Комплексна реабілітація наркозалежної молоді в умоваї спеціалізованого центру «Ренесанс»

Реабілітаційний центр «Ренесанс» здійснює соціально-психологічну реабілітацію хімічно залежних і членів їхніх сімей, використовуючи найсучасніші технології, розроблені науковими і клінічними організаціями багатьох країн.

Основою комплексного підходу в умовах реабілітаційного центру «Ренесанс» є програма «12 Кроків». Вона визначає напрямок і етапи процесу змін. Цей процес дуже близький до динаміки процесу психотерапії і подібно до неї дозволяє усунути ознаки хвороби за допомогою психологічних засобів, а також отримати позитивні зміни в стані здоров’я і поведінки. Розглянемо з цього погляду окремі Кроки.

1-й крок є початком усіх дій, що сприяють припиненню алкоголізації. У ньому говориться про необхідність своєї капітуляції, без чого не може початися процес видужання. Це дуже важливий крок, тому що тільки усвідомлення власного безсилля і втрати контролю над власним життям, а також переконання в остаточній поразці можуть викликати в наркомана потребу звернутися по допомогу.

2-й крок говорить про об’єктивну оцінку власного "Я", тому що віра в "Силу, більш могутню", несумісна з почуттям власної винятковості, своєї всемогутності. Опора на "Силу, більш могутню", здійснюється за допомогою звернення по допомогу до іншої людини чи колективу людей.

3-й крок — це "крок для початку дій", оскільки він спирається на дії, що обмежують власну волю і почуття сили.

4-й крок ("Глибоко і без страху оцінили себе з моральної точки зору") учить дивитися на себе чесно, без обману, відзначаючи як свої недоліки, так і достоїнства. Він дозволяє усвідомити причини того, що відбулось. Сумлінний і чесний аналіз ("з моральної точки зору") дає вірний діагноз ситуації, що, у свою чергу, дозволяє вжити заходів, спрямованих на досягнення бажаних змін.

5-й крок. Визнали перед собою і якою-небудь іншою людиною істинну природу наших оман, можна порівняти зі сповіддю, що звільняє людину від почуття самітності, що дозволяє сподіватися на прощення з боку іншої людини і тим самим дозволяє простити самого себе.

Рятування від почуття ізоляції і провини і разом з тим одержання більш реалістичного образу самого себе — от чергові дії на шляху до досягнення стану внутрішнього спокою, що дає можливість видужання (тверезості).

6-й крок пропонує приготуватися до подальших змін. Готовність до рятування від усіх своїх слабкостей є шляхом до досконалості. Досконалість є, однак, метою, досягнення якої для більшості людей є неможливим. Проте, можливе прагнення рухатись в заданому напрямку через постійне самовдосконалення.

7-й крок створює фундамент повної капітуляції, підготовка до якої проводилася в попередніх кроках. Особливо підкреслюється необхідність смиренності і застосування її в житті.

8-й крок ("Склали список усіх тих людей, кому ми заподіяли зло, і сповнилися бажанням загладити свою провину перед ними") і 9-й крок ("Особисто відшкодовували заподіяний цим людям збиток, де тільки можливо, крім тих випадків, коли це могло зашкодити їм чи кому-небудь іншому") — це кроки конкретних дій, що дозволяють упорядкувати свої відносини з іншими людьми. Вони пропонують зробити величезну роботу в емоційній сфері, без чого неможливо власне відродження і зміна відносин з іншими людьми.

Складання списку людей, кому ми заподіяли зло, і відшкодування заподіяного їм збитку дозволяє в кінцевому рахунку позбутися почуття провини і погодитися з наслідками зробленої раніше несправедливості.

10-й крок ("Продовжували самоаналіз і, коли припускались помилки, відразу визнавали це") учить підбивати підсумок прожитих подій, щодня відзначати свої як гарні, так і слабкі сторони характеру, визнавати їх і виправляти "на ходу". Він охороняє від повернення до старих уявлень і образу поведінки, що могли б загальмувати процес видужання і спровокувати повернення до вживання алкоголю/ наркотику.

11-й крок вчергове зміцнює смиренність і здійснену капітуляцію, а також підкреслює "духовний" аспект Програми.

12-й крок ("Досягши духовного пробудження, до якого привели ці кроки, ми намагалися донести зміст наших ідей до інших алкоголіків і застосовувати ці принципи у всіх наших справах") є підтримкою для тих, хто, будучи тверезим, живе "новим життям".

Вони розуміють, що для збереження тимчасового успіху необхідно ділитися своїм досвідом з іншими. "Нести ідеї" через надання допомоги іншим — означає, одержати задоволення і можливість виховувати почуття поваги до самого себе, без чого алкоголік не в змозі досягти повної тверезості.

Формувальний етап нашої роботи був спрямований на підвищення ефективності комплексної реабілітації наркозалежної молоді центру ренесанс» шляхом впровадження реабілітаційної програми «Власний вибір»

серед учасників експериментальної групи у с. Пухівка.

Програма повністю відповідає задачам реабілітаційного комплексу.

Мета програми – допомогти пацієнтам припинити вживання всіх наркотичних речовин і розвинути вільний від наркотиків стиль життя чи, як мінімум, досягти значного зниження частоти вживання і кількості споживаних наркотиків, відмови від внутрішньовенного вживання (для неабстинентних пацієнтів), а саме: поліпшення фізичного, емоційного та психологічного стану здоров’я пацієнта, сімейних та інших міжособистісних відносин пацієнта, трудової зайнятості, навчання, соціального функціонування; припинення протиправної діяльності.

Програма має також на меті вплинути на покращення таких показників респондентів як схильність до самотності; врахування типу акцентуацій характеру наркозалежних, визначення рівня самооцінки молодої людини як складової її ефективності.

Для досягнення зазначених цілей вирішуються такі види діяльності:

· Первинний добір пацієнтів з числа тих, хто звернувся по допомогу. Особам, що не мають мотивації до реабілітаційної роботи, рекомендується попереднє відвідування зборів.

· Для всіх, хто має проходити лікування, докладний опис проблем пов’язаних із вживанням наркотиків, та заповнення історії хвороби (моніторинго-статистичної картки).

· Проведення індивідуального психологічного консультування за стандартизованою схемою (не менше 12 індивідуальних сесій на курс, терапії).

· Проведення групового психологічного консультування/психотерапії (не менше 16 1,5-вартових сесій на курс терапії).

· Проведення групових освітніх сесій (не менше 24 1-вартових сесій на курс терапії).

· Складання кожним пацієнтом разом з психологом або консультантом індивідуального лікувального плану (не менше 2 год.).

· Усі пацієнти беруть участь у самостійній роботі з освоєння програми “12 кроків” в індивідуальному і груповому форматі (не менше 9 год. на тиждень).

· При необхідності кожен пацієнт одержує консультацію лікаря-терапевта або психіатра з рекомендаціями щодо лікування (не пізніше ніж через 12 год. з моменту виникнення необхідності).

· Кожен пацієнт разом із соціальним працівником складає програму, з якою він вирішуватиме соціальні проблеми: працевлаштування, житлові питання, взаємини з правоохоронними органами тощо.

· Усі пацієнти під час проходження терапевтичної програми відвідують збори.

· До терапевтичної й освітньої програм залучаються родичі і важливі для пацієнтів люди, щотижня проводяться освітні і консультаційні сесії для членів родини пацієнтів.

Для роботи з пацієнтами використовуються такі методи:

1) психологічне консультування (індивідуальне та групове) з використанням когнітивно-поведінкового підходу, конфронтаційного методу, методики групової взаємодії (peer pressure), методики посилення мотивації;

2) програма “12 кроків” і деякі принципи терапевтичного співтовариства;

3) освітній метод з акцентом на принцип “рівний-рівному”.

4) емотивно-раціональна методика Елліса;

5) релаксаційна техніка й аутогенне тренування як антистресова методика;

6) системна сімейна терапія (елементи).

Відзначимо, що в експериментальній групі з 12 пацієнтів ми також впровадили новітні методики, такі як гештальт-психотерапія і психосинтез (елементи); кінезіотерапія; соціальна поетапна підтримка (Case Management).
Усі зазначені методи добре апробовані в терапевтичній практиці і не мають протипоказань для осіб з психічними і поведінковими розладами, викликаними вживанням психоактивних речовин.

Особливості впровадження програми «Власний вибір».

Хімічна залежність (наркоманія) є:

1) хронічною, рецидивуючою, тобто рецидиви можуть траплятися протягом усього життя;

2) прогресуючою, оскільки, як правило, веде до деградації і загибелі;

3) мультимодальною, що уражає залежного фізично, ментальне і духовно;

4) мультифакторною, тобто такою, що виникає з огляду на різні (генетичні, сімейні, соціальні) причини захворювання.

Через сукупну природу хвороби оптимальне лікування повинне фокусуватися на фізичних, емоційних, духовних і міжособистісних потребах пацієнта.

Два найважливіших елементи філософії цієї програми: 1) визнання моделі хвороби; 2) розуміння, що існує духовний вимір видужання. Саме ці елементи відрізняють даний підхід від інших типів лікування, що використовуються сьогодні.

Модель захворювання припускає, що залежність — хронічна хвороба, яка не дозволяє людині контролювати події, що відбуваються, а не просто моральна деформація, при якій людина може вільно вибирати для себе визначену модель поведінки.

Компонент духовності є загальним поняттям, яке не стосується якоїсь певної релігії. Три головних принципи духовності відповідно до філософії Анонімних Наркоманів — чесність, відкритість і готовність до змін. Присутність духовного компоненту означає, що коли має відбутися одужання, то абстиненція буде тільки першим кроком до цього одужання, а не його кінцевою метою.

Програма заохочує всебічний розвиток особистості — це означає, що одужання — це шлях до високої самооцінки через чесність із самим собою й іншими.

Професійна програма реабілітації “Власний вибір” цілком відповідає “Реабілітаційному комплексові № 1” Уніфікованих стандартів наркологічної допомоги населенню в лікувально-профілактичних установах України, затверджених міністром охорони здоров’я України від 27.07.1998, і включає: індивідуальне, групове, сімейне консультування і психотерапію; участь у групах самодопомоги типу АА і/або НА, освітню програму.

Освітня програма:

• інформаційні заняття за концепцією хвороби і видужання;

• сімейна освіта;

• сексуальна освіта;

• філософія духовності;

• антистресова програма.

У ході реабілітаційної програми пацієнтів зобов’язують відвідувати збори груп самодопомоги анонімних наркоманів не менше 3 разів на тиждень.

Заохочується участь родичів хімічно залежних людей у групах Аланон (для дорослих членів сім’ї) і Алатин (дитячі групи).

Реабілітаційна програма здійснюється в трьох режимах: стаціонару, денного стаціонару (варіант 1 і варіант 2) і амбулаторному. Максимальний успіх досягається при послідовному проходженні пацієнтом усіх трьох режимів програми в порядку зниження їхньої інтенсивності.

Стаціонарна програма проводиться протягом 28–42 днів (залежно від стану пацієнта і його готовності перейти на наступний етап реабілітації).

До неї входять: 16 сесій групової психотерапії(проводить психолог), тривалістю 1,5 год. (4 рази на тиждень); 4 сесії індивідуальної психотерапії (проводить психолог), тривалість сесії 1 година; 12 сесій групового консультування (проводить консультант), тривалість сесії 1 год. (3 рази в тиждень); 8 сесій індивідуального консультування (проводить консультант) по 1 год. 2 рази в тиждень (за розкладом) і в середньому 2 год. “неформалізованих” сесій у тиждень; 4 збори терапевтичного співтовариства — співробітники і пацієнти (по 1 год. 1 раз у тиждень).

Паралельно із заняттями і терапевтичними сесіями пацієнт веде щоденник емоційних станів.

Щодня пацієнт бере участь у сесіях групових медитацій по 15 хвилин.

Програма денного стаціонару (тривалість 4 тижні з 9:30 до 18:00) (варіант 1).

Зміст курсу денного стаціонару цілком повторює програму стаціонару, за винятком занять з підбиття підсумків дня (10-й крок). Основне завдання даної програми допомогти пацієнтові адаптуватися до тверезого способу життя і протистояти тискові з боку колишнього соціального оточення, найчастіше — однолітків, які актуалізують його потяг до ПАР. Залишаючись членом терапевтичного співтовариства, продовжуючи одержувати активну психотерапевтичну і соціально-психологічну підтримку, пацієнт поступово освоює нові для себе моделі взаємин із соціумом, щодня буваючи вдома і маючи можливість випробувати, наскільки набуті зміни допомагають йому зберігати абстиненцію і продовжувати процес реабілітації.

Програма денного стаціонару (тривалість 4 тижні з 9:30 до 13:00) (варіант 2).

Метою даної модальності є максимальне залучення пацієнта в роботу співтовариства анонімних наркоманів. У зв’язку з цим пацієнтові рекомендується щоденне відвідування зборів групи анонімних наркоманів, частина яких проходять у приміщенні реабілітаційного центру. До зборів пацієнти беруть участь у роботі програми денного стаціонару, варіант 1.

Завдяки більшій кількості годин, що їх вони проводять самостійно, поза стінами реабілітаційного центру, поступово збільшується ступінь волі і можливість розпоряджатися собою. Разом з тим зростає і відповідальність, яку вони приймають на себе за всі вчинки в новому для себе стані тверезості. Цей режим передбачає проведення пацієнтами щодня частини часу в реабілітаційному центрі, що забезпечує їм поступову адаптацію до умов за межами шпиталю.

Амбулаторна програма (тривалість 4 тижні по 3 рази в тиждень з 16:30 до 20:30).

Головна мета амбулаторної програми — забезпечити: 1) поступове входження пацієнта в звичні середовищні умови; 2) поступовий відхід від тривалого перебування в реабілітаційному центрі; 3) повернення до самостійного і відповідального поводження. У той же час пацієнти ще залишаються в постійному зв’язку з центром, вони продовжують психотерапевтичні і соціо-терапевтичні заходи, активно беруть участь у зборах співтовариства НА. На цьому етапі пацієнти мають можливість випробувати заново освоєні ними способи комунікації зі звичним оточенням, емоційні і когнітивні патерни, поведінкові моделі.

Структура амбулаторної програми:

· 16 сесій групової психотерапії тривалістю 1,5 год. (4 рази в тиждень);

· 4 зборів терапевтичного співтовариства — співробітники і пацієнти (по 1 год. 1 раз у тиждень).

Освітні заняття:

· 8 інформаційних занять (1,5 год.) (2 рази в тиждень);

· 8 занять по сімейній освіті (по 1,5 год. 2 рази в тиждень);

· 8 занять по сексуальній освіті (по 1,5 год. 2 рази в тиждень);

· 4 заняття по філософії духовності (по 1 год. 2 рази в тиждень);

· 8 занять по антистресовій програмі (по 1,5 год. 2 рази в тиждень).

Після проходження інтенсивного курсу реабілітації (4 місяці) для пацієнтів протягом 2 місяців проводитьсяпідтримуюча терапія.

Курс підтримуючої терапії складається з двох етапів:

1. Початковий етап (тривалість 1 місяць): 12 сесій групової терапії (3 сесії в тиждень); участь у групах самодопомоги АА і НА (3 рази на тиждень), робота зі спонсором.

2. Заключний етап (тривалість 1 місяць): 4-5 сесій групової терапії (1 сесія в тиждень); участь у групах самодопомоги АА і НА 3 рази в тиждень, робота зі спонсором.

Під час проходження курсу підтримуючої терапії пацієнтові при необхідності призначають додаткові сесії по індивідуальному консультуванню і терапії.

Весь цей час пацієнт зобов’язаний відвідувати збори анонімних наркоманів не менше 3-х у тиждень.

Ми можемо відзначити, що пацієнти, що пройшли повний курс реабілітації в центрі «Ренесанс» з контрольної та експериментальної групи, характеризуються такими ознаками:

1) зовсім не вживають наркотичні речовини як мінімум протягом 3-х місяців;

2) мають професійно погоджений план підтримуючої терапії і подальшої роботи зі своїми психологічними проблемами;

3) опанували базовими поняттями про хімічну залежність і способи профілактики рецидивів;

4) підготовлені до регулярного відвідування зборів анонімних наркоманів, участі в протирецидивній програмі;

5) орієнтовані на подальшу соціалізацію і поліпшення сімейних відносин. Через 3 місяці після завершення програми 50% пацієнтів не повертаються до систематичного вживання наркотиків (оцінюється на підставі огляду й інтерв’ювання членів родини), поліпшили своє здоров’я і соціальний статус (на підставі документів і лікарського огляду).

Зауважимо, що у процесі формувального етапу експериментального дослідження нами було розроблено та апробовано інноваційну тренінгову програму «Розвиток особистості», яка ще не була впроваджена в реабілітаційному центрі «Ренесанс».

Заняття, які були розроблені нами, за програмою "Розвиток особистості" ставить перед собою завдання направити мислення пацієнта на формування принципів здорового способу життя. Займаючись в рамках даної програми, пацієнт отримує потужні інструменти для зміни особистісних особливостей, внутрішніх орієнтирів і цінностей, зокрема схильність до самотності; врахування типу акцентуацій характеру, визначення рівня самооцінки молодої людини.Дана програма передбачає активну участь пацієнта в своєму одужанні.

Розроблену нами програму «Розвиток особистості» було згруповано на сім блоків:

ПРИНЦИПИ ПЕРСОНАЛЬНОГО БАЧЕННЯ

Модуль 1 «Бути проактивним»

Свобода вибору, яка знаходиться між подразником і реакцією

Реактивна і про активна мова (вслухайся у свою мову)

Коло турбот і Коло впливу

Брати і виконувати зобов'язання