Методика складання консолідованої та зведеної звітності.

Зведена фінансова звітність- це звітність, яку складають міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (ст.12) визначає, що зведену фінансову звітність подають:

• міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів, складають та подають зведену фінансову звітність щодо усіх підприємств, що належать до сфери їх управління;

• зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відповідно у державній та комунальній власності;

• об'єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо усіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.02.2000р. № 37 "Про питання складання фінансової звітності" встановлено перелік видів діяльності, щодо яких підприємствами складається зведена фінансова звітність.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт-ність в Україні» (стаття 12 п. 1) визначає, що підприємства, які мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолі-довану фінансову звітність.

Консолідована фінансова звітність — це звітність, яка відо-бражає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Вимоги і методика складання консолідованої фінансової звіт-ності регламентується П(С)БО 20 «Консолідована фінансова зві-тність».

Це положення розповсюджується на групу підприємств, орга-нізацій та інших юридичних осіб, яка складається з материнсько-го (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств.

Для правильного застосування цього положення необхідно знати такі терміни:

Дочірнє підприємство — це підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства.

Материнське (холдингове) підприємство — це підприємст-во, яке здійснює контроль дочірніх підприємств.

Група підприємств — це материнське (холдингове) та його дочірні підприємства.

Частка меншості — частка чистого прибутку (збитку) та чис-тих активів дочірнього підприємства, яка не належить материн-ському підприємству (прямо або через інші дочірні підприємства).

Чисті активи — активи підприємства за вирахуванням його зобов’язань.

Внутрішньогрупове сальдо — сальдо дебіторської заборго-ваності та зобов’язань на дату Балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньо-групових операцій.

Внутрішньогрупові операції — операції між материнським та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи.

Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій — прибутки та збитки, які виникають внаслідок внут-рішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, послуг тощо) і включаються до балансової вартості запасів підприємства.

Особливістю консолідованої звітності є те, що активи, зо-бов’язання, доходи та витрати двох чи більше юридично само-стійних одиниць об’єднуються в окремий звіт, до якого висува-ються певні вимоги:

• консолідована звітність складається з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій або подій за схожих обставин;

• якщо неможливо застосувати єдину облікову політику, то в Примітках до цієї звітності необхідно вказати статті, до яких за-стосовувалася різна облікова політика;

• до консолідованої звітності включаються показники фінан-сової звітності усіх дочірніх підприємств (вітчизняних і зарубіж-них) крім таких випадків:

― дочірнє підприємство придбане й утримується лише з ме-тою його наступного продажу протягом дванадцяти місяців з да-ти Балансу;

― дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які об-межують його здатність передавати кошти материнському під-приємству.

• до консолідованої фінансової звітності не включаються суми внутрішньо-групових сальдо, для того щоб не допустити подвій-ного відбиття одних і тих самих сум;

• при складанні консолідованої звітності підлягає виключен-ню Балансова вартість фінансових інвестицій материнського під-приємства в кожне дочірнє підприємство і частка материнського підприємства в кожному дочірньому.

Слід пам’ятати, що не кожне материнське підприємство скла-дає і подає консолідовану фінансову звітність.

30. Методика складання Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва.

Відповідно до П(С)БО 25 фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-м та 2-м) складають наступні підприємства:

- суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, які визнані такими відповідно до законодавства, крім довірчих товариств, страхових компаній, банків, ломбардів, інших фінансово-кредитних та небанківських фінансових установ, суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють обмін іноземної валюти, є виробниками та імпортерами підакцизних товарів, а також суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка вкладів, що належить юридичним особам – засновникам та учасникам цих суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25 відсотків;

- представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Методика складання фінансового звіту суб’єктів малого підприємництва залежить від того, який підприємство обрало для застосування План рахунків. Малі підприємства мають право вибору щодо використання системи рахунків бухгалтерського обліку:

а) План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291:

- використання одночасне рахунків класів 8 «Витрати за елементами» і 9 «Витрати діяльності»;

- використання тільки рахунків класу 9 «Витрати діяльності»;

- використання тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами»;

б) План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, затверджений наказом МФУ від 19.04.2001 № 186.

Спрощений план рахунків відрізняється від повного кількістю рахунків, на яких накопичується та систематизується більш узагальнена інформація про однорідні об’єкти обліку (табл. 9.1).

Згідно Закону України про державну підтримку малого підприємництва від 19.10.2000 року до суб’єктів малого підприємництва належать суб’єкти підприємницької діяльності любої організаційно-правової форми і форми власності, у яких середньооблікова чисельність робітників не більше 50 чоловік та обсяг річного валового доходу не перевищує 500,0 тис. євро. Середньооблікова чисельність робітників для суб’єктів малого підприємництва розраховують за методикою, яка затверджена органами статистики (Інструкція по статистиці чисельності робітників, зайнятих в народному господарстві України від 7.07.95 р № 171). В розрахунок включають всіх робітників, в тому числі і тих, які працюють по договору підряду і за сумісництвом, а також робітникам представництв, філіалів, відділень. Але до таких підприємництв не відносять довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансові і небанківські фінансові організації; суб’єкти підприємницької діяльності, які працюють в сфері ігорного бізнесу, обміні іноземної валюти; виробники та імпортери підакцизних товарів; суб’єкти підприємницької діяльності, в уставному капіталі яких доля вкладів, якою володіють юридичні особи – засновники та учасники цих суб’єктів, перевищує 25,0 відсотків.

Для суб’єктів малого підприємництва установлена скорочена по показникам та формам звітності фінансова звітність. До складу квартальної та річної форм звітності входять баланс та Звіт про фінансові результати.

Нормативною базою для складання фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва є:

Спрощений план рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну України від 19.04.2001 р. № 186;

П(с)БО 25 «Фінансова звітність суб’єкта малого підприємництва»

Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва.

Фінансова звітність складається в тисячах гривень з одним десятинним знаком і здається: квартальна – не пізніше 25 числа місяця, який наступає за звітнім кварталом; річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітнім роком.

Якщо по результатам діяльності підприємство перестає відповідати критеріям суб’єкта малого підприємництва, воно повинно складати фінансову звітність в повному обсязі (баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та примітки)

При ведені бухгалтерського обліку та складанні фінансових звітів такі підприємництва не використовують П(с)БО 17 «Податок на прибуток». Суб’єкти малого підприємництва не розраховують відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання і не ведуть рахунки 17 «Відстрочені податкові зобов’язання»

Фінансову звітність заповнюють на основі регістрів та рахунків бухгалтерського обліку. Для підприємств суб’єктів малого підприємництва План рахунків бухгалтерського обліку складається з 25 рахунків, в яких об’єднуються декілька рахунків загального Плану рахунків.

Наприклад. До рахунка 10 «Основні засоби» включають інформацію за рахунками 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні активи», 12 «Нематеріальні активи» загального Плану рахунків.