Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Небезпечні чинники та їх вплив на персонал підприємства, будівлі та технологічне обладнання

Методи виявлення процесів термічної активності РС

 

Класифікація існуючих методів виявлення термічної активності РС наведена на рис. 6.1. Придатними для практичного застосування є тепловий та газовий контроль. Найбільш достовірним і рекомендованим до використання є газовий контроль.

Метод органолептичної групи «за запахом» заснований на природній здатності людини розпізнавати запахи. Однак поява сірководневих з'єднань, ефірних складових і т.п., що сприймаються людиною за запахом, починається при порівняно високих температурах РС, наближених до температури тління. Метод є суб'єктивним і не має високої чутливості.

Прогресивним є метод, заснований на реєстрації параметрів газоповітряного середовища у вільному об’ємі сховища. Метод складається в реєстрації з’явлення або росту концентрації газів, що несуть інформацію про теплові процеси в масиві сировини («індикаторні гази»). Метод виявлення процесу термічної активності РС у сховищах «за індикаторними газами» має в порівнянні з термометруванням такі переваги, як стовідсотковий контроль об’єму сховища і високу чутливість. В якості індикаторних газів для виявлення процесу на стадії самонагрівання можуть бути використані оксид або діоксид вуглецю.

 

 

Рисунок 1 – Класифікація методів виявлення термічної активності РС

 

При розробці ПЛАС необхідно передбачити використання методу «індикаторних газів» для виявлення процесу термічної активності РС у силосах елеваторів (металевих бункерах, мінісховищах) та попередження НС.

 

II. ОБОВЯЗКИ ВІДПОВІДАЛЬНОГО КЕРІВНИКА РОБІТ, ВИКОНАВЦІВ ТА ІНШИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ ПІДПРИЄМСТВА ПО ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ.

 

Обов’язки відповідального керівника робіт по локалізації та ліквідації аварії на рівні «А».

 

Відповідальний керівник зобов’язаний:

- оцінити умови, виявити кількість і місцезнаходжен­ня людей, захоплених аварією, вжити заходів щодо оповіщення робітників підприємства та населення (при потребі) про аварію;

- вжити заходів щодо оточення району аварії і не­безпечної зони;

- вжити негайних заходів щодо рятування людей, локалізації та ліквідації аварії;

- забезпечити виведення з небезпечної зони людей, які не беруть безпосередньої участі в ліквідації аварії;

- обмежити допуск людей та транспортних засобів до небезпечної зони;

- контролювати правильність дій персоналу, а в разі потреби - дії газорятувальних, пожежних, ме­дичних підрозділів щодо рятування людей, локалі­зації і ліквідації аварії на виробництві, та виконан­ня своїх розпоряджень;

- інформувати безпосереднє керівництво, органи Держнаглядохоронпраці, а при потребі територіальні органи МНС, органи місцевого самоврядування і за­соби масової інформації про хід і характер аварії, про потерпілих у ході рятувальних робіт;

- уточнювати та прогнозувати хід розвитку аварії, при потребі вносити корективи в оперативну част­ку плану.

 

Обов’язки керівника підприємства.

Керівник підприємства, дізнавшись про аварію:

- організовує надання своєчасної медичної допомоги потерпілим;

- в залежності від потреб відповідального керівника приймає рішення щодо залучення досвідчених працівників для виконання необхідних робіт, пов’язаних з ліквідацією аварії, а також по своєчасному транспортуванню до місця аварії інструментів та матеріалів;

- керує роботою транспорту;

- при аварійно-рятувальних роботах більше 6 годин організовує харчування та відпочинок для особового складу, який приймає участь в ліквідації аварії;

- інформує відповідні органи про характер та хід проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Обов’язки змінного майстра.

Змінний майстер:

- визначає масштаби аварії і повідомляє на КПП;

- контролює аварійну зупинку обладнання;

- дає вказівку про припинення робіт, не пов’язаних з ліквідацією аварії;

- видаляє сторонніх осіб з зони аварії;

- викликає чергового електрика і дає йому вказівку знеструмити обладнання, за винятком аварійного освітлення;

- вживає заходів з надання першої медичної допомоги потерпілим;

- до прибуття на місце аварії начальника ділянки, виконує обов’язки ВК.

 

Небезпечні чинники та їх вплив на персонал підприємства, будівлі та технологічне обладнання

 

Вибухопожежна та пожежна небезпека підприємств по зберіганню й перероблянню РС характеризується наявністю наступних чинників:

– великої кількості горючої РС та продуктів її переробки;

– здатністю РС та продуктів її переробки створювати вибухонебезпечні пилоповітряні, газоповітряні та гібридні (комбіновані) суміші, вибухати;

– схильністю РС до самозаймання або займання від джерела запалення, можливістю самостійного горіння після його вилучення;

– високим енергонавантаженням промислового обладнання.

Самонагрівання РС внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів і зерна, що протікає в умовах обмеженого тепловідведення і високої сорбційної здатності продукту.

До самонагрівання схильні майже всі види рослинної сировини, особливо недосушені.

 

Таблиця 1 – Пожежонебезпечні властивості різних видів РС

Найменування матеріалу Температурні показники пожежної небезпеки Схильність по самозаймання
температура займання, 0С     При самозайманні
температура тління, 0С температура самозаймання, 0С температура самонагрівання,0С     тепло-вого     хіміч-ного мікро-біоло-гічного
Рослинна сировина (не перероблене зерно пшениці)   -   -   -   -   так   -   так
Макуха (лляна, соняшникова, бавовникова)   -   -   -   -   так   так   так
Борошно пшеничне - так - -
Борошно житнє - - -
Сіно - так так
Комбікорм - так так
Солома пшенична - так так

 

Потенціальними джерелами запалювання РС та продуктів її переробки, ініціювання вибухів пилоповітряних, газоповітряних або гібридних сумішей є:

– відкрите полум’я;

– розжарені поверхні елементів конструкції, електрична дуга, іскри, краплі розплавленого металу тощо під час проведення вогневих робіт;

– іскри від ударів чи тертя; розжарені поверхні елементів конструкції у разі несправності обладнання чи попадання в обладнання металічних предметів, іскри в несправному електрообладнанні;

– розряди статичної електрики;

– осередки самозапалення внаслідок самозігрівання зерна та

зернопродуктів;

– високотемпературні агенти сушіння зерна, осередки загоряння в зерносушарках.

Найбільш поширені місця та причини виникнення джерел займання та вибухів в технологічних спорудах та будівлях наступні:

– норії – пробуксовка, зворотній хід, перекошення та збігання норійної стрічки, обривання та удари ковшів по викривлених трубах норій, зношення підшипників вала привідного барабана або редуктора, потрапляння сторонніх металічних предметів, розряди статичної електрики на стрічках, порушення ПБЕ та НПАОП 40.1-1.32-01 тощо;

– турбоповітрядувки (вентилятори) – потрапляння сторонніх металічних предметів, зношення підшипників, удари та відрив лопаток, порушення ПБЕ та НПАОП 40.1-1.32-01;

– зерносушарки – підвищення температури агента сушки та РС, несправність автоматики; засміченість РС та обладнання;

– повітропроводи (аспіраційні, гравітаційні) – розряди статичної електрики;

– матеріалопроводи (самопливи, пневмотранспорт) – розряди статичної електрики;

– силоси (бункери, мінісховища) – зберігання РС та продуктів переробки з підвищеною вологістю та засміченістю, перевищення термінів зберігання, невиконання очисних заходів перед завантаженням, відсутність (несправність) приладів температурного та газового контролю, проведення вивантаження РС, що самозагорялося, з порушенням заходів безпеки;

– циклони – потрапляння сторонніх металевих предметів, розряди статичної електрики;

– дробарки – потрапляння сторонніх металічних предметів, відрив молотків, зношення підшипників, запресування РС, розряди статичної електрики, порушення ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01;

– вальцеві станки – потрапляння сторонніх металічних предметів, перекошення вальців, розряди статичної електрики, порушення ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01.

– змішувачі – розряди статичної електрики, потрапляння сторонніх металічних предметів, порушення ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01;

– фільтри – розряди статичної електрики.

6.1.9. Наявність пилу в обладнанні, транспортних комунікаціях та ємностях, виробничих та допоміжних приміщеннях дозволяє розповсюджуватися пожежі наступними шляхами:

– норії, скребкові транспортери, самопливи, пневмотранспорт;

– силоси (шахти), що використовуються для проходу норій;

– відкриті люки силосів, порожні силоси при зриві або відсутності випускних воронок;

– вентиляційні та перепускні вікна між силосами;

– не заглушені патрубки, відкриті люки самопливів, норій та іншого обладнання;

– повітряпроводи аспірації, повітряного опалення та вентиляції, вентшахти та пилові шахти аспірації;

– отвори в перекриттях, перегородках, дверних отворах, монтажні отвори, гвинтові спуски;

– конвеєрні галереї і тунелі, що з’єднують окремі виробничі будівлі, відпускні та приймальні пристрої.

До основних небезпечних чинників, що виникають при аварії, відносяться:

– відкрите полум’я та високотемпературні продукти вибухового горіння;

–уламки при руйнуванні обладнання, будівельних конструкцій та споруд;

– надлишковий тиск в зоні вибуху та у прилеглих зонах;

– вибухові (ударні) хвилі;

– непридатне для дихання середовище.

Найбільш вибухонебезпечними є силоси і бункери. Це обумовлено тим, що з силосами та бункерами часто напряму зв’язані норії, дробарки та інше вибухонебезпечне обладнання. При вибуху в силосі можливе формування ударної хвилі та викид значних об’ємів вибухонебезпечної суміші, полум’я та продуктів горіння в виробничі приміщення, що призводить до подальших вибухів і руйнування силосів.

Руйнівна дія вибуху багатократно зростає у разі з’єднання силосів між собою вентиляційними та перепускними вікнами.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...