Соціально-педагогічні потреби наркозалежної молоді спеціалізованого реабілітаційного центру

Соціально-педагогічна робота по подоланню наркотичної залежностіта реабілітація після одужання у реабілітаційному центрі – це багаторівнева робота як із пацієнтом, так і з його близьким оточенням. Весь процес реабілітації наркозалежних можна поділити на кілька ключових етапів:

· професійна реабілітація;

· соціальна адаптація;

· соціально-середовищна реабілітація;

· соціально-побутова адаптація;

· духовно-моральна реабілітація.

Для вирішення комплексу завдань щодо соціальної допомоги наркозалежній молоді у реабілітаційному центрі «Ренесанс» працюють психологи, наркологи, психотерапевти, інфекціоністи та соціальні педагоги. У центрі організовуються різні спортивні та культурні заходи, в яких беруть участь наші пацієнти. Тривалість курсу лікування встановлюється для кожної людини індивідуально залежно від її потреб. Також реабілітація наркозалежних (наркоманів) може проходити в центрах наших партнерів у Європі.

Сучасні методи лікування наркоманії і алкоголізму включають в себе детоксикаційну терапію, лікувально-відновлювальні процедури та реабілітаційну терапію.

Наступним етапом наш центр реабілітації наркозалежних пропонує лікувально-відновлювальний період, який включає в себе комплекс різних процедур і ефективних занять, спрямованих на покращення фізичного і психологічного стану пацієнта, в тому числі консультації досвідчених фахівців: психологів, наркологів, психотерапевтів і соціальних педагогів.

Третій етап – це програма реабілітації. До неї відноситься кінезіотерапія, фітотерапія, банний комплекс, групова терапія, «12 кроків» і програма розвиток особистості. Ефективна реабілітація наркозалежних дозволяє позбавити людину від фізичної та психологічної залежності.

Кінезіотерапія – це лікування рухом. Вона дозволяє домогтися поліпшення психоемоційного та фізичного стану пацієнта, піднімає тонус і попереджає застійні явища. Фітотерапія дозволяє наситити організм необхідними організму корисними речовинами, які знаходяться в рослинах. Банний комплекс особливо сприятливо впливає на організм наркозалежних та алкозалежних (алкоголіків). У лазні стимулюється нервова система, поліпшується кровообіг і дихання, підвищується потовиділення, що допомагає вивести з організму токсини і продукти метаболізму.

Групова терапія дозволяє людині впоратися зі своєю пристрастю в групі таких же людей. Програма «12 кроків» допомагає людям позбутися від залежностей і перейти до вільного від наркотиків і алкоголю способу життя. Вона чудово поєднується з іншими програмами. Розвиток особистості – це тренінг, що дозволяє краще пізнати себе і поміняти старі руйнівні моделі поведінки на нові созидающие. Іпотерапія - це заняття, що дозволяють стабілізувати психо-емоційний стан за допомогою верхової їзди.

Програма «12 кроків», яка успішно застосовується в Центрі «Ренесанс», вже давно визнана найбільш ефективною в боротьбі з алкоголізмом і наркотичною залежністю, не тільки у фахівців, але і у пацієнтів, по всьому світу. Основною перевагою цієї програми є те, що вона не тільки допомагає людині перемогти згубну залежність, а й кардинально змінює його погляд на світ і дозволяє повернутися до нормального людського життя.

Вперше методику 12 кроків для лікування нарко-та алкозалежних було використано в 1935 році в США в Співтоваристві Анонімних Алкоголіків. Основною ідеєю даної програми було допомогти хворим усвідомити свої помилки і змінити своє ставлення до життя.

На сьогоднішній момент 12 кроків широко поширилася по всьому світу і кількість груп АА та АН давно вже перевищила 100 тисяч. При цьому постійно відбувається збільшення кількості учасників в групах. АА та АН допомогли повернутися до життя і почати все заново понад двом мільйонам чоловік, які вже перебували на краю безодні і були покинуті не тільки суспільством, але й навіть найближчими людьми. Програма «12 кроків» не має аналогів в підході до лікування наркотичної та алкогольної хвороб, в сенсі допомоги одного наркозалежного іншому. Адже зрозуміти і допомогти хворому краще всіх може тільки такий же хворий.

Узагальнюючи думки науковців [10, 14, 26] та практику роботи центру «Ренесанс», нами виокремлено такі чинники подолання наркотичної залежності:

1. визнання, аналіз та вміння виправляти свої помилки;

2. відповідати за свої вчинки, виправляти помилки;

3. уміння налагоджувати відносини з людьми;

4. запобігати та вирішувати конфліктні ситуації;

5. сприйняття критики та розуміння, що вона містить інформацію для самовдосконалення;

6. зміна моделі поведінки від «споживацької» до моделі «творця»;

7. залишатися вірним своїй меті незалежно від емоційного стану.

Для забезпечення досягнення таких чинників комплексний підхід має включати заходи, спрямовані на вивчення таких показників як:

· схильність до самотності (критерій – самотність) для визначення вираженості самотності респондентів, одужання не можливе без довіри іншим людям та можливості комунікації, саме тому цей показник не має бути заниженим.

· врахування типу акцентуацій характеру наркозалежних (критерій – ізольованість), оскільки ізольованість може призвести до підвищеної тривожності та думок про можливу невдачу під час лікування;

· визначення рівня самооцінки молодої людини (критерії – депресія, безнадійність), оскільки нестійка чи занижена самооцінка може провокувати не впевненість в собі та повернення до наркотичних засобів.

Констатувальний етап нашого дослідження проводився протягом 2 місяців на базі спеціалізованого центру «Ренесанс», у межах відділень с.Пухівка та смт. Бортничі. Контрольна група наркозалежної молоді складається з 12 чоловік (відділення центру «Ренесанс» у смт. Бортничі), експериментальна група також 12 наркозалежних молодих людей (відділення центру - с. Пухівка).

Констатувальний етап проведений з метою дослідження ефективності комплексної програми соціальної допомоги молоді щодо подолання наркотичної залежності в Центрі «Ренесанс», а також виявлення показників соціальної реабілітації, покращення яких не входить до комплексу соціальної підтримки. Такими показниками виявились: схильності до самотності; типу акцентуацій характеру наркозалежних - для визначення психічного стану наркозалежних; визначення рівня самооцінки.

Розглянемо методи психолого-соціальної реабілітації наркозалежних, які ми будемо використовувати в експериментальному дослідженні. Перш за все, це методи психотерапії наркозалежних, методи аналізу інформації щодо наркозалежної молоді (характеристики, соціальні паспорти, особові справи), методи вивчення та аналізу робіт наркозалежних (творчі роботи, малюнки з арт-терапії, протоколи). Також у дослідженні ми використовували емпіричні методи: методи опитування та психодіагностики.

Розглянуто було реабілітаційні програми "12 кроків", "Пізнай істину". В експериментальному дослідженні було впроваджено власні методики, які носили соціально-педагогічний аспект – "Власний вибір" та "Ступені пізнання себе" (розроблені на основі програми "Рівний рівному" і "12 кроків").

Коли пацієнти поступають до наркологічного центру, проводиться анкетування молоді для визначення основних аспектів лікування (Додаток Г).

Анкетування було проведене серед респондентів контрольної та експериментальної групи. Аналізуючи результати дослідження, нами було зроблено наступні висновки:

- з’ясувалося, що причиною першого вживання наркотиків являються такі: спроба зняти стрес (10%), бажання спробувати (27%), вплив компанії (37%), а також серед 7% респондентів вияснилось, що причиною також можуть бути такі як бажання стати старшим, бажання нових відчуттів та інші;

- гіпотеза про те, що молодь починає вживати наркотики ще не досить в зрілому віці відносно справдилася: 57% опитаних респондентів вперше вжили наркотик в віці від 16 до 20 років. А це значить, що слід звернути увагу на виховання молодого покоління, поглибити пропаганду проти наркотиків серед підростаючого покоління;

- більшість респондентів також як і я вважають, що наркотики – це порок, якого важко позбутися.

Також, всі респонденти згодились з тим, що наркотики несуть згубну дію на організм людини.

За результатами опитування більшість респондентів вважає себе залежними від наркотичних речовин (68%), але є декілька респондентів, які не визнали себе залежними від наркотиків (12%).

Також серед респондентів було проведене опитування, чи важко знайти наркотики у Києві. За результатами отриманих даних побудуємо діаграму 2.1.

Рис.2.1. Розподіл відповідей на питання «Наскільки важко (або легко) молодій людині «дістати» наркотики в м. Києві, %

Отже, за результатами дослідження ми можемо зробити висновок, що кількість молоді, яка вважає, що «легко» дістати наркотики, склала 34%, а кількість тих, хто вважають, що наркотики дістати «важко» або «скоріше важко, ніж легко», склала 8% і 17% відповідно.

Методики, як ми використовували у дослідженні.

Шкала «UCLA». Призначена для вимірювання самотності особистості. Розроблено Деніелом Расселом у 1978 році. 25 пунктів цієї шкали були взяті Расселом з методики визначення самотності Сізенвейна (1964), там же була взята і система відповідей: ніколи, рідко, іноді, часто. Інстуркція щодо проведення методики наведена у додатку А.

Дослідження, проведені за допомогою шкали UCLA показали, що результати, отримані по зазаначеній, суттєво корелюють зі значеннями показників: почуття занедбаності, депресії, порожнечі, безнадійності, ізольованості і замкнутості.

За результатами дослідження ми побудували діаграму – рис.2.2.

Рис.2.2. Результати дослідження за шкалою UCLA, %

Отже, ми можемо зробити висновки, що за результатами дослідження в контрольній групі серед респондентів почуття самотності є 56% групи, почуття ізольованості – 43%, депресія властива 68%, і відчуття безнадійності спостерігається у 69% респондентів.

Серед опитуваних експериментальної групи такі результати: відчуття самотності переслідує 59% респондентів, депресія є у 69%, відчуття безнадійності властиве 70% опитуваних.

Отже, результати в обидвох групах знаходяться майже на одноковому рівні. Можемо зауважити, що наркозалежна молодь при приїзді до реабілітаційного центру зазвичай знаходиться в надломленому стані, як фізичному, так і психічному.

Наступною діагностичною методикою виступала методика визначення акцентуацій характеру. Опитувальник акцентуацій особистості (по К. Леонгардом) дозволяє визначити домінуючі акцентуації темпераменту, характеру і стилю мислення. Найбільш ефективний для експертної оцінки вказаних параметрів особистості.

Опитувальник розроблений А. А. Барановим, грунтуючись на типології акцентуацій особистості за Карлом Леонгардом. Складається з 72 тверджень, які опитуваний повинен прийняти або відкинути яквідповідні або невідповідні її поведінки. Методика наведена у додатку Б. Результати проведеної методики зобразимо на рис.2.3.

Рис.2.3. Результати методики акцентуацій характеру за Леогардом, чол.

Таким чином, ми можемо зробити висновки, що за результатами проведеної методики збудливий характер мають 8 чоловік експериментальної групи та 5 чоловік з контрольної групи, тривожний характер властивий 12 респондентам експериментальної групи та 11 з контрольної групи. Більшість опитаних інтроверти (11 в експериментальній групі та 10 в контрольній групі), що може ускладнити реабілітаційну програму для психологів та фізіотерапевтів.

Дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн. Дана методика заснована на безпосередньому оцінюванні піддослідними низки особистих якостей, таких як здоров'я, здібності, характер і т. д. обстежуваним пропонується на вертикальних лініях відзначити певними знаками рівень розвитку у них цих якостей (показник самооцінки) та рівень домагань, т. тобто рівень розвитку цих же якостей, який би задовольняв їх. Кожному випробуваному пропонується бланк методики, що містить інструкцію та завдання (додаток В).

Результати проведеного дослідження на рис.2.4. та 2.5.

Рис.2.4. Визначення самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейна серед респондентів контрольної групи, %

Рис 2.5. Визначення самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейна серед респондентів експериментальної групи, %

За результатами дослідження ми можемо зробити висновки, що більшість респондентів в обох групах має низьку самооцінку. Окрім того, вони знаходяться в пригніченому та тривожному стані, замкнуті в собі, мають ряд психологічних проблем. Реабілітація наркозалежності має проходити інтенсивно як на фізичному, так і на психічному рівні.

Отже, ми можемо зробити висновки, що молодь, яка перебуває на лікуванні в реабілітаційному центрі, має соціально-педагогічні потреби в соціалізації, підвищенні самооцінки, психологічної корекції ан покращення емоційно-вольвого стану, корекція тривожності та почуття ізольованості.