУ-Н Б В.1.1-27 для

періоду найбільш холодного місяця року, Па;

R_eΣ - опір паропроникненню огороджувальної конструкції, м² · год · Па/мг;

R_ex - опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані χ від внутрішньої поверхні.

м² · год · Па/мг.

Парціальний тиск насиченої водяної пари Е(х), Па, визначається згідно з довідковими даними залежності Е(t)по розподілу температури в товщі конструкції t(x), що розраховується за формулою

t(x) = t_в - , (19)

де t_зe- розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу накопичення вологи в конструкції, що визначається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27 для періоду найбільш холодного місяця року °С.

6.3 Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її шарів розраховується за формулами:

R_eΣ = , (20)

R_ex = , (21)

де n - загальна кількість шарів у конструкції;

т - кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу х;

δ_i - товщина i-го шару, м;

μ_i - паропроникність матеріалу i-го шару, мг/(м · год · Па), що визначається за таблицею Л додатка Л;

μ_m+1 - паропроникність матеріалу шару, мг/(м · год · Па), де розташований переріз х.

6.4 У разі, якщо е(х) < Е(х)для будь-якого x [0,δ], умова за формулою (16) вважається виконаною.

6.5 У разі, якщо е(х) = Е(х) у будь-якому з перерізів огороджувальної конструкції, проводиться розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу Δw, у якому відбувається конденсація вологи (у разі розташування зони конденсації на межі шарів приріст розраховується для шару, прилеглого до зони конденсації з боку внутрішньої поверхні), за формулою

Δw = , (22)

де Ρ - кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період накопичення вологи в конструкції, кг/м², що розраховується за формулою

P = Z∙10^-6, (23)

де е_к - парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (17);

R_{e к} - опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, м² · год · Па/мг, що визначається за формулою (21);

R_еΣ- те саме, що у формулі (20);

Ζ - період накопичення вологи в конструкції, год, що дорівнює періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше ніж 8 °С за ДСТУ-Н Б В.1.1-27;

δ_κ - товщина шару матеріалу, м, у якому відбувається накопичення вологи, що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні шару);

ρ_к - густина шару матеріалу, в якому відбувається конденсація вологи, кг/м³, що визначається згідно з таблицею Л.1 додатка Л.

6.6 Опір паропроникненню замкнених повітряних прошарків приймається рівним нулю незалежно від розташування та товщини цих прошарків

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПАСПОРТ БУДИНКУ

7.1 Енергетичний паспорт будинку призначений для підтвердження відповідності показників енергетичної ефективності конструкцій будинків і споруд вимогам цього нормативного документа.

7.2 Енергетичний паспорт заповнюється під час розроблення проектів житлових та громадських будинків та споруд нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту, під час приймання будинку в експлуатацію, а також у процесі експлуатації раніше зведених будинків. Енергетичний паспорт надається у разі подання технічної документації на санітарно-епідеміологічну експертизу.

Для житлових багатоквартирних будинків з нежилими приміщеннями, розташованими на нижніх і верхніх поверхах, енергетичні паспорти складаються окремо для житлової частини й кожного нежитлового блока.

Енергетичні паспорти квартир у будинках з поквартирним регулюванням подавання теплоносія можуть бути складені на базі квартири-представника цього будинку.

Порядок розроблення та складання енергетичного паспорта встановлюється згідно з вимогами ДСТУ-Н Б А.2.2-5

7.3 Енергетичний паспорт будинку заповнюють проектні організації:

- при розробленні проекту і прив'язуванні його до умов конкретного будівельного майданчика;

- при здаванні будівельного об'єкта в експлуатацію з урахуванням відступів від початкових технічних рішень, узгоджених під час будівництва будинку. При цьому враховуються: дані технічної документації (виконавчі креслення, акти на приховані роботи, паспорти, довідки, надані приймальними комісіями, тощо); підсумки поточних і цільових перевірок дотримання теплотехнічних характеристик об'єкта, відповідності інженерних систем шляхом технічного і авторського наглядів, контролю Державною архітектурно-будівельною інспекцією, робочими комісіями тощо;

- при відхиленнях від проекту, відсутності необхідної технічної документації, наявності браку тощо замовник і Державна архітектурно-будівельна інспекція можуть вимагати проведення експертизи, включаючи натурні визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будинку згідно з ДСТУ Б В.2.6-101 акредитованими лабораторіями;

- на стадії експлуатації вибірково після річної експлуатації будинку на підставі результатів енергетичного аудиту будинку, проведеного ліцензованими організаціями та установами.

7.4 Необхідний клас енергетичної ефективності будинку задається у завданні на проектування, але у всіх випадках не нижче ніж “C”.

7.5 Для будинків, що експлуатуються, енергетичний паспорт розробляють на замовлення організації, що здійснює експлуатацію, або власника будинку. Для будинків, виконавча документація на будівництво яких не збереглася, енергетичні паспорти будинку складають ліцензовані організації та установи на основі матеріалів бюро технічної інвентаризації, натурних технічних обстежень і вимірювань фактичних теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будинку.

7.6 Відповідає за достовірність даних енергетичного паспорта проекту будинку проектна організація, що здійснює його заповнення під час проектування, або організація, яка оформлює енергетичний паспорт будинку, що вводиться в експлуатацію або експлуатується .

7.7 Енергетичний паспорт будинку не призначений для розрахунків за комунальні чи інші послуги, що надаються власникам будинків, квартиронаймачам і власникам квартир.

7.8 Форма енергетичного паспорта наведена у додатку Ф.

7.9 На підставі даних енергетичного паспорта, отриманих за результатами енергетичного аудиту будинку або оцінки енергетичної ефективності за проектною документацією, будинку присвоюється клас енергетичної ефективності у відповідності з додатком Ф та з урахуванням характеристики автоматизації його інженерних систем згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-8.

7.10 Енергетичний паспорт повинен входити як окремий документ до складу розділу проекту «Енергоефективність» згідно з ДСТУ Б А.2.2-8.

ДОДАТОК А

(довідковий)