Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зіставлення груп документів, які відображають однотипні операції.

Спосіб зворотного рахунку (зворотна калькуляція)полягає в попередній експертній оцінці матеріальних витрат з метою подальшого визначення необгрунтованих списань сировини й матеріалів на виробництво окремих видів продукції. Внутрішній аудитор за первинними документами визначає кількість сировини й матеріалів (які надходили), що перевіряються за міжінвентаризаційний період, до якої додається залишок цих цінностей за данними попередньої інвентаризації. Від цієї суми слід відняти залишок за даними заключної інвентаризації та документований видаток за міжінвентарізаційний період. Потім, згідно первинних документів, внутрішній аудитор визначає кількість випущеної продукції, на яку витрачена дана сировина та матеріали. Перемноживши кількість випущеної продукції на норму закладки сировини, визначають фактичні витрати сировини, які порівнюють з даними вказаної вище вибірки витрат сировини на виробництво. Розбіжності між фактичними витратами кожного виду сировини (згідно норм закладки) і списання

 

сировини (згідно звітів матеріально-відповідальних осіб) внутрішні аудитори оформлюють спеціальними актами і додатками порівняльних відомостей.

Способом зворотного рахунку внутрішні аудитори відображають кількість і вартість сировини та матеріалів, які надлишково віднесені на витрати виробництва.

Практикою доведено, що здійснені на основі зворотної калькуляції висновки є незаперечними доказами, коли цей спосіб застосовується в поєднанні з іншими прийомами документального та фактичного контролю.

Балансова ув’язка товарно-матеріальних цінностей. Сутність цього прийому полягає в перевірці головним чином кількісної інформації про рух однорідніх цінностей за міжінвентаризаційний період. За допомогою такого методичного прийому документального контролю можна виявити певні протиріччя в обліковій інформації, які є ознаками можливих зловживань або суттєвих недоліків у роботі матеріально-відповідальних осіб або членів робочих інвентаризаційних комісій.

Проте при застосуванні цього способу потребуються значні витрати праці висококваліфікованого персоналу. Тобто балансова ув’язка руху товарно-матеріальних цінностей – досить дорогий методичний прийом, а тому його використання доцільне лише в тих випадках, коли у внутрішнього аудитора є додаткові аудиторські свідчення, які ставлять під сумнів доброякісність облікової інформації про рух того чи іншого виду товарно-матеріальних цінностей. Спосіб балансової ув’язки руху товарно-матеріальних цінностей частіше за все доцільно використовувати в тих галузях діяльності, де практикується тільки сумарний облік.

Як правило, при внутрішньому аудиті бухгалтерської звітності використання цього прийому практикується рідко, але при аудиті на відповідність його використання вельми доцільне.

 

 

Спосіб балансової ув’язки руху товарно-матеріальних цінностей як самостійний методичний прийом документального контролю дозволяє виявити зловживання персоналу, які пов’язані:

1) з утворенням неврахованних надлишків окремих видів товарно-матеріальних цінностей в результаті:

а) недооприбуткування частини товарно-матеріальних цінностей, які надійшли до господарської системи, яка перевіряється;

б) надлишкового списання частини товарно-матеріальних цінностей під виглядом документальних витрат;

в) неправомірного оформлення пересортиці тощо.

2) з маніпулюванням цінами при правильній кількісній інформації про рух однорідних цінностей в результаті:

а) заниження цін на цінності, що надходять;

б) завищення цін на цінності, що відпускають і списують тощо.

3) з оприбуткуванням частини, яка отримана від населення за реалізацію цінностей тощо.

Відновлення кількісно-сумового обліку. Цей методичний прийом може бути застосований у тих галузях діяльності, де ведеться сумарний облік, але в прибутково-витратних документах про товарно-матеріальні цінності існує кількісна інформація про рух цих цінностей. Відновлення кількісно-сумового обліку може бути застосоване й на тих об’єктах, які зобов’язані вести кількісний облік товарно-матеріальних цінностей, але занадто його запустили або ж не ведуть взагалі.

Відновлення кількісно-сумового обліку не означає, що перевіряючий змушений заново оформлювати різноманітні документи про рух товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, а тим більш збирати підписи різних осіб, які брали участь у кожній господарській операції. Сутність цього прийому полягає в тому, що згідно з наявними первинними документами з необхідною

 

деталізацією відновлюються господарські операції. Одержані облікові залишки в подальшому порівнюють з фактичними залишками на початок і на кінець періоду, що перевіряється.

Застосування цього способу дозволяє внутрішньому аудитору зібрати додаткові свідчення про ознаки потенційних злочинів, виявити ще більшу кількість протиріч у облікових даних. Серед таких протиріч можуть бути:

кількість відпущених товарно-матеріальних цінностей перевищує їх максимально можливий залишок;

документально оформлена така витрата товарно-матеріальних цінностей, яка взагалі не могла бути в наявності тощо.

Відновлення кількісно-сумового обліку так само, як і спосіб балансової ув’язки руху товарно-матеріальних цінностей, дає можливість виявити в документах протиріччя, що відображають рух однорідних цінностей тільки на кінець періоду, що перевіряється. В той же час, у багатьох випадках крадіжки і зловживання здійснюються і приховуються так, що протиріччя виникають в інші дні інвентаризаційного періоду, а до його кінця в підсумкових результатах руху цінностей вони усуваються. Матеріально-відповідальні особи досить часто заздалегідь знають, коли в них буде проведена інвентаризація, і до того часу вживають заходи до збалансування прибутку та витрат. У таких випадках доцільна хронологічна перевірка руху цінностей з визначенням залишків за кожний день або після кожної операції. Слушною є точка зору Білобжецького І.А. стосовно того, що хронологічна перевірка є різновидом балансового способу. Цей методичний прийом документального контролю ще більше трудомісткий, ніж відновлення кількісно-сумового обліку. Однак, при комп’ютеризованому обліку, а також за наявності у внутрішніх аудиторів досвіду роботи з відповідним програмним забезпеченням, терміни виконання таких робіт можуть бути прийнятним.

 

 

Застосування прийому хронологічної перевірки руху товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів дозволяє внутрішньому аудитору виявити ще більшу кількість додаткових свідчень і протиріч в облікових даних. Серед таких протиріч, які підтверджують можливість зловживань, можуть бути:

кількість відпущених товарно-матеріальних цінностей на певну дату перевищує їх максимально можливий залишок на момент відпуску;

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...